Постанова Дніпровський апеляційний суд № 205/5443/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6800/24 Справа № 205/5443/24 Суддя у 1-й інстанції - Басова Н.В. Доповідач - Макаров М. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 липня 2024 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого судді Макарова М.О. суддів Барильської А.П., Демченко Е.Л. розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2024 року по справі за заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , заінтересована особа: держава Російська Федерація, про встановлення факту, що має юридичне значення,- В С Т А Н О В И Л А: У травні 2024 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , звернулись до суду із заявою, заінтересована особа: держава Російська Федерація, про встановлення факту, що має юридичне значення. Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2024 року заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , заінтересована особа: держава Російська Федерація, про встановлення факту, що має юридичне значення, визнано неподаною та повернуто заявникові. Ухвала суду мотивована тим, що недоліки, зазначені в ухвалі Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 06 травня 2024 року, усунуто не було, оскільки заява ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , заінтересована особа: держава Російська Федерація, про встановлення факту, що має юридичне значення, не підписана заявником ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що він усунув у вказаний строк недоліки вказані в ухвалах про залишення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення без руху від 06 травня 2024 року та надіслав до Ленінського районного суду міста Дніпропетровська заяви про виконання Ухвал Ленінського районного суду міста Дніпропетровська про залишення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення без руху від 09 травня 2024 року де в додатках надав підписану заява про встановлення факту, що має юридичне значення ЕЦП ОСОБА_1 подану 02.05.2024 р. та підписав дану заяву своїм ЕЦП ще раз. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з наступних підстав. Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до положень частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що недоліки, зазначені в ухвалі Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 06 травня 2024 року, усунуто не було, оскільки заява ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , заінтересована особа: держава Російська Федерація, про встановлення факту, що має юридичне значення, не підписана заявником ОСОБА_1 .. Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). У статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, як конституційні гарантії права на судовий захист. Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року. За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення ЄСПЛ в справах: «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня1992 року; «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року). Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Також у низці рішень ЄСПЛ закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. Згідно з частиною першою статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Пунктом 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України передбачено, що позовна заява повертається судом, зокрема у випадку, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (стаття 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (частини перша та друга статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» (частина перша статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (частини четверташоста статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму (частина перша статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Створення паперового примірника електронного документа відбувається шляхом його виготовлення на папері разом з усіма обов`язковими для даного виду документа реквізитами з дотриманням встановленого законодавством порядку їх розміщення, а також з іншими наявними необов`язковими реквізитами (пункт 2 глави 6 розділу ІІ Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2014 року № 1886/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2014 року за № 1421/26198). Відповідно до частини восьмої статті 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Електронний підпис це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис (пункт 12 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» тут і далі у редакції, чинній на момент подання апеляційних скарг). Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (частина четверта статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги»). Відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» перевірка процес засвідчення справжності і підтвердження того, що електронний підпис чи печатка є дійсними. Перевірка кваліфікованого електронного підпису чи печатки проводиться будь-якою особою з метою отримання інформації про дійсність чи недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки (пункт 82 Вимог у сфері електронних довірчих послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2018 року № 992). Пунктом 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України передбачено, що позовна заява повертається судом, зокрема у випадку, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Тобто процесуальний закон визначає, що відсутність підпису на заяві є підставою для повернення такої заяви. З матеріалів справи вбачається, що у травні 2024 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , звернулись до суду із заявою, заінтересована особа: держава Російська Федерація, про встановлення факту, що має юридичне значення. Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2024 року вищезазначену заяву було залишено без руху та заявнику надано строк для усунення виявлених недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали. Підставою залишення заяви без руху те, що зі змісту заяви її подано від імені та в інтересах двох заявників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , проте вказану заяву підписано лише ЕЦП ОСОБА_2 . Тобто заяву не підписано ОСОБА_1 .. На виконання вищезазначеної ухвали суду заявником ОСОБА_1 09 травня 2024 року надано до суду заяву, зі змісту якої вбачається, що останнім заява про встановлення факту, що має юридичне значення підписана ЕЦП ОСОБА_1 , а отже підстави для повернення такої заяви відсутні. З огляду на вказане, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржене судове рішення прийняте без додержання норм процесуального права, оскільки висновки суду першої інстанції про повернення скарги є помилковими та не ґрунтуються на вимогах процесуального закону. Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 379 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2024 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя М.О. Макаров Судді А.П. Барильська Е.Л. Демченко