Ухвала Апеляційна палата ВАКС № 991/3539/24

справа № 991/3539/24 провадження № 11-сс/991/523/24 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА УХВАЛА про повернення апеляційної скарги 19 липня 2024 року м. Київ Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 травня 2024 року, якою останньому відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора, що полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, УСТАНОВИВ: Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 травня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора (далі - ОГП), яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР). Не погодившись з указаним рішенням ОСОБА_2 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 травня 2024 року та постановити нову, якою зобов`язати Генерального прокурора або інших уповноважених ним осіб внести до ЄРДР відомості за його заявою від 01 квітня 2024 року. Перевіривши матеріали зазначеної апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 травня 2024 року слід повернути, виходячи з такого. Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Заяви та скарги, що подаються до суду, мають відповідати вимогам чинного законодавства. Вимоги, яким повинна відповідати апеляційна скарга, визначені ст. 396 КПК України. Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до їх честі та гідності з боку осіб, які такі дії вчиняють. Такі дії суперечать основним засадам і завданням судочинства та можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами (постанови Касаційного кримінального суду від 24 березня 2021 рокуу справі № 937/1059/20, 24 березня 2021 року у справі № 937/1056/20, 29 липня 2021 року у справі № 264/6844/20, ухвали Касаційного кримінального суду від 26 жовтня 2020 року у справі № 442/2432/20, 30 червня 2021 року у справі № 234/2435/21, 07 лютого 2022 року у справі № 266/59/22, 07 лютого 2022 року у справі № 266/108/22). У розумінні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ)звернення до суду з використанням нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні із судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій констатується як зловживання правом на подання заяви. Суд, застосовуючи підпункт «а» п. 3 ст. 35 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі ст. 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників ( «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic), заява № 67208/01; «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France), заяви № 61164/00 і № 18589/02). Використання ОСОБА_2 у тексті апеляційної скарги неприпустимих та образливих висловлювань і порівнянь, зокрема на адресу слідчого судді, свідчить про зловживання ним правом на подання відповідної скарги. Під неприпустимими та образливими слід розуміти такі висловлювання: «Ухвала завідомо неправосудна, даруйте, бо не йму віри на службову недбалість чи брак юридичного фаху пану... Напроти, Його Превелебність вивчив матеріал, оцінив доводи Вашого покірного слуги і, за що особис­та подяка, підготував контру...даруйте, все за тією ж парадигмою - дурень не зрозуміє, свиня не з`їсть!? Про «дурня і до ворожки не ходи»...про свині не дурно було б дізнатись?!»; «Слідчий суддя абзацем 17 ступив на слизьське, даруйте, що і стало початком ухвалення завідомо неправосудного рішення…»; «Приховавши "заспівом" завідомо неправосудної ухвали черговим актом корпоративного судочинства…»; «…суддя "по-дорослому" взявся до фабрикації.»; «"Альо, гараж!"»; «Його Превелебність, не двозначно закидає профаніцію Вашому покірному слузі…»; «…бо суддям на кшталт пана ... вбачається недостатність обізнання, а відтак, можна мотивувати чим тільки, "що слина на язик принесе", даруйте!»; «Та ж не "сам пью, сам гуляю", да­руйте, відправляється суд за правилами кримінальної юрисдикції!»; та інші. Неприпустимість використання учасниками процесу таких висловлювань як усно під час розгляду справи, так і у процесуальних документах слідує з загальної засади кримінального провадження - повага до людської гідності, якій має відповідати зміст та форма кримінального провадження (п. 4 ч. 1 ст. 7 КПК України). Згідно цієї засади під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи (ч. 1 ст. 11 КПК України). Так само згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь та гідність інших людей. Крім цього, неповага до суду чи суддів забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом (ст. 129 Конституції України, ч. 3 ст. 6, ст. 50 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч. 4 ст. 330 КПК України). Кримінальний процесуальний закон не містить окремого положення, яке визначає випадки та наслідки такого зловживання. Разом з тим заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства. Скарга або заява, з якої вбачається зловживання процесуальними правами, є неприйнятною та підлягає поверненню апелянту (постанова Касаційного кримінального суду від 29 липня 2021 року у справі № 264/6844/20). За викладених обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 травня 2024 року слід повернути особі, яка її подала. На підставі наведеного, керуючись статтями 7, 9, 11, 399 КПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 травня 2024 року, якою останньому відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора, повернути особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців. Суддя: ОСОБА_1