Ухвала Апеляційна палата ВАКС № 991/3539/24
від 21.07.2025 · АнтикорупційнаСправа № 991/3539/24 Провадження №11-сс/991/378/25 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2025 року м. Київ Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1 суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 особи, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 травня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні його скарги на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей після отримання заяв про кримінальні правопорушення, УСТАНОВИЛА: Ухвалою слідчого судді від 23 травня 2024 року відмовлено узадоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей (далі - ЄРДР) після отримання заяв про кримінальні правопорушення. Не погодившись з указаним рішенням ОСОБА_5 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 травня 2024 року та постановити нову, якою зобов`язати Генерального прокурора або інших уповноважених ним осіб внести до ЄРДР відомості за його заявою від 01 квітня 2024 року. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 травня 2024 року повернуто особі, яка її подала. Постановою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 15 травня 2025 року частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_5 , скасовано ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 липня 2024 року та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції. В судове засідання з`явився ОСОБА_5 . Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явились, про причини неявки в суд не повідомили. Згідно ч. 4 ст. 405 КПК України, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. У зв`язку з чим, колегією суддів прийнято рішення розглянути апеляційну скаргу за наявного складу учасників. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Відповідно до ст. 33-1 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України. Згідно з приміткою до ст. 45 КК України, корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України і не мають повноважень здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у справах щодо злочинів, які не віднесені до його підсудності. Слідчий суддя, відмовляючи у задоволенні скарги, дійшов висновку, що обставини, повідомлені заявником, не містять відомостей щодо ймовірного вчинення кримінального правопорушення, натомість, їх можна розцінити як суб`єктивне враження чи домисли заявника. На думку слідчого судді відомості, наведені заявником, є абстрактними та не можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, а тому відсутня необхідність у перевірці цих обставин засобами кримінального процесу. Водночас, необґрунтоване внесення відомостей до ЄРДР та початок процесуального контролю прокурорами Офісу Генерального прокурора під час здійснення досудового розслідування призведе до невиправданого кримінального переслідування органом досудового розслідування. Слідчий суддя взяв до уваги, що листом прокурора Офісу Генерального прокурора № 31/5/2-30094ВИХ-2431/5/2-р від 09.04.2024 повідомлення ОСОБА_5 від 01.04.2024 було надіслано до Хмельницької обласної прокуратури для розгляду (том 1, а.с. 13-14). Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи із наступного. Відповідно ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства. Внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 30.06.2020 № 298). Згідно з п. 1 глави 2 розділу I цього Положення, до Реєстру вносяться зокрема відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України. Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України. У своїй постанові від 16 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин....». Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. У Рішенні Конституційного Суду України від 17 червня 2019 року № 4-р(II)/2020, а саме у п. 5 мотивувальної частини, зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту». Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді, що заяваОСОБА_5 за своїм змістом не містить фактичних обставин, що можуть свідчити про вчинення корупційних кримінальних правопорушень. Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено. Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу. У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене ним рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування. На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33-1, 216, 304, 307, 395, 405, 407, 418, 422, 532 КПК України, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА: Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 травня 2024 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3