Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 401/4019/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 16 липня 2024 року м. Дніпросправа № 401/4019/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18.03.2024 року в адміністративній справі №401/4019/23 (суддя Мельничик Ю.С.) за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Поліцейського 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Одеській області сержанта поліції Площинська Ельвіра Володимирівна про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову №8036334 серії ЕАТ від 29.10.2023 року. Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях позивача, що свідчить про безпідставність прийняття оскаржуваної постанови. Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18.03.2024 року позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволені позову. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується належними доказами. Висновок суду першої інстанції, що відсутність дорожнього знаку 3.29 «обмеження швидкості 50 км./год» в якості підстави для скасування спірної постанови в позові не зазначалося, а тому суд не повинен надавати оцінку таким обставинам. Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Встановлені обставини справи свідчать про те, що постановою від 29 жовтня 2023 року серії ЕАТ №8036334 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. Згідно з вказаною постановою, адміністративне правопорушення полягало в тому, що 29.10.2023 у с.Алтестове (дорога М-05 449 км.) позивач, керуючи транспортним засобом TGX 18.500 реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 73 км/год в зоні дії дорожнього знаку 3.29 "Обмеження максимальної швидкості руху", та перевищив максимальне обмеження швидкості руху на 23 км/год, чим порушив п. 12.9.б Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Швидкість вимірювалася приладом TruCAM №ТС000346. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення. Так, органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину. За приписами п.12.4 Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.. Національна поліція України уповноважена через своїх співробітників притягувати осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема за порушення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ч.2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Апеляційний суд зазначає, що наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, якими, відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. З матеріалів справи слідує, що в якості доказу на підтвердження наявності події адміністративного правопорушення відповідач долучив до матеріалів справи диск, із розміщеними на ньому відео-файлом та фотозображенням, що зроблені за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCAM LTI 20/20 №ТС000346, а також інструкцію до приладу TruCAM. Надані до суду фотознімки та відеозапис обставин правопорушення дають можливість ідентифікувати державний номерний знак автомобіля, що на ній зображений, а також його марку, колір, та швидкість руху у момент вимірювання, яка становила 73 км/год, що згідно оскаржуваної постанови на 23 км/год перевищувало допустиму швидкість руху. Згідно з копією листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Щодо надання інформації з питань метрології та технічного регулювання" прилади "TruCAM", які введено в експлуатацію з 2012 року по 2015 рік, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки. Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/28265 від 05.09.2023, виданого ДП Укрметртестстандарт Мінекономрозвитку України, чинного до 21.08.2024, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 №ТС000346 (виробник Laser Technology Inc., США), відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, діапазон вимірювань швидкості від 2 км/год до 320 км/год, максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах 2 км/год. Крім у даному свідоцтві про повірку зазначено про можливість використання вказаного приладу в ручному режимі. Враховуючи викладене, лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 зареєстрований в Державному реєстрі транспортних засобів вимірювальної техніки та дозволений для використання на території України, а прилад TruCam LTI 20/20 з серійним номером ТС000346 пройшов періодичну повірку, сертифікат якої був чинним станом на дату винесення оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення. Отже, використання вказаного технічного засобу можливе як в автоматичному, так і в ручному режим. Суд першої інстанції правильно зазначив, що прилад TruCam LTI 20/20 ТС000346 міг бути застосований поліцейським в ручному режимі для виявлення та фіксування правопорушення, описаного в оскаржуваній постанові. На представленому відповідачем відеозапису з приладу TruCam LTI 20/20 з серійним номером ТС000346 зафіксовано дату та час вимірювання "29.10.2023 10:24:22", місце вимірювання " M-05 449 км", дистанцію вимірювання "224,9 м", вимірювану швидкість "73 км/год" та серійний номер приладу TruCam, що збігається із номером зазначеним у оскаржуваній постанові. Разом з тим, відповідачами не надано жодного доказу того, що зазначений у спірній постанові транспортний засіб рухався у зоні дії дорожнього знаку 3.29 "Обмеження швидкості 50 км/год.", що є ключовим для вирішення питання про порушення позивачем швидкісного режиму руху транспортних засобів, визначеного п. 12.9 "б" ПДР України, та відмежування від порушення швидкісного режиму встановленого п.12.4. ПДР України для населених пунктів, що є окремим складом правопорушення. Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що з наявних доказів не можливо встановити порушення позивачем щодо перевищення швидкості руху керованого автомобіля в зоні дії дорожнього знаку 3.29 "Обмеження максимальної швидкості". Посилання відповідача, що вказані обставини не були зазначені в позові, колегією суддів не приймаються, оскільки при розгляді справи суд адміністративної юрисдикції не обмежується доводами та доказами наданими сторонами. Крім того, доводи позивача про недотримання відповідачем процедури розгляду справи, зокрема, порушення його права скористатися юридичною допомогою, відповідачем не спростовано жодними доказами. Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні, тому, при таких обставинах, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18.03.2024 року в адміністративній справі №401/4019/23 - залишити без задоволення. Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18.03.2024 року в адміністративній справі №401/4019/23 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя І.В. Юрко суддя С.В. Чабаненко