Постанова 4852 № 160/1937/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 09 липня 2024 року м. Дніпросправа № 160/1937/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 ( суддя першої інстанції Ніколайчук С.В.) в адміністративній справі №160/1937/24 за позовом ОСОБА_1 доГоловного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування пункту наказу щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності та поновлення на службі, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення зі служби та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 11.12.2023 року за №2220к про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Кам`янського РУП ГУНП в частині п. 3 у відношенні майора поліції ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 22.12.2023 року за №919 о/с по особовому складу, яким майора поліції ОСОБА_1 начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, звільнено зі служби з 22.12.2023 року; поновити майора поліції ОСОБА_1 на посаді начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 22.12.2023 року; стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 22.12.2023 року в розмірі 34 106, 00 грн.; судові витрати по справі стягнути з Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 22.12.2023 року №919 о/с ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Підставами для звільнення позивача зазначено: наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 11.12.2023 року №2220к. Позивач зазначає, що ГУНП в Дніпропетровській області при проведенні службового розслідування допущені саме фундаментальні порушення порядку проведення службового розслідування, що мало своїм наслідком прийняття передчасного і, як наслідок протиправного спірного наказу №2220 к, який у свою чергу став підставою для звільнення ОСОБА_1 зі служби на підставі спірного Наказу № 919о/с. Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого прямий начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявної підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом. Висновок, складений за результатами дисциплінарного розслідування щодо позивача, не містить: ані обґрунтованих відомостей щодо наявності причинного зв`язку між неправомірними діяннями саме позивача та їх наслідками, зокрема, чи наявний в діях позивача саме склад дисциплінарного проступку - не було надано оцінку наслідкам та їх тяжкості, що настали у зв`язку з виявленими порушеннями; і вимог законодавства або посадові обов`язки, які було порушених позивачем; наявність вини позивача та ступень її тяжкості, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності. Посилання відповідача на неодноразові притягнення до дисциплінарної відповідальності не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, наведені стягнення були застосовані до позивача у 2021 року та 2022 року та відповідно були незначними, є вже погашеними, та жодним чином не можуть характеризувати ставлення особи позивача до виконання своїх службових обов`язків. Вважає, що дисциплінарною комісією не здійснювався виклик позивача для надання пояснень, в порядку встановленому у Дисциплінарному статуті, також залишено поза увагою, що на момент опитування ОСОБА_1 був затриманий та утримувався у ІТТ №1 ГУНП Дніпропетровської області та відповідно мав певні обмеження у вільному доступі до інформації про розслідування, документів, отримання правової допомоги, тощо, що безумовно свідчить про порушення права останнього на захист, що полягає в ненаданні йому можливості надавати письмові пояснення та докази щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій, тому висновки службового розслідування сформовані, без повного та всебічного з`ясування всіх обставин. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 позов задоволено в повному обсязі. На вказане рішення суду Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову. Апелянт вважає зазначене рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення. Аргументи, наведені відповідачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Під час апеляційного перегляду справи встановлено. ОСОБА_1 з 25.05.2009 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ та з 07.11.2015 року по 22.12.2023 року перебував на службі в Національній поліції України. За понад чотирнадцятирічний період роботи ОСОБА_1 працював на різних посадах органів внутрішніх справ України та Національної поліції України, в тому числі з 11.07.2023 року по 22.12.2023 року на посаді начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області. Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 22.12.2023 року №919 о/с ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України Про національну поліцію (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Підставами для звільнення позивача зазначено: наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 11.12.2023 року №2220к. Прийняттю оскаржуваних наказів про звільнення позивача передували ряд подій та службове розслідування. 05.12.2023 року працівниками Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпро) Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава, спільно з поліцейськими Дніпропетровського управління ДВБ Національної поліції України та працівниками Дніпропетровської окружної прокуратури, в рамках розслідування кримінального провадження № 42023040000000415 від 01.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 372 КК України, проведені невідкладні слідчі дій (обшуки) в службових кабінетах заступника начальника управління поліції начальника кримінальної поліції Кам`янського РУП ГУНП полковника поліції ОСОБА_2 , начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 , заступника начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_3 , заступника начальника слідчого відділу Кам`янського РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_4 , та старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Кам`янського РУП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_5 . За результатами проведених слідчих дій в порядку ст. 208 КПК України було затримано в тому числі - начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 . Цього ж дня, в тому числі ОСОБА_1 було оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст. 372 КК України. 07.12.2023 року ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська (справа №203/7268/23, провадження №1-кс/0203/4943/2023) клопотання старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві, ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 372 КК України, заявлене в рамках кримінального провадження №42023040000000145, - задоволено частково. Застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 02.02.2024 року, з утриманням у державній установі Дніпровська установа виконання покарань (№4) Міністерства юстиції України та визначено розмір застави, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбаченим законом у сумі 268 400, 00 грн. На виконання зазначеної ухвали, відповідно до довідки ТУ ДСА України в Дніпропетровській області №4794/23 від 07.12.2023 року, було підтверджено про надходження визначної судом суми застави за ОСОБА_1 . Та відповідно після надходження та зарахування коштів у якості застави за ОСОБА_1 , останнього було випущено з під варти. Після зазначених подій у ОСОБА_1 погіршився стан здоров`я, стався гіпертонічний криз та з 08.12.2023 року лікарем-терапевтом йому було оформлено медичний висновок про тимчасову непрацездатність №8КЕ9-АЕНЕ-2542-КМ9 від 08.12.2023 року, який подовжувався декілька разів на підставі медичного висновку №6ЕМР-9СЗХ-В2В4-29АН від 13.12.2023 року та медичного висновку №7АЗС-7ТЕ2-ТВСМ-7ЕРВ від 22.12.2023 року (період непрацездатності до 26.12.2023 року). 27.12.2023 року під час вручення ОСОБА_1 наказу про звільнення йому також стало відомо про те, що за результатами службового розслідування щодо можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Кам`янського РУП ГУНП, що призвели до надзвичайної ситуації, дисциплінарною комісією було складено висновок від 11.12.2023 року. Відповідно до висновку від 11.12.2023 року дисциплінарною комісією було запропоновано: ... за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України Про національну поліцію, п. 7 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України від 15.03.2018 №2337-VIII, Присяги працівника поліції, п. 11 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, абз. 10 п. 7 розділу ІІІ Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС від 26.01.2016 №50 та п. 2.2.1 наказу ГУНП від 10.01.2023 №55, п. 2.1, 2.12.1, 2.12.6, 2.13.4, 2.14.1, 2.14.3, 2.15.1, 2.15.5 Посадових інструкцій , що виразилися у неналежному контролі за роботою підлеглих поліцейських, що призвело до необгрунтованого списання ними до справи 3 матеріалів ЖЄО за фактами вчинення кримінальних правопорушень, невиконання 20 доручень слідчих (виконання одного з яких доручив особисто), термін виконання яких сплив, особистому не складанні відповідних рапортів про наявність ознак вчинення кримінальних правопорушень у матеріалах ЄО, невжитті заходів щодо подальшого їх скерування до СВ Кам`янського РУП ГУНП, для внесення відповідних відомостей до ЄРДР, не здійсненні контролю за складання індивідуальних планів роботи підлеглих та планів роботи секторів відділу кримінальної поліції РУП, неналежному здійсненні перевірок службового кабінету і службового транспортного засобу майора поліції ОСОБА_3 , нездійснення контролю за вжиттям майором поліції ОСОБА_3 заходів щодо усунення виявлених 10.11.2023 недоліків діяльності відділу кримінальної поліції РУП, а також дотримання останнім правил користування службовим транспортним засобом, не проходженні щомісячного тестування на освітньому порталі НПУ для визначення власного рівня службової підготовки у листопаді 2023 року, а також недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану та вчиненні дій не сумісних з вимогами, які пред`являються до поліцейського та призвели до приниження авторитету Національної поліції України, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основних обов`язків, підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, дискредитують звання поліцейського, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, - застосувати до начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції .... З урахуванням висновку від 11.12.2023 року наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 22.12.2023 року №919 о/с ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України Про національну поліцію (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Підставами для звільнення позивача зазначено: наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 11.12.2023 року №2220к. Не погоджуючись з вищевказаними наказами, позивач звернувся до суду з цим позовом. Приймаючи рішення по суті, суд першої інстанції визначив, що звільнення позивача зі служби в поліції відбулося неправомірно і з порушенням законних прав позивача, а тому оскаржуваний наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 11.12.2023 року за №2220к про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Кам`янського РУП ГУНП в частині п. 3 у відношенні майора поліції ОСОБА_1 та похідний від нього наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 22.12.2023 року за №919 о/с по особовому складу, яким майора поліції ОСОБА_1 (0070494) начальника відділу кримінальної поліції Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, звільнено зі служби з 22.12.2023 року є визнаються протиправними і такими, що підлягають скасуванню. Оцінюючи обґрунтованість поданої апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Підставою застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зазначено порушення, що виразилось у неналежній організації службової діяльності підпорядкованого особового складу, проявленій безконтрольності за дотриманням службової дисципліни підлеглих, а також неналежній організації індивідуально-профілактичної діяльності. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом №580-VIII. Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Як установлено частиною першою статті 19 Закону №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть, зокрема, дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Частиною другою статті 19 Закону №580-VIII передбачено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 1, пункту 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту, про невиконання вимог яких з боку позивача зазначено у спірному наказі, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки. Керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень. Пунктом 1 розділу І Правил №1179 визначено, що ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування. Керівник органу (підрозділу) поліції повинен бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, визначених цими Правилами, а також вимагати їх дотримання від підлеглих (абзац другий пункту 3 розділу V Правил №1179). Згідно зі статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За змістом статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Враховуючи наведені приписи, підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у порушенні поліцейським службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, наказів Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а так само у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Приписами статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Наказом Міністерством внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за №1355/32807, далі - Порядок №893), який конкретизує процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, визначає права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування. Згідно з пунктом 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. За приписами пункту 7 розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів. Згідно з пунктами 1, 2 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни. Саме в ході службового розслідування з`ясовуються обставини, з приводу яких воно було призначене, встановлюється наявність чи відсутність вини порушника у вчиненні дисциплінарного проступку, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь його відповідальності, а також ставлення до скоєного, та в разі підтвердження факту вчинення дисциплінарного проступку виконавцем службового розслідування вноситься пропозиція про застосування до винної особи конкретного дисциплінарного стягнення. Частинами третьою, восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту імперативно встановлено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія, а так само керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Зокрема, обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського. Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості (частини четверта - шоста статті 19 Дисциплінарного статуту). Частиною одинадцятою статті 19 Дисциплінарного статуту також установлено, що у разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни. Отже, при вирішенні спору про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності предметом доказування є склад дисциплінарного проступку, обставини його вчинення, причини та умови, вина поліцейського, наявність обставин, які обтяжують та пом`якшують відповідальність поліцейського, що підлягає доведенню суб`єктом владних повноважень належними, достовірними й достатніми доказами. В даному випадку службове розслідування проводилось щодо факту порушення службової дисципліни маором поліції ОСОБА_1 . Суд зазначає, що дисциплінарна відповідальність є окремим/самостійним видом юридичної відповідальності і вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати склад дисциплінарного проступку в його діях. Поряд з тим висновком службового розслідування не встановлено як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони дисциплінарного проступку позивача, а також ступінь його вини. У висновку службового розслідування та наказі про оголошення дисциплінарного стягнення відсутнє посилання на порушення позивачем своїх функціональних обов`язків. За змістом висновків Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі №808/1089/17 керівник несе відповідальність за ефективність діяльності органу, дотримання вимог чинного законодавства підлеглими, керівником яких він є, та може бути притягнутий до відповідальності поряд з працівником, яким вчинено порушення, якщо вищестоящий керівник, якому надано право накладати стягнення, дійде висновку про неналежну організацію та координацію керівником роботи підлеглих. Отже, керівник може бути притягнутий до відповідальності за неналежну організацію та координацію саме роботи підлеглих. Позивач притягнутий до відповідальності як керівник, який зобов`язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень. Матеріалами службового розслідування не встановлено жодних фактів з посиланням на обов`язкові законодавчі приписи, за яких позивач мав безпосередній обов`язок здійснювати контроль за дотримання дисципліни та законності стосовно підлеглих йому працівників, як і не вказав, які ж саме дії мав вчиняти позивач. Відповідно до положень Дисциплінарного статуту, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, які свідчать про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Відповідач, притягуючи позивача до дисциплінарної відповідальності, не навів обґрунтованих доводів та не встановив доказів вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення, а тільки навів абстрактне посилання на допущені порушення вимог Закону №580-VIII, Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Правил етичної поведінки поліцейських. Отже, на думку суду, відповідачем не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, за вчинення якого до нього застосовано спірне дисциплінарне стягнення. Зокрема, відповідач не надав будь-яких доказів, які б підтверджували неналежне виконання позивачем своїх службових обов`язків, що визначають обсяг завдань, доручених посадою, у тому числі, здійснення контролю за дотриманням підлеглими службової дисципліни, проведення профілактичної роботи із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень. Відповідач також не довів суду необхідність застосування до ОСОБА_1 такого стягнення як звільнення та не обґрунтував неможливість або недоцільність накладення м`якшого дисциплінарного стягнення. Тобто відповідач не довів співмірність накладеного дисциплінарного стягнення із характером виявлених, на думку відповідача, порушень. Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відтак, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 в адміністративній справі №160/1937/24 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 09 липня 2024 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Повне судове рішення складено 11 липня 2024 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова