Постанова 4852 № 160/7563/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 25 січня 2022 року м. Дніпросправа № 160/7563/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2021 року, (суддя суду першої інстанції Турлакова Н.В.), прийняту у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро, в адміністративній справі №160/7563/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,- ВСТАНОВИВ: 12 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 15.04.2021 року №576к в частині накладення на майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції; -визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 26.04.2021 року №179 о/с в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 з посади старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області; -поновити майора поліції ОСОБА_1 на раніше займаній посаді старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області; -зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області виплатити майору поліції ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 26.04.2021р. по день винесення рішення по даній справі; -допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення майора поліції ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області та в частині зобов`язання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області виплатити майору поліції ОСОБА_1 грошове забезпечення у межах суми стягнення за один місяць. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з оскаржуваних наказів вбачається, що її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за недотримання принципів діяльності поліції та вчинення дій не сумісних з вимогами, що пред`являється до професійно-етичних якостей поліцейського. Висновки службового розслідування не містять посилання на обставини, в чому саме ці дії полягали та якими доказами це підтверджується. Таким чином, відповідачем при проведенні службового розслідування не було дотримано приписів ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, оскільки не було з`ясовано всіх обставин вчинення дисциплінарного проступку. Позивач зазначає, що притягуючи її до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби, фактичною підставою для такого звільнення були висновки відповідача щодо вчинення неї протиправних дій, які містять ознаки кримінального правопорушення та викладені в повідомленні про підозру від 12.02.2021р. При цьому, відносно вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, вирок у кримінальному проваджені судом не приймався. Крім того, вчинення кримінального правопорушення у разі набрання законної сили відповідним рішенням суду - є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції, що передбачена п.10 ч.1 ст.77 Закону № 580-VIII, а тому наказ про звільнення за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» є передчасним. Позивач звертає увагу, що оскаржувані накази є протиправними у зв`язку з недоведеністю факту порушення нею службової дисципліни, оскільки висновок службового розслідування містить лише ті порушення, які інкримінуються їй у кримінальному провадженні №62020170000001851, яким буде надана оцінка під час судового розгляду, жодних інших діянь порушення службових обов`язків у висновку службового розслідування не зазначено. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2021 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 15.04.2021 року №576к в частині накладення на майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 26.04.2021 року №179 о/с в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 з посади старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області. Поновлено ОСОБА_1 на раніше займаній посаді старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області з 27 квітня 2021 року. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 48448,95 (сорок вісім тисяч чотириста сорок вісім гривень дев`яносто п`ять копійок). Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді звернуто до негайного виконання. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що підставою для накладення дисциплінарного стягнення стали матеріали службового розслідування, яким підтверджується, що 12.02.2021 року до ГУНП в Дніпропетровській області надійшла інформація про те, що цієї ж доби о 12:00 працівниками прокуратури Дніпропетровської області, ТУ ДБР, розташованого в м. Полтава спільно з поліцейськими Дніпропетровського управління ДБР НПУ, у рамках кримінального провадження №62020170000001851 було проведено слідчі дії, та встановлено, що у майора поліції ОСОБА_1 виник намір щодо одержання неправомірної вигоди від матері гр. ОСОБА_2 за прийняття рішення про закриття провадження у справі та не притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності. Для виконання свого злочинного наміру позивач вступила в злочинну змову з адвокатом ОСОБА_4 , який виконував роль пособника. 12.02.2021 року приблизно о 09.40 годині, знаходячись в автомобілі Nissan Qashqai д.н.з. НОМЕР_1 , адвокат ОСОБА_4 , діючи умисно с корисливих мотивів, отримав від матері ОСОБА_3 5000 дол.США, для майора ОСОБА_1 для закриття провадження в кримінальній справі. 13.02.2021 року ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави до майора поліції ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк до 12.04.2021 року. ОСОБА_1 пояснила, що по ДТП за участю ОСОБА_3 здійснила всі передбачені законодавством дії, зокрема, внесено інформацію про вчинене правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, потім позивач перебувала у відпустці та жодних дій по цьому провадженню не здійснювала, про обставини спілкування ОСОБА_4 та ОСОБА_2 їй не відомо. На думку відповідача, матеріалами службового розслідування повністю підтверджено, що в діях старшого слідчого відділення розслідування злочинів в сфері транспорту СВ Кам`янського РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 є склад дисциплінарного проступку, що полягає в порушенні вимоги п. 1 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію», п. 1, ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, абзацу 1,2 п. 1 розділу ІІ, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилось у недотримання принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами що пред`являються до професійно етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції. Також, відповідач зазначає, що на його думку сума судових витрат на правничу допомогу, стягнута на користь позивача є завищеною. Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на доводи адміністративного позову, ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 наказом ГУ НП в Дніпропетровській області від 29.01.2021р. № 27о/с була призначена на посаду старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Кам`янського районного управління поліції ГУ НП в Дніпропетровській області. 15.02.2021р. начальником ГУ НП в Дніпропетровській області було видано наказ №337, яким призначено службове розслідування за фактами можливих порушень службової дисципліни старшим слідчим відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ Кам`янського РУП ГУНП майором поліції ОСОБА_1 та слідчим цього ж відділення майором поліції ОСОБА_5 , а також іншими поліцейськими зазначеного районного управління поліції. У вказаному наказі зазначено, що 12.02.2021 до ГУНП надійшла інформація про те, що цієї ж доби працівниками прокуратури Дніпропетровської області, ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, спільно з поліцейськими Дніпропетровського управління ДВБ НП України, у рамках кримінального провадження № 62020170000001851, відкритого 01.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, на підставі ухвал Октябрського районного суду м. Полтави від 10.02.2021, проведено окремі слідчі дії (обшуки) у службовому кабінеті № 320 Кам`янського РУП ГУНП, закріпленого за старшим слідчим відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ зазначеного районного управління поліції майором поліції ОСОБА_1 та слідчим цього ж відділення майором поліції ОСОБА_5 , а також у помешканнях останніх. Крім цього, у рамках вищезазначеного кримінального провадження майору поліції ОСОБА_1 оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Наказом начальника ГУ НП в Дніпропетровській області від 12.03.2021р. №544 було продовжено строк службового розслідування до 15.04.2021р. 15 квітня 2021р. начальником ГУНП в Дніпропетровській області було затверджено Висновок Дисциплінарної комісії ГУНП від 13.04.2021р. «Про результати службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни старшим слідчим відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ Кам`янського РУГЇ ГУНП майором поліції ОСОБА_1 , а також іншими поліцейськими зазначеного районного управління поліції». У вказаному Висновку міститься наступний виклад обставин: у результаті обшуку у поліцейських ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було вилучено особисті мобільні телефони, якими вони користувалися, блокнот та матеріали кримінального провадження № 12020040160001536 від 28.04.2020, відкритого за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Крім цього, санкціоновані обшуки також проводилися за місцем мешкання вищевказаних поліцейських. Після проведення вищевказаних слідчих дій, 12.02.2021 старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ Кам`янського РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та цієї ж доби останній оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. У вказаному повідомленні про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, копія якого наявна в матеріалах справи, прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Верещакою Д.П., доручено слідчому першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтава Осадчому П.В. вручити ОСОБА_6 повідомлення про підозру У вищевказаному документі зазначено, що в провадженні старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ Кам`янського РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 перебуває кримінальне провадження № 12020040160001536, відкрите 28.11.2020 СВ Кам`янського РУП за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 286 КК України, за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_3 .. Під час здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадження у майора поліції ОСОБА_1 виник намір щодо одержання неправомірної вигоди від матері вищезазначеного громадянина ОСОБА_3 за прийняття рішення про закриття цього провадження та непритягнення останнього до кримінальної відповідальності. Розуміючи, що реалізувати свій намір на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 самостійно є небезпечним та, бажаючи уникнути кримінальної відповідальності за корупційне правопорушення, майор поліції ОСОБА_1 при невстановлених обставинах вступила у змову з адвокатом ОСОБА_4 , якого заздалегідь було порекомендовано для спілкування та передачі грошових коштів. У свою чергу, ОСОБА_4 , діючи з власних корисних інтересів, бажаючи отримати частину неправомірної вигоди для себе, погодився виконувати роль пособника у вчинені майором поліції ОСОБА_1 корупційного правопорушення. Так, 19.01.2021 приблизно о 13.50, ОСОБА_4 , виконуючи умови попередньої змови та роль пособника в одержанні неправомірної вигоди майором поліції ОСОБА_1 , у приміщенні офісу № 9, будинку АДРЕСА_1 , повідомив ОСОБА_2 про те, щоб її сина ОСОБА_3 за скоєння дорожньо-транспортної пригоди не притягли до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрили, необхідно укласти з ним договір про надання правової допомоги і у подальшому надати йому грошові кошти у сумі 4500-5000 доларів США для передачі їх майору поліції ОСОБА_1 20.01.2021 приблизно о 09.00 у зазначеному приміщенні ОСОБА_3 уклав договір № 20/01/21 з адвокатом Чекуріним С,А., про надання правової допомоги. У подальшому, протягом січня та початку лютого, адвокат ОСОБА_4 , під час неодноразових зустрічей з ОСОБА_2 запевняв останню про необхідність передачі грошових коштів для майора поліції ОСОБА_7 , з метою уникнення ОСОБА_3 негативних наслідків за результатами дорожньо-транспортної пригоди. Розмір грошової суми для закриття кримінального провадження ОСОБА_4 було зазначено у 5000 доларів США для слідчого та осіб, які мають відношення до кримінального провадження та 500 доларів США за його послуги у вирішенні цього питання. Усі свої дії, направлені на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_2 , її розмір та строки отримання адвокат ОСОБА_4 узгоджував з майором поліції ОСОБА_1 по телефону та під час особистих зустрічей. Впевнившись у готовності ОСОБА_2 передати грошові кошти у сумі 5500 доларів США за непритягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 , адвокат ОСОБА_8 повідомив про це майора поліції ОСОБА_1 12.02.2021 приблизно о 09.40, знаходячись у автомобілі «Nissan Qashqai», н.з. НОМЕР_1 , який було припарковано біля будинку АДРЕСА_2 , адвокат ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з майором поліції ОСОБА_1 , виконуючи роль пособника у вчиненні кримінального правопорушення, одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у сумі 5000 доларів США, для майора поліції ОСОБА_1 за закриття нею кримінального провадження № 12020040160001536, відкритого 28.11.2020 СВ Кам`янського РУП за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 286 КК України, за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_3 та непритягнення останнього до кримінальної відповідальності, у якому майор поліції ОСОБА_1 здійснювала досудове розслідування. Також, у Висновку зазначено, що будучи опитаною під час цього службового розслідування ОСОБА_1 пояснила, що 28.11.2020р. вона виїжджала на місце ДТП, що сталася на вул. Січеславський шлях у місті Кам`янське, де здійснила огляд місця події та склала план-схему ДТП. Після цього, прибула на спецмайданчик Кам`янського РУП, де опечатала автомобіль «ВАЗ - 2101», у присутності водія ОСОБА_3 .. Оскільки майору поліції ОСОБА_1 було відомо, що унаслідок вказаного ДТП зазнав тілесних ушкоджень громадянин ОСОБА_9 , якого було госпіталізовано до КНП «МШД», нею цієї ж доби відомості про скоєну ДТП були внесені до ЄРДР за №12020040160001536 з попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. 30.11.2020р. досудове розслідування вказаного кримінального провадження керівництвом СВ Кам`янського РУП було доручено слідчому Харченко К.О., оскільки ОСОБА_1 з 30.11.2020р. знаходилася у відпустці. Після виходу на службу з відпустки вона не приймала участі у розслідуванні кримінального провадження №12020040160001536, а також не спілкувалася з водієм ОСОБА_3 відразу після ДТП та у подальшому, ні разу не бачилася і не спілкувалася особисто або по телефону з його матір`ю ОСОБА_2 .. Також ОСОБА_1 пояснила, що вона знайома з адвокатом ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що він залучався у якості захисника центром первинної допомоги, а також був захисником у декількох провадженнях, які вона розслідувала. З яких причин ОСОБА_3 обрав адвоката ОСОБА_4 своїм захисником, а також про взаємовідносини останніх їй нічого не відомо. Також, у Висновку зазначено, що опитати під час проведення службового розслідування адвоката ОСОБА_4 та громадянку ОСОБА_2 не представилося можливим, оскільки вони відмовилися від надання будь-яких пояснень з цього приводу. У пунктах 1, 2 Висновку пропонується:

1. Інформацію щодо порушень службової дисципліни старшим слідчим відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ Кам`янського РУП ГУНП майором поліції ОСОБА_1 , а також іншими поліцейськими зазначеного районного управління поліції вважати такою, що знайшла своє об`єктивне підтвердження, в їх діях наявність дисциплінарних проступків встановленими, а службове розслідування завершеним.

2. За порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, абзаців 1, 2 п. 1 розділу II, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції, застосувати до старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ Кам`янського РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції. 15.04.2021р. начальником ГУ НП в Дніпропетровській області видано наказ №576к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Кам`янського РУП ГУ НП», у відповідності до п. 1 якого за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію, п.1 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, абзаців 1, 2 п.21 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016р. №1179, тобто вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції, застосовано до старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ Кам`янського РУП ГУ НП майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції. Наказом ГУ НП в Дніпропетровській області від 26.04.2021р. №179 о/с, за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) майора поліції ОСОБА_1 старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, звільнено з 26.04.2021р. Не погодившись з наказом про звільнення її зі служби, ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем під час службового розслідування не встановлено належним чином, що позивачем допущено порушення службової дисципліни як підстав для звільнення останньої зі служби, відтак, прийнятий відповідачем наказ про звільнення позивача зі служби є протиправним та підлягає скасуванню, а позивача має бути поновлено на посаді із виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію". Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Частиною 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачені обов`язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини. Статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію" визначена Присяга працівника поліції. Відповідно до частин 1 та 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут). Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Згідно з статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Відповідно до частин 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Згідно з частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3)сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. У відповідності до пункту 3 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо виконання дисциплінарних стягнень - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу. Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Перелічені у статті 13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини. Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами. Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. При цьому, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 11.03.2014 у справі №21-13а14, суд при розгляді кожної справи про застосовування дисциплінарних стягнень повинен враховувати фактичні обставини, що мали місце і передували звільненню особи. За наявності підстав для звільнення в порядку дисциплінарного стягнення та з урахуванням інших даних про особу така особа може бути звільнена. Водночас, обставини та факти вчинення дисциплінарного проступку мають бути підтверджені належними та допустимими доказами. Як правильно встановлено судом першої інстанції, зі змісту оскаржуваних наказів Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 15.04.2021 року №576к та від 26.04.2021 року №179 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за порушення службової дисципліни із посиланням на недотримання вимог п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію, п.1 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, абзаців 1, 2 п.21 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016р. №1179, тобто вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції. При цьому, як свідчать встановлені обставини справи, підстава для звільнення позивача зі служби зумовлена досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №62020170000001851 від 01.12.2020р., в якому 12.02.2021 року позивачу оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України. Отже, фактичною підставою для звільнення позивача зі служби були висновки відповідача про вчинення позивачем протиправних дій, які містять ознаки кримінального правопорушення та викладені в повідомленні про підозру від 12.02.2021 року. Оскільки саме в цьому виражається дисциплінарний проступок позивача а думку відповідача. Водночас, зміст висновку службового розслідування від 15.04.2021 року фактично тотожний змісту повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 12.02.2021р. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020170000001851 від 01.12.2020р. за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 Кримінального кодексу України та ухвали Октябрського районного суду міста Полтави від 13.02.2021р. Як правильно вказав суд першої інстанції, повідомлення про підозру є тільки формальним/офіційним припущенням органу/посадової особи, який/яка проводить досудове розслідування, про те, що конкретна особа причетна до злочину. Таке припущення ґрунтується на неостаточних (неповних) результатах досудового розслідування і кримінально-правова кваліфікація поставленого за провину діяння може бути змінена. З часу оголошення цієї підозри особа набуває статусу підозрюваного, однак її вину у вчиненні злочину ще потрібно довести, принаймні на цій стадії кримінального провадження твердити про її винуватість як доказаний факт не можна. Приписами частини першої статті 62 Конституції України обумовлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Поряд з вказаним, за приписами ч.ч. 1, 5 ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою. Відтак, з огляду на вказані правові приписи, особа може вважатися винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України та вчиненні відповідних протиправних дій, лише після набрання законної сили вироком суду. В матеріалах справи відсутнє рішення суду, яким би позивача було визнано винним у вчиненні такого кримінального правопорушення та яке б набрало законної сили, що суперечить принципу презумпції невинуватості, регламентованому ч.1 ст. 62 Конституції України. Висновки службового розслідування містить лише ті порушення, які інкримінуються позивачу у кримінальному провадженні та яким буде надана оцінка судом під час розгляду кримінального провадження. З урахуванням приписів ч.1 ст. 62 Конституції України, у даному випадку має місце підозра, висунута позивачу за фактом вчинення кримінального правопорушення, та відсутні достатні й необхідні правові підстави вважати, що в діях позивача наявний склад дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни. Такі правові позиції були викладені в постановах Верховного Суду від 24.10.2018 року у справі № 823/1460/17 та від 14.11.2018 року у справі № 802/522/16-а. Така ж позиція щодо неможливості притягнути працівника поліції до дисциплінарної відповідальності лише на підставі інформації, яка є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, та про необхідність встановлення складу дисциплінарного проступку, який є відмінним від складу кримінального правопорушення викладений Верховним Судом, зокрема, в постановах від 23 січня 2020 року № 520/8550/18 та від 28.02.2020 у справі 818/1274/17. Як вже зазначлось, позивача звільнено зі служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII, тобто у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, відповідач в силу частини 2 статті 77 КАС України має обов`язок довести наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку. Між тим, висновки службового розслідування не містять посилань на обставини, в чому саме ці дії полягали, якими доказами це підтверджується та до яких негативних наслідків призвело. При проведенні службового розслідування на підтвердження або спростування вказаних обставин, з урахування того, що позивач заперечувала обставини інкримінованого кримінального правопорушення, факти позаслужбових стосунків з фігурантами останнього та вчинення дисциплінарного проступку, особи, які фігурують в даному кримінальному провадженні, між якими, як зазначає відповідач, передавалися гроші, членами комісії взагалі не опитувались, висновок службового розслідування відтворюхє лише обставини, що зазначаються в пред`явленому повідомленні про підозру. При цьому, посилання у Висновку на те, що вказаних осіб не було можливості опитати з огляду на відмову від надання пояснень не підтверджується жодними доказами в розумінні приписів ст.ст.72-76 КАС України, доказів протилежного відповідачем не надано. Відповідач обмежився лише зазначенням про це в висновку службового розслідування. Доводи відповідача та посилання практику Великої Палати Верховного Суду (справа №800/547/17) з приводу того, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності має окремі підстави та непотребує визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні криманого правопорушення суд апеляційної інстанції вважає такими, що не стосуються фактичних обставин у даній справі, оскільки в даному випадку позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності без належного проведення службового розслідування та встановлення й доведення обставин дисцплінарного проступку, саме це, а не той факт, що позивача не визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, послугувало підставою для скасування оскаржуваних наказів судом у даній спарві. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що факту порушення позивачем службової дисципліни Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області службовим розслідуванням не встановлено та не доведено. Отже, у відповідача були відсутні підстав для застосування до позивача крайнього захисту дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що спірний наказ відповідача є таким, що не відповідає критеріям правомірності, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та таким, що виданий непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про скасування наказу про звільнення та поновлення його на роботі. Згідно з частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Відповідно до пункту 4 розділу XI Закону № 580-VIII до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються до цих правовідносин в частині, що не суперечить цьому Закону. Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ. Ця норма є відсилочною та обумовлює існування спеціального нормативно-правового акта для унормування порядку (механізму) нарахування і виплати грошового забезпечення поліцейським. Такий Порядок затверджено згаданим наказом Міністерства внутрішніх справ України № 260 від 06 квітня 2016року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799). Відповідно до пункту 2 вказаного Наказу він набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності Законом № 580-VIII. Вперше Закон № 580-VIII опублікований в офіційному виданні - газеті "Голос України" 06 серпня 2015 року (№ 141-142), отже, відповідно до статті 1 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону, окремі положення закону набрали чинності 07 серпня 2015 року, а Закон в цілому - 07 листопада 2015 року. Відповідно до частини сьомої статті 15 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" накази міністерства, які є нормативно-правовими актами і пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування. Порядок № 260 опублікований та, відповідно, набрав чинності, 27 травня 2016 року (Офіційний вісник України від № 39). Згідно із пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №260 поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу. Пунктом 9 розділу І Порядку №260 передбачено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата. Отже, розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на користь позивача має проводитись шляхом множення розміру середньоденного заробітку на кількість календарних днів (за період вимушеного прогулу). Аналогічних правових висновків Верховний Суд дійшов, зокрема, у постанові від 30 січня 2019 року (справа № 806/2164/16). Згідно з довідкою ГУ НП в Дніпропетровській області від 30.09.2021 року №1399 середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 із розрахунку календарних днів складає 293,63 грн. Зауважень щодо такого розрахунку позивачем не висловлено. Кількість календарних днів вимушеного прогулу у період з 27.04.2021 року (наступний день після дня звільнення позивача) по 08.10.2021 року (день прийняття рішення суду) складає

165. Таким чином, стягненню з ГУ НП в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 належить грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 27.04.2021 року по 08.10.2021 року в сумі 48448,95грн. (293,63грн. х 165 календарних днів) з урахуванням податків і зборів. Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині. Стосовно доводів відповідача про безпідставність стягнення на користь позивача за рахунок ГУ НПУ в Дніпропетровській області сум витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі № 810/3806/18, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 зазначив, що адвокат не зобов`язаний надавати детальний опис виконаних робіт (наданих послуг), у випадку, якщо розмір гонорару, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі. Позивачем до матеріалів справи надано належним чином складені документи на підтвердження факту виконання на його користь послуг з правничої допомоги, зокрема, надано: копії договору № 19/04-21 від 19.04.2021р. про надання правничої допомоги; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 24.03.2017р.; ордеру адвоката Серьогіна В.І (серія АЕ №1067986 виданого АО «Юридична компанія «Легалітас»); свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 28.10.2020р.; ордеру адвоката Павленка А.В. (серія АН №1033657 виданого АО «Юридична компанія «Легалітас»); квитанції до прибуткового касового ордеру від 19.04.2021р. №17.. Перевіривши зміст наведених документів, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 10 000.00 грн. є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням реального часу, необхідного для виконання відповідних робіт (послуг), а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення їх з відповідача. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обгнрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни або скасування рішення суду відсутні. Керуючись ст. ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2021 року №160/7563/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя Т.С. Прокопчук суддя А.В. Шлай