Постанова 4852 № 160/163/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 25 травня 2021 року м. Дніпросправа № 160/163/21 Суддя І інстанції Рябчук О.С. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Мельника В.В., за участю секретаря судового засідання Трошиної А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просив: - поновити ОСОБА_1 на службі в поліції, на посаді поліцейського-водія взводу № 1 роти № 8 (автотранспортна) полку поліції особливого призначення ГУНП в Дніпропетровській області з 01.12.2020 р.; - стягнути з ГУНП в Дніпропетровській області грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 01.12.2020 р. по дату поновлення на посаді. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що службове розслідування є неповним та не об`єктивним, упередженим, його висновки є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а прийняті на його підставі кадрові рішення керівництвом ГУНП в Дніпропетровській області щодо нього є такими, які прийняті з порушенням вимог законодавства. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року позовні вимоги було задоволено частково. Скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 12.11.2020 р. № 1862к про притягнення поліцейського-водія взводу № 1 роти № 8 (автотранспортна) полку поліції особливого призначення ГУНП в Дніпропетровській області сержанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 30.11.2020 р. № 321 о/с про звільнення поліцейського-водія взводу № 1 роти № 8 (автотранспортна) полку поліції особливого призначення ГУНП в Дніпропетровській області сержанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», з 01.12.2020 р. Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції, на посаді поліцейського-водія взводу № 1 роти № 8 (автотранспортна) полку поліції особливого призначення ГУНП в Дніпропетровській області з 01.12.2020 р. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області середнє грошове забезпечення ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу з 02.12.2020 р. по 05.02.2021 р. в розмірі 9 604,32 грн. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції, на посаді поліцейського-водія взводу № 1 роти № 8 (автотранспортна) полку поліції особливого призначення ГУНП в Дніпропетровській області з 01.12.2020 р. та в частині виплати грошового утримання у межах суми стягнення за один місяць. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду передбачений ст. 122 Кас України, оскільки з наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 12.11.2020 р. № 1862к про притягнення поліцейського-водія взводу № 1 роти № 8 (автотранспортна) полку поліції особливого призначення ГУНП в Дніпропетровській області сержанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції позивач був ознайомлений 16 листопада 2020 року, а до суду звернувся лише 05 січня 2021 року. Суд першої інстанції безпідставно відхилив доводи ГУНП про те, що під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією ГУНП встановлено факт наявності в діях позивача складу дисциплінарного проступку, відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, зокрема передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не може бути підставою для звільнення ОСОБА_1 від дисциплінарної відповідальності та жодним чином не може ототожнюватись з відсутністю фактів порушення службової дисципліни, тобто дисциплінарною відповідальністю. В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ГУНП в Дніпропетровській області підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, позивач не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 27.11.2017 р. № 351 о/с переміщено старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаду поліцейського-водія взводу № 1 роти № 8 (автотранспортна) полку поліції особливого призначення ГУНП в Дніпропетровській області. Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 12.10.2020 р. № 1820 призначено службове розслідування в зв`язку з отримання рапорту начальника УКЗ ГУПН підполковника поліції ОСОБА_2 з інформацію про складення адміністративного протоколу серії ДПР 18 № 145371 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесення постанови серії ЕАМ № 3267195 за ч. 1 ст. 126 КУпАП у відношенні поліцейського-водія взводу № 1 роти № 8 (автотранспортна) полку поліції особливого призначення ГУНП в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 . 12.11.2020 р. начальником ГУНП в Дніпропетровській області затверджено висновок про результати службового розслідування. Службовим розслідуванням встановлено наступне. 11.03.2020 р. о 03.15 до ГУНП надійшла інформація про те, що цієї ж доби поліцейськими УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України складено адміністративний протокол серії ДПР 18 № 145371 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесено постанову серії ЕАМ № 3267195 за ч. 1 ст. 126 КУпАП у відношенні старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , який перебував поза службою, у вільному одязі, без вогнепальної зброї. Як з`ясовано, 11.10.2020 р. о 02.30 на вул. Щитовій, 129А, у місті Дніпро, поліцейськими УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» було зупинено легковий автомобіль «Opel Omega», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням старшого сержанта поліції ОСОБА_1 . Надалі, під час спілкування та перевірки документів старший сержант поліції ОСОБА_1 не мав при собі реєстраційного документу на зазначений транспортний засіб. У зв`язку із порушенням старшим сержантом поліції ОСОБА_1 п. 2.1.6. Правил дорожнього руху поліцейськими УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3267195 за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 145371 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, складений у відношенні старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , направлено до Амур-Нижньодніпровського районного суду та призначено судовий розгляд о 10.00 11.11.2020 р. Слід зазначити, що старший сержант поліції ОСОБА_1 у визначений час до Амур-Нижньодніпровського районного суду не з`явився. Крім цього, поліцейськими УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України у старшого сержанта поліції ОСОБА_1 були виявлені явні ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, порушення мови). Старшому сержанту поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на місці за допомогою спеціального пристрою алкотестера «Драгер» або проїхати до медичного закладу. ОСОБА_1 погодився проїхати до КП «Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром» ДОР». На пропозиції лікаря пройти медичний огляд чітко не відповідав та всіляко намагався затягнути час. У подальшому, лікарем КП «Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром» ДОР» було складено висновок від 11.11.2020 р. № 4706 про те, що ОСОБА_1 медичний огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку не пройшов. Так, на підставі вказаного висновку та у присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 145371 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Під час перебування у ДНД «ДОР» старший сержант поліції ОСОБА_1 поводив себе неадекватно, всіляко затягував час з метою не проходження медичного огляду, грубив медичним працівникам та поліцейським УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України. Також, у старшого сержанта поліції ОСОБА_1 були явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота та порушення мови. Старший сержант поліції ОСОБА_1 заходив до кабінету медичного працівника, для проходження медичного огляду декілька разів, однак кожного разу знаходив різні неповажні причини у зв`язку з якими він не може пройти медичний огляд. Крім цього, 05.11.2020 р. ВІОС УКЗ ГУНП на домашню адресу старшого сержанта поліції ОСОБА_1 було відправлено листа про запрошення останнього до адміністративної будівлі ГУНП в Дніпропетровській області для надання пояснень. Відповідно до акту від 06.11.2020 р. № 20/24-6057 ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень. 05.11.2020 р. ВІОС УКЗ ГУНП на домашню адресу старшого сержанта поліції ОСОБА_1 було відправлено листа про запрошення 07.11.2020 р. до адміністративної будівлі ГУНП в Дніпропетровській області для надання пояснень, однак ОСОБА_1 не з`явився. Відповідно до п. 3 висновку службового розслідування запропоновано: - за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 6, 7 та 11 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 1, 7 та 10 пункту 1, пункту 3 розділу II, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. № 1179, абзацу 1 частини 5 статті 14, абзаців 1, 2 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», що виразилося у безпідставній відмові від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, керуванні транспортним засобом «Opel Omega», н.з. НОМЕР_2 без відповідних реєстраційних документів, не повазі, не коректному ставленні та не дотриманні субординації з іншими працівниками поліції та використанні ненормативної лексики, застосувати до поліцейського - водія взводу № 1 роти № 8 (автотранспортна) ППОП ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції. Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 12.11.2020 р. № 1862к поліцейського-водія взводу № 1 роти № 8 (автотранспортна) полку поліції особливого призначення ГУНП в Дніпропетровській області сержанта поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 30.11.2020 р. № 321 о/с поліцейського-водія взводу № 1 роти № 8 (автотранспортна) полку поліції особливого призначення ГУНП в Дніпропетровській області сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», з 01.12.2020 р. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що накази Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 12.11.2020 р. № 1862к, від 30.11.2020 р. № 321 о/с не відповідають вимогам п.п. 3, 8 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесені відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством, але не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не пропорційно, зокрема, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення. Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію». Статтею 1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Згідно зі ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Приписам ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України « Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» № 2337- VІІІ (далі - Дисциплінарний статут Національної поліції України) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Відповідно до ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 13, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Приписами ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначена Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893 (далі Порядок № 893). Згідно п. 1 розділу ІІ Порядку № 893, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до п. 1 розділу V Порядку № 893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Зі змісту зазначених правових актів вбачається, що недотримання працівником Національної поліції службової дисципліни, неналежне виконання обов`язків поліцейського, має наслідком вчинення ним дисциплінарного проступку та можливості подальшого притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності. При цьому, обставини дисциплінарного проступку мають встановлюватись під час службового розслідування. Підставами для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та звільнення стали порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 6, 7 та 11 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 1, 7 та 10 пункту 1, пункту 3 розділу II, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. № 1179, абзацу 1 частини 5 статті 14, абзаців 1, 2 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», що виразилося у безпідставній відмові від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, керуванні транспортним засобом «Opel Omega», н.з. НОМЕР_2 без відповідних реєстраційних документів, не повазі, не коректному ставленні та не дотриманні субординації з іншими працівниками поліції та використанні ненормативної лексики. При цьому, постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25.11.2020 р. у справі № 199/7110/20 провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказаною постановою суду встановлено, що ОСОБА_1 не вчиняв безпідставної відмови від проходження медичного огляду на стан сп`яніння. За таких обставин з посиланням на ч. 6 ст. 78 КАС України, якою передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недоведеність факту відмови від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, що було безпосередньою підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби. Спростовуючи доводи відповідача щодо наявності правової позиції викладеної в постановах Верховного Суду від 11.07.2018 р. у справі № 804/5303/17, від 17.07.2019 р. у справі № 806/2555/17, від 22.07.2020 р. у справі № 804/8515/суд першої інстанції вірно зазначив, що обставини викладені у цих рішеннях, є відмінними від обставин справи, що розглядається. Щодо керування транспортним засобом «Opel Omega», н.з. НОМЕР_2 без відповідних реєстраційних документів, не повазі, не коректному ставленні та не дотриманні субординації з іншими працівниками поліції та використанні ненормативної лексики, суд першої інстанції вірно зазначив, що при виборі виду дисциплінарного стягнення був застосований до ОСОБА_1 найсуворіший вид звільнення зі служби в поліції. При цьому колегія суддів апеляційного суду зазначає відповідно до ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ, як вид стягнення, є крайнім заходом. Отже, застосовуючи крайню міру дисциплінарного стягнення, відповідач повинен був належним чином обґрунтувати необхідність застосування, саме такої міри та неможливість застосування інших його видів. Як вбачається зі змісту акту службового розслідування, відповідачем не встановлювалась можливість застосування до позивача більш м`якого дисциплінарного стягнення та не обґрунтовано належним чином необхідність застосування дисциплінарного стягнення, саме у вигляді звільнення зі служби. Відтак, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач, приймаючи оскаржені накази, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, який передбачений чинним законодавством, що свідчить про необхідність визнання їх протиправними та скасування, а відповідно, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 235 КЗпП України, поновлення позивача на посаді з якої останній був звільнений, про що вірно зазначив суд першої інстанції. Щодо доводів апеляційної скарги з приводу пропуску звернення позивача з даним позовом до суду колегія суддів зазначає, що обов`язковою умовою звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції є винесення відповідачем саме наказу від 30.11.2020 р. № 321 о/с про звільнення поліцейського-водія взводу № 1 роти 8 (автотранспортна) полку поліції особливого призначення ГУНП в Дніпропетровській області сержанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», з 01.12.2020 р., з яким ОСОБА_1 ознайомлений 01.12.2020 р. З адміністративним позовом до суду позивач звернувся 30.12.2020 р., що підтверджується штампом на поштовому конверті, тобто в межах місячного строку передбаченого статтею 122 КАС України для даної категорії спорів. За наведених обставин колегія суддів вважає, що при розгляді справи суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, вірно встановив фактичні обставини справи та дав їм правову оцінку, доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки висновків зроблених судом першої інстанції, що не може бути підставою для скасування судового рішення. Керуючись п.1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі. В повному обсязі постанова складена 27 травня 2021 року. Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов суддя С.В. Сафронова суддя В.В. Мельник