Постанова 4854 № 420/13042/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/13042/24 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А. Дата і місце ухвалення: 27.11.2024 р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А.І. Ступакової І.Г. при секретарі Аргіровій М.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, - В С Т А Н О В И В: У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 05.04.2024 року № 882 в частині застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції до ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 10.04.2024 року № 509 о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції) з 10 квітня 2024 року; - поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 5 Одеського РУП № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області з 10.04.2024 року; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток на час вимушеного прогулу, з вирахуванням належних до сплати податків і зборів, за період з 10.04.2024 року по день виконання судового рішення. В обґрунтування позовних вимог зазначається, що підставою для накладення дисциплінарних стягнень є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним та дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Позивач посилається на те, що йому було інкриміновано правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим, притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Позивач вважає, що наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не підтверджено належними та допустимими доказами. Позивач зазначає, що він не ухилявся від проходження медичного огляду, пив постійно воду та здійснював спробу щодо здачі сечовини для медичного огляду, проте, сечовини для аналізів було недостатньо, а лікарем не було здійснено відбір крові для проведення відповідного дослідження та здійснено огляд за допомогою приладу «Драгер», що не передбачено законодавством. З огляду на викладене, на думку позивача, його медичний огляд був здійснений з порушенням чинного законодавства та висновок щодо результатів медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння є недійсним. Крім того, позивач зазначає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи. Окрім викладеного, позивач вважає, що обраний відповідачем вид дисциплінарного стягнення, застосований до позивача, є занадто суворим, зважаючи на викладені обставини, поведінку позивача. Отже, на думку позивача, оскаржувані накази підлягають скасуванню, а позивач поновленню на посаді та службі в поліції. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 05.04.2024 року № 882 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 10.04.2024 року № 509 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції. Поновлено ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області з 11.04.2024 року. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 230265,42 грн., з відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області з 11.04.2024 року та в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 29906,51 грн., з відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій зазначає про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 дискредитував звання поліцейського внаслідок вчинення суспільно-небезпечного діяння у сфері безпеки дорожнього руху, яке створювало потенційну загрозу життю та здоров`ю громадян та полягало у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Такі дії завдають органу поліції шкоди у вигляді дискредитації ділової репутації та можуть мати негативні наслідки у вигляді підриву рівня довіри населення до органів поліції, що є неприпустимим у відповідності до положень частини 3 статті 11 Закону України «Про Національну поліцію». Зазначена подія 21.03.2024 року була висвітлена в мережі інтернет на сторінці телеграм-каналів? за посиланнями ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 комендантского часа, заявил, что едет задерживать опасного преступника», що негативно вплинуло на авторитет Національної поліції України. Дані неправомірні дії старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 могли спричинити настання тяжких наслідків, вчинених ним у такому стані, в результаті яких могли постраждати пересічні громадяни, що могло набути суспільного резонансу та негативно вплинути на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до правоохоронних органів. Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що обставини, які б пом`якшували відповідальність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 відсутні. Разом з цим, дисциплінарною комісією визнано обставиною, що обтяжує відповідальність поліцейського вчинення дисциплінарного проступку в стані алкогольного сп`яніння. На підставі викладеного, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що старший лейтенант поліції ОСОБА_3 вчинив грубий дисциплінарний проступок, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 4, 6, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII, пункту 1 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580- VIII, абзаців другого, третього, четвертого частини п`ятої статті 14, абзаців третього, восьмого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII, пункту 1.3, підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, підпункту 12 пункту 1, пункту 1 розпорядження Одеської обласної військової адміністрації від 26.02.2022 року № 14/А-2022 (зі змінами), підпунктів 2, 3 пункту 2 наказу ГУНП від 04.01.2023 року № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», в особистій недисциплінованості, умисному невиконанні норм діючого законодавства України, недотриманні правил і норм у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у частині заборони керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, пересуванні у період дії комендантської години без службової необхідності, несприянні керівникові в дотриманні службової дисципліни. Крім того, старший лейтенант поліції ОСОБА_3 вчинив дії, які підірвали авторитет Національної поліції України. Старший лейтенант поліції ОСОБА_3 допустив порушення Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського. Відповідач зазначає, що всі порушення норм чинного законодавства позивачем повністю підтверджені доказами зібраними в матеріалах дисциплінарного провадження, в тому числі, і результатами проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, затверджені висновком КПН «ООМЦПЗ» ООР від 20.03.2024 року № 000907, згідно якого, ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп`яніння, згідно алкостеру медичних працівників результат 0,64 проміле. Відповідач вказує, що цей доказ суд першої інстанції проігнорував. На думку відповідача, судом першої інстанції помилково проведено аналіз дій поліцейських УПП в Одеській області ДПП НПУ, які не є працівниками ГУНП в Одеській області та у відповідача відсутні повноваження на встановлення правомірності дій останніх в даному службовому розслідуванні, так як вони являються працівниками Департаменту патрульної поліції України, який ГУНП в Одеській області не підпорядковується. Відповідач зазначає, що будь-які порушення працівників УПП не роблять позивача тверезим та жодним чином не спростовують висновок КПН «ООМЦПЗ» ООР від 20.03.2024 року № 000907, яким підтверджено перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння 0,64 проміле алкоголю. Отже, відповідач вважає, що твердження суду щодо недоведеності вчинення позивачем дисциплінарних проступків є хибними. Крім того, відповідач зазначає, що вирішення питання щодо наявності чи відсутності складу дисциплінарного проступку в діянні поліцейського не залежить від результатів провадження у справі про адміністративне правопорушення, оскільки посадова особа за наслідками службового розслідування притягується до дисциплінарної відповідальності не у зв`язку з вчиненням адміністративного правопорушення, а у зв`язку із порушенням службової дисципліни, Правил етичної поведінки поліцейських, і, відповідно, передбачених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію» зобов`язань в частині неухильного дотримання нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, що призвело до дискредитації звання поліцейського і негативно вплинуло на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства. Відповідач вказує, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини. ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області. 20 березня 2024 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області, з метою повної, всебічної та об`єктивної перевірки відомостей, викладених у доповідній записці УГІ ГУНП в Одеській області полковника поліції В. Капуляка від 20.03.2024 року № 55/816, щодо можливого порушення службової дисципліни, зокрема неналежного виконання службових обов`язків окремими посадовими особами відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, зокрема оперуповноваженим сектору кримінальної поліції цього ж відділення поліції старшим лейтенантом ОСОБА_1 , що призвело до керування 20.03.2024 року під час дії комендантської години транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а також вивчення його службової діяльності, ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосереднім та прямими керівниками щодо останнього, призначено службове розслідування у формі письмового провадження. 20 березня 2024 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області видано наказ № 403 о/с про відсторонення від виконання службових обов`язків на період проведення службового розслідування старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області. 03 квітня 2024 року начальником ГУ НП в Одеській області затверджено висновок службового розслідування. Згідно висновку службового розслідування від 03.04.2024 року членами комісії встановлено, що 20.03.2024 о 00:22 нарядом УПП «Океан-0302», у складі інспектора взводу № 2 роти № 7 батальйону № 2 лейтенанта поліції ОСОБА_4 та поліцейського взводу № 1 роти № 7 батальйону № 2 капрала поліції ОСОБА_5 , за адресою: вул. Чорноморського Козацтва, 4, м. Одеса, за порушення комендантської години було зупинено автомобіль «BMW 328I», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , який перебував поза службою, без табельної вогнепальної зброї, в цивільному одязі. В ході спілкування із старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук), у зв`язку із чим, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції на місці зупинки транспортного засобу з використанням газоаналізатора «Драгер», на що останній відмовився, але погодився пройти зазначений вище огляд у закладі охорони здоров`я, куди і був доставлений нарядом УПП. За результатами медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, старший лейтенант поліції ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп`яніння (висновок КПН «ООМЦПЗ» ООР від 20.03.2024 № 000907), що підтверджується також відеозаписами із нагрудних відеореєстраторів № 470956 та № 475778 поліцейських УПП та працівника УГІ ГУНП полковника поліції ОСОБА_7 . Надалі капралом поліції ОСОБА_8 стосовно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 852660 за частиною першою статті 130 КУпАП. У ході службового розслідування 20.03.2024 року до КНП «ООМЦПЗ» ООР надіслано запит щодо надання копій медичної документації за фактом проходження 20.03.2024 року медичного огляду на стан сп`яніння старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 . 29.03.2024 року до УГІ ГУНП надійшов лист КНП «ООМЦПЗ» ООР (вх. № 1153) з додатками у вигляді копій направлення ОСОБА_2 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, акту, висновку КНП «ООМЦПЗ» ООР від 20.03.2024 року № 000907, результату дослідження видихуваного повітря на вміст етанолу від 20.03.2024 року № 514694, журналу реєстрації медичних оглядів. Вивченням копій зазначених документів з`ясовано, що за результатами медичного огляду 20.03.2024 року старший лейтенант поліції ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Крім того, огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «Drager ARAF-0366», згідно тесту № 514694 результат 0.64 проміле. До того ж згідно акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.03.2024 року № 000907 старший лейтенант поліції ОСОБА_3 мав запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та тремтіння пальців рук. Також, у висновку службового розслідування від 03.04.2024 року зазначено, що 20.03.2024 року до УПП в Одеській області ДПП надіслано запит щодо надання копії адміністративного протоколу серії ААД № 852660 від 20.03.2024 року, інших матеріалів, відеозаписів, що стосуються даної події, а також направлення до УГІ ГУНП посадових осіб УПП в Одеській області ДПП, які приймали участь у оформленні адміністративних матеріалів стосовно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та перебували на місці виявленого правопорушення. Вивченням копії адміністративного протоколу серії ААД № 852660 складеного за частиною першою статті 130 КУпАП з`ясовано, що 20.03.2024 року о 03:00 у м. Одесі, на вулиці Воробйова, 9, поліцейський взводу № 1 роти № 7 батальйону № 2 УПП в Одеській області ДПП капрал поліції ОСОБА_9 , склав його стосовно ОСОБА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_4 ; громадянина України; місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ; особу встановлено: в/п НОМЕР_2 ; транспортний засіб: « НОМЕР_3 »; номерний знак НОМЕР_4 . Згідно фабули встановлено, що 20.03.2024 року о 00:22 у м. Одесі, на вулиці Чорноморського козацтва, 4, водій ОСОБА_3 керував автомобілем «BMW 328i», номерний знак НОМЕР_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі та підтверджується висновком № 000907 від 20.03.2024 року. Від керування Т/З відсторонений. Свідки: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, розгляд адміністративної справи відносно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 станом на день затвердження висновку службового розслідування ще не призначено. Крім того, у висновку службового розслідування від 03.04.2024 року вказано, що під час проведення службового розслідування, вивчено відеофайли з нагрудних відеореєстраторів (бодікамер) працівників екіпажу «Океан-302» УПП в Одеській області ДПП, які зупиняли автомобіль «BMW 328i», номерний знак НОМЕР_4 , та приймали участь в оформленні адміністративних матеріалів стосовно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 . В ході перегляду відеозаписів з портативних відеореєстраторів №№ 470956, 475778 (00 ААД 852660 ОСОБА_1 ст. 130, 01 ААД 852660 ОСОБА_1 ст. 130, 02 ААД 852660 ОСОБА_1 ст. 130) встановлено:

1. На відеофайлі 00 ААД 852660 ОСОБА_1 ст. 130 від 20.03.2024 з портативного нагрудного відеореєстратора № 470956 зафіксовано, що о 00:24:30 (31 хвилина відеофайлу) працівник УПП подає жест про зупинку транспортного засобу НОМЕР_3 білого кольору без номерного знаку на передньому бампері. Після цього із зазначеного автомобіля виходить старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , який пред`являє службове посвідчення та повідомляє, що він із Шевченківського відділу поліції. На запитання щодо причини відсутності номерного знаку, останній відповів, що номерний знак є в наявності та обов`язково його вчепить, оскільки недавно придбав автомобіль. Надалі працівник УПП запитує старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 чи вживав він алкогольні напої, на що останній даний факт заперечив та повідомив, що нібито їде з роботи. Після цього о 00:28:36 старший лейтенант поліції ОСОБА_3 надав своє посвідчення водія працівнику УПП, який направився до службового автомобіля для перевірки особи, у цей час спілкування зі старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 не зафіксовано. О 00:43:22 до останнього підходить лейтенант поліції ОСОБА_12 , який пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням газоаналізатора «Драгер», на що старший лейтенант поліції ОСОБА_3 відмовився (мова оригіналу: «Нє! Готов проєхать на ОСОБА_13 »), але погодився пройти зазначений вище огляд у медичному закладі. Надалі старший лейтенант поліції ОСОБА_3 сів до службового автомобіля працівників УПП, після чого всі разом направилися до медичної установи, куди прибули о 00:54:20. Перебуваючи в салоні службового автомобіля, працівники УПП виписали направлення на медичний огляд старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , у цей час останній пив воду. В подальшому о 01:08:15 один із працівників УПП разом зі старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 зайшли до приміщення медичного закладу, звідки вийшли о 01:17:10, у цей період відеофіксація проводилася на інший портативний відеореєстратор. Згодом при спілкуванні працівників УПП між собою стало відомо, що старший лейтенант поліції ОСОБА_3 не надав достатньої кількості сечі, у зв`язку з чим поліцейські почали розшукувати громадян для залучення їх у якості свідків. Надалі о 01:19:19 на відеозаписі зафіксовано прибуття до медичної установи працівника УГІ ГУНП полковника поліції ОСОБА_7 , який почав спілкуватися зі старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 , при цьому останній пив воду. Після цього о 01:42:29 працівник УПП прослідував разом із старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 до приміщення медичної установи для повторної здачі сечі, звідки вийшли о 01:50:10. При спілкуванні працівників УПП між собою стало відомо, що старший лейтенант поліції ОСОБА_3 повторно не надав достатньої кількості сечі, у зв`язку з чим виникла необхідність зафіксувати даний факт у присутності свідків. Разом з тим, працівники УПП на прохання старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 надали останньому ще додатковий час для пиття води та спроби здати сечу. Надалі до кінця відеозапису о 02:24:49 всі учасники події очікують громадян, яких буде залучено у якості свідків під час повторної спроби старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 надати сечу.

2. На відеофайлі 01 ААД 852660 ОСОБА_1 ст. 130 від 20.03.2024 з портативного нагрудного відеореєстратора № 470956 зафіксовано, що з 02:24:49 до 02:57:19 нічого суттєвого не відбувається. Надалі працівники УПП займаються оформленням адміністративних матеріалів у присутності двох свідків. В подальшому о 03:35:40 працівник УПП ознайомлює старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 зі складеним протоколом про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, після чого останній отримав копію зазначеного документу та засвідчив це власним підписом.

3. На відеофайлі 01 ААД 852660 ОСОБА_1 ст. 130 від 20.03.2024 з портативного нагрудного відеореєстратора № 475778 зафіксовано відео аналогічного змісту із фрагментами зображеними на відеофайлі 00 ААД 852660 ОСОБА_1 ст. 130 до 01:08:15. Надалі о 01:08:21 старший лейтенант поліції ОСОБА_3 сів на стілець та в цей час п`є воду, спілкуючись із лікарем. Надалі о 01:10:50 помічник лікаря пропонує старшому лейтенанту поліції ОСОБА_14 подути в трубку газоаналізатора медичних працівників, на що останній погоджується. Результат станом на 01:11:30 0.64 проміле. В подальшому старший лейтенант поліції ОСОБА_3 прослідував до туалету під наглядом лікаря для здачі сечі. Водночас достатньої кількості сечі здано не було, у зв`язку з чим лікар порадив старшому лейтенанту поліції ОСОБА_14 додатково випити води на вулиці та приблизно через 20 хвилин повторно здати біологічний матеріал. Надалі о 01:29:13 старший лейтенант поліції ОСОБА_3 зайшов до приміщення медичної установи, де в туалеті під наглядом лікаря знову намагався здати сечу, однак безрезультатно. Після цього лікар повідомив старшому лейтенанта поліції ОСОБА_14 про те, що в останнього є ще 30 хвилин для того щоб здати біологічний матеріал. В подальшому до 01:42:30 зафіксовано відео аналогічного змісту із фрагментами зображеними на відеофайлі 00 ААД 852660 ОСОБА_1 ст.

130. Надалі о 01:43:05 до приміщення медичного закладу зайшов старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , який повторно почав здавати сечу, однак також безрезультатно. Після цього лікар повідомив, що буде вважати зазначені дії ухилянням від здачі біологічного матеріалу, на що старший лейтенант поліції ОСОБА_3 виявив бажання ще раз спробувати здати сечу, що також було безрезультатно. В подальшому лікар повідомив, що для засвідчення факту ухиляння від здачі сечі необхідно двох свідків, у присутності яких буде надано можливість старшому лейтенанту поліції ОСОБА_14 останній раз здати сечу. Разом з тим, о 02:02:27 старший лейтенант поліції ОСОБА_3 повторно зайшов до приміщення медичного закладу для здачі сечі, де також достатньої кількості здано не було. Після цього поліцейські та старший лейтенант поліції ОСОБА_3 вийшли на вулицю очікувати прибуття осіб, яких необхідно було залучити свідками. О 02:23:32 старший лейтенант поліції ОСОБА_3 зайшов до приміщення медичного закладу, після чого о 02:23:49 відеофайл закінчився.

4. На відеофайлі 02 ААД 852660 ОСОБА_1 ст. 130 від 20.03.2024 з портативного нагрудного відеореєстратора № 475778 зафіксовано, що о 02:26:48 до приміщення медичного закладу заходять два чоловіка, яким розповідають причини їх запрошення. Надалі старший лейтенант поліції ОСОБА_3 у присутності свідків повторно не здав достатньої кількості сечі. Після цього лікар почав оглядати старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 на предмет його уваги та координації рухів. Під час огляду в останнього було виявлено тремтіння пальців рук, він не міг чітко доторкнутися пальцем до кінця носу, на вимогу лікаря постояти на одній нозі, старший лейтенант поліції ОСОБА_3 похитнувся в сторону, що свідчило про порушення координації рухів. У цей час лікар повідомив присутнім, що чує від зазначеного поліцейського запах алкоголю з порожнини рота. Надалі лікар почав заповнювати висновок щодо медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , у цей час останній заперечував факт вживання алкогольних напоїв. Після цього о 02:56:20 старший лейтенант поліції ОСОБА_3 розписався у документації та покинув приміщення медичної установи. Надалі з 02:57:19 зафіксовано відео аналогічного змісту із фрагментами зображеними на відеофайлі 01 ААД 852660 ОСОБА_1 ст. 130 від 20.03.2024 з портативного нагрудного відеореєстратора № 470956. Крім того, у ході службового розслідування отримано відеофайли з портативного відеореєстратора працівників УГІ ГУНП за 20.03.2024, у частині що стосується події за участю старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 (0000000_00000020240320011950_0003, 0000000_00000020240320012148_0004, 0000000_00000020240320012348_0005, 0000000_00000020240320013733_0006, 0000000_00000020240320015233_0007, 0000000_00000020240320015912_0008, 0000000_00000020240320021413_0009, 0000000_00000020240320022913_0010, 0000000_00000020240320024413_0011, 0000000_00000020240320025913_0012, 0000000_00000020240320032545_0013, 0000000_00000020240320033350_0014). Переглядом відеофайлів встановлено:

1. На відеофайлі 0000000_00000020240320011950_0003 від 20.03.2024 зафіксовано, що о 01:19 працівник УГІ ГУНП, зокрема полковник поліції ОСОБА_15 біля медичного закладу спілкується зі старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 , який повідомляє, що він керував автомобілем під час дії комендантської години оскільки не встиг доїхати додому та був зупинений працівники УПП біля Пересипського мосту в м. Одесі. Водночас факт вживання алкогольних напоїв старший лейтенант поліції ОСОБА_3 заперечив. Надалі полковник поліції ОСОБА_15 просить надати службове посвідчення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , після чого відеозапис завершився.

2. На відеофайлі 0000000_00000020240320012148_0004 від 20.03.2024 зафіксовано спілкування зі старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 , який повідомляє полковнику поліції ОСОБА_15 , що про подію було повідомлено безпосереднє керівництво, начальника ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП. Надалі старший лейтенант поліції ОСОБА_16 воду у присутності працівників УПП, після чого відеозапис завершився.

3. На відеофайлі 0000000_00000020240320012348_0005 від 20.03.2024 зафіксовано, що всі учасники події очікують на вулиці біля медичного закладу спроби старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 здати сечу, при цьому нічого суттєвого не відбувається.

4. На відеофайлі 0000000_00000020240320013733_0006 від 20.03.2024 зафіксовано, що о 01:34 старший лейтенант поліції ОСОБА_3 у супроводі працівника УПП зайшов до приміщення медичного закладу, при цьому полковник полії ОСОБА_15 залишися очікувати на вулиці. Надалі о 01:49:35 старший лейтенант поліції ОСОБА_3 вийшов з медичного закладу, після чого лікар повідомив йому про те, що необхідно ще випити води та повторно спробувати здати сечу. В подальшому зафіксовано, що старший лейтенант поліції ОСОБА_16 воду у присутності поліцейських УПП.

5. На відеофайлі 0000000_00000020240320015233_0007 від 20.03.2024 зафіксовано, що старший лейтенант поліції ОСОБА_3 курить сигарету в очікуванні повторної спроби здати сечу, у цей час суттєвого нічого не відбувається.

6. На відеофайлі 0000000_00000020240320015912_0008 від 20.03.2024 зафіксовано, що о 02:01 старший лейтенант поліції п`є воду, після чого о 02:02 у супроводі працівників УПП, УГІ ГУНП повторно заходить до приміщення медичного закладу для здачі сечі, де також достатньої кількості здано не було. Після цього поліцейські та старший лейтенант поліції ОСОБА_3 вийшли на вулицю очікувати прибуття осіб, яких надалі буде залучено свідками.

7. На відеофайлі 0000000_00000020240320021413_0009 від 20.03.2024 зафіксовано, що о 02:21 до медичного закладу прибули дві особи чоловічої статі, які в подальшому о 02:26:48 разом із старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 зайшли до приміщення медичного закладу. Надалі старший лейтенант поліції ОСОБА_3 у присутності свідків повторно не здав достатньої кількості сечі.

8. На відеофайлі 0000000_00000020240320022913_0010 від 20.03.2024 зафіксовано, що лікар почав оглядати старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 на предмет його уваги та координації рухів. Під час огляду в останнього було виявлено тремтіння пальців рук, він не міг чітко доторкнутися пальцем до кінця носу, на вимогу лікаря постояти на одній нозі, старший лейтенант поліції ОСОБА_3 похитнувся в сторону, що свідчило про порушення координації рухів. Надалі лікар почав заповнювати висновок щодо медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 .

9. На відеофайлі 0000000_00000020240320024413_0011 від 20.03.2024 зафіксовано, що старший лейтенант поліції ОСОБА_3 розписався в медичній документації, після чого о 02:56:20 покинув приміщення медичної установи. Надалі зафіксовано оформлення адміністративних матеріалів працівниками УПП.

10. На відеофайлах 0000000_00000020240320025913_0012, 0000000_00000020240320032545_0013 від 20.03.2024 зафіксовано, що працівники УПП продовжують займатися оформленням адміністративних матеріалів.

11. На відеофайлі 0000000_00000020240320033350_0014 від 20.03.2024 зафіксовано, що о 03:35:40 працівник УПП ознайомлює старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 зі складеним протоколом про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, після чого останній отримав копію зазначеного документу та засвідчив це власним підписом. У висновку комісія зазначила, що на підставі проведеного аналізу наявних відеофайлів встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_3 20.03.2024 керував транспортним засобом «BMW 328i», номерний знак НОМЕР_4 , у стані алкогольного сп`яніння. Також, з висновку службового розслідування від 03.04.2024 року слідує, що у ході службового розслідування капрал поліції ОСОБА_17 , лейтенант поліції ОСОБА_12 надали свої пояснення щодо наведених вище подій. Крім того, у ході службового розслідування вивчено службову діяльність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , зокрема, з`ясовано, що старший лейтенант поліції ОСОБА_3 за період служби в органах внутрішніх справ та у Національній поліції України не заохочувався, державні нагороди та відзнаки не отримував, за період служби в поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_3 неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, зокрема наказами ГУНП від 23.11.2018 № 4026, Суворовського ВП ГУНП від 23.03.2020 № 110, від 06.07.2020 № 205, від 05.10.2020 №

305. Крім того, відповідно до постанови Суворовського районного суду м. Одеси по справі № 523/3462/24 з`ясовано, що 19.12.2022 року старший лейтенант поліції ОСОБА_3 скоїв дорожньо-транспортну пригоду, у зв`язку з чим за порушення Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, стосовно останнього працівниками УПП було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП. Разом з тим, 20.04.2024 року старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , ігноруючи вимоги Правил дорожнього руху України щодо заборони керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння, учинив грубий дисциплінарний проступок, що ставить під сумнів його дисциплінованість та компрометує долучені останнім до матеріалів службового розслідування характеристики та подяки. Оцінивши зібрані докази, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що старший лейтенант поліції ОСОБА_3 дискредитував звання поліцейського внаслідок вчинення суспільно-небезпечного діяння у сфері безпеки дорожнього руху, яке створювало потенційну загрозу життю та здоров`ю громадян та полягало у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Такі дії завдають органу поліції шкоди у вигляді дискредитації ділової репутації та можуть мати негативні наслідки у вигляді підриву рівня довіри населення до органів поліції, що є неприпустимим у відповідності до положень частини 3 статті 11 Закону України «Про Національну поліцію. Разом з тим, зазначена подія ІНФОРМАЦІЯ_5 була висвітлена в мережі інтернет на сторінці телеграм-каналів за посиланнями ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 комендантского часа, заявил, что едет задерживать опасного преступника», що негативно вплинуло на авторитет Національної поліції України. Таким чином, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , оперуповноважений сектору кримінальної поліції відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, вчинив дисциплінарний проступок, що виразився в порушенні вимог п. 1, 6, 11, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, п. 1 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64 ЗУ «Про Національну поліцію», абз. 2, 3, 4 ч. 5 ст, 14, абз. 3, 8 ч. 2 ст. 16 ЗУ «Про дорожній рух», п. 1.3, пп «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху України, п. 1 розпорядження Одеської обласної військової адміністрації від 26.02.2022 № 14/А-2022, пп. 12 п. 1, пп. 2, 3 п. 2 наказу ГУ НП в області від 04.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції». 04 квітня 2024 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області видано наказ № 480 о/с, яким допущено до виконання службових обов`язків за займаною посадою старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області. 05 квітня 2024 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області видано наказ № 882, пунктом 1 якого за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п. 1, 6, 11, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, п. 1 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64 ЗУ «Про Національну поліцію», абз. 2, 3, 4 ч. 5 ст, 14, абз. 3, 8 ч. 2 ст. 16 ЗУ «Про дорожній рух», п. 1.3, пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху України, п. 1 розпорядження Одеської обласної військової адміністрації від 26.02.2022 № 14/А-2022, пп. 12 п. 1, пп. 2, 3 п. 2 наказу ГУ НП в області від 04.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. 10 квітня 2024 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області видано наказ № 509 о/с, яким відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції) звільнено зі служби в поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, 10 квітня 2024 року. Не погоджуючись із вказаними наказами, позивач звернувся до суду з даним позовом. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з яких виходив останній вирішуючи справу, з огляду на викладене. Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015 року (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 580-VIII), поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Відповідно до ст. 64 вказаного Закону особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки». Статтею 18 цього Закону передбачено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Також, згідно п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. Згідно п.п. 1, 2 р. 2, п. 4 р. 5 Правил етичної поведінки поліцейських, які затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року № 1179 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за № 1576/29706), під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено: сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання; допускати будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками; використовувати будь-які предмети, на яких зображена символіка політичних партій, та провадити політичну діяльність, висловлювати особисте ставлення до діяльності політичних партій під час виконання службових повноважень, а також використовувати службові повноваження в політичних або особистих цілях; розголошувати та використовувати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, у тому числі після припинення служби в поліції, крім випадків, визначених законом; знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак (жетон), а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню за допомогою технічних засобів, крім випадків, коли поліцейський виконує службові обов`язки в режимі секретності в установленому законодавством України порядку; перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці. Керівник органу (підрозділу) поліції не має права: перекладати свою відповідальність на підлеглих; використовувати службове становище в особистих інтересах або інтересах третіх осіб; проявляти зарозумілість, грубість, некоректність стосовно підлеглих. Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону № 580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Згідно ч.ч. 1-3 ст. 1 Дисціплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. Статтею 11 Дисціплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Згідно ст. 12 Дисціплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Відповідно до вимог ч.ч. 1-3 ст. 13 Дисціплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. У відповідності до вимог ч.ч. 1-6 ст. 14, ч.ч. 1-3, 11 ст. 18 Дисціплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови. Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув`язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу. Статтею 19 Дисціплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського. Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення. У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо. У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє. У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов`язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням. Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь до поліцейських, які мають первинні спеціальні звання, та у виді звільнення з посади до поліцейських, які обіймають посади найнижчого рівня, не застосовується. Згідно ч. 9 ст. 20, ч.ч. 1-3 ст. 21, ч.ч. 1, 3, 4 ст. 22 Дисціплінарного статуту Національної поліції України, застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь здійснюється керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання. Дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення. Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби. Статтею 26 Дисціплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження. Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа). Службове розслідування стосовно заступників керівника Національної поліції України чи керівників територіальних органів Національної поліції України проводиться виключно дисциплінарною комісією. Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським, стосовно якого призначено службове розслідування, вчинено інший дисциплінарний проступок, обставини його вчинення підлягають перевірці уповноваженою особою під час проведення такого службового розслідування. За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції. Згідно ст. 27 Дисціплінарного статуту Національної поліції України, яка визначає порядок відібрання пояснень під час проведення службового розслідування у період дії воєнного стану, під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення. У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації. За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв`язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника. Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою. Виклик, який надіслано поштовим зв`язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його відправлення. Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення. Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт. Від поліцейського, стосовно якого є підтвердні дані про самовільне залишення ним місця несення служби, виїзд до інших регіонів країни чи за кордон, пояснення не відбираються, поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень. Особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану та особливості доведення до поліцейського наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності визначені ст.ст. 29, 30 Дисціплінарного статуту Національної поліції України, згідно яких, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції. Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь не застосовується до поліцейських, які мають первинне спеціальне звання рядовий поліції. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь і вчинив новий дисциплінарний проступок, до нього знову може бути застосовано дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь. Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків. У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє. Протягом 10 днів з дня підписання наказу про застосування дисциплінарного стягнення прямий керівник посадової особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, має право його пом`якшити, застосувати суворіше дисциплінарне стягнення або звільнити поліцейського від дисциплінарної відповідальності, якщо встановить невідповідність такого стягнення ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та вини. У разі застосування до поліцейського інших заходів дисциплінарного впливу, не пов`язаних із застосуванням дисциплінарного стягнення, прямий керівник посадової особи, яка призначила службове розслідування, має право переглянути це рішення шляхом видання наказу про притягнення цього поліцейського до дисциплінарної відповідальності. У разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв`язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника. Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації. Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею. У разі встановлення поважних причин відсутності поліцейського до наказу по особовому складу, яким виконується застосоване до нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції, вносяться зміни щодо дати його виконання. Згідно ч.ч. 1-3 ст. 77 Закону № 580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (п. 6). Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби. Таким чином, колегія суддів зазначає, що підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Колегія суддів також наголошує, що працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту. Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби. Порушення поліцейським моральних та етичних приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції, і відповідальність за це несе держава, а це безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства. Як встановлено в ході службового розслідування, підтверджується матеріалами справи та визнається позивачем, 20.03.2024 року об 00:24 під час дії комендантської години був зупинений транспортний засіб без переднього номерного знаку, яким керував позивач поза службою (без табельної вогнепальної зброї, в цивільному одязі). Колегія суддів звертає увагу на те, що з 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Указом Президента України № 64/2022 на всій території України введено воєнний стан. Законодавством регламентовано обов`язок осіб, які проходять службу в органах поліції неухильно, сумлінно та відповідально виконувати покладені на них завдання. Водночас, проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. При цьому, законодавством регламентовано спеціальний режим органів поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України та в умовах воєнного стану. Разом з тим, особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов`язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює вищенаведені підвищені вимоги до кожного поліціанта, якими він не може нехтувати за жодних обставин. В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Спірна подія сталась в період комендантської години в м. Одеса, автомобіль, яким керував позивач був зупинений співробітниками патрульної поліції у зв`язку із порушенням комендантської години, автомобіль позивача був без переднього номерного знаку та працівники патрульної поліції протягом декількох годин у нічний час вимушені були з`ясовувати ситуацію, що склалась за вини позивача. Так, зокрема, на відеофайлі « 00 ААД 852660» від 20.03.2024 року з портативного нагрудного відеореєстратора № 470956 зафіксовано, що о 00:24:30 працівник УПП подає жест про зупинку транспортного засобу «BMW 328I» білого кольору без номерного знаку на передньому бампері. Після цього із зазначеного автомобіля виходить старший лейтенант поліції Р. Юсібов, який пред`являє службове посвідчення та повідомляє, що він із Шевченківського відділу поліції. На запитання щодо причини відсутності номерного знаку, останній відповів, що номерний знак є в наявності та обов`язково його вчепить, оскільки недавно придбав автомобіль. В ході спілкування зі старшим лейтенантом поліції ОСОБА_18 у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук), у зв`язку із чим, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції на місці зупинки транспортного засобу з використанням газоаналізатора «Драгер», на що останній відмовився. Згідно п.п. 2, 3, 4, 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок № 1103), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Відповідно до п.п. 1, 7 р. 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року № 1452/735 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, далі Інструкція № 1452/735), за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Позивач відмовився від виконання вимог поліцейського щодо проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, що безсумнівно принижує високе звання поліцейського, яке мав позивач, викликає сумнів у високих моральних якостях і самосвідомості його як поліцейського. Таким чином, у даній справі достеменно встановлено, що позивач порушив комендантську годину під час воєнного стану, керував під час комендантської години транспортним засобом без переднього номерного знаку, а також відмовився від виконання вимог поліцейського щодо проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Зазначені обставини, які, в тому числі, стали підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, залишились поза увагою суду першої інстанції. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що з точки зору стороннього розсудливого спостерігача наведені обставини можуть свідчити про недодержання вимоги щодо необхідності з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час і бути прикладом у дотриманні громадського порядку. Водночас, згідно обставин справи, позивач погодився пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі. Згідно висновку КПН «ООМЦПЗ» ООР від 20.03.2024 року № 000907 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Позивач вважає, що вказаний висновок є недійним, оскільки цей висновок складений без проведення аналізу сечі чи крові позивача. Проте, колегія суддів не погоджується з вказаними доводами позивача, оскільки згідно п.п. 10, 12 Порядку № 1103, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність). У разі коли в результаті дорожньо-транспортної пригоди водія доставлено у лікувальний заклад, в обов`язковому порядку проводиться дослідження з метою виявлення в його організмі алкоголю, наркотичних чи інших речовин, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться із застосуванням спеціальних технічних засобів, а дослідження з метою виявлення в організмі алкоголю проводиться в обов`язковому порядку у разі коли в результаті дорожньо-транспортної пригоди водія доставлено у лікувальний заклад. Крім того, згідно п.п. 3, 4, 7-16 р. 3 Інструкція № 1452/735, огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів. За збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров`я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров`я, у якому проводився відбір біологічного середовища. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. Якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений. За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду. Таким чином, Інструкцією № 1452/735 також встановлено, що проведення лабораторних досліджень є обов`язкове для визначення наркотичного засобу або психотропної речовини, а також якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, то обов`язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст, зокрема, алкоголю. В свою чергу, згідно обставин даної справи, позивач не був учасником ДТП та у спірному випадку не визначались наркотичний засіб або психотропні речовини, а тому, доводи позивача про те, що у нього в обов`язковому порядку мали відібрати кров для лабораторних досліджень є необґрунтованими. Що стосується відбирання у позивача сечі для лабораторного дослідження, колегія суддів зазначає, що сукупність наявних в матеріалах справи відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, які досліджувались під час проведення службового розслідування та досліджені судом, вбачається, що лікарем позивачу неодноразово протягом тривалого часу було запропоновано здати сечу для дослідження, позивачу неодноразово надався час для того, щоб випити води та знов спробувати здати сечу для дослідження, однак, фактично позивач не надав біологічний матеріал, який був би достатній для проведення дослідження. З огляду на викладене, лікарем був проведений огляд ОСОБА_1 щодо виявлення стану сп`яніння, а також застосовано спеціальний технічний засіб вимірювальної техніки «Алкотестер», за результатами якого, станом на 01:11:30 20.03.2024 року вміст алкоголю у повітрі, що видихається позивачем, - 0,64 проміле. Позивач погодився на застосування спеціального технічного засобу вимірювальної техніки «Алкотестер» та будь-яких зауважень саме щодо застосування в закладі охорони здоров`я вимірювальної техніки «Алкотестер» не висловлював, що підтверджується сукупністю записів з портативних камер поліцейських, які досліджувались під час проведення службового розслідування та досліджені судом, та не заперечується позивачем. Так, зокрема, на відеофайлі « 01 ААД 852660» з портативного нагрудного відеореєстратора № 475778 працівників екіпажу «Океан-302» УПП в Одеській області ДПП, які зупиняли автомобіль, о 01:08:21 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 сів на стілець та в цей час п`є воду, спілкуючись із лікарем. Надалі о 01:10:50 помічник лікаря пропонує старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 подути в трубку газоаналізатора медичних працівників, на що останній погоджується. Результат станом на 01:11:30 0,64 проміле. На відеофайлі « 02 ААД 852660» з портативного нагрудного відеореєстратора № 475778 працівників екіпажу «Океан-302» УПП в Одеській області ДПП, які зупиняли автомобіль, а також на відеофайлі « 0000000_00000020240320022913_0010» з портативного відеореєстратора працівників УГІ ГУНП за 20.03.2024 року зафіксовано, що о 02:26:48 до приміщення медичного закладу заходять два чоловіка, яким розповідають причини їх запрошення. Надалі старший лейтенант поліції ОСОБА_1 у присутності свідків повторно не здав достатньої кількості сечі. Після цього лікар почав оглядати старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 на предмет його уваги та координації рухів. Під час огляду в останнього було виявлено тремтіння пальців рук, він не міг чітко доторкнутися пальцем до кінця носу, на вимогу лікаря постояти на одній нозі, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 похитнувся в сторону, що свідчило про порушення координації рухів. У цей час лікар повідомив присутнім, що чує від зазначеного поліцейського запах алкоголю з порожнини рота. За результатами наведеного проведеного медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , лікарем КПН «ООМЦПЗ» ООР складено акт № 000907 від 20.03.2024 року, яким зафіксовано вказані вище показники стану позивача, зокрема, ходи, точність рухів, тремтіння пальців рук, запах алкоголю з рота, а також дані щодо використання технічних засобів для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі Алкотестер 6810, час обстеження, назва спеціального технічного засобу, його номер, дата останньої повірки та результат обстеження (тест № 51469 від 20.03.2024 року 01:10 0,64), висновок/діагноз алкогольне сп`яніння. На підставі вказаного акту видано висновок КПН «ООМЦПЗ» ООР від 20.03.2024 року № 000907 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого, ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, що цілком відповідає наведеним вимогам Інструкції № 1452/735 та спростовує доводи позивача про недійсність цього висновку. В матеріалах справи також наявне направлення на проведення наведеного вище медичного огляду позивача, в якому зафіксовані підстави для проведення такого огляду, а саме ознаки сп`яніння ОСОБА_1 (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук). В свою чергу, судом першої інстанції взагалі залишено поза увагою наявний в матеріалах службового розслідування та матеріалах справи акт КПН «ООМЦПЗ» ООР № 000907 від 20.03.2024 року та висновок від 20.03.2024 року № 000907 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Суд першої інстанції в своєму рішення не відобразив підстави відхилення цих доказів. Разом з цим, дослідивши відео з регістраторів поліцейських, суд першої інстанції послався на те, що комісією не враховано, що похитування та тремтіння рук позивача під час проходження медичного огляду могло бути викликано хвилюванням, тривалим перебуванням на вулиці в прохолодну пору року у нічний час, а тому вказані обставини не є беззаперечним свідченням перебування позивача ОСОБА_1 в стані сп`яніння. Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на викладене. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 72, ст.ст. 73-76 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Враховуючи наведені положення Інструкції № 1452/735 та Порядку № 1103, висновок КПН «ООМЦПЗ» ООР від 20.03.2024 року № 000907 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який виданий на підставі акту № 000907 від 20.03.2024 року проведення лікарем КПН «ООМЦПЗ» ООР медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 є належним, допустим, достовірним, достатнім доказом про результати медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння. Судом першої інстанції не визначено будь-яких підстав для неприйняття до уваги в якості доказів наведених вище акту та висновку і суд першої інстанції фактично самостійно здійснив висновок щодо стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 на підставі аналізу проведеного огляду лікарем, що зафіксовано на відео, вважаючи, що лікар невірно оцінив стан позивача, оскільки стан позивач був зумовлений хвилюванням, тривалим перебуванням на вулиці в прохолодну пору року у нічний час. На думку суду першої інстанції, зазначені обставини мали бути враховані дисциплінарною комісією. Колегія суддів критично оцінює наведені висновки суду першої інстанції, оскільки ані дисциплінарна комісія, ані суд не проводять медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння за наслідками дослідження поведінки особи, що зафіксовано на відео. Саме лікар особисто проводить медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, за наслідками якого складає відповідний акт та видає висновок. Таким чином, оскільки суддя не має спеціальних знань та повноважень для проведення медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково самостійно здійснив висновок щодо стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 на підставі аналізу проведеного огляду лікарем, що зафіксовано на відео. Висновок суду першої інстанції про те, що лікар невірно оцінив стан позивача, оскільки стан позивача (тремтіння рук, похитування) був зумовлений хвилюванням, тривалим перебуванням на вулиці в прохолодну пору року у нічний час ґрунтується на припущеннях та такі висновки суду першої інстанції виходять за межі повноважень суду. Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції мав надати оцінку зібраним в ході службового розслідування доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності, та достатності для притягнення позивача саме до дисциплінарної відповідальності, а не самостійно здійснювати висновки за результатами проведеного медичного огляду. В свою чергу, під час апеляційного розгляду справи колегією суддів не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про порушення вимог закону при проведенні медичного огляду позивача та відповідно свідчили про недопустимість доказів щодо результатів такого огляду. Що стосується посилань суду першої інстанції на те, що постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 22 серпня 2024 року по справі № 523/5341/24, яка набрала законної сили, адміністративне провадження про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 ч. 1 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, а тому, посилання відповідача, як на підставу для притягнення до дисциплінарної відповідальності, на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, є неспроможними, колегія суддів зазначає наступне. Колегія суддів вказує, що позиція Верховного Суду із цього питання є усталеною та її суть з різних боків розкрито у постановах: від 06 березня 2019 року в справі №816/1534/16, від 17 липня 2019 року в справі №806/2555/17, від 22 жовтня 2019 року в справі №480/3950/18, від 23 жовтня 2019 року у справі №804/4480/17, від 29 листопада 2019 року в справі №824/832/18-а, від 13 лютого 2020 року в справі №1.380.2019.000121, від 05 березня 2020 року у справі №815/4478/16, від 24 вересня 2020 року в справі №420/602/19, від 19 травня 2022 року в справі №480/4079/18, від 26 травня 2022 року в справі №420/3630/20, від 07 липня 2022 року у справі №460/5545/20 та інших. В основу мотивів цих судових рішень покладено висновки про те, що адміністративна та дисциплінарна відповідальність є різними, окремими і самостійними видами відповідальності поліцейського. Порядок і підстави притягнення поліцейського до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами. Притягнення чи не притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності не може бути обумовлено наявністю чи відсутність складу іншого правопорушення чи фактом притягнення до іншого виду відповідальності. Відсутність факту притягнення поліцейського до адміністративної відповідальності не виключає наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який уповноважена особа у порядку Дисциплінарного статуту має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції. Відповідно, у випадку закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, - це є свідченням відсутності складу адміністративного правопорушення, проте не дисциплінарного проступку. У цьому ж контексті слід зауважити, що за правилами частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Однак, за позицією Верховного Суду, звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Для спростування преюдиційних обставин, учасник процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази (подібні за змістом висновки наведено в постановах Верховного Суду від 30 серпня та 22 вересня 2022 року у справах №904/1427/21, №420/4977/20). Відповідно до частини сьомої статті 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. Враховуючи, що у межах розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності суд не досліджує питань наявності в її діях ознак дисциплінарного проступку, адже, як зазначалося, дисциплінарне провадження має іншу мету, процедуру та правила оцінки дій і матеріалів, то висновки такого суду (його правова оцінка) не є обов`язковими для суду, який розглядає справу щодо оскарження індивідуального акту про притягнення цієї особи до дисциплінарної відповідальності. Це ж стосується дисциплінарного органу, який, вирішуючи питання наявності або відсутності у діях особи ознак дисциплінарного проступку, керується виключно правилами та вимогами, встановленими для дисциплінарної процедури, однак не втручається у питання винуватості цієї особи у скоєнні адміністративного правопорушення за правилами і в порядку КУпАП. З іншого боку, під час розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд оцінює зокрема й питання дотримання правоохоронними органами відповідної процедури та робить висновок за наслідками оцінки доказів з урахуванням стандартів доказування, притаманної саме цій процедурі. Повертаючись до обставин цієї справи, постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 22 серпня 2024 року по справі № 523/5341/24, яка набрала законної сили, адміністративне провадження про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 ч. 1 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення та суд керувався тим, що належними та допустимими доказами не доведений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, зокрема, не надано належних і допустимих доказів, які б свідчили про те що позивач скоїв адміністративне правопорушення, передбачене зазначеними положеннями КУпАП. З огляду на наведене, колегія суддів відхиляє посилання суду першої інстанції на те, що згідно положень частини шостої статті 78 КАС України у даній справі необхідно враховувати преюдиційні обставини, установлені Суворовським районним судом м. Одеси, зокрема, в частині відсутності факту алкогольного сп`яніння позивача, оскільки надана судом оцінка при розгляді іншої справи не є обов`язковою, а наявність преюдиційних обставин не може мати для суду абсолютного характеру та не позбавляє учасника процесу, який заперечує проти цих обставин, надати належні і допустимі докази на їх спростування. Колегія суддів повторно наголошує, що відсутність факту притягнення поліцейського до адміністративної відповідальності не виключає наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який уповноважена особа у порядку Дисциплінарного статуту має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції. Колегія суддів зауважує, що в контексті правовідносин щодо притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності сама можливість урахування адміністративним судом судових рішень у справах щодо скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення чи закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, не ставиться під сумнів, натомість наявність для цього підстав залежить від фактичних обставин кожної конкретної справи. У контексті спірних правовідносин в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Дискредитація звання рядового і начальницького складу національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників національної поліції та власне національна поліція, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни та має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку. При цьому, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Оцінюючи вищеописані дії позивача, які поставлено йому в провину, колегія суддів зазначає, що позивач, як поліцейський, був зобов`язаний поводитись в такий спосіб, який не допускає сумнівів у законності та етичності його поведінки, а при виникненні таких сумнівів - усувати їх всіма можливими способами. Колегія суддів погоджується з висновком дисциплінарної комісії, що допущена позивачем поведінка є грубим порушенням службової дисципліни, таким, що дискредитує та підриває авторитет поліції. Описані порушення стали можливими внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що сукупність зібраних матеріалів службового розслідування підтверджують обґрунтованість висновку службового розслідування про те, що, незалежно від того, чи притягнутий позивач до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, в діях позивача наявний дисциплінарний проступок, що виразився в особистій недисциплінованості, умисному невиконанні норм діючого законодавства України, недотриманні правил і норм у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у частині заборони керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, пересуванні у період дії комендантської години на автомобілі без переднього номерного знаку без службової необхідності, дії позивача свідчать про порушення Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського, підривають авторитет Національної поліції України, тому, застосовуючи найсуворіший вид дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Що стосується посилань позивача на неврахування обставин його попередньої поведінки, проведеної роботи тощо та помилковість висновків відповідача про наявність підстав для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, колегія суддів зазначає, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення комісією досліджувалась робота позивача та за клопотанням позивача долучено до матеріалів службового розслідування копії характеристик, які, як вважає позивач, характеризують його з позитивної сторони. Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення. Колегія суддів із цього приводу зауважує, що судовий контроль при оцінці актів та дій органів державної влади під час виконання ними дискреційних повноважень є обмеженим. За загальним правилом національні суди повинні утримуватися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки суб`єкта владних повноважень щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору. Судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, які б свідчили про те, що висновки відповідача, якими він мотивував наявність підстав для застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, є довільними, нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів. З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, а тому, відсутні підстави для визнання протиправними та скасування спірних наказів і поновлення позивача на посаді. Враховуючи вищевикладене, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та судом першої інстанції неправильно засновані норми матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню із прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 309, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року скасувати. Прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено та підписано 21 березня 2025 року. Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А. І. Бітов Суддя: І. Г. Ступакова