Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/6812/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/6812/23 пров. № А/857/10412/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача -Шевчук С. М. суддів -Кухтея Р. В. Носа С. П. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у справі № 460/6812/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, місце ухвалення судового рішення м.Рівне Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження суддя у І інстанціїМахаринець Д.Є. дата складання повного тексту рішення11 березня 2024 року ВСТАНОВИВ: І.

ОПИСОВА ЧАСТИНА ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач) в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати наказ №131 від 01.03.2023 в частині застосування до позивача заступника начальника відділу організації несення служби в місті Сарни УПП в Рівненській області ДПП майора поліції Родзіна Олександра Юрійовича дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади; зобов`язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України вилучити дані щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді "звільнення з посади" з інформаційної підсистеми "Облік дисциплінарних стягнень" Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у справі № 460/6812/23 у задоволенні вказаного адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України -відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В доводах апеляційної скарги вказує, що він проходить службу в Управлінні патрульної пoлiцiї в Рівненській області Департаменту патрульної поліції на посаді заступника начальника відділу організації служби в м.Сарни УПП в Рівненській області ДПП у званні майора поліції. Зазначив, що 12.01.2023 о 13:00 год. сержант поліції ОСОБА_2 зустрівся із потерпілим ОСОБА_3 у заздалегідь обумовленому місці, де потерпілий передав поліцейському кошти за проїзд його вантажного транспортного засобу з деревиною, після чого ОСОБА_2 був затриманий працівниками правоохоронних органів. По вказаному факту відповідачем було призначене службове розслідування, за результатом якого Департаментом патрульної поліції Національної поліції України видано наказ № 131 від 01.03.2023 Про застосування до працівників УПП в Рівненській області ДПП дисциплінарних стягнень, у якому зазначено, що вчинення правопорушень поліцейським ОСОБА_4 стало можливим через неналежне виконання позивачем службових обов`язків, за що до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади. Позивач вказав, що він був притягнений до дисциплінарної відповідальності фактично за дії, що вчинив поліцейський ОСОБА_2 , хоча дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку. Також позивач зазначає, що в ході проведеного службового розслідування та при виданні оскаржуваного наказу, відповідачем не проведено об`єктивного, повного та всебічного дослідження обставин; не встановлено та не обґрунтовано вчинення ним будь-якого дисциплінарного проступку, оскільки саме поліцейський ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, до якого позивач не має жодного відношення, позаяк не є для ОСОБА_5 безпосереднім керівником, то винесений наказ виданий без належних правових підстав та як наслідок позивач незаконно притягнути до дисциплінарної відповідальності за відсутності в його діях складу дисциплінарного проступку. Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Про розгляд апеляційної скарги відповідач та представник позивача повідомлений шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалюючи судове рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що є правомірним застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, як це передбачено наказом Національної поліції України від 19.07.2022 №507, у зв`язку з виявленням за результатами проведеного службового розслідування неналежної організації та проведення профілактичної роботи, спрямованої на недопущення порушення службової дисципліни, внаслідок чого підлеглим працівником було скоєно корупційне кримінальне правопорушення. ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив службу в Управлінні патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції на посаді заступника начальника відділу організації несення служби в місті Сарни УПП в Рівненській області ДПП у званні майора поліції. Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 01.03.2023 № 131 "Про застосування до працівників УПП в Рівненській області ДПП дисциплінарних стягнень" (пункт 2) за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, абзаців другого, третього пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, абзаців 2,3 пункту 1 частини 14 доручення УПП в Рівненській області ДПП від 09.06.2021 № 19758/41/30/01-2021 "Про організацію службової діяльності відділу з організації несення служби в м. Сарни та роти № 5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП", пунктів 2.2.1, 2.2.8 розділу 2 Посадової інструкції заступника начальника відділу організації несення служби в м.Сарни ІПП в Рівненській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції 31.07.2019 №1317, згідно з частиною 3 ст. 19 та відповідно до п.6 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту наказано застосувати до заступника начальника відділу організації несення службивм.Сарни УПП в Рівненській області ДПП майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади. Як встановлено з мотивувальної частини вищевказаного наказу, він зумовлений результатами службового розслідування, під час якого було встановлено факт викриття працівниками правоохоронних органів та затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, поліцейського роти № 5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_6 . За висновками відповідача, допущені поліцейським ОСОБА_6 порушення службової дисципліни стали наслідком неналежного виконання службових обов`язків заступником начальника відділу організації несення служби в місті Сарни УПП в Рівненській області ДПП майором поліції ОСОБА_1 . Суд встановив, що, крім позивача, наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 01.03.2023 № 131 також застосовано дисциплінарні стягнення до працівників УПП в Рівненській області ДПП: ОСОБА_6 - у вигляді звільнення зі служби в поліції; ОСОБА_7 - у вигляді звільнення з посади; ОСОБА_8 - у вигляді суворої догани; ОСОБА_9 - у вигляді суворої догани. ОСОБА_1 - у вигляді звільнення з посади; вважаючи протиправним наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 01.03.2023 № 131 в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, звернувся з позовом до суду. ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке. Частина друга статті 19 Конституції України від 28.06.1991 №254к/96-ВР визначає обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України Про Національну поліцію №580-VIII від 02.07.2015 (далі - Закон №580- VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України. Частина перша статті 59 вказаного Закону визначає, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджений Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України №2337-VIII від 15.03.2018 (далі Закон №2337 або Статут). Відповідно до частини першої статті 1 згаданого Закону службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Відповідно до частини першої статті 1 згаданого Закону за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим статутом. Стаття 12 Статуту визначає, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Таким чином, наявність у діях (бездіяльності) поліцейського ознак дисциплінарного проступку є підставою для його притягнення до дисциплінарної відповідальності шляхом застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення. У свою чергу, вичерпний перелік таких стягнень визначено частиною третьою статті 13 Статуту, за змістом якої до поліцейських можуть застосовуватися наступні види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. З оскаржуваного наказу № 131 убачається, що на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади заступника начальника відділу організації несення служби в м. Сарни УПП в Рівненській області ДПП. Підставою для винесення вказаного наказу слугували висновки службового розслідування під час якого було встановлено факт викриття працівниками правоохоронних органів та затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, поліцейського роти № 5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_6 . За висновками службового розслідування допущені поліцейським ОСОБА_6 порушення службової дисципліни стали наслідком неналежного виконання службових обов`язків заступником начальника відділу організації несення служби в місті Сарни УПП в Рівненській області ДПП майором поліції Родзіним Олександром Юрійовичем. На виконання частини десятої статті 14 Закону України №2337-VIII, наказом МВС України №893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі Порядок №893), який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування. Частина перша статті 15 Закону №2337 вказує, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. При цьому у відповідності до приписів частини п`ятнадцятої названої статті за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку. За змістом пункту 2 Розділу VI Порядку №893 висновок службового розслідування є підсумковим документом службового розслідування та складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Абзацами першим та другим пункту 9 Розділу VI Порядку №893 передбачено, що висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника. Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією. Отож, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок дисциплінарної комісії є службовим документом, в якому зафіксовані результати підтвердження наявності чи відсутності дисциплінарного проступку у діях поліцейського стосовно якого проводилося службове розслідування. При цьому відповідний висновок є носієм доказової інформації про виявлені порушення. Досліджуючи доводи з приводу протиправності спірних наказів відповідача щодо звільнення позивача у контексті процедурних порушень, суд звертає увагу на наступні обставини. Згідно зі статтею 18 Дисциплінарного Статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає у наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4)подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою. Досліджуючи доводи позивача стосовно відсутності фактів дисциплінарного проступку, колегією суддів встановлено наступне. 12.01.2023 р. о 13.00 год. сержант поліції ОСОБА_2 поліцейський роти №5 (з обслуговуванням міста Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП) зустрівся із потерпілим ОСОБА_3 у заздалегідь обумовленому місці, де потерпілий передав поліцейському кошти за проїзд його вантажного транспортного засобу з деревиною, після чого ОСОБА_2 був затриманий працівниками правоохоронних органів. За фактом отримання поліцейським ОСОБА_4 неправомірної вигоди було призначене службове розслідування. За результатом вказаного службового розслідування, Департаментом патрульної поліції Національної поліції України видано Наказ №131 від 01.03.2023 р. «Про застосування до працівників УПП в Рівненській області ДПП дисциплінарних стягнень» до дисциплінарної відповідальності притягнуто: ОСОБА_6 (поліцейського роти №5 (з обслуговуванням міста Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП, сержанта поліції) у вигляді звільненні зі служби в поліції; Позивача - ОСОБА_1 ( заступника начальника відділу організації несення служби в місті Сарни УПП в Рівненській області ДПП, майора поліції) у вигляді звільнення з посади. В оспорюваному наказі зазначено, що вчинення правопорушень поліцейським ОСОБА_4 стало можливим через неналежне виконання заступником начальника відділу організації несення служби в місті Сарни УПП в Рівненській області ДПП майором поліції ОСОБА_1 посадових обов`язків, що виразилось в неналежному контролі за виконанням службових обов`язків керівним складом роти №5 ( з обслуговування міста Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП. За змістом оскаржуваного наказу №131 від 01.03.2023 року "Про застосування до працівників УПП в Рівненській області ДПП дисциплінарних стягнень" (пункт 2) позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог: пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, абзаців другого, третього пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, абзаців 2,3 пункту 1 частини 14 доручення УПП в Рівненській області ДПП від 09.06.2021 № 19758/41/30/01-2021 "Про організацію службової діяльності відділу з організації несення служби в м. Сарни та роти № 5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП", пунктів 2.2.1, 2.2.8 розділу 2 Посадової інструкції заступника начальника відділу організації несення служби в м.Сарни ІПП в Рівненській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції 31.07.2019 №1317. Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. За змістом пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону. Абзацами другим, третім пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179 установлено під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; Крім того, абзацами 2,3 пункту 1 частини 14 доручення УПП в Рівненській області ДПП від 09.06.2021 № 19758/41/30/01-2021 "Про організацію службової діяльності відділу з організації несення служби в м. Сарни та роти № 5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП" (а.с. 78-80) установлено, що начальнику відділу з організації несення служби в м. Сарни УПП в Рівненській області ДПП та заступникові начальника відділу з організації несення служби в м. Сарни УПП в Рівненській області ДПП на постійній основі: - проводити роботу щодо зміцнення службової дисципліни (абз.2); - запобігати надзвичайним подіям, кримінальним, корупційним та іншим правопорушенням серед поліцейських роти №5 батальйону УПП в Рівненській області ДПП, своєчасно виявляти та усувати їх причини, аналізувати стан службової дисципліни, і об`єктивно доповідати про це начальнику управління (абз. 3). Пунктами 2.2.1, 2.2.8 розділу 2 Посадової інструкції заступника начальника відділу організації несення служби в м.Сарни ІПП в Рівненській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції 31.07.2019 №1317 (зі змістом якої ознайомлений позивач) установлено, що заступник начальника відділу здійснює координацію відділу та здійснює контроль за виконанням функціональних обов`язків працівниками відділу (а.с. 96-98). Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач обіймаючи посаду заступника начальника відділу організації несення служби в м.Сарни ІПП в Рівненській області ДПП зобов`язаний був: здійснювати контроль за виконанням функціональних обов`язків працівниками відділу; дотримуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів та безумовно виконувати накази керівників, виданих в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону, а зокрема позивач зобов`язаний був виконувати пункт 14 доручення УПП в Рівненській області ДПП № 19758/41/30/01-2021 від 09.06.2021 у частині, яка стосується: - проведення роботи щодо зміцнення службової дисципліни (абз.2); - запобігання надзвичайним подіям, кримінальним, корупційним та іншим правопорушенням серед поліцейських роти №5 батальйону УПП в Рівненській області ДПП, своєчасно виявляти та усувати їх причини, аналізувати стан службової дисципліни, і об`єктивно доповідати про це начальнику управління (абз. 3); З урахуванням приведених положень законодавства та фактичних обставин справи позивача фактично було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за не виконання службових обов`язків, щодо: - належного контролю за виконанням функціональних обов`язків працівниками відділу; - проведення роботи щодо зміцнення службової дисципліни; - виконання обов`язку запобігання надзвичайним подіям, кримінальним, корупційним та іншим правопорушенням серед поліцейських роти №5 батальйону УПП в Рівненській області ДПП, своєчасно виявляти та усувати їх причини, аналізувати стан службової дисципліни, і об`єктивно доповідати про це начальнику управління, наслідком чого встановлено факт викриття працівниками правоохоронних органів та затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, поліцейського роти № 5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП сержанта поліції Бруяки В.Г. При цьому колегією суддів установлено, що факт викриття працівниками правоохоронних органів та затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, поліцейського роти № 5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП сержанта поліції Бруяки В.Г. позивачем не заперечується. Отож, предметом доказування у спірних правовідносин є обставини щодо належного виконання позивачем перелічених службових обов`язків. Дослідивши висновок службового розслідування, колегією суддів установлено, що в ході службового розслідування було опитано позивача, як заступника начальника відділу організації несення служби в м. Сарни ІПП в Рівненській області ДПП на предмет виконання перелічених службових обов`язків, за наслідком чого позивач дав пояснення про виконання ним перелічених службових обов`язків із зазначенням обставин фактичного їх виконання (сторінка 25-28 висновку службового розслідування, а.с. 46-47 та на звороті). Незважаючи на вказані пояснення позивача, висновок службового розслідування та зібрані в ході такого розслідування матеріали не містять інформації з приводу дослідження дисциплінарною комісією або відповідачем фактичних обставин з приводу невиконання позивачем перелічених службових обов`язків. Дисциплінарною комісією не було опитано працівників поліції та не було забезпечено документальної перевірки зафіксованих даних щодо виконання та /або не належного виконання позивачем перелічених службових обов`язків. Як наслідок, висновок службового розслідування та доводи відповідача стосовно того, що саме неналежне виконання службових обов`язків позивачам стало причиною допущеного порушення службової дисципліни поліцейським ОСОБА_6 не підтверджено належно зібраними доказами в ході службового розслідування. Окрім того колегія суддів зазначає, що звинувачення особи у вчиненні дисциплінарного проступку не може ґрунтуватися на припущеннях. В ході апеляційного розгляду справи, відповідач жодних інших доказів, які б достеменно підтверджували фактичні обставини з приводу не належно виконання позивачем службових обов`язків суду не надав. Як наслідок, відповідач як суб`єкт владних повноважень на котрого покладається обов`язок доведення правомірності власного рішення проявив бездіяльність та небажання встановити об`єктивну істину, адже прийняв спірні накази лише на основі обставин порушення службової дисципліни поліцейським ОСОБА_6 , без фактичного з`ясування обставин з приводу виконання/ неналежного виконання позивачем службових обов`язків про які зазначено вище. Водночас, відповідачем жодним чином не обґрунтовано ігнорування, наданих позивачем пояснень з приводу належного виконання ним службових обов`язків. Окрім вказаного колегія суддів звертає увагу відповідача, що самого лише посилання на загальні вимоги Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного Статуту, Правил етичної поведінки, посадової інструкції, наказу керівництва недостатньо для належного обґрунтування рішення про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення як звільнення з посади. Для вказаного необхідно було достеменно встановити фактичні обставини справи з покликанням на відповідні докази та чітко конкретизувати кваліфікацію установленого порушення позивачем у взаємозв`язку із порушенням службової дисципліни поліцейським ОСОБА_6 . З урахуванням встановлених у вказаній справі фактичних обставин справи та наведеного правового регулювання колегія суддів погоджується з доводами позивача, що в ході проведення службового розслідування та при прийнятті оскаржуваного наказу відповідачем не проведено об`єктивного, повного та всебічного дослідження обставин, не встановлено та не обґрунтовано, в чому полягає провина позивача, тяжкість вчиненого проступку, не доведено вину в скоєнні проступків, що в свою чергу, спричинило застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади. Згідно усталеної практики Верховного Суду, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 806/647/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18, від 28.10.2021 у справі № 520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20 та ін.) Натомість, у цій справі судами встановлено, що до позивача застосовано дисциплінарне стягнення в період воєнного стану. Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2123-IX Дисциплінарний статут доповнено розділом V такого змісту: «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану». Вказані зміни набрали чинності 01.05.2022. Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту визначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша статті 29 Дисциплінарного статуту). За змістом частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції. Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання. За даними матеріалів службового розслідування не встановлено обставин щодо наявності у позивача незнятого попереднього дисциплінарного стягнення, а як наслідок застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади проведено з порушенням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2123-IX до розділу V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану» Дисциплінарного Статуту. Згідно з пунктом 2, 3 частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено). Отже, суд встановив, що в ході проведення службового розслідування та при прийнятті оскаржуваного наказу, відповідачем не проведено об`єктивного, повного та всебічного дослідження обставин, що в свою чергу, спричинило застосування дисциплінарного стягнення, у вигляді звільнення з посади, що за даних обставин є передчасним. З огляду на зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуваний наказ не відповідає критеріям обґрунтованості та безсторонності, а відтак підлягає до скасування. Стосовно ж вимоги позивача щодо зобов`язання Департаменту патрульної поліції Національної поліції України вилучити дані щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді "звільнення з посади" з інформаційної підсистеми "Облік дисциплінарних стягнень" Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, то колегія суддів зазначає, що вказана вимога є передчасною, позаяк позивач не довів обставин відмови відповідача вилучити дані з вказаної інформаційної системи з приводу застосування до позивача обумовленого дисциплінарного стягнення після ухвалення судового рішення у цій справі. Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі. Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду скасувати з прийняттям нового про часткове задоволення позову. Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні. Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у справі № 460/6812/23 скасувати. Ухвалити постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати наказ №131 від 01.03.2023 у частині застосування до позивача заступника начальника відділу організації несення служби в місті Сарни УПП в Рівненській області ДПП майора поліції Родзіна Олександра Юрійовича дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади. У задоволенні решти вимог адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос