LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд460/48234/22

від 24.08.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області залишити без задоволення.

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/48234/22 пров. № А/857/12524/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Довгополова О.М., суддів Качмара В.Я., Курильця А.Р., з участю секретаря судового засідання Вовка А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, - суддя (судді) в суді першої інстанції Махаринець Д.Є., справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення рішення м. Рівне, дата складання повного тексту рішення: не зазначена, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі ГУНП в Рівненській області) про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 06 жовтня 2022 року №728, в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 17 жовтня 2022 року №203 о/с, в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0051286) інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, з 17.10.2022, поновлення лейтенанта поліції ОСОБА_1 з 18 жовтня 2022 року на службі в Національній поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, стягнути з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на його користь грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06 червня 2023 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 20.06.2023), визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 06 жовтня 2022 року №728, в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 17 жовтня 2022 року №203 о/с, в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0051286) інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, з 17.10.2022 року. Поновлено лейтенанта поліції ОСОБА_1 з 18 жовтня 2022 року на службі в Національній поліції на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу, а саме за період з 18.10.2022 по 06.06.2023 року у сумі 54631,36 грн. Рішення мотивоване тим, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не виконано процесуального обов`язку доказування та не підтверджено належними й допустимими доказами правомірності оскаржених наказів. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, ГУНП в Рівненській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи та невірно застосовано норми матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом було помилково зроблено висновок щодо неодноразового проведення службового розслідування з одних і тих же обставин, оскільки дисциплінарними комісіями встановлювалися у ході дисциплінарного провадження різні факти і з`ясовані обставини мають значення тільки для прийняття рішення у рамках своєї компетенції. Вважає, що судом не враховано, що предметом службового розслідування було не вчинення позивачем кримінального правопорушення, а порушення ним службової дисципліни, що не залежить від наявності чи відсутності остаточного підтвердження вчинення дій, про які заявляв представник позивача. Тому не вважає дані доводи обгрунтованими, оскільки, як підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, позивача звільнено не за вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції, на момент звільнення, на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №7 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, на яку його призначено 03.09.2021 за рішенням атестаційної комісії в порядку підвищення по службі, про що зазначено в його послужному списку. Наказом ГУНП в Рівненській області від 17.10.2022 №203 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено з посади інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №7 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, за пунктом 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 17.10.2022. Як підставу для видачі оскаржуваного наказу №203 о/с від 17.10.2022 зазначено наказ ГУНП в Рівненській області від 06.10.2022 №728 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». До Головного управління Національної поліції України в Рівненській області надійшла інформація про те, що ТУ ДБР, розташованим в м. Хмельницький, внесено відомості до ЄРДР № 62022240030000026 від 08.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України. За попередньою інформацією нікому із працівників ВП № 7 Рівненського РУП ГУНП про підозру у вказаному кримінальному провадженні не повідомлялось. В межах кримінального провадження позивачу обрано запобіжний захід та відсторонено від посади, із 01.07.2022, строком на два місяці, що стверджується наказом ГУ НП в Рівненській області від 08.07.2022 №130 о/с, а наказом від 31.08.2022 №164 о/с відсторонено лейтенанта поліції ОСОБА_1 від посади строком до 24.10.2022. Наказом Головного управління Національної поліції України в Рівненській області № 544 від 25.04.2022 «Про призначення службового розслідування» призначено за вказаним фактом службове розслідування, за результатами якого складено висновок, затверджений начальником ГУ НП в Рівненській області від 23.05.2022. На реалізацію, вказаного висновку службового розслідування видано наказ №336 від 24.05.2022 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності посадових осіб ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, зокрема старшого інспектора-чергового чергової частини ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_2 , поліцейського СРППП ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капрала поліції ОСОБА_3 та заступника начальника ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області з превентивної діяльності капітана поліції ОСОБА_4 . Судом встановлено, що в ході проведення службового розслідування комісія перевіряла правомірність дій інспектора сектору реагування патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 , які мали місце 06.04. та 07.04.2022 на території домогосподарства, яке належить ОСОБА_5 і яке розташоване у АДРЕСА_1 та за наслідками якого в діях ОСОБА_1 не було встановлено складу дисциплінарного проступку. До Головного управління Національної поліції України в Рівненській області з Департаменту головної інспекції НП України надійшов лист старшого слідчого групи слідчого третього слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого в м. Хмельницький, щодо проведення службового розслідування за інформацією про можливе порушення службової дисципліни поліцейськими ВП № 7 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що призвело до вручення їм повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України у кримінальному провадженні № 62022240030000026. 02.08.2022 Наказом Головного управління Національної поліції України в Рівненській області № 1091 від 02.08.2022 «Про призначення службового розслідування», призначено службове розслідування по факту можливого порушення службової дисципліни поліцейськими ВП №7 РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що призвело до вручення їм у кримінальному провадженні №6202240030000026 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 365 КК України. В ході проведення службового розслідування комісією не було встановлено у діях позивача складу дисциплінарного правопорушення, а тому, до дисциплінарної відповідальності, за наслідками проведеного службового розслідування, він не притягався. 19.09.2022 наказом ГУ НП в Рівненській області №1384 призначено службове розслідування на підставі рапортів начальника ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_7 стосовно повідомлення 02.09.2022, 05.09.2022 та 10.09.2022 у межах кримінального провадження №62022240030000026 від 08.04.2022 щодо вчинення кримінальних правопорушень працівниками ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 127, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 162 та ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України. За результатами проведеного службового розслідування складено висновок, який затверджений 05.10.2022 начальником ГУНП в Рівненській області, в якому, серед іншого, запропоновано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції - за порушення службової дисципліни, зокрема вимог статей 1, 6 підпунктів 1, 2 та 4 статті 7, пункту 1 статті 8, пункту 3 статті 11, підпункту 1, 2 та пункту 3 статті 18, статті 19, статей 23, 38, 43, 44, 45, 64 Закону України «Про Національну поліцію», статей 21, 28, 30 Конституції України, підпункту 1, 2, 4, 5, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337, Посадової інструкції інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, що виразилося у неналежному вжитті заходів відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , внаслідок чого недотримано права та свободи останніх, а також у порушенні порядку та проникненні 06.04.2022 до домогосподарства, належного на праві приватної власності ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 як наслідок допущення вчинення дій, які несумісні з вимогами, що пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського, та у свою чергу дискредитують звання поліцейського та підривають довіру до авторитету органів поліції. На реалізацію своїх повноважень щодо притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, начальником ГУНП в Рівненській області видано наказ ГУ НП у Рівненській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 06.10.2022 № 728 яким застосовано до лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. В пункті 1 (резолютивної частини) вказаного наказу зазначено, що позивач підлягає звільненню з органів Національної поліції за порушення службової дисципліни, зокрема вимог статей 1, 6 підпунктів 1, 2 та 4 статті 7, пункту 1 статті 8, пункту 3 статті 11, підпункту 1, 2 та пункту 3 статті 18, статті 19, статей 23, 38, 43, 44, 45, 64 Закону України «Про Національну поліцію», статей 21, 28, 30 Конституції України, підпункту 1, 2, 4, 5, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337, Посадової інструкції інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, що виразилося у неналежному вжитті заходів відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , внаслідок чого недотримано права та свободи останніх, а також у порушенні порядку та проникненні 06.04.2022 до домогосподарства, належного на праві приватної власності ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 як наслідок допущення вчинення дій, які несумісні з вимогами, що пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського, та у свою чергу дискредитують звання поліцейського та підривають довіру до авторитету органів поліції. Вважаючи вищевказані накази відповідача протиправними в частині, що стосується притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції, позивач звернувся з даним позовом до суду. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального права з огляду на наступне. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що відповідно до згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначені Законом України «Про Національну поліцію» №580-VIII, який набув чинності 07.11.2015 року (далі - Закон № 580). У відповідності до пунктів 1, 2 ст. 18 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут). Як передбачено частинами 1, 2 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. У відповідності до ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. У ст. 11 Дисциплінарного статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з вказаним Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з вказаним Статутом. Згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає у порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. У ч.ч. 1-3 ст. 13 Дисциплінарного статуту зазначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Як передбачено ч. 6 ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Згідно з ч. 7 ст. 14 Дисциплінарного статуту у разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування. Відповідно до ч.ч. 8, 9, 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту, у разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Відтак, поліцейський може бути підданий дисциплінарному стягненню не інакше, як за вчинення дисциплінарного проступку, факт вчинення якого має бути встановлено та доведено в ході проведеного службового розслідування, проведеного з дотриманням встановленої процедури. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893). Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування. Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Згідно з п. 2 розділу ІІ Порядку № 893, службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку; надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції»; ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень; недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу; недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування; втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підрозділ, заклад, установа) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження; розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом; порушення законодавства України у сфері фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів; перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку; здійснення поліцейським дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками в будь-якій формі, а також сексуальних домагань. Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків (п. 1 розділу V Порядку проведення службових розслідувань). Відповідно до п. 4 розділу V Порядку № 893, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Як передбачено Пунктом 5 розділу VI Порядку № 893, у резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування. Згідно п. 10 розділу VI Порядку № 893 уразі надходження до керівника органу поліції вищого рівня скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо якого є висновок службового розслідування, якщо в ній містяться відомості, які не були досліджені під час проведення службового розслідування, чи безпосереднього виявлення таких відомостей уповноважений керівник органу поліції вищого рівня призначає нове службове розслідування за такими відомостями, проведення якого доручається дисциплінарній комісії органу поліції вищого рівня. Як встановлено судом, події 06-07.04.2022, які перебувають в безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з висновками відповідача про порушення ОСОБА_1 службової дисципліни та його звільненням зі служби в Національній поліції, були предметом перевірки трьох службових розслідувань ГУНП в Рівненській області. Суд також встановив, що наказом ГУНП в Рівненській області від 25.04.2022 № 544 призначено службове розслідування за фактом отриманої УГІ ГУНП в Рівненській області інформації про те, що ТУ ДБР, розташованим в м. Хмельницький, внесено відомості до ЄРДР №62022240030000026 від 08.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України та 15.04.2022 на підставі ухвали Рівненського міського суду від 14.04.2022 № 569/4468/22 здійснювався обшук у службових кабінетах ВП № 7 Рівненського РУП ГУНП. Визначено склад дисциплінарної комісії. 23.05.2022 начальником ГУНП в Рівненській області затверджено висновок службового розслідування за фактом внесення відомостей до ЄРДР № 62022240030000026 від 08.04.2022 за ч. 2 ст. 365 КК України. З огляду на встановлені обставини дисциплінарна комісія дійшла висновку про допущені порушення службової дисципліни працівниками ВП № 7 РУП ГУН, які несли службу у групах реагування патрульної поліції, зокрема недотримання вимог Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018, та вимог п. 2 постанови КМУ № 1363 від 28.12.2011 «Про затвердження порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» та Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 №

440. Також у висновку від 23.05.2022 зазначено, що на підставі зібраних матеріалів під час проведення службового розслідування відомості про вчинення неправомірних дій окремими працівниками відділення поліції № 7 РУП ГУНП щодо спричинення тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_8 та іншим громадянам підтвердити чи спростувати не виявилось можливим. Водночас, зауважено, що питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції в частині можливої причетності до вчинення діянь, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, вирішити у разі доведення їх винуватості у встановленому законом порядку. Таким чином, відповідно до висновку службового розслідування, затвердженого начальником ГУНП в Рівненській області 23.05.2022, факти порушення службової дисципліни ОСОБА_1 не встановлено. Наказом ГУНП в Рівненській області від 24.05.2022 № 336 за результатами службового розслідування позивача не притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Також суд встановив, що згідно з наказом ГУНП в Рівненській області від 02.08.2022 № 1091 «Про призначення службового розслідування» до ГУНП в Рівненській області з Департаменту головної інспекції НП України надійшов лист старшого слідчої групи слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Рівному) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Хмельницькому М. Троцюка від 08.07.2022 щодо проведення службового розслідування за інформацією про можливе порушення службової дисципліни поліцейськими ВП № 7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що призвело до вручення їм повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, в кримінальному провадженні № 6202240030000026. Крім того, до ГУНП в Рівненській області надійшла доповідна записка УГІ ГУНП щодо обставин, які можуть свідчити про порушення службової дисципліни окремими працівниками ВП № 7 Рівненського РУП ГУНП, які були залучені до чергування у складі добового наряду. У зв`язку з такими обставинами зазначеним наказом ГУНП в Рівненській області призначено за вказаним фактом службове розслідування, визначено персональний склад дисциплінарної комісії. Як встановлено судом, 29.08.2022 начальником ГУНП в Рівненській області затверджено висновок службового розслідування за фактами можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками ВП № 7 Рівненського РУП ГУНП. Зі змісту вказаного висновку службового розслідування убачається, що дисциплінарна комісія при наданні оцінки діям окремих працівників поліції щодо обставин, на які вказується у листах слідчого ДБР та прокуратури, в ході цього службового розслідування враховує результати, отримані при службовому розслідуванні, проведеному на підставі наказу ГУНП № 544 від 25.04.2022, оскільки складений та затверджений відповідний висновок та виданий на його підставі наказ ГУНП від 24.05.2022 № 336 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» є чинним та нескасованим у встановленому законодавством порядку. Встановлені під час службового розслідування обставини дали підстави дисциплінарній комісії дійти висновку про порушення службової дисципліни інспектором-черговим чергової частини ВП №7, помічником чергового, заступником начальника ВП № 7, що виразилось у незабезпеченні організації належного пропускного режиму до адміністративного будинку підрозділу поліції, що у свою чергу призвело до не реєстрації 07.04.2022 осіб до журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених, невчиненні дій з перевірки наявності правових підстав їх доставлення. Водночас, дисциплінарна комісія зазначила, що питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції, в частині можливої причетності до вчинення діянь, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, вирішити у разі доведення їх винуватості у встановленому законом порядку. Суд також встановив, що згідно з наказом ГУНП в Рівненській області від 19.09.2022 № 1384, у зв`язку з тим, що до ГУНП в Рівненській області надійшли рапорти начальника ВП № 7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_7 стосовно повідомлення 02.09.2022, 05.09.2022 та 10.09.2022 в межах кримінального провадження № 620222400030000026 від 08.04.2022 працівникам підрозділу про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 127, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 162 та ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, за вказаним фактом було призначено службове розслідування, визначено склад дисциплінарної комісії. Наказом ГУНП від 30.09.2022 № 1444 продовжено строк проведення за вказаним фактом службового розслідування до 18.10.2022. Згідно з повідомленням про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри від 05.09.2022 слідчий третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, Троцюк М.М., розглянувши матеріали досудового розслідування в кримінальному провадженні № 620222400030000026 від 08.04.2022, повідомив ОСОБА_1 про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 127 КК України, а саме у катуванні, тобто умисному заподіянні сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання шляхом нанесення побоїв, та інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, у тому числі отримати від нього визнання, та з метою покарати його за дії, у скоєнні яких він підозрюється; передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 162, КК України, тобто у незаконному проникненні до іншого володіння особи, вчиненому службовою особою, групою осіб, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, а саме у перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межа наданих йому повноважень, що супроводжувалося насильством, за відсутності ознак катування, вчиненому групою осіб. 05.10.2022 начальником ГУНП в Рівненській області затверджено висновок службового розслідування за фактами повідомлення 02.09.2022, 05.09.2022 та 10.09.2022 в межах кримінального провадження № 62022240030000026 від 08.04.2022 окремим працівникам ВП № 7 Рівненського РУП ГУНП про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 127, ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 162 та ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 365 КК України. В зазначеному висновку службового розслідування процитовано зміст підозри, повідомленої працівникам поліції, у тому числі й ОСОБА_1 від 05.09.2022, зміст протоколів допиту потерпілих та протоколів додаткового допиту потерпілих, які проаналізовані в попередніх службових розслідуваннях, вказано про ступінь тяжкості тілесних ушкоджень потерпілих. Зазначено про те, що на пропозицію надати під час службового розслідування пояснення ОСОБА_1 відмовився на підставі ст. 63 Конституції України. Опитані в ході службового розслідування працівники поліції додаткових відомостей щодо обставин подій 06.04.2022, 07.04.2022 повідомити не змогли за сплином часу. Ураховуючи наведене, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що в діях сержанта поліції ОСОБА_3 , лейтенанта поліції ОСОБА_1 , капітана поліції ОСОБА_6 , капітана поліції ОСОБА_4 встановлено порушення вимог службової дисципліни, невиконання ними вимог Конституції України, Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що виразилося у неналежному вжитті заходів відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , внаслідок чого недотримано права та свободи останніх, а також у порушенні встановленого законом порядку при проникненні 06.04.2022 до домогосподарства, належного на праві приватної власності ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуванні у ньому приблизно до 01 год. 22 хв. 07.04.2022 без дозволу власника і користувача ОСОБА_11 та інших передбачених законом підстав, як наслідок допущено вчинення дій, які несумісні з вимогами, що пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського, та у свою чергу дискредитують звання поліцейського, підривають довіру та авторитет органів поліції. Зазначено, що вина сержанта поліції ОСОБА_3 , лейтенанта поліції ОСОБА_1 , капітана поліції ОСОБА_6 та капітана поліції ОСОБА_4 підтверджується сукупністю зібраних у ході службового розслідування матеріалів. Разом з тим, як вірно зазначено судом, 06.04.2022 та 07.04.2022 інспектор сектору реагування патрульної поліції ВП №7 лейтенант поліції ОСОБА_1 перебував поза службою, а відтак діяв як громадянин і потерпілий від неправомірних дій (розбиття віконного скла у його будинку). Так, відповідно до відповіді на адвокатський запит від 04.11.2022 №214/12Ад, відповідач підтверджує те, що інспектор сектору реагування патрульної поліції відділенні поліції №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області лейтенант поліції ОСОБА_1 ніс службу у змінному режимі відповідно до затверджених графіків чергувань. Відповідно до графіків чергувань на квітень 2022 року та книги нарядів відділення поліції №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області лейтенант поліції ОСОБА_1 не ніс службу 06.04.2022 та 07.04.2022. Дисциплінарна комісія уважала наявними підстави звільнити ОСОБА_1 зі служби в поліції згідно з п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». Разом з тим, як вірно зазначено судом, проаналізованими вище нормативно-правовими актами не передбачено підстав для неодноразового проведення службового розслідування щодо одних і тих же обставин. Так, за правилами статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк. Отже, як вірно зазначено судом, в разі неодноразового отримання інформації про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, можливим є проведення повторного службового розслідування у випадку наявної інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Такий висновок узгоджується з приписами пункту 2 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань, яким встановлено, що службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку. Згідно матеріалів справи, наказом ГУНП в Рівненській області № 544 від 25.04.2022 було призначено службове розслідування у зв`язку з отриманою відповідачем інформацією про внесення територіальним органом ДБР до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей № 62022240030000026 від 08.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, в діях працівників ВП № 7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, за результатами якого складено висновок, затвердженим начальником ГУ НП в Рівненській області від 23.05.2022. За результатами проведеного службового розслідування видано наказ №336 від 24.05.2022 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності посадових осіб ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, зокрема старшого інспектора-чергового чергової частини ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_2 , поліцейського СРППП ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капрала поліції ОСОБА_3 та заступника начальника ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області з превентивної діяльності капітана поліції ОСОБА_4 . В ході проведення даного службового розслідування перевіряли правомірність дій позивача, він приймав участь у цьому розслідуванні та був допитаний та за наслідками розслідування не був притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Тобто, як вірно зазначено судом, в результаті проведеного службового розслідування в діях ОСОБА_1 , які мали місце 06.04.2022 та 07.04.2022, не було встановлено складу дисциплінарного проступку. Частиною 9 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що за кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення. В подальшому у зв`язку з отриманням від органу досудового розслідування відомостей про те, що в межах кримінального провадження № 62022240030000026 від 08.04.2022 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України поліцейським ВП № 7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, у тому числі й ОСОБА_1 , наказом ГУНП в Рівненській області від 02.08.2022 № 1091 було призначено службове розслідування, що цілком узгоджується з положеннями пункту 2 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань (наявність даних про повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку). За результатами проведеного на підставі наказу № 1091 від 02.08.2022 службового розслідування в діях позивача не було встановлено дисциплінарного проступку. При цьому дисциплінарна комісія уважала, що питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції у частині можливої причетності до вчинення діянь, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, вирішити у разі доведення їх винуватості у встановленому законом порядку. Водночас, наказом ГУНП в Рівненській області від 19.09.2022 № 1384 призначено службове розслідування за фактом отриманої інформації про те, що в межах кримінального провадження № 62022240030000026 від 08.04.2022 повідомлено про підозру поліцейським ВП № 7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 02.09.2022, 05.09.2022 та 10.09.2022, за ч. 1 ст. 127, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 162 та ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 365 КК України. Разом з тим, як встановлено судом, 05.09.2022 ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри, при цьому надано нову юридичну кваліфікацію дій підозрюваного стосовно тих же самих подій, які були покладені в основу підозри, повідомленої 24.06.2022. У зв`язку з цим суд вірно зауважив, що положення пункту 2 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань не виокремлюють такої підстави для проведення службового розслідування, як зміна підозри, повідомленої поліцейському, якщо стосовно обставин, покладених в основу підозри, службове розслідування вже було проведено зі складанням відповідного висновку. Співставленням інформації, яка була отримана та опрацьована дисциплінарною комісією під час проведення службового розслідування, призначеного на підставі наказу ГУНП в Рівненській області від 02.08.2022 № 1091 та наказу від 19.09.2022 № 1384, встановлено, що фактично дисциплінарна комісія в обох випадках досліджувала надані слідчим територіального органу ДБР матеріали кримінального провадження № 62022240030000026 від 08.04.2022, а саме: протоколів допиту потерпілих; додаткових протоколів допитів потерпілих; відеозаписів системи відеоспостереження відділення поліції № 7 Рівненського РУП ГУНП за період часу з 06.07.2022 по 07.04.2022; повідомлення про підозру, ухвал слідчого судді Рівненського міського суду про обрання запобіжних заходів підозрюваним; ухвал слідчого судді Рівненського міського суду про відсторонення від посад підозрюваних. Як вірно зауважено судом, на час проведення останнього службового розслідування в обсязі дослідженої дисциплінарною комісією інформації змінилися лише повідомлення про підозру, а всі інші протоколи слідчих дій та ухвали слідчого судді були наявними на час складення висновку про результати службового розслідування, затвердженого начальником ГУНП від 29.09.2022. При цьому відібрання під час останнього службового розслідування пояснень від працівників поліції, які не повідомили жодних суттєвих відомостей щодо обставин, які перевірялися, не можна вважати отриманням інформації, яка попередньо не була досліджена. Відтак, вірним є висновок суду, що дисциплінарною комісію під час проведення двох службових розслідувань були досліджені одні й ті ж обставини, які є предметом кримінального провадження № 62022240030000026 від 08.04.2022, при цьому висновки службових розслідувань щодо доведеності в діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку є протилежними. За таких обставин висновок службового розслідування, затверджений начальником ГУНП від 05.10.2022, не можна вважати безстороннім. Крім того, за висновком відповідача, порушення службової дисципліни ОСОБА_1 виразилося в неналежному вжитті заходів відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , внаслідок чого було недотримано права та свободи останніх, а також у порушенні встановленого законом порядку при проникненні 06.04.2022 до домогосподарства, належного на праві власності ОСОБА_10 . Висновок службового розслідування про те, що ОСОБА_1 06.04.2022 перебував на території домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , не узгоджується з матеріалами адміністративної справи та суперечить дослідженим судом доказам, що ставить під сумнів як хронологію досліджуваної події, так і її конкретні обставини, у тому числі й щодо поведінки позивача. В цій частині висновки службового розслідування ґрунтуються виключно на показаннях потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які підлягають перевірці та оцінці судом під час розгляду кримінального провадження № 62022240030000026 від 08.04.2022. Крім того, службовим розслідуванням, висновок якого затверджений 23.05.2022, встановлено, що 07.04.2022 відносно гр. ОСОБА_8 інспектор СРПП старший лейтенант поліції Коршук В.М. склав адміністративний протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП серії ВАБ № 755460, а також протокол затримання особи за ст. 286 КУпАП серії АА № 054080. Службовим розслідуванням також встановлено, що капітаном поліції ОСОБА_6 складено рапорт на ім`я т.в.о. начальника ВП № 7 Рівненського РУП Несена Ю.С. про подію, яка мала місце 07.04.2022, у якому зазначено факт застосування спеціального засобу «кайданки» відносно гр. ОСОБА_8 . Тобто, службовим розслідуванням було встановлено, що протокол затримання ОСОБА_8 складав не ОСОБА_1 , а правомірність застосування ОСОБА_6 спецзасобу відповідачем не заперечувалась. Водночас матеріали справи не містять жодних документально підтверджених відомостей стосовно застосування спецзасобу до ОСОБА_8 . Зазначених осіб до відділу поліції позивач також не доставляв. Тому не можна вважати доведеним «неналежне вжиття позивачем заходів» відносно означених громадян. Суд вірно зауважив, що оскільки на час вирішення судового спору накази відповідача № 336 від 24.05.2022 та № 589 від 29.08.2022, видані за результатами проведених службових розслідувань, є чинними та не скасованими, відсутні підстави для неврахування фактичних обставин, встановлених висновками службових розслідувань, що затверджені відповідно, 23.05.2022 та 29.08.2022. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок службового розслідування, затверджений 05.10.2022, складений з порушенням встановленої процедури та за сукупністю оцінених в ньому доказів не підтверджує всіх обставин вчинення дисциплінарного проступку позивачем та не встановлює вину поліцейського. Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» та ч. 6 ст. 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України поліцейський, щодо якого здійснюється кримінальне провадження та якому повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від посади. В межах кримінального провадження позивачу обрано запобіжний захід та відсторонено від посади. Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясовувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи. За результатами проведеного службового розслідування відповідач дійшов висновку, що за вчинення дисциплінарного проступку до позивача слід застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Разом з тим, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність встановленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями. Верховним Судом у постанові від 10.09.2020 у справі №360/4790/19 зроблено правовий висновок, що питання обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, але при цьому необхідно враховувати певні обставини. Суд здійснює правову оцінку рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень за критеріями частини другої статті 2 КАС України, які є межею для дискреційних повноважень останніх. Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед у тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим особою діянням. Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 20.12.2019 у справі №804/2054/17, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Як вірно зазначено судом, Дисциплінарний статут НПУ доповнено розділом V згідно із Законом № 2123-IX від 15.03.2022. Особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану та особливості доведення до поліцейського наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності визначені ст.ст. 29, 30 Дисціплінарного статуту Національної поліції України, згідно яких, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і триває до сьогодні. Згідно зі статтею 26 Дисциплінарного статуту НПУ у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції. Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь не застосовується до поліцейських, які мають первинне спеціальне звання рядовий поліції. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь і вчинив новий дисциплінарний проступок, до нього знову може бути застосовано дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь. Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків. У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє. У разі застосування до поліцейського інших заходів дисциплінарного впливу, не пов`язаних із застосуванням дисциплінарного стягнення, прямий керівник посадової особи, яка призначила службове розслідування, має право переглянути це рішення шляхом видання наказу про притягнення цього поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Тобто дискреційні повноваження керівника, уповноваженого на застосування до поліцейського заходів дисциплінарного впливу, на час воєнного стану обмежені вказаною нормою права, яка визначає порядок накладення дисциплінарних стягнень від менш суворого до більш суворого виду дисциплінарного стягнення. В межах спірних правовідносин, враховуючи встановлені в ході службового розслідування обставини, а також під час розгляду справи судом обставини притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності під час дії воєнного стану, суд дійшов вірного висновку про недоведеність вини позивача у вчиненні дисциплінарного правопорушення та відсутність підстав для його звільнення зі служби в поліції. Крім того, як встановлено судом, на час притягнення до дисциплінарної відповідальності у позивача не було діючих дисциплінарних стягнень і у відповідності до ст. 29 Дисциплінарного статуту НПУ, в разі встановлення у діях позивача складу дисциплінарного проступку на нього мало би бути накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження. Проте у порушення вимог статті 29 Дисциплінарного статуту НПУ, до нього протиправно застосовано крайній захід дисциплінарного впливу звільнення зі служби в поліції. Разом з цим, як вірно зазначено судом, аналіз співвідношення кримінальної та дисциплінарної відповідальності особи свідчить про те, що перша застосовується за діяння, котре є суспільно небезпечним, охоплюється положеннями КК України, та за яке передбачено найбільш суворий захід державного примусу. На відміну від кримінальної відповідальності, дисциплінарна відрізняється тим, що підставою її застосування завжди є порушення встановленої організації праці або порушення загальновстановлених зобов`язань, які можуть бути передбачені службовими обов`язками суб`єкта проступку. Саме по собі відтворення у висновку службового розслідування фабули кримінального правопорушення чи інших обставин, наведених у рішеннях слідчого (прокурора, слідчого судді) в рамках досудового розслідування кримінального правопорушення, а так само відтворення у висновку службового розслідування внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.03.2020 в справі № 818/25/17. Враховуючи викладені обставини, суд дійшов вірного висновку, що за відсутності беззаперечних доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, підстави для звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції були відсутні. Отже, оскаржуваними наказами порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи дисциплінарного впливу. З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду про протиправність застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції на підставі наказу ГУНП у Рівненській області № 728 від 06.10.2022 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та, відповідно, звільнення з займаної посади на підставі наказу ГУНП у Рівненській області № 203 о/с від 17.10.2022 «По особовому складу». Відповідно до ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Тобто, у випадку незаконного звільнення працівника, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його незаконно звільнено. Відтак, правильним є висновок суду про наявність підстави для поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору патрульної поліції №7 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, з 18.10.2022, тобто з першого дня вимушеного прогулу. Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу. При цьому, судом також враховано позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; від 18.07.2006; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; від 09.12.1994; пункт 29). Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області залишити без задоволення. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 червня 2023 року у справі № 460/48234/22 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. М. Довгополов судді В. Я. Качмар А. Р. Курилець Повне судове рішення складено у зв`язку з перебуванням судді В.Я. Качмара у відпустці 11.09.2023.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»