Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/48233/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 вересня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/48233/22 пров. № А/857/11136/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді : Кухтея Р.В., суддів : Носа С.П., Шевчук С.М. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року (ухвалене головуючою-суддею Дуляницькою С.М. за правилами спрощеного позовного провадження у м. Рівне) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, в с т а н о в и в : У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - ГУ НП, відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ПН №728 від 06.10.2022 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського сектору реагування патрульної поліції ВП №7 Рівненського районного управління поліції (далі - РУП) ГУ НП сержанта поліції ОСОБА_1 та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП №201 о/с від 17.10.2022, в частині звільнення зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України Про Національну поліцію №580-VIII від 02.07.2015 (далі - Закон №580) (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) сержанта поліції ОСОБА_1 (0153932) поліцейського сектору реагування патрульної поліції ВП №7 Рівненського РУП ГУ НП, з 17.10.2022, поновити його з 18.10.2022 на службі в Національній поліції на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції ВП №7 Рівненського РУП ГУ НП та стягнути з відповідача на його користь грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 позовні вимоги були задоволені повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що до ГУ НП надійшли рапорти начальника ВП №7 Рівненського РУП ГУ НП стосовно повідомлення 02.09.2022, 05.09.2022 та 10.09.2022 у межах кримінального провадження №62022240030000026 від 08.04.2022 працівникам ввіреного йому підрозділу про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.127, ч.1 ст.28, ч.1 ст.162, ч.1 ст.28, ч.2 ст.365 КК України. Проведеним службовим розслідуванням встановлено, що 09.09.2022 слідчим третього слідчого відділу (із дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань (далі - ТУ ДБР), розташованого у м. Хмельницькому Троцюком М.М., в кримінальному провадженні №62022240030000026 від 08.04.2022 встановлено наявність достатніх доказів для повідомлення ОСОБА_1 про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28 ч.2 ст.162 КК України, тобто незаконному проникненні до іншого володіння особи, вчиненому службовою особою групою осіб та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.127 КК України, а саме катування. Встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції ВП №7 РУП ГУ НП, діючи умисно та узгоджено з групою осіб, а саме з працівниками поліції ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в порушення вимог закону, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, вчинив катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання шляхом нанесення побоїв мордування та фізичного насильства стосовно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Вказує, що позивач при проведенні останнього службового розслідування відмовився надати пояснення, що свідчить про несприяння у проведенні якісної та повної перевірки всіх обставин події. Звертає увагу на те, що судом було помилково зроблено висновок щодо неодноразового проведення службового розслідування з одних і тих же обставин, оскільки дисциплінарними комісіями встановлювалися у ході дисциплінарного провадження різні факти і з`ясовані обставини мають значення тільки для прийняття рішення у рамках своєї компетенції. Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк. Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного. З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції, на момент звільнення на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №7 Рівненського РУП ГУ НП. Наказом ГУ НП №201 о/с від 17.10.2022 позивача з 17.10.2022 було звільнено з посади, яку він обіймав на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону №580 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Як підставу для видачі наказу №201 о/с від 17.10.2022, зазначено наказ ГУ НП №728 від 06.10.2022 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Судом встановлено, що до ГУ НП надійшла інформація про те, що ТУ ДБР, розташованим в м. Хмельницький, внесено відомості до ЄРДР №62022240030000026 від 08.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України. За попередньою інформацією нікому з працівників ВП №7 Рівненського РУП ГУ НП про підозру у вказаному кримінальному провадженні не повідомлялось. В межах кримінального провадження позивачу обрано запобіжний захід та відсторонено від посади. Наказом ГУ ПН №544 від 25.04.2022 Про призначення службового розслідування призначено за вказаним фактом службове розслідування, за результатами якого складено висновок, затверджений начальником ГУ НП від 23.05.2022. На реалізацію вказаного висновку службового розслідування видано наказ №336 від 24.05.2022 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності, яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності посадових осіб ВП №7 Рівненського РУП ГУ НП, зокрема, старшого інспектора-чергового чергової частини ВП №7 Рівненського РУП ГУ НП капітана поліції ОСОБА_9 , позивача - поліцейського СРППП ВП №7 Рівненського РУП ГУ НП капрала поліції ОСОБА_1 та заступника начальника ВП №7 Рівненського РУП ГУ НП з превентивної діяльності капітана поліції ОСОБА_2 . Судом встановлено, що в ході проведення службового розслідування комісія перевіряла правомірність дій позивача, які мали місце 06.04.2022 та 07.04.2022 на території домогосподарства, яке належить ОСОБА_10 та яке розташоване у АДРЕСА_1 . За наслідками службового розслідування позивач був попереджений про необхідність дотримання службової дисципліни у подальшій службовій діяльності. До ГУ НП з Департаменту головної інспекції НП України надійшов лист старшого слідчого групи слідчого третього слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого в м. Хмельницький, про проведення службового розслідування за інформацією про можливе порушення службової дисципліни поліцейськими ВП №7 Рівненського РУП ГУ НП ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , що призвело до вручення їм повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.2 ст.365 КК України у кримінальному провадженні №62022240030000026. 02.08.2022 наказом ГУ НП №1091 від 02.08.2022 Про призначення службового розслідування було призначено службове розслідування по факту можливого порушення службової дисципліни вищевказаними поліцейськими та з приводу приведених вище обставин. У ході проведення службового розслідування комісією не було встановлено у діях позивача складу дисциплінарного правопорушення, а тому він не притягався до дисциплінарної відповідальності за наслідками його проведення. 19.09.2022 наказом ГУ НП №1384 було призначено службове розслідування на підставі рапортів начальника ВП №7 Рівненського РУП ГУ НП ОСОБА_11 стосовно повідомлень 02.09.2022, 05.09.2022, 10.09.2022 у межах кримінального провадження №62022240030000026 від 08.04.2022. 05.10.2022 за результатами проведеного службового розслідування складено висновок, який затверджений начальником ГУ НП, в якому, серед іншого, запропоновано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції - за порушення службової дисципліни, зокрема вимог ст.ст.1, 2, 3 ч.1, 2 ст.7 ч.1 ст.8, ч.3 ст.11, п.1, 2, 3 ч.1 ст.18, ст.ст.23, 38, 64 Закону №580, ст.30 Конституції України, п.п.1, 2, 4, 5, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту НПУ, затвердженого Законом України №2337 від 15.03.2018, посадової інструкції поліцейського сектору реагування патрульної поліції ВП Рівненського РУП ГУ НП, що виразилося у порушенні порядку при проникненні 06.04.2022 до домогосподарства, належного на праві приватної власності ОСОБА_10 , що за знаходиться адресою : АДРЕСА_1 та перебуванні у ньому до 01 год 22 хв 07.04.2022 без дозволу власника та користувача ОСОБА_5 , а також інших передбачених законом підстав, як наслідок допущення вчинення дій, які несумісні з вимогами, що пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського, та у свою чергу дискредитують звання поліцейського і підривають довіру до авторитету органів поліції. На реалізацію своїх повноважень щодо притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, начальником ГУ НП було видано наказ №728 від 06.10.2022 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності, яким до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. У пункті 1 (резолютивної частини) вказаного наказу зазначено аналогічні підстави та обставини, що і у вищевказаному висновку службового розслідування. Вважаючи протиправними оспорювані накази, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що за відсутності беззаперечних доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, підстави для його звільнення зі служби в Національній поліції були відсутні. Суд дійшов висновку, що оспорюваними наказами порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи дисциплінарного впливу. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначені Законом №580. За змістом Закону №580, у разі вчинення протиправних діянь, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Пунктами 1, 2 статті 18 Закону №580 передбачено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» №2337-VIII від 15.03.2018 (далі - Дисциплінарний статут). Згідно дефініції, наведеної у ч.1, 2 ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Відповідно до ч.1 ст.13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з вказаним Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених КУпАП. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з вказаним Статутом. Згідно ст.12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає у порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. За змістом ч.1, 2 ст.13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Відповідно до ч.4 ст.14 Дисциплінарного статуту, підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Частиною шостою статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування (ч.7 ст.14 Дисциплінарного статуту). Відповідно до ч.8, 9, 10 ст.14 Дисциплінарного статуту, у разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Відтак, поліцейський може бути підданий дисциплінарному стягненню не інакше, як за вчинення дисциплінарного проступку, факт вчинення якого має бути встановлено та доведено в ході проведеного службового розслідування, проведеного з дотриманням встановленої процедури. Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807) було затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893), який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування. Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку №893, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Згідно п.2 розділу ІІ Порядку №893, службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про : внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку; надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України Про запобігання корупції; ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень; недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу; недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування; втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підрозділ, заклад, установа) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження; розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом; порушення законодавства України у сфері фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів; перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку; здійснення поліцейським дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками в будь-якій формі, а також сексуальних домагань. Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків (п. 1 розділу V Порядку проведення службових розслідувань). Відповідно до п.4 розділу V Порядку №893, службове розслідування має встановити : наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Пунктом 5 розділу VI Порядку №893 передбачено, що у резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначається висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування. Пунктом 10 розділу VI Порядку №893 передбачено, що у разі надходження до керівника органу поліції вищого рівня скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо якого є висновок службового розслідування, якщо в ній містяться відомості, які не були досліджені під час проведення службового розслідування, чи безпосереднього виявлення таких відомостей уповноважений керівник органу поліції вищого рівня призначає нове службове розслідування за такими відомостями, проведення якого доручається дисциплінарній комісії органу поліції вищого рівня. Судом встановлено, що події 06-07.04.2022, які перебувають в безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з висновками відповідача про порушення ОСОБА_1 службової дисципліни та його звільненням зі служби в Національній поліції, були предметом перевірки трьох службових розслідувань ГУ НП. Згідно наказу ГУ НП №544 від 25.04.2022 було призначено службове розслідування за фактом отриманої УГІ ГУ НП інформації про те, що ТУ ДБР, розташованим в м. Хмельницький, було внесено відомості до ЄРДР №62022240030000026 від 08.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України та 15.04.2022 на підставі ухвали Рівненського міського суду від 14.04.2022 по справі №569/4468/22 здійснювався обшук у службових кабінетах ВП №7 Рівненського РУП ГУ НП. Визначено склад дисциплінарної комісії. 23.05.2022 начальником ГУ НП було затверджено висновок службового розслідування за фактом внесення відомостей до ЄРДР №62022240030000026 від 08.04.2022. З огляду на встановлені обставини, дисциплінарна комісія дійшла висновку про допущені порушення службової дисципліни працівниками ВП №7 РУП ГУНП, які несли службу у групах реагування патрульної поліції, зокрема недотримання вимог Закону України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України, Закону України Про Національну поліцію, Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 та вимог п.2 постанови Кабінету Міністрів України №1363 від 28.12.2011 Про затвердження порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України №440 від 23.05.2017. Також у висновку від 23.05.2022 зазначено, що на підставі зібраних матеріалів під час проведення службового розслідування відомості про вчинення неправомірних дій окремими працівниками відділення поліції №7 РУП ГУ НП щодо спричинення тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_5 та іншим громадянам підтвердити чи спростувати не виявилось можливим. Водночас зазначено, що питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції в частині можливої причетності до вчинення діянь, відповідальність за які передбачена КК України, вирішити у разі доведення їх винуватості у встановленому законом порядку. Відповідно до висновку службового розслідування, затвердженого начальником ГУ НП 23.05.2022, встановлено факти порушення службової дисципліни ОСОБА_1 . Наказом ГУ НП №336 від 24.05.2022 за результатами службового розслідування капрала поліції ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про необхідність дотримання службової дисципліни у подальшій службовій діяльності. Також судом встановлено, що згідно наказу ГУ НП №1091 від 02.08.2022 Про призначення службового розслідування до ГУ НП з Департаменту головної інспекції НПУ надійшов лист старшого слідчої групи слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому М.Троцюка від 08.07.2022 щодо проведення службового розслідування за інформацією про можливе порушення службової дисципліни поліцейськими ВП № 7 Рівненського РУП ГУ НП ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , що призвело до вручення їм повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.2 ст.365 КК України, в кримінальному провадженні №6202240030000026. Крім того, до ГУ НП надійшла доповідна записка УГІ ГУ НП щодо обставин, які можуть свідчити про порушення службової дисципліни окремими працівниками ВП №7 Рівненського РУП ГУ НП, які були залучені до чергування у складі добового наряду. З огляду на вказані обставини цим наказом ГУ НП було призначено за вказаним фактом службове розслідування, визначено персональний склад дисциплінарної комісії. 29.08.2022 начальником ГУ НП було затверджено висновок службового розслідування за фактами можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками ВП №7 Рівненського РУП ГУ НП. За змістом вищевказаного висновку, дисциплінарна комісія при наданні оцінки діям окремих працівників поліції щодо обставин, на які вказується у листах слідчого ДБР та прокуратури, в ході службового розслідування враховує результати, отримані при службовому розслідуванні, проведеному на підставі наказу ГУ НП №544 від 25.04.2022, оскільки складений та затверджений відповідний висновок та виданий на його підставі наказ ГУ НП №336 від 24.05.2022 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності є чинним та не скасованим у встановленому законодавством порядку. Встановлені під час службового розслідування обставини дали підстави дисциплінарній комісії дійти висновку про порушення службової дисципліни інспектором-черговим чергової частини ВП №7, помічником чергового, заступником начальника ВП №7, що виразилось у незабезпеченні організації належного пропускного режиму до адміністративного будинку підрозділу поліції, що у свою чергу призвело до не реєстрації 07.04.2022 осіб до журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених, невчиненні дій з перевірки наявності правових підстав їх доставлення. Водночас, дисциплінарна комісія зазначила, що питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції, в частині можливої причетності до вчинення діянь, відповідальність за які передбачена КК України, вирішити у разі доведення їх винуватості у встановленому законом порядку. З матеріалів справи видно, що згідно наказу ГУ НП №1384 від 19.09.2022, у зв`язку з тим, що до ГУ НП надійшли рапорти начальника ВП №7 Рівненського РУП ГУ НП ОСОБА_11 стосовно повідомлень 02.09.2022, 05.09.2022 та 10.09.2022 в межах кримінального провадження №620222400030000026 від 08.04.2022 працівникам повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.127, ч.1 ст.28, ч.1 ст.162, ч.1 ст.28, ч.2 ст.365 КК України, за вказаним фактом було призначено службове розслідування, визначено склад дисциплінарної комісії. Наказом ГУ НП №1444 від 30.09.2022 було продовжено строк проведення за вказаним фактом службового розслідування до 18.10.2022. Згідно з повідомленням про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри від 09.09.2022 слідчий третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, Троцюк М.М., розглянувши матеріали досудового розслідування в кримінальному провадженні №620222400030000026 від 08.04.2022, повідомив ОСОБА_1 про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.2 ст.162 КК України, що полягало у незаконному проникненні до іншого володіння особи, вчиненому службовою особою, групою осіб, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.2 ст.365 КК України, а саме у перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межа наданих йому повноважень, що супроводжувалося насильством, за відсутності ознак катування, вчиненому групою осіб. Судом встановлено, що 05.10.2022 начальником ГУ НП було затверджено висновок службового розслідування за фактами повідомлення 02.09.2022, 05.09.2022 та 10.09.2022 в межах кримінального провадження №62022240030000026 від 08.04.2022 окремим працівникам ВП №7 Рівненського РУП ГУ НП про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.127, ч.1 ст.28, ч.2 ст.162, ч.1 ст.28 ч.2 ст.365 КК України. У зазначеному висновку службового розслідування процитовано зміст підозри, повідомленої працівникам поліції, у тому числі ОСОБА_1 , зміст протоколів допиту потерпілих та протоколів додаткового допиту потерпілих, які судом проаналізовані вище по тексту судового рішення, вказано про ступінь тяжкості тілесних ушкоджень потерпілих. Зазначено про те, що на пропозицію надати під час службового розслідування пояснення ОСОБА_1 відмовився на підставі ст.63 Конституції України. Опитані в ході службового розслідування працівники поліції додаткових відомостей щодо обставин подій 06.04.2022 та 07.04.2022 повідомити не змогли за сплином часу. З урахуванням наведеного, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що в діях сержанта поліції ОСОБА_1 , лейтенанта поліції ОСОБА_4 , капітана поліції ОСОБА_3 , капітана поліції ОСОБА_2 встановлено порушення вимог службової дисципліни, невиконання ними вимог Конституції України, Закону №580, Дисциплінарного статуту, що виразилося у неналежному вжитті заходів відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , внаслідок чого недотримано їх права та свободи, а також у порушенні встановленого законом порядку при проникненні 06.04.2022 до домогосподарства, належного на праві приватної власності ОСОБА_10 , що знаходиться за адресою, яка вказана в описаних вище абзацах постанови суду та перебуванні у ньому приблизно до 01 год 22 хв 07.04.2022 без дозволу власника та користувача ОСОБА_12 та інших передбачених законом підстав, як наслідок допущено вчинення дій, які несумісні з вимогами, що пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського та у свою чергу дискредитують звання поліцейського, підривають довіру та авторитет органів поліції. Зазначено, що вина сержанта поліції ОСОБА_1 підтверджується сукупністю зібраних у ході службового розслідування матеріалів. Дисциплінарна комісія вважала наявними підстави звільнити ОСОБА_1 зі служби в поліції на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону №580. Разом з тим, як вірно зазначено судом, проаналізованими вище нормативно-правовими актами не передбачено підстав для неодноразового проведення службового розслідування щодо одних і тих же обставин. Так, згідно ст.14 Дисциплінарного статуту, підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк. Отже, як вірно зазначено судом, в разі неодноразового отримання інформації про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, можливим є проведення повторного службового розслідування у випадку наявної інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Такий висновок узгоджується з нормами пункту 2 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань, яким встановлено, що службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку. Як видно з матеріалів справи, наказом ГУ НП №544 від 25.04.2022 було призначено службове розслідування у зв`язку з отриманою відповідачем інформацією про внесення територіальним органом ДБР до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей №62022240030000026 від 08.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, в діях працівників ВП №7 Рівненського РУП ГУ НП, за результатами якого складено висновок, затверджений начальником ГУ НП від 23.05.2022. За результатами проведеного службового розслідування видано наказ №336 від 24.05.2022 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності, яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності посадових осіб ВП №7 Рівненського РУП ГУ НП, в тому числі позивача. У ході проведення даного службового розслідування перевіряли правомірність дій позивача, який приймав участь у цьому розслідуванні та був допитаний та за наслідками розслідування, був попереджений про необхідність дотримання службової дисципліни у подальшій службовій діяльності. Тобто, як вірно зазначено судом, в результаті проведеного службового розслідування в діях ОСОБА_1 , які мали місце 06.04.2022 та 07.04.2022, було встановлено склад дисциплінарного проступку та наказом №336 від 24.05.2022 притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Частиною 9 статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що за кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення. У подальшому у зв`язку з отриманням від органу досудового розслідування відомостей про те, що в межах кримінального провадження №62022240030000026 від 08.04.2022 повідомлено про підозру за ч.1 ст.28, ч.2 ст.365 КК України поліцейським ВП №7 Рівненського РУП ГУ НП, у тому числі ОСОБА_1 , наказом ГУ НП №1091 від 02.08.2022 було призначено службове розслідування, що цілком узгоджується з положеннями пункту 2 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань (наявність даних про повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку). За результатами проведеного на підставі наказу №1091 від 02.08.2022 службового розслідування в діях позивача не було встановлено дисциплінарного проступку. При цьому, дисциплінарна комісія вважала, що питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції у частині можливої причетності до вчинення діянь, відповідальність за які передбачена КК України, вирішити у разі доведення їх винуватості у встановленому законом порядку. Водночас, наказом ГУ НП №1384 від 19.09.2022 було призначено службове розслідування за фактом отриманої інформації про те, що в межах кримінального провадження №62022240030000026 від 08.04.2022 повідомлено про підозру поліцейським ВП №7 Рівненського РУП ГУ НП від 02.09.2022, 05.09.2022 та 10.09.2022, за ч.1 ст.127, ч.1 ст.28, ч.1 ст.162, ч.1 ст.28, ч.2 ст.365 КК України. Разом з тим, як встановлено судом, 09.09.2022 ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри, при цьому надано нову юридичну кваліфікацію дій підозрюваного стосовно тих же самих подій, які були покладені в основу підозри, повідомленої 24.06.2022. Суд першої інстанції слушно зауважив, що положення пункту 2 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань не виокремлюють такої підстави для проведення службового розслідування, як зміна підозри, повідомленої поліцейському, якщо стосовно обставин, покладених в основу підозри, службове розслідування вже було проведено зі складанням відповідного висновку. Співставленням інформації, яка була отримана та опрацьована дисциплінарною комісією під час проведення службового розслідування, призначеного на підставі наказу ГУ НП №1091 від 02.08.2022 та наказу №1384 від 19.09.2022, встановлено, що фактично дисциплінарна комісія в обох випадках досліджувала надані слідчим територіального органу ДБР матеріали кримінального провадження №62022240030000026 від 08.04.2022, зокрема, протоколи допиту потерпілих, додаткові протоколи допитів потерпілих, відеозаписи системи відеоспостереження ВП №7 Рівненського РУП ГУ НП за період часу з 06.07.2022 по 07.04.2022, повідомлення про підозру, ухвал слідчого судді Рівненського міського суду про обрання запобіжних заходів підозрюваним та ухвал слідчого судді Рівненського міського суду про відсторонення від посад підозрюваних. Як вірно зазначено судом першої інстанції, на час проведення останнього службового розслідування в обсязі дослідженої дисциплінарною комісією інформації змінилися лише повідомлення про підозру, а всі інші протоколи слідчих дій та ухвали слідчого судді були наявними на час складення висновку про результати службового розслідування, затвердженого начальником ГУ НП 29.09.2022. При цьому, відібрання під час останнього службового розслідування пояснень від працівників поліції, які не повідомили жодних суттєвих відомостей щодо обставин, які перевірялися, не можна вважати отриманням інформації, яка попередньо не була досліджена. Відтак, вірним є висновок суду, що дисциплінарною комісію під час проведення двох службових розслідувань були досліджені одні й ті ж обставини, які є предметом кримінального провадження №62022240030000026 від 08.04.2022, при цьому висновки службових розслідувань щодо доведеності в діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку є протилежними. За таких обставин висновок службового розслідування, затверджений начальником ГУ НП 05.10.2022, не можна вважати безстороннім. Крім того, згідно висновку відповідача, порушення службової дисципліни ОСОБА_1 виразилося у неналежному вжитті заходів відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , внаслідок чого не було дотримано їх права та свободи, а також у порушенні встановленого законом порядку при проникненні 06.04.2022 до домогосподарства, належного на праві власності ОСОБА_10 . Висновок службового розслідування в частині того, що ОСОБА_1 06.04.2022 перебував на території домоволодіння за адресою : АДРЕСА_1 , не узгоджується з матеріалами адміністративної справи та суперечить дослідженим судом доказам, що ставить під сумнів як хронологію досліджуваної події, так і її конкретні обставини, у тому числі щодо поведінки позивача. У цій частині висновки службового розслідування ґрунтуються виключно на показаннях потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , які підлягають перевірці та оцінці судом під час розгляду кримінального провадження №62022240030000026 від 08.04.2022. Крім того, службовим розслідуванням, висновок якого затверджений 23.05.2022, встановлено, що 07.04.2022 відносно гр. ОСОБА_5 інспектор СРПП старший лейтенант поліції Коршук В.М. склав адміністративний протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП серії ВАБ №755460, а також протокол затримання особи за ст.286 КУпАП серії АА №054080. Службовим розслідуванням також встановлено, що капітаном поліції ОСОБА_3 складено рапорт на ім`я т.в.о.начальника ВП №7 Рівненського РУП ГУ НП Несена Ю.С. про подію, яка мала місце 07.04.2022, у якому зазначено факт застосування спеціального засобу кайданки відносно гр. ОСОБА_5 . Тобто, службовим розслідуванням було встановлено, що протокол затримання ОСОБА_5 складав не ОСОБА_1 , а правомірність застосування останнім спецзасобу відповідачем не заперечувалась. Водночас матеріали справи не містять жодних документально підтверджених відомостей стосовно застосування спецзасобу до ОСОБА_5 . Зазначених осіб до відділу поліції позивач також не доставляв. Тому не можна вважати доведеним неналежне вжиття позивачем заходів відносно означених громадян. Суд першої інстанції слушно зауважив, що оскільки на час вирішення судового спору накази відповідача №336 від 24.05.2022, №589 від 29.08.2022, видані за результатами проведених службових розслідувань, є чинними та не скасованими, відсутні підстави для неврахування фактичних обставин, встановлених висновками службових розслідувань, що затверджені 23.05.2022 та 29.08.2022. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок службового розслідування, затверджений 05.10.2022, складений з порушенням встановленої процедури та за сукупністю оцінених в ньому доказів не підтверджує всіх обставин вчинення дисциплінарного проступку позивачем та не встановлює вину поліцейського. Відповідно до ч.3 ст.17 Закону №580 та ч.6 ст.17 Дисциплінарного статуту, поліцейський, щодо якого здійснюється кримінальне провадження та якому повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від посади. У межах кримінального провадження позивачу обрано запобіжний захід та відсторонено від посади. Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясовувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи. За результатами проведеного службового розслідування відповідач дійшов висновку, що за вчинення дисциплінарного проступку до позивача слід застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Разом з тим, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність встановленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями. Верховний Суд у постанові від 10.09.2020 по справі №360/4790/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого питання обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, але при цьому необхідно враховувати певні обставини. Суд здійснює правову оцінку рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень за критеріями частини другої статті 2 КАС України, які є межею для дискреційних повноважень останніх. Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед у тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим особою діянням. Згідно висновків Верховного Суду, викладеним в постанові від 20.12.2019 по справі №804/2054/17, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Як вірно вказав суд першої інстанції, Дисциплінарний статут було доповнено розділом V відповідно до Закону №2123-IX від 15.03.2022. Особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану та особливості доведення до поліцейського наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності визначені ст.ст.29, 30 Дисциплінарного статуту, якими передбачено, що у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні було введено воєнний стан на території України з 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і триває до сьогодні. Статтею 26 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції. Дисциплінарне стягнення у вигляді пониження у спеціальному званні на один ступінь не застосовується до поліцейських, які мають первинне спеціальне звання рядовий поліції. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення у вигляді пониження у спеціальному званні на один ступінь і вчинив новий дисциплінарний проступок, до нього знову може бути застосовано дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь. Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків. У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє. У разі застосування до поліцейського інших заходів дисциплінарного впливу, не пов`язаних із застосуванням дисциплінарного стягнення, прямий керівник посадової особи, яка призначила службове розслідування, має право переглянути це рішення шляхом видання наказу про притягнення цього поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Тобто дискреційні повноваження керівника, уповноваженого на застосування до поліцейського заходів дисциплінарного впливу, на час воєнного стану обмежені вказаною нормою права, яка визначає порядок накладення дисциплінарних стягнень від менш суворого до більш суворого виду дисциплінарного стягнення. В межах спірних правовідносин, враховуючи встановлені в ході службового розслідування обставини, а також під час розгляду справи судом обставини притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності під час дії воєнного стану, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недоведеність вини позивача у вчиненні дисциплінарного правопорушення та відсутність підстав для його звільнення зі служби в поліції. Суд першої інстанції слушно зауважив, що на час притягнення до дисциплінарної відповідальності у позивача не було діючих дисциплінарних стягнень і у відповідності до ст.29 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення у діях позивача складу дисциплінарного проступку на нього мало би бути накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження. Проте, в порушення вимог статті 29 Дисциплінарного статуту, до нього протиправно застосовано крайній захід дисциплінарного впливу як звільнення зі служби в поліції. Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, аналіз співвідношення кримінальної та дисциплінарної відповідальності особи свідчить про те, що перша застосовується за діяння, котре є суспільно небезпечним, охоплюється положеннями КК України, та за яке передбачено найбільш суворий захід державного примусу. На відміну від кримінальної відповідальності, дисциплінарна відрізняється тим, що підставою її застосування завжди є порушення встановленої організації праці або порушення загальновстановлених зобов`язань, які можуть бути передбачені службовими обов`язками суб`єкта проступку. Саме по собі відтворення у висновку службового розслідування фабули кримінального правопорушення чи інших обставин, наведених у рішеннях слідчого (прокурора, слідчого судді) в рамках досудового розслідування кримінального правопорушення, а так само відтворення у висновку службового розслідування внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17.03.2020 по справі №818/25/17, які в силу положень ч.6 ст.242 КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи. Додатково слід зазначити, що Європейський Суд з прав людини у п.81 рішення по справі Енгель та інші проти Нідерландів зазначив, що держави безспірно наділені правом визнавати ті чи інші дії/бездіяльність кримінальним правопорушенням. Однак, держави не наділені правом класифікувати як дисциплінарні правопорушення дії/бездіяльність, які за своєю суттю є кримінальним та здійснювати переслідування правопорушника на дисциплінарному, а не кримінальному рівні. Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що за відсутності беззаперечних доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, підстави для його звільнення зі служби в Національній поліції були відсутні. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції на підставі наказу ГУ НП №728 від 06.10.2022 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та, відповідно, звільнення із займаної посади на підставі наказу №201 о/с від 17.10.2022 По особовому складу. Частиною першою статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Тобто, у випадку незаконного звільнення працівника, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його незаконно звільнено. Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №7 Рівненського РУП ГУ ПН з 18.10.2022, тобто з першого дня після вимушеного прогулу. Згідно ч.2 ст.235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ. Наказом Міністерства внутрішніх справ України №260 від 06.04.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799, було затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок №260). Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення. Пунктом 9 розділу І Порядку№260 визначено, що при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата. Зі змісту вищевказаного Порядку, який є специфічним для вирішення даних спірних відносин, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Згідно довідки ГУ НП №1206 від 07.12.2022 Про грошове забезпечення ОСОБА_1 , середньоденне грошове забезпечення позивача, обраховане відповідно до Порядку №260, становить 171,64 грн. Вимушений прогул позивача тривав з 18.10.2022 і по дату постановлення рішення по справі 17.05.2023, а саме 212 календарних дні. При цьому. колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про присудження на користь позивача середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 18.10.2022 по 17.05.2023 в сумі 36387,68 грн (171,64 грн х 212), без вирахування податків та зборів, обов`язкових платежів, які підлягають утриманню під час виплати доходу відповідно до положень податкового законодавства. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі Проніна проти України (рішення від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника. Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001). Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.1 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу. Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року по справі №460/48233/22 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук