Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/21066/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 23 липня 2025 року м. Дніпросправа № 160/21066/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., секретар судового засіданні Жмуренко В.В., за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача Бублик О.М., представника відповідача Грановського М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 року (суддя Калугіна) в адміністративній справі №160/21066/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 15 липня 2024 року №1350к в частині п. 1 щодо накладення на старшого дізнавача сектору дізнання Дніпропетровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції; - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 19 липня 2024 року № 744 0/с по особовому складу в частині звільнення зі служби старшого дізнавача сектору дізнання Дніпропетровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ; - поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на раніше займаній посаді старшого дізнавача сектору дізнання Дніпропетровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області; - зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області виплатити старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 15.07.2024 року по день винесення рішення по даній справі: - допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді старшого дізнавача сектору дізнання Дніпропетровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області та в частині зобов`язання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області виплатити майору поліції ОСОБА_2 грошове забезпечення у межах суми стягнення за один місяць: - стягнути з Головного управління Національної поліції Дніпропетровської області (ЄДРПОУ 40108866) судові витрати, шо складаються з витрат на професійну правничу допомогу на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року в задоволенні позову відмовлено. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсягу. Обгрунтовано апеляційну скаргу тим, що рішення суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обгрунтування вимог апеляційної скарги, позивач вказує, що звільнення є незаконним, таким що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки такий вид дисциплінарної відповідальності було застосовано в результаті неналежно проведеного службового розслідування, комісія вийшла за межі розслідування, а вид стягнення обрано без належної оцінки обставин і він не відповідає засаді співмірності. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, зазначаючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали доводи апеляційної скарги. Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги. Суд, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 почав проходити службу у органах Національної поліції з 20.01.2016 року рядовим поліції. Згідно з наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 17.05.2024 року № 519 о/с, позивача призначено на посаду старшого дізнавача сектору дізнання Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. Відповідно до наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 18.06.2024 року № 1337 призначено службове розслідування за відомостями щодо можливого порушення службової дисципліни старшим дізнавачем сектору дізнання Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 . Вказаний наказ прийнятий з метою перевірки події стосовно того, що 17.06.2024 року приблизно о 12.10 поліцейськими Дніпропетровського управління ДВБ НП України, у рамках кримінального провадження №42024040000000287, відкритого 10.06.2024 року Дніпропетровською обласною прокуратурою за ч. 3 ст. 368 КК України, за адресою: вул. Грушевського, 46, у м. Дніпро, під час отримання неправомірної вигоди від громадянина ОСОБА_3 був затриманий старший дізнавач сектору дізнання Дніпровського РУП ГУНП старший лейтенант поліції Гапонов В. В., який вимагав та отримав від останнього грошові кошти у сумі 25000 грн за повернення речового доказу - автомобіля «Mercedes Benz», н.з. НОМЕР_2 . Після отримання неправомірної вигоди, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України. Наказом від 02.07.2024 року №1441 продовжено на 15 календарних днів строк проведення службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 18.06.2024 року № 1337. 10.07.2024 року наказом №1496 ГУНП в Дніпропетровській області внесено зміни до персонального складу дисциплінарної комісії. 15.07.2024 року начальником ГУНП в Дніпропетровській області затверджений висновок про результати службового розслідування за відомостями щодо можливого порушення службової дисципліни старшим дізнавачем сектору дізнання Дніпровського РУП ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та неналежної організації роботи останнього окремими поліцейськими цього ж районного управління поліції, що призвело до затримання 17.06.2024 року в порядку ст. 208 КПК України вказаного правопорушення та повідомлення йому про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Згідно цього висновку дисциплінарною комісією запропоновано за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1,2 ч. 1 ст. 18. ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію", п. 1 ч. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Присяги працівника поліції, ч. 1 ст. 38 та ч. 1 ст. 42 Закону України «Про запобігання корупції», 4. 1, 2, 3 ст. 40-1 КПК України, п. 10 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19.11.2012 №1104, абзаців 2, 3, 4 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, абзаців 2, 3 п. 3 розділу V Положення про організацію діяльності підрозділів дізнання органів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 20.05.2020 року № 405, пункту 1 розділу II та абзацу 2 пункту 5 розділу II Інструкції з організації обліку та руху кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 14.04.2016 №296, абзаців 1, 6, 7, 12 розділу «Під час здійснення дізнання дізнавач зобов`язаний» Посадових інструкцій, що виразилось у не проведенні слідчих (розшукових) дій понад три місяця, не забезпеченні всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення під час досудового розслідування кримінальних проваджень №12023046030000163, № 12023046460000108, №12023046030000795, №12023046030000812, №12023046030000100, №12023046030000285, №12023046030000772, № 12023035530000054 та № 12023275440000745, а саме не складанні внутрішніх описів документів та не пронумерованні аркушів, а також недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану та вчиненні дій не сумісних з вимогами, які пред`являються до поліцейського та призвели до приниження авторитету Національної поліції України, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов`язкам, підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, дискредитують звання поліцейського, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, застосувати до старшого дізнавача сектору дізнання Дніпропетровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції. Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 15.07.2024 року №1350к позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1,2 ч. 1 ст. 18. ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 ч. З Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, ч. 1 ст. 38 та ч. 1 ст. 42 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 1, 2, 3 ст. 40-1 КПК України, п. 10 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення. їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19.11.2012 року №1104, абзаців 2, 3, 4 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, абзаців 2, 3 п. З розділу V Положення про організацію діяльності підрозділів дізнання органів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 20.05.2020 року № 405, пункту 1 розділу II та абзацу 2 пункту 5 розділу II Інструкції з організації обліку та руху кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 14.04.2016 року №296, абзаців 1, 6, 7, 12 розділу «Під час здійснення дізнання дізнавач зобов`язаний» Посадових інструкцій, що виразилось у не проведенні слідчих (розшукових) дій понад три місяця, не забезпеченні всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення під час досудового розслідування кримінальних проваджень №12024046030000162 від 07.03.2024 року, №12024046030000177 від 10.03.2024 року, №42024042030000054 від 04.04.2024року, №12024046030000253 від 10.04.2024 року, №12024046030000266 від 16.04.2024 року, №12023046030000163 від 01.03.2023 року, №12023046460000108 від 14.07.2023 року, №12023046030000795 від 24.10.2023 року, №12023046030000812 від 03.11.2023 року, №12022046030000250 від 07.05.2022 року, №12020045030000343 від 13.11.2020, передчасному прийнятті рішення про закриття в кримінальних провадженнях №12023046030000100, №1202304603000025, №12023046030000772, №12024046030000010, які в подальшому скасовані прокурорами Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської окружної прокуратури, не виконанні в повному обсязі вказівок прокурора Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської окружної прокуратури в кримінальних провадженнях №12023035530000054 (вих. №54-446вих-24 від. 17.01.2024 року), №12023275440000745 (вих. №54-557вих-24 від 23.01.2024 року), №12021046030000566 (вих. № 04/54-547вих-23 від 19.01.2023 року) та керівництва відділу дізнання ГУНП в кримінальному провадженні № 12021046030001153 (вих. № 5/1061 від 02.08.2022 року), не наданні одразу після внесення відомостей до ЄРДР відповідальній особі для взяття на облік речових доказів в кримінальних провадженнях № 12024046030000312, № 12024046030000378, №12024046030000394, № 12024046030000221, які виявлені та вилучені під час оглядів місця події, не пізніше наступного дня після їх вилучення (отримання), неналежному оформленні кримінальних проваджень №12023046030000163, №12023046460000108,№12023046030000795,№12023046030000812,№12023046030000100,№12023046030000285,№12023046030000772,№12023035530000054 та № 12023275440000745, а саме не складанні внутрішніх описів документів та не пронумеровані аркушів, а також недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану та вчиненні дій не сумісних з вимогами, які пред`являються до поліцейського та призвели до приниження авторитету Національної поліції України, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов`язкам, підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, дискредитують звання поліцейського, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, застосувати до старшого дізнавача сектору дізнання Дніпропетровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції. Наказом від 19.07.2024 року №744 о/с ГУ НП в Дніпропетровській області згідно Закону України «Про Національну поліцію» звільнено за пунктом 6 частини 1 статті " і > зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України > старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0151034) старшого дізнавача сектору дізнання Дніпропетровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, з 19.07.2024. Підстава: наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 15.07.2024 №1350к. Отже, не погоджуючись із своїм звільненням, наказами відповідача від 15.07.2024 року № 1350 к та від 19.07.2024 №744 о/с, позивач звернувся до суду. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне. Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року № 580-УІІІ (далі - Закон № 580-УІІІ). Відповідно до частин третьої, четвертої статті 59 Закону № 580-УІІІ рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України. Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України. Згідно з частиною першою статті 60 Закону № 580-УІІ1 проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. За змістом частини першої статті 77 Закону № 580-У1І1 поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у випадках: 1) у зв`язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави. За змістом Закону №580, у разі вчинення протиправних діянь, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Пунктами 1, 2 статті 18 Закону №580 передбачено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» №2337-УІІІ від 15.03.2018 (далі - Дисциплінарний статут). Згідно дефініції, наведеної у ч.І, 2 ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна грунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Відповідно до ч.1 ст.13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з вказаним Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених КУпАП. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно- правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з вказаним Статутом. Згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає у порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. За змістом ч. 1, 2 ст.13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; Відповідно до ч.4 ст.14 Дисциплінарного статуту, підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Частиною шостою статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування (ч.7 ст.14 Дисциплінарного статуту). Відповідно до 4.8. 9, 10 ст.14 Дисциплінарного статуту, у разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Відтак, поліцейський може бути підданий дисциплінарному стягненню не інакше, як за вчинення дисциплінарного проступку, факт вчинення якого має бути встановлено та доведено в ході проведеного службового розслідування, проведеного з дотриманням встановленої процедури. Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807) було затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893), який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування. Відповідно до п.1 розділу II Порядку №893, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Згідно п.2 розділу II Порядку №893, службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про : внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку; надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України Про запобігання корупції; ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень; недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу; недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування; втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підрозділ, заклад, установа) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження; розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом; порушення законодавства України у сфері фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів; перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку; здійснення поліцейським дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками в будь-якій формі, а також сексуальних домагань. Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків (п. 1 розділу V Порядку проведення службових розслідувань). Відповідно до п.4 розділу V Порядку №893, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно- правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Пунктом 5 розділу VI Порядку №893 передбачено, що у резолютивній частин: висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначається висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступк\. а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування. Пунктом 10 розділу VI Порядку №893 передбачено, що у разі надходження до керівника органу поліції вищого рівня скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо якого є висновок службового розслідування, якщо в ній містяться відомості, які не були досліджені під час проведення службового розслідування, чи безпосереднього виявлення таких відомостей уповноважений керівник органу поліції вищого рівня призначає нове службове розслідування за такими відомостями, проведення якого доручається дисциплінарній комісії органу поліції вищого рівня. Як вже було зазначено раніше спірним наказом позивача звільнено через недотримання вимог п. 1,2 ч. 1 ст. 18, ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 ч. З Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, ч. 1 ст. 38 та ч. 1 ст. 42 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 1, 2, 3 ст. 40-1 КПК України, гі. 10 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення. їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19.11.2012 року №1104. абзаців 2, 3, 4 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, абзаців 2, 3 п. З розділу V Положення про організацію діяльності підрозділів дізнання органів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 20.05.2020 року № 405, пункту 1 розділу II та абзацу 2 пункту 5 розділу II Інструкції з організації обліку та руху кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 14.04.2016 року №296, абзаців 1, 6, 7, 12 розділу «Під час здійснення дізнання дізнавач зобов`язаний» Посадових інструкцій. Фактично позивача звільнено з двох підстав: неналежне виконання службових обов`язків та вручення позивачу підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Так, зокрема, відповідач зазначив, що в ході службового розслідування встановлено не належне виконання позивачем службових обов`язків, а саме не проведення слідчих (розшукових) дій понад три місяця, не забезпечення всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення під час досудового розслідування кримінальних проваджень, не складання внутрішніх описів документів та не про нумерування аркушів. Разом з тим в спірному випадку слід встановити чи є обгрунтованим застосування за вказані порушення саме звільнення, як найвищу міру дисциплінарного стягнення. Суд зазначає, що відповідачем не доведено, що такі порушення, навіть у їх сукупності, є грубим порушенням трудової дисципліни та призвели до негативних наслідків. Відповідачем не враховано обставин щодо порушення по кожному кримінальному провадженню, яке перебувала у позивача, причин таких порушень та їх наслідків. Колегія суддів зазначає, що фактично вчинені позивачем порушення пов`язанні із несвоєчасним виконанням певних посадових обов`язків, водночас такі порушення могли виникнути через надмірне навантаження, чому також не надано оцінку під службового розслідування. При цьому, як вже зазначено раніше, факт вчинення таких порушень підтверджується матеріалами справи та позивачем не наведено обгрунтованих доводів щодо їх спростування. Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі порушення у їх сукупності не можуть бути підставою для притягнення позивача до найвищої міри дисциплінарного стягнення як звільнення, оскільки відповідачем не доведено, що несвоєчасне виконання позивачем певних посадових обов`язків призвело до значних негативних наслідків. В даному випадку обгрунтованим та співмірним було б застосування до позивача менш суворого дисциплінарного стягнення ніж звільнення. Щодо обставин вручення позивачу підозру у вчинені кримінального правопорушення, з чим відповідач пов`язує недотримання позивачем принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану та вчинення дій не сумісних з вимогами, які пред`являються до поліцейського та призвели до приниження авторитету Національної поліції України, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов`язкам, підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, дискредитують звання поліцейського, колегія суддів зазначає наступне. По-перше, колегія суддів вважає необгрунтованим посилання суду першої інстанції на скріншот з пабліку в месенджері Телеграм, як на доказ вчинення позивачем проступку, що дискредитує Національну поліцію України в суспільній думці. Даний скріншот не можна вважати належним доказом в розумінні ст. 73 КАС України та достовірним доказом в розумінні ст. 75 КАС України, оскільки він не містить інформацію щодо предмета доказування та за ним не можна встановити дійсні обставини справи. По-друге, посилання суду першої інстанції на затримання ОСОБА_1 , то Верховний Суд у постанові від 04.03.2020 року у справі №802/2004/17-а зауважив що повідомлення про підозру є підставою для звільнення лише якщо наявний обвинувальний вирок суду в межах цього кримінального провадження. Також в постанові від 13 вересня 2024 року у справі №160/6082/22. Верховний Суд зазначив, що з`ясування обставин, які слугували приводом для службового розслідування (реєстрація кримінального провадження за ознаками скоєння кримінального правопорушення), не може обмежуватися лише проміжними офіційними результатами досудового розслідування (письмового повідомлення про підозру). Позиція щодо неможливості притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності лише на підставі інформації, яка є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, та про необхідність встановлення складу дисциплінарного проступку, який є відмінним від складу кримінального правопорушення, викладена Верховним Судом, зокрема, в постанові від 28.02.2020 року у справі № 818/1274/17. Правова позиція щодо неможливості притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності лише на підставі інформації, яка є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, та про необхідність встановлення складу дисциплінарного проступку, який є відмінним від складу кримінального правопорушення викладений в постановах Верховного Суду від 23.01.2020 р. по справі № 50/8550/18 від 28.02.2020р. по справі № 818/1274/17, по справі № 802/1767/17-а. Верховним Судом у постанові від 10.09.2020 у справі №360/4790/19 зроблено правовий висновок, що питання обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, але при цьому необхідно враховувати певні обставини. Суд здійснює правову оцінку рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень за критеріями частини другої статті 2 КАС України, які є межею для дискреційних повноважень останніх. Правова оцінка правильності та обгрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед у тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим особою діянням. Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 20.12.2019 у справі №804/2054/17, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Дисциплінарний статут НПУ доповнено розділом V згідно із Законом № 2123-ІХ від 15.03.2022. Особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану та особливості доведення до поліцейського наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності визначені ст.ст. 29, 30 Дисціплінарного статуту Національної поліції України, згідно яких, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і триває до сьогодні. Згідно зі статтею 26 Дисциплінарного статуту НПУ у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції. Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь не застосовується до поліцейських, які мають первинне спеціальне звання рядовий поліції. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь і вчинив новий дисциплінарний проступок, до нього знову може бути застосовано дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь. Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків. У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє. У разі застосування до поліцейського інших заходів дисциплінарного впливу, не пов`язаних із застосуванням дисциплінарного стягнення, прямий керівник посадової особи, яка призначила службове розслідування, має право переглянути це рішення шляхом видання наказу про притягнення цього поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Тобто дискреційні повноваження керівника, уповноваженого на застосування до поліцейського заходів дисциплінарного впливу, на час воєнного стану обмежені вказаною нормою права, яка визначає порядок накладення дисциплінарних стягнень від менш суворого до більш суворого виду дисциплінарного стягнення. Як встановлено судом, на час притягнення до дисциплінарної відповідальності у позивача не було діючих дисциплінарних стягнень і у відповідності до ст. 29 Дисциплінарного статуту НПУ, в разі встановлення у діях позивача складу дисциплінарного проступку на нього мало би бути накладено дисциплінарне стягнення у вигляді менш суворого заходу ніж звільнення. Проте у порушення вимог статті 29 Дисциплінарного статуту НПУ, до нього протиправно застосовано крайній захід дисциплінарного впливу звільнення зі служби в поліції. Відповідно до ст. 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського. Але Дисциплінарним статутом передбачено вичерпний перелік обтяжуючих обставин. Відповідно до п. 4 розділу 5 Порядку №893, службове розслідування має встановити: - наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; - наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; - ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; - обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; - відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; - вид і розмір заподіяної шкоди; - причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Відповідно до ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Судом першої інстанції було проігноровано відсутність обтяжуючих обставин у діях позивача. Також зауважуємо, що дисциплінарною комісією при проведені службового розслідування і судом під час судового розгляду не було враховано пом`якшуючі обставини, а саме: попередня бездоганна поведінка; високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород. Про попередню бездоганну поведінку свідчать нагороди які долучались до матеріалів та підвищення по службі у травні 2024 року. Службовою комісією та судом першої інстанції було проігноровано позитивну характеристику ОСОБА_1 , та ті пояснення які викладались керівництвом щодо нього. Разом з цим, аналіз співвідношення кримінальної та дисциплінарної відповідальності особи свідчить про те, що перша застосовується за діяння, котре є суспільно небезпечним, охоплюється положеннями КК України, та за яке передбачено найбільш суворий захід державного примусу. На відміну від кримінальної відповідальності, дисциплінарна відрізняється тим, що підставою її застосування завжди є порушення встановленої організації праці або порушення загальновстановлених зобов`язань, які можуть бути передбачені службовими обов`язками суб`єкта проступку. Саме по собі відтворення у висновку службового розслідування фабули кримінального правопорушення чи інших обставин, наведених у рішеннях слідчого (прокурора, слідчого судді) в рамках досудового розслідування кримінального правопорушення, а так само відтворення у висновку службового розслідування внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обгрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.03.2020 в справі №818/25/17. У постанові від 17.11.2022 у справі № 480/9492/20 Верховний Суд зазначив, що правова оцінка судами правильності й обгрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на такому: чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення. Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 02.06.2021 у справі №815/2705/16 у постанові від 22.09.2022 у справі №420/4977/20. Застосування дисциплінарного стягнення не може грунтуватися на припущеннях або недоведених фактах, а при прийняти рішень суб`єкт владних повноважень повинен уникати невмотивованих висновків, обгрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Наведена правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постановах від 20.05.2021 у справі №420/2916/20, від 20.07.2023 у справі №620/4675/22, яка є обов`язковою для застосування у подібних правовідносинах за приписами ч. 5ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України. Отже, суд вважає протиправним застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. При цьому суд зазначає, що у разі підтвердження вини щодо вчинення позивачем кримінального поступку, такі обставини є самостійною підставою для його звільнення. Також у разі необхідності до вирішення вини позивача щодо вчинення останнім кримінального порушення, його може бути відсторонено від виконання посадових обов`язків. Відповідно до ч. 1ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Тобто, у випадку незаконного звільнення працівника, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його незаконно звільнено. За наведеного вище, колегія суддів вважає наявними підстави для поновлення на службі в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на раніше займаній посаді старшого дізнавача сектору дізнання Дніпропетровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, з 15.07.2024, тобто з першого дня вимушеного прогулу. Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 371 КАС України рішення суду в частині поновлення на посаді підлягає негайному виконанню. Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, слід зазначити таке. Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Відповідно до ст. 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Водночас, виплата грошового забезпечення поліцейському під час вимушеного прогулу регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988"Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з наступними змінами та доповненнями. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України " Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 року за № 669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських. Пунктом 6 розділу III Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення. Пунктом 9 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, встановлено, що при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата. Зі змісту вищевказаного Порядку, який є специфічним для вирішення даних спірних відносин, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби. Отже, обрахування середньоденного грошового забезпечення позивача на момент звільнення повинно здійснюватися відповідно до кількості календарних днів за два останніх повних місяці служби. Тобто, діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів. Аналогічний висновок сформовано викладено в постанові Верховного Суду від 19.07.2018, справа № 805/1110/17-а, де чітко врегульовано питання про те, як здійснюється виплата грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу, а саме - в календарних, а не робочих днях. Згідно з довідкою ГУНП в Дніпропетровській області про грошове забезпечення ОСОБА_1 , його середньоденне грошове забезпечення, обраховане у відповідності до вищевказаного Порядку, становить 982 грн. Слід зазначити, що періодом вимушеного прогулу позивача є період з 19.07.2024р. по дату постановлення рішення у справі, який налічу 271 календарних днів. Отже на користь позивача суд присуджує середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 19.07.2024 по 23.07.2025р. в сумі 266122.00 грн., і така сума зазначена без вирахування податків та зборів, обов`язкових платежів, які підлягають утриманню під час виплати доходу відповідно до положень податкового законодавства. Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову щодо скасування наказів, поновлення на посаді та відповідно стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог. Керуючись статтями 241-245, 250, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 року в адміністративній справі №160/21066/24 - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 15 липня 2024 року №1350к в частині п. 1 щодо накладення на старшого дізнавача сектору дізнання Дніпропетровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 19 липня 2024 року № 744 0/с по особовому складу в частині звільнення зі служби старшого дізнавача сектору дізнання Дніпропетровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на раніше займаній посаді старшого дізнавача сектору дізнання Дніпропетровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області виплатити старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 19.07.2024 року по 23.07.2025 року у розмірі 266 122,00 грн. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді старшого дізнавача сектору дізнання Дніпропетровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області та в частині зобов`язання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 21 120,29 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду протягом, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повний текст постанови складено 18 серпня 2025 року. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя І.В. Юрко суддя С.В. Чабаненко