Постанова 4857 № 460/6823/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/6823/23 пров. № А/857/18467/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гуляка В.В. суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й. за участі секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року (суддя Дорошенко Н.О., час ухвалення 16:38 год., місце ухвалення м.Рівне, дата складання повного тексту 30.08.2023), в адміністративній справі №460/6823/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, встановив: У березні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати наказ №131 від 01.03.2023 в частині застосування до старшого інспектора роти №5 (з обслуговування міста Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади; 2) зобов`язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України виключити дані щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді "звільнення з посади" з інформаційної підсистеми "Облік дисциплінарних стягнень" Департаменту патрульної поліції Національної поліції України; 3) стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати; 4) встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, зобов`язавши відповідача у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили, подати суду звіт про виконання рішення. У наданих суду першої інстанції письмових поясненнях відповідач позовних вимог не визнав, вважаючи такі необґрунтованими, які не відповідають нормам діючого законодавства. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. З цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог з підстав, наведених в апеляційній скарзі. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що в ході проведення службового розслідування та при виданні оскаржуваного наказу відповідачем не проведено об`єктивного, повного та всебічного дослідження обставин, не встановлено та не обґрунтовано вчинення позивачем будь-якого дисциплінарного проступку. Вказує апелянт, що саме поліцейський ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, до якого позивач не має жодного відношення та не являється для ОСОБА_3 безпосереднім керівником. Вказує, що перебування позивача в одному підрозділі із підозрюваним ОСОБА_4 не може свідчити про наявність у діях ОСОБА_1 будь-яких порушень вимог Закону України «Про Національну поліцію України», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України «Про запобігання корупції», «Правил етичної поведінки поліцейських», оскільки в ході досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_3 не встановлено причетності позивача до кримінального правопорушення. Тому скаржник вважає оскаржуваний наказ виданим без належних правових підстав, яким позивача незаконно притягнуто до дисциплінарної відповідальності за відсутності в його діях складу дисциплінарного проступку, чого не було прийнято до уваги судом першої інстанції. За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення суду від 21.08.2023 повністю і ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Відповідач не подав до суду відзиву на апеляційну скаргу позивача. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Судом встановлено такі фактичні обставини справи. Позивач ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 30.08.2010 по 31.08.2016, в Національній поліції України з 09.10.2017. З 11.04.2018 призначений на посаду інспектора роти №5 (з обслуговування міста Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП; а наказом ДПП №837о/с від 28.10.2019 призначений з 28.10.2019 на посаду старшого інспектора роти №5 (з обслуговування міста Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП, яку обіймає на даний час (а.с. 173, 176-183 т.1). Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 01.03.2023 №131 "Про застосування до працівників УПП в Рівненській області ДПП дисциплінарних стягнень", зокрема, пунктом 2 цього наказу, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, абзаців другого, третього пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, абзацу четвертого пункту 13 доручення УПП в Рівненській області ДПП від 09.06.2021 №19758/41/30/01-2021 "Про організацію службової діяльності відділу з організації несення служби в м. Сарни та роти №5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП", згідно з частиною третьою статті 19 та пунктом 6 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, - застосовано до старшого інспектора роти №5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади (а.с. 11-12, 51-53 т.1). Підставою прийняття вказаного Наказу стали результати службового розслідування, відображені у Висновку службового розслідування від 10.02.2023, під час якого було встановлено факт викриття працівниками правоохоронних органів та затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, поліцейського роти №5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_5 (а.с. 58-86 т.1). За висновками відповідача, допущені поліцейським ОСОБА_5 порушення службової дисципліни стали наслідком неналежного виконання службових обов`язків старшим інспектором роти №5 (з обслуговування м. Сарни) УПП в Рівненській області ДПП капітаном поліції ОСОБА_1 та заступником командира роти №5 (з обслуговування м. Сарни) УПП в Рівненській області ДПП капітаном поліції ОСОБА_6 , які не забезпечили належного контролю за дотриманням службової дисципліни і вимог законодавства підлеглим. Крім того, в спірному Наказі зазначено, що під час службового розслідування встановлено неналежне виконання посадових обов`язків заступником начальника відділу організації несення служби в місті Сарни УПП в Рівненській області ДПП майором поліції ОСОБА_7 та начальником відділу організації несення служби в місті Сарни УПП в Рівненській області ДПП капітаном поліції ОСОБА_8 , що виразилося в неналежному контролі за виконанням службових обов`язків керівним складом роти №5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП. Судом встановлено, що крім позивача ОСОБА_1 , спірним наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 01.03.2023 №131 також застосовано дисциплінарні стягнення до працівників УПП в Рівненській області ДПП: ОСОБА_5 - у вигляді звільнення зі служби в поліції; ОСОБА_6 - у вигляді суворої догани; ОСОБА_7 - у вигляді звільнення з посади; ОСОБА_8 - у вигляді суворої догани. Не погоджуючись з вищевказаним наказом №131 від 01.03.2023 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, позивач звернувся з цим позовом до адміністративного суду. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що при прийнятті оскарженого рішення (Наказу) суб`єкт владних повноважень діяв обґрунтовано та розсудливо, з дотриманням встановленої процедури, з врахуванням всіх обставин, а тому підстави для визнання Наказу протиправним відсутні. З наведеного суд не знайшов підстав в для задоволення похідної позовної вимоги про зобов`язання відповідача вчинити дії. Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції, з врахуванням наступного. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведені норми означають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02.07.2015 року №580-VIII Про Національну поліцію (далі Закон №580-VIII). Відповідно до ч.1 ст.3 Закону №580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №580-VIII, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Положеннями ч.1 ст.59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Частинами першою та другою статті 19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Так, на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України від 15.03.2018р. №2337-VII (далі Дисциплінарний статут). Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Відповідно до ст.11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Згідно ст.12 Дисциплінарного статуту України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Статтею 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Не дотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з посади. Колегія суддів також враховує, що відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Наведені правові норми дають підстави для висновку, що питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення. Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування передбачена Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 р. №893 (далі - Порядок №893). Пунктом 1-3 розділу V Порядку №893 встановлено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №893, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. На підставі пункту першого Розділу VІ Порядку №893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (п.2 р.VІ Порядку №893). У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Підставою для накладення дисциплінарного стягнення є фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого вирішується питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому таке рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду дисциплінарного стягнення. Отже, службовим розслідуванням має бути встановлено, зокрема, наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) воно було призначено. Разом із тим, вирішуючи питання правомірності застосування до працівника поліції дисциплінарного стягнення на підставі висновку службового розслідування, адміністративний суд має з`ясувати, чи відповідають висновки службового розслідування меті та підставам його призначення, і чи дійсно в ході проведення службового розслідування підтвердилися відомості, які стали підставою для його призначення. Суд також має перевірити дотримання порядку проведення службового розслідування. У розглядуваній справі матеріалами справи підтверджується, що підставою для винесення наказу №131 від 01.03.2023 про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських, у тому числі й до позивача ОСОБА_1 , стали висновки службового розслідування від 10.02.2023, яке було проведено згідно наказів ДПП №75 від 12.01.2023 Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків та №184 від 25.01.2023 Про продовження строку проведення службового розслідування (а.с. 28, 32 т.1). Судом встановлено, що службове розслідування призначено з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни поліцейським роти №5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції ОСОБА_5 за фактом внесення третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Хмельницькому відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022180000000087 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (отримання неправомірної вигоди). 10.02.2023 начальником Департаменту патрульної поліції затверджено Висновок службового розслідування, призначеного з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни поліцейським роти №5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції ОСОБА_5 за вищевказаним фактом (а.с. 58-86 т.1). Згідно з цим Висновком службового розслідування, дисциплінарна комісія, зокрема, встановила факт грубого порушення службової дисципліни сержантом поліції ОСОБА_5 , що виразилося у грубому порушенні Присяги працівника поліції, вимог Законів України "Про запобігання корупції" та "Про Національну поліцію", Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179. Водночас, дисциплінарною комісією під час проведення службового розслідування було встановлено, що старшим інспектором роти №5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону УПП в Рівненській області капітаном поліції ОСОБА_1 під час виконання службових обов`язків за посадою старшого інспектора роти №5 (з обслуговування м. Сарни) не було проведено належну роботу щодо зміцнення службової дисципліни, запобіганню надзвичайним подіям, кримінальним, корупційним та іншим правопорушенням серед особового складу роти №5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП. При цьому, дисциплінарною комісією зазначено, що із змістом та обов`язками згідно посадової інструкції старшого інспектора роти №5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП капітан поліції ОСОБА_1 (на посаді від 28.10.2019) - не ознайомлювався та таку посадову інструкцію не підписував. В пункті 3 резолютивної частини висновку службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що факти порушень службової дисципліни в діях, зокрема, старшого інспектора роти №5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП капітана поліції ОСОБА_1 , що виразилось в неналежному виконанні службових обов`язків та контролю сержанта поліції ОСОБА_5 , вважати такими, які знайшли своє об`єктивне підтвердження, а в діях останнього вважати встановленими дисциплінарні проступки. Дисциплінарною комісією сформовано кінцевий висновок про необхідність звільнення з посади старшого інспектора роти №5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП капітана поліції ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, абзаців другого, третього пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179, абзацу четвертого пункту 13 доручення УПП в Рівненській області ДПП від 09.06.2021 №19758/41/30/01-2021 "Про організацію службової діяльності відділу з організації несення служби в м. Сарни та роти №5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП", згідно з частиною третьою статті 19 та пунктом 6 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту. Надаючи оцінку вказаним у висновку службового розслідування фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 наказом ДПП №837о/с від 28.10.2019 призначений з 28.10.2019 на посаду старшого інспектора роти №5 (з обслуговування міста Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП, яку обіймає на даний час. Як уже було вказано апеляційним судом вище, із змісту спірного Наказу №131 від 01.03.2023 в частині звільнення з посади позивача ОСОБА_1 та із змісту Висновку службового розслідування від 10.02.2023, який покладено в основу звільнення позивача, видно, що таке звільнення зумовлене подіями щодо порушення службової дисципліни поліцейським роти №5 (з обслуговування м. Сарни) сержантом поліції ОСОБА_5 , за фактом внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022180000000087 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України (отримання неправомірної вигоди). Відповідач вважає, що вчинення правопорушень поліцейським ОСОБА_5 стало можливим саме через неналежне виконання капітаном поліції ОСОБА_1 як старшим інспектором роти №5 (з обслуговування міста Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП, своїх службових обов`язків, а саме, не було проведено належну роботу щодо зміцнення службової дисципліни, запобіганню надзвичайним подіям, кримінальним, корупційним та іншим правопорушенням серед особового складу роти №5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП. Як у спірному Наказі №131 від 01.03.2023 в частині звільнення з посади позивача ОСОБА_1 так і у Висновку службового розслідування від 10.02.2023 перераховано нормативно-правові та індивідуальні акти законодавства, які ніби-то порушив позивач. Проте, відповідачем не зазначено і судовим розглядом не встановлено, в чому конкретно (в яких саме діях чи бездіяльності) проявився факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Тобто, матеріали справи не містять доказів чи належних обгрунтувань про те, яку саме і коли саме не було проведено роботу ОСОБА_1 щодо зміцнення службової дисципліни, запобіганню надзвичайним подіям, кримінальним, корупційним та іншим правопорушенням серед особового складу роти №5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП. При цьому, відсутні дані про те, який існує правовий і причинно-наслідковий зв`язок між імовірним фактом протиправної діяльності поліцейського ОСОБА_5 та службовою діяльністю позивача ОСОБА_1 як у день 12.01.2023 чи в інший період служби. Колегія суддів враховує, що відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Тобто, саме відповідач, як суб`єкт владних повноважень має обов`язок доказування перед судом правомірного свого рішення (у розглядуваній справі Наказу) із наданням суду належних і допустимих доказів. Здійснюючи перевірку доводів та обгрунтувань обох сторін (відповідача і позивача) відносно питання про вчинення (чи невчинення) позивачем тих порушень, які відображені у спірному Наказі №131 від 01.03.2023, а саме, порушення пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, абзаців другого, третього пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, абзацу четвертого пункту 13 доручення УПП в Рівненській області ДПП від 09.06.2021 №19758/41/30/01-2021 "Про організацію службової діяльності відділу з організації несення служби в м. Сарни та роти №5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП", колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне. Згідно пп.4 п.6 розділу IV Положення про Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, затвердженої наказом ДПП 19.04.2016 №643 (у редакції наказу ДПП від 22.02.2022 №388), за неналежну організацію діяльності Управління персональну відповідальність несе начальник Управління (а.с. 193-204 т.1). Із досліджених посадових інструкцій суд встановив таке. Посадова інструкція командира батальйону управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, затверджена наказом Департаменту патрульної поліції 28.09.2020 за №2002 встановлює, що командир батальйону несе відповідальність за неналежний контроль за виконанням посадових обов`язків підлеглого особового складу та за скоєні ними правопорушення (п.4.1.4) (а.с. 24-зв. т.2). Посадова інструкція заступника командира батальйону управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, затверджена наказом Департаменту патрульної поліції 28.09.2020 за №2002 встановлює, що заступник командира батальйону несе відповідальність за неналежний контроль за виконанням посадових обов`язків підлеглого особового складу та за скоєні ними правопорушення (п.4.1.4) (а.с. 28 т.2). Посадова інструкція командира роти управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, затверджена наказом Департаменту патрульної поліції 28.09.2020 за №2002 встановлює, що командир роти несе відповідальність за неналежний контроль за виконанням посадових обов`язків підлеглого особового складу та за скоєні ними правопорушення (п.4.1.4) (а.с. 32-зв. т.2). Проте, посадова інструкція заступника командира роти управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, затверджена наказом Департаменту патрульної поліції 28.09.2020 за №2002 вже не встановлює обов`язку нести відповідальність за неналежний контроль за виконанням посадових обов`язків підлеглого особового складу та за скоєні ними правопорушення (а.с. 35-зв. т.2). Водночас, згідно п.1.6 посадової інструкції командира роти УПП в Рівненській області ДПП, на період відсутності командира роти (відпустка, відрядження, тимчасова непрацездатність тощо), його обов`язки виконує заступник командира роти або особа визначена начальником Управління. Тобто, вже на рівні заступника командира роти, посада якого належить до керівників, і якому за посадою підпорядковується поліцейський роти №5 (як зазначено у п.1.4 Посадової інструкції поліцейського роти №5 (з обслуговування міста Сарни) батальйону управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції 22.11.2018 за №2216), відсутній обов`язок нести відповідальність за неналежний контроль за виконанням посадових обов`язків підлеглого особового складу та за скоєні ними правопорушення. Згідно ж пункту 1.4 Посадової інструкції поліцейського роти №5 (з обслуговування міста Сарни) батальйону управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції 22.11.2018 за №2216), інспектор безпосередньо підпорядковується командиру роти (взводу) та заступнику командира роти (взводу) (а.с. 90-92 т. 1). Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту Національної поліції, за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських. Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов`язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю. Керівник, якому поліцейський підпорядкований за службою, у тому числі тимчасово, є прямим керівником для нього. Найближчий до підлеглого прямий керівник є безпосереднім керівником. Під час виконання службових обов`язків поліцейський підпорядковується лише своєму безпосередньому та прямому керівникові. Забороняється втручання в службову діяльність поліцейських особами, які не є їхніми прямими керівниками, крім випадків, визначених Конституцією та законами України. У разі спільного виконання службових обов`язків поліцейськими, які не підпорядковані один одному по службі, старшим вважається поліцейський, визначений безпосереднім керівником або який займає вищу посаду. Якщо поліцейські займають рівні посади, старший визначається за спеціальним званням. При цьому, формою реалізації службових повноважень керівника є видача ним наказів, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення (ч.1 ст.4 Дисциплінарного статуту НП). Апеляційний суд враховує, що в матеріалах судової справи відсутня посадова інструкція за посадою старшого інспектора роти №5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону УПП в Рівненській області, яку капітан поліції ОСОБА_1 обіймає з 28.10.2019. Такі обставини також знайшли своє відображення у Висновку службового розслідування, де вказано, що із змістом та обов`язками згідно посадової інструкції старшого інспектора роти №5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП капітан поліції ОСОБА_1 (на посаді від 28.10.2019) - не ознайомлювався та таку посадову інструкцію не підписував. Досліджена судом посадова інструкція за попередньою посадою, яку обіймав позивач - інспектор роти №5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП, не передбачає функції контролю та відповідальності за дотриманням службової дисципліни іншими особами (а.с. 90-92 т.1). Наведене дає підстави вважати, що посада позивача на час розглядуваних правовідносин (старший інспектор роти №5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону УПП в Рівненській області) не є керівною по відношенню до ОСОБА_5 .. Тобто, поліцейський ОСОБА_5 у розглядуваний період служби, перебуваючи в різних із позивачем місцях несення служби на час подій 12.01.2023, не перебував у безпосередньому підпорядкуванні позивача ОСОБА_1 .. У таких службових відносинах підлягає застосуванню ч.6 ст.2 Дисциплінарного статуту НП, оскільки ОСОБА_1 , займаючи посаду старшого інспектора роти №5 (з обслуговування міста Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП, не наділений повноваженнями віддавати будь-кому з числа поліцейських накази і є лише старшим по відношенню до посади поліцейського ОСОБА_5 , тому не є для нього ні прямим, ні безпосереднім керівником. З урахуванням встановленого, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач за посадою старшого інспектора роти №5 (з обслуговування м.Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП не зобов`язаний нести відповідальність за вчинення протиправних дій особами молодших за посадою, оскільки таку відповідальність можуть нести лише посадові особи, у яких це прямо передбачено, і які належать до відповідних керівних посад. Відносно доводів відповідача про вчинення позивачем абзацу 4 пункту 13 Доручення УПП в Рівненській області ДПП від 09.06.2021 №19758/41/30/01-2021 "Про організацію службової діяльності відділу організації несення служби в місті Сарни та роти №5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції", яким доручено, зокрема: «13. Старшим інспекторам роти №5 батальйону УПП в Рівненській області ДПП на постійній основі, у відповідності до графіка несення служби, забезпечити: - Координацію службової діяльності особового складу роти №5 батальйону УПП в рівненській області ДПП під час виконання ними службових обов`язків, у відповідності до графіка несення служби; - Допомогу командиру роти №5 батальйону УПП в Рівненській області ДПП або особі, що виконує його обов`язки, у безпосередньому керівництві особовим складом роти, задіяним для патрулювання визначеної території, з метою забезпечення публічної безпеки і громадського порядку, охорони і захисту прав і свобод людини, інтересів суспільства та держави, протидії злочинності, забезпечення безпеки дорожнього руху; - Проведення роботи щодо зміцнення службової дисципліни, запобіганню надзвичайним подіям, кримінальним, корупційним та іншим правопорушенням серед особового складу роти №5 батальйону УПП в Рівненській області ДПП, своєчасного виявлення та усунення їх причин; - Проведення аналізу стану службової командиру роти №5 батальйону УПП та об`єктивно доповідати про це командиру роти №5 батальйону УПП в Рівненській області або особі, що виконує його службові обов`язки; - Безумовне виконання службових обов`язків, визначених посадовою інструкцією старшого інспектора роти №5 батальйону УПП в Рівненській області ДПП», то колегія суддів зауважує, що матеріали адміністративної справи не містять доказів ознайомлення позивача ОСОБА_1 із цим Дорученням. Ні в суді першої інстанції, ні за період апеляційного розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів того, що вказане вище Доручення УПП в Рівненській області ДПП від 09.06.2021 №19758/41/30/01-2021 було доведено до відома і для виконання позивачу ОСОБА_1 .. При цьому, слід зазначити, що покладення на позивача, як на старшого інспектора з безпеки дорожнього руху, додаткових обов`язків за окремими індивідуальними дорученнями керівництва, не робить його (позивача) посаду керівною відносно інших поліцейських, за відсутності відповідних повноважень, закріплених у нормативно-правових чи індивідуальних актах (як-то, у законах, постановах, положеннях, наказах, розпорядженнях, посадових інструкціях, тощо). Відповідно до ст.8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. З цього приводу апеляційний суд також враховує, що відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Статтями 73 і 74 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно ж статті 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Із врахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку про безпідставність доводів відповідача та помилковість висновку суду першої інстанції про те, що питання посадового статусу позивача ОСОБА_1 як старшого інспектора роти №5 (з обслуговування м.Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП відносно посади поліцейського ОСОБА_5 може встановлюватись на підставі показів свідків, зокрема, поясненнями інших працівників поліції. Відносно доводів відповідача та мотивів суду першої інстанції про те, що позивач ОСОБА_1 здійснював фактичне керівництво іншими працівниками поліції, зокрема, в частині щодо організації несення служби відповідно до графіків чергування особового складу, то колегія суддів зауважує наступне. Згідно матеріалів справи, розстановку сил та засобів роти №5 здійснює, формує та доводить до відома особового складу - командир роти №5 (з обслуговування м.Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП (п.2.2.3 Посадової інструкції командира роти №5) та заступник командира роти №5 (з обслуговування м.Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП (п.2.3.4 Посадової інструкції заступника командира роти), що прямо визначено їхніми посадовими інструкціями. Наявні у справі графіки несення служби та розстановки сил особовим складом роти №5 позивачем ОСОБА_1 ні не складались, ні не затверджувались. Такі розстановки сил містять підписи ОСОБА_1 як підтвердження щодо ознайомленням із ними (а.с. 120, 150, 215-241 т.1). Матеріали справи не містять належних доказів того, що в розглядуваний період службової діяльності позивач ОСОБА_1 як старший інспектор роти №5 (з обслуговування м.Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП виконував керівні обов`язки та владні функції відносно поліцейського ОСОБА_5 .. Отже, дослідивши обставини справи у розглядуваних правовідносинах, з врахуванням наведених вище правових норм та встановлених фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що являються безпідставними доводи відповідача про те, що допущені поліцейським ОСОБА_5 порушення службової дисципліни стали наслідком неналежного виконання службових обов`язків старшим інспектором роти №5 (з обслуговування м. Сарни) УПП в Рівненській області ДПП капітаном поліції ОСОБА_1 (позивачем), який не забезпечив належного контролю за дотриманням службової дисципліни і вимог законодавства підлеглим. Таким чином, колегія суддів вважає обгрунтованими і підставними доводи апелянта (позивача) в частині щодо необ`єктивності висновків службового розслідування відносно ОСОБА_1 та протиправності спірного наказу від 01.03.2023 №131 в частині застосування до старшого інспектора роти №5 (з обслуговування міста Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади. Наведених вище фактичних обставин справи суд першої інстанції не врахував і дійшов помилкового висновку про правомірність звільнення позивача з посади спірним наказом №131 від 01.03.2023. Разом з тим, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача виключити дані щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді "звільнення з посади" з інформаційної підсистеми "Облік дисциплінарних стягнень" Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, оскільки така позовна вимога не містить жодних обгрунтувань зі сторони позивача, а матеріали справи не містять жодних доказів того, що дані про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді "звільнення з посади" є наявними в інформаційній підсистемі "Облік дисциплінарних стягнень" ДПП НП України. Крім цього, відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Колегія суддів апеляційного суду не має передумов для висновку про те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, за результатами розгляду цієї адміністративної справи і після набрання судовим рішенням законної сили, буде вчинено протиправні дії чи бездіяльність у питаннях щодо виключення даних відносно застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді "звільнення з посади" з інформаційної чи іншої облікової системи. Таким чином, являється передчасною і безпідставною вимога позивача про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, колегія суддів зазначає наступне. Статтею 382 КАС України передбачено можливість встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах. Частиною першою вказаної статті установлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Так, з набранням чинності нової редакції КFC України законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов`язковості судового рішення. При цьому, слід зважати на те, що встановлення судового контролю є правом суду, а не його обов`язком, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних та фактичних обставин. Зазначена правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові у справі №235/7638/16-а від 31.07.2018 року. Між тим, матеріали справи не містить, і судом не здобуто доказів про можливе невиконання відповідачем судового рішення, внаслідок чого вимога позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду є передчасною та не підлягає задоволенню. На підставі встановленого, відповідно до приписів статті 317 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог, через недотримання судом вимог законності та обґрунтованості, так як при його ухваленні суд першої інстанції дійшов висновків, що не відповідають обставинам справи, неповно з`ясувавши обставини, що мають значення для справи. Згідно ч.6 ст.139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Однак, матеріали справи не містять доказів понесення позивачем судових витрат, а тому такі розподілу не підлягають. Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року в адміністративній справі №460/6823/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії скасувати та прийняти нову постанову. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити частково. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №131 від 01.03.2023 року «Про застосування до працівників УПП в Рівненській області ДПП дисциплінарних стягнень", в частині застосування до старшого інспектора роти №5 (з обслуговування міста Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП капітана поліції ОСОБА_1 (0052170) дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади. У задоволенні решта позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль Повний текст постанови суду складено 05.02.2024 року