Постанова 4857 № 380/302/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 380/302/21 пров. № А/857/12094/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Шинкар Т.І., суддів Кухтея Р.В., Обрізка І.М., секретаря судового засідання Смолинця А.В., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Сидор Н.Т.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в режим відеоконференції в м.Львові о 11 год. 03 хв. 10 червня 2021 року, повне судове рішення складено 22 червня 2021 року, у справі №380/302/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним оформлення висновку, визнання протиправними дій, В С Т А Н О В И В : 12.01.2021 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, просив, з врахуванням уточнення позовних вимог: - визнати протиправним та скасувати наказ Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 18.08.2020 №123 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії»; - визнати протиправним оформлення висновку результатів службового розслідування на підставі наказу Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 18.08.2020 №123 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії»; - визнати дії Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, які полягають у наданні неповної інформації, а саме відсутні додатки із відеозаписами на запит у відповіді №265зі/41/12/02-2020 від 05.11.2020 - протиправними. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року позов задоволено частково: визнано дії Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, які полягають у наданні неповної інформації на запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 30.10.2020 за реєстраційним індексом 265зі, а саме не надання додатків із відеозаписами у відповіді на такий запит від 05.11.2020 за № 265зі/41/12/02-2020, протиправними; зобов`язано Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції надати повну інформацію на запит ОСОБА_1 від 30.10.2020 за реєстраційним індексом 265зі, а саме в частині надання додатків із відеозаписами. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дисциплінарне стягнення може бути накладено лише у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини поліцейського, та застосоване не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку, а обраний вид стягнення має бути співмірним з дисциплінарним проступком, тобто враховувати його тяжкість та вину поліцейського, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до служби. Суд першої інстанції вказав, що рапорт командира батальйону № 2 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 13.08.2020 б/н не зареєстрований в установленому законом порядку, з такого рапорту неможливо встановити кому було доручено виконання такого, проте зазначені недоліки не спростовують факту подання цього рапорту та змісту, наведеного у ньому. Суд першої інстанції зазначив, що особою, яка виявила зарапортоване порушення позивачем правил носіння однострою поліцейських, був саме безпосередній керівник позивача, а не старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , остання лише підтвердила зазначений факт, що відобразилося у акті про прибуття на службу з порушенням форменого одягу від 13.08.2020. Суд першої інстанції, з врахуванням Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції, Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, прийшов до висновку про наявність повноважень у керівника на призначення службового розслідування і створення дисциплінарної комісії з огляду на рапорт безпосереднього керівника позивача та вказав, що, у разі неможливості виконання усного наказу, позивач повинен був негайно повідомити про це безпосереднього керівника, при цьому в матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення позивача до керівництва із повідомленням щодо неможливості виконання вищевказаного усного наказу та вчинення будь-яких дій для своєчасного повідомлення скаржника про дату розгляду скарги. Суд першої інстанції зазначив, що висновок службового розслідування лише фіксує певні обставини та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій. Вирішуючи позовну вимогу в частині визнання дій Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, які полягають у наданні неповної інформації, а саме відсутні додатки із відеозаписами на запит у відповіді №265зі/41/12/02-2020 від 05.11.2020 - протиправними, суд першої інстанції зазначив, що зважаючи на імперативно встановлений обов`язок розпорядника інформації надати відповідь на запит, а також його статус у відповідних правовідносинах як суб`єкта владних повноважень, суд вважає, що саме розпорядник інформації у випадку виникнення спору повинен довести факт надання відповіді на такий запит, тоді як будь-яких доказів надання позивачу на його запит копій збережених відеозаписів, на які у висновку посилається дисциплінарна комісія, відповідач суду не надав та не довів виконання свого обов`язку надання відповіді на запит в повному обсязі. При цьому, з метою належного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача надати повну інформацію на запит позивача від 30.10.2020 за реєстраційним індексом 265зі, а саме в частині надання додатків із відеозаписами. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволення позовних вимог, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року в частині: відмови визнати протиправним та скасувати наказ УПП у Львівській області ДПП №123 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» від 18.08.2020; - відмови визнати протиправним оформлення висновку результатів службового розслідування на підставі наказу УПП у Львівській області ДПП №123 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» від 18.08.2020, та ухвалити у цих частинах нове рішення, яким задовільнити позов повністю. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що проведенню службового розслідування має передувати правильне та швидке визначення підстав, через які, власне, і починається проведення такого розслідування, визначення підстав безпосередньо впливає на подальший процес та напрямки проведення розслідування. Скаржник вказує, що рапорт командира батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції Романа Бліхарського від 13.08.2020 б/н є неналежним документом, а тому не може бути підставою для призначення службового розслідування, оскільки на ньому відсутні позначки реєстрації документа підрозділом документального забезпечення відповідного органу чи підрозділу поліції, що не відповідає положенням пункту 2 розділу ІІІ Інструкції з організації контролю за виконанням документів у Національній поліції України затвердженої наказом МВС України №503 від 13.06.2016, а також з цього рапорту неможливо встановити кому було доручено та хто здійснював розгляд даного рапорту. Скаржник зазначає, що суд 1-ї інстанції не встановив мети резолюції, зробленої начальником УПП у Львівській області ДПП на рапорті командира батальйону №2 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції Романа Бліхарського від 13.08.2020 б/н, яка містить стислий зміст прийнятого ним рішення у вигляді «До справи», та відсутність дати, коли цей напис був зроблений, хто є головним виконавцем документу, поставленні завдання та вказує, що відсутність реєстрації в установленому законом порядку це вже окреме порушення вимог нормативно-правового акту наказу МВС України №503 «Про затвердження Інструкції з організації контролю за виконанням документів у Національній поліції України» від 13.06.2016, а тому дії вчиненні з порушенням не можуть бути законними, а результати, отримані на підставі неналежного документу, необхідно вважати недопустимими. Зазначає, що службове розслідування призначене за письмовим наказом №123 від 18.08.2020, керівником начальником УПП у Львівській області ДПП майором поліції Романом Пилипенком, якому не було делеговано повноважень відповідно до Посадової інструкції у застосуванні до особи поліцейського будь-якого виду дисциплінарного стягнення. Вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного та помилкового висновку коли вважав, що оформлений висновок на підставі наказу УПП у Львівській області ДПП від 18.08.2020 №123 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» немає обов`язкового характеру та не набуває статусу рішення. Також вважає, що суд 1-ї інстанції прийшов до невірного формулювання, оскільки не оцінював належним чином та в повній мірі змісту висновку службового розслідування. Зазначає, що використання судом 1-ї інстанції правої позиції, відображеної у постановах Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №640/17141/19 та від 24.11.2020 №360/902/19, є неправильним, оскільки суб`єкт владних повноважень, релевантні джерела права й акти їх застосування, зовсім інші. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, однак судом апеляційної інстанції у прийнятті такого через відсутність доказів надсилання (надання) позивачу його копії та доданих до нього документів, відмовлено. В судових засіданнях позивач подану апеляційну скаргу підтримав, надав додаткові пояснення. Представник відповідача щодо поданої апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині. Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині вимогам статті 242 КАС України відповідає. З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що Наказом начальника УПП у Львівській області ДПП від 18.08.2020 № 123 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», у зв`язку із надходженням рапорта командира батальйону № 2 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , оскільки у ньому вказується на порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку вчиненого інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , призначено службове розслідування. Відповідно до пункту 2 вказаного Наказу, для проведення службового розслідування створено дисциплінарну комісію в складі: голова дисциплінарної комісії - старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , заступник начальника управління - начальник відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП; члени дисциплінарної комісії - старший лейтенант поліції Ольга Кільчицька, заступник начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП; майор поліції ОСОБА_5 , старший інспектор з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП. За результатами службового розслідування начальником УПП у Львівській області Департаменту патрульної поліції майором поліції ОСОБА_6 затверджено висновок, яким встановлено, що у діях інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, що виразився у невиконанні усного наказу (вказівки) відданого 12.08.2020 командиром батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції Романом Бліхарським про заборону виходу 13.08.2020 на службу у шортах, а також усного наказу (вказівки) командира роти № 1 батальйону №2 УПП у Львівській області ДПП капітана поліції ОСОБА_7 , відданого 13.08.2020 перед заступленням на службу щодо заміни такого предмету однострою як шорти на штани. Вказане стало можливим у зв`язку із тим, що постановою Кабінету Міністрів України «Про однострій поліцейських» від 30.09.2015 №823 є описано і надано зразок такого предмету однострою як шорти, разом з тим, Правилами носіння однострою поліцейських, що затверджені Наказом МВС України від 19.08.2017 №718, які встановлюють порядок носіння предметів однострою поліцейськими, не встановлено порядку носіння такого предмету однострою як шорти. За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 4 частини 1 статті 1, частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» на підставі частини 11 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», дисциплінарна комісія вважала обмежитись попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни що інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . 30.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до начальника управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції майору поліції Романа Пилипенка із запитом на отримання публічної інформації, відповідно до якого просив, відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», надати на електронну адресу та на поштову адресу, вказані в запиті, копію завіреної справи, зібраних під час проведення службового розслідування, призначеного на підставі наказу управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» №123 від 18 серпня 2020 року матеріалів, та підготовлених дисциплінарною комісією, документів. Листом Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 05.11.2020 № 265зі/41/12/02-2020 ОСОБА_1 у відповідь на запит від 30.10.2020 за реєстраційним індексом 265зі надано запитувані документи на 156 арк. в 1 прим. На переконання ОСОБА_1 , УПП у Львівській області ДПП не виконало вимоги статтей 19, 40, 68 Конституції України, статтей 1, 22-24 Закону України «Про доступ до публічної інформації», тому що не надало повної інформації, оскільки у відповіді №265зі/41/12/02-2020 від 05.11.2020 відсутня копія збережених відеозаписів, на які у висновку посилається дисциплінарна комісія, а також не повідомлено про право на оскарження відповіді. Вважаючи протиправними наказ УПП у Львівській області ДПП від 18.08.2020 №123 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», оформлення висновку результатів службового розслідування на підставі наказу УПП у Львівській області ДПП від 18.08.2020 №123 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» та дії Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, які полягають у наданні неповної інформації, ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом до суду. Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Щодо аргументів скаржника в частині визнання протиправним та скасування наказу УПП у Львівській області ДПП №123 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» від 18.08.2020, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII з наступними змінами та доповненнями у редакції на час винесення оскаржуваного наказу (далі - Закон України №580-VIII), відповідно до частини 2 статті 19 якого підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, в редакції на час винесення оскаржуваного наказу, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження (далі Дисциплінарний статут). Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, (далі Порядок №893) службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Згідно з пунктом 4 розділу ІІ Порядку №893 у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо). Проект наказу про призначення службового розслідування та пропозиції щодо складу дисциплінарної комісії готує структурний підрозділ, яким установлено наявність підстав для проведення службового розслідування. Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Згідно з пунктом 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Системний аналіз наведених законодавчих норм дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що метою проведення службового розслідування є установлення фактичних даних вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, зокрема з`ясування обставин, причин та умов, що його зумовили, а також ступінь вини поліцейського, за наслідками чого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі. При цьому, обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами. Судом першої інстанції встановлено, що у зв`язку із надходженням рапорту командира батальйону № 2 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Романа Бліхарського, у якому вказується на порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, вчиненого інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції Ковалем Ю.Є., призначено службове розслідування наказом начальника УПП у Львівській області ДПП від 18.08.2020 № 123 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», строки проведення якого були продовжені згідно з наказом УПП у Львівській області ДПП «Про продовження строку проведення службового розслідування» від 14.09.2020 №33. Як вбачається з копії вказаного рапорту, долученої до матеріалів справи, такий не зареєстрований в установленому законом порядку, не вказано в проставлений на рапорті резолюції, кому доручено виконання такого. Разом з тим, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком судом першої інстанції, що вказані недоліки не спростовують факту подання цього рапорту та змісту наведеного у ньому, такі недоліки, на переконання суду апеляційної інстанції, є формальними та не спростовують правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного наказу. При цьому, реєстрація документів спрямована, передусім, на фіксацію створення, відправлення або одержання документа, шляхом проставляння на ньому реєстраційного індексу, з подальшим записом у зазначених формах необхідних відомостей про документ. Мета такої реєстрації забезпечення обліку документів, контролю за виконанням та оперативним використанням наявної в документах інформації, а, отже, порушення порядку реєстрації документа (рапорта) не нівелює змістове навантаження такого, та не виключає необхідність реагування на зазначену у такому документі (рапорті) інформацію. Склад дисциплінарної комісії визначається з урахуванням вимог статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Статтею 15 Дисциплінарного статуту встановлено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. До складу дисциплінарних комісій можуть також включатися представники громадськості, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет. Забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов`язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування. Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначено Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, (далі Положення №893) відповідно до пункту 4 якого дисциплінарна комісія створюється із числа поліцейських та інших працівників органу (підрозділу) поліції, де призначено службове розслідування, або працівників інших органів (підрозділів) поліції за наявності згоди їх керівників, які мають відповідні знання та досвід служби (роботи) в поліції та відповідну фахову підготовку щодо предмета проведення службового розслідування. Згідно з пунктом 9 Положення №893 не може бути включено до складу дисциплінарної комісії особу, яка (щодо якої): визнана недієздатною або обмежено дієздатною; засуджена за умисне вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, у тому числі судимість якої погашена чи знята у визначеному законом порядку; має непогашену або незняту судимість за вчинення злочину, крім реабілітованої; було припинено кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав; притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією. Відповідно до пункту 10 Положення №893 забороняється включати до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, щодо якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, заінтересованих у результатах розслідування. Дисциплінарна комісія створюється на строк проведення службового розслідування. Дисциплінарна комісія розпочинає свою діяльність із моменту видання уповноваженим керівником письмового наказу про призначення службового розслідування, в якому зазначається інформація про створення дисциплінарної комісії, призначення її голови та затвердження персонального складу. (пункти 13, 14 Положення №893). Скаржник вказує, що начальнику УПП у Львівській області ДПП майору поліції Роману Пилипенку не було делеговано повноважень відповідно до Посадової інструкції у застосуванні до особи поліцейського будь-якого виду дисциплінарного стягнення, а тому такий наказ суперечить пункту 3 статті 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» » від 15.03.2018 № 2337-VIII. Такі аргументи скаржника є безпідставними, оскільки відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов`язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю. Керівник, якому поліцейський підпорядкований за службою, у тому числі тимчасово, є прямим керівником для нього. Найближчий до підлеглого прямий керівник є безпосереднім керівником. Згідно з положеннями статті 3 Дисциплінарного статуту керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний: контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником. Відповідно до пункту 6 розділу ІV Положення про Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, затвердженого наказом Департаменту патрульної поліції №1/3 від 07.11.2015 (у редакції наказу Департаменту патрульної поліції №6441 від 29.12.2017) начальник УПП у Львівській області ДПП: в установленому порядку вносить керівнику Департаменту патрульної поліції пропозиції щодо призначення, переведення, переміщення або звільнення з посад працівників Управління, про їх заохочення чи притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також пропозиції щодо службових відряджень та надання відпусток працівникам управління; відповідно до законодавства вирішує питання пов`язані з проходженням служби, здійснення трудової діяльності та соціальним захистом працівників Управління; здійснює контроль за дотриманням працівниками Управління правил внутрішнього трудового та службового розпорядку, охорони праці, охорони державної таємниці, режиму секретності та збереження інформації з обмеженим доступом, службової та трудової дисципліни, правил пожежної безпеки; забезпечує проведення службових перевірок та службових розслідувань. Згідно з приписами розділів 2, 3 Посадової інструкції начальника управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції від 31.07.2019 №1335, начальник Управління у межах компетенції організовує та контролює виконання працівниками Управління Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів міністерств, актів керівника Національної поліції, наказів і доручень Міністра внутрішніх справ України, наказів і доручень керівництва Департаменту. Начальник Управління має право в межах компетенції і з питань, що стосуються Управління, видавати усні та письмові накази організаційно-розпорядчого характеру, обов`язкові до виконання працівниками Управління. Таким чином, оскільки предметом оскарження є саме Наказ Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 18.08.2020 №123 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», а питання дотримання процедури подальшого застосування до особи поліцейського будь-якого виду дисциплінарного стягнення не входить до предмету доказування в межах спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що зазначений наказ винесено в межах компетенції та відповідно до повноважень наданих начальнику УПП у Львівській області ДПП майору поліції Роману Пилипенку. Щодо твердження скаржника про те, що у складі комісії була включена заступник начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , яка, на переконання скаржника, є зацікавленою особою, то суд апеляційної інстанції вважає такі необґрунтованими, оскільки в спірному випадку відсутні критерії встановлені статтею 15 Дисциплінарного статуту та пунктами 9-10 Положення №893, за наявності яких забороняється включення особи до складу дисциплінарної комісії. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено позивачем, до повноважень Кільчицької Ольги віднесено виявлення та документування порушень з боку працівників поліції, така приймала участь у створенні акту про прибуття на службу з порушенням форменого одягу від 13.08.2020 та брала участь 12.08.2020 у проведенні профілактичної бесіди у кабінеті № 28 будівлі УПП у Львівській області ДПП, тобто здійснення перевірки несення служби, зокрема, проведення профілактичних бесід, входить до кола повноважень Кільчицької О. та не може вказувати про її зацікавленість в результатах службового розслідування. Оцінку показників роботи заступника начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції Кільчицької Ольги через призму притягнення до відповідальності працівників поліції УПП у Львівській області, зокрема, за неналежне виконання ними службових обов`язків, слід розуміти не як вчинення дій спрямованих на притягнення до відповідальності працівників поліції УПП у Львівській області, а як вчинення дій щодо сприяння неухильного дотримання останніми положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність патрульної поліції, належного виконання покладених на них обов`язків, зокрема, шляхом вчинення превентивних дій. До того ж, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Наказом Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 05.10.2020 №40 «Про внесення змін до наказу» змінено редакцію пункту 2 Наказу Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 18.08.2020 №123 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» та для проведення службового розслідування створено дисциплінарну комісію в такому складі: голова комісії - старший лейтенант поліції Володимир Струк, заступник начальника управління - начальник відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП; члени дисциплінарної комісії: майор поліції Ірина Пилат, старший інспектор з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП; старший лейтенант поліції Орися Новосад, старший інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП. Саме таким складом дисциплінарної комісії і подальшому прийнято висновок за результатами проведеного службового розслідування. Щодо аргументів скаржника про протиправність оформлення висновку результатів службового розслідування на підставі наказу Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 18.08.2020 №123 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати наступне. Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. При цьому рішення суб`єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії. Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування. Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. Тобто, обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення. Суд апеляційної інстанції зауважує, що право на звернення до суду не є абсолютним, а здійснюється на підставах і в порядку, установлених законом. Кожний із процесуальних кодексів установлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур, та осіб, котрі можуть ініціювати їхнє вирішення. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу, що не є порушенням прав на справедливий судовий розгляд та ефективний засіб юридичного захисту, гарантованих статтями 6 та 13 Конвенції про захист прав особи й основоположних свобод (далі - Конвенція). При цьому, поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду, про що зазначала Велика Палата Верховного Суду у постановах від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18, від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18, від 13 березня 2019 року у справі № 9901/947/18. Висновок службового розслідування є службовим документом, який фіксує факт проведення службового розслідування і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для його призначення. За своєю правовою природою висновок службового розслідування, в якому відображено узагальнений опис виявлених порушень норм законодавства, не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує правові наслідків для суб`єктів відповідних правовідносин і має обов`язковий характер. Висновки службового розслідування не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Зафіксовані в результатах службового розслідування обставини можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб`єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки. Отже, висновок за результатами службового розслідування є лише носієм певної інформації. Водночас, обов`язковою ознакою рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер, створюють юридичні наслідки у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення. Таким чином, правова природа оскаржуваного висновку службового розслідування унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання його протиправним, а також дій щодо його складання і підписання, у зв`язку із чим такі позовні вимоги не можуть розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05 квітня 2019 року в справі № 817/3305/15, від 02 жовтня 2019 року у справі № 821/2137/15-а та від 24 листопада 2020 року у справі № 360/902/19, від 30 березня 2021 року у справі №420/3307/20. З врахуванням вказаного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача в частині визнання протиправним оформлення висновку результатів службового розслідування на підставі наказу Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 18.08.2020 №123 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване оформлення висновку не має обов`язкового характеру і не набуває статусу рішення у розумінні статті 19 КАС України. Такі вимоги не підлягають окремому розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду. Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументи сторін, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що правомірності дій відповідача щодо винесення наказу Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 18.08.2020 №123, та відсутності правових підстав для окремого розгляду питання правомірності оформлення висновку результатів службового розслідування, проведеного на підставі зазначеного наказу. Оскільки учасники справи не оскаржують рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, то в силу приписів статті 308 КАС України, рішення суду першої інстанції в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції. У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції у оскаржуваній частині рішення викладено мотиви відсутності підстав для задоволення позовних вимог, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції в оскаржуваній частині не спростовують, на законність судового рішення не впливають. Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року у справі №380/302/21 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Р. В. Кухтей І. М. Обрізко Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 29.11.2021 згідно з ч.3 ст.321 КАС України