Постанова 4807 № 336/4066/23

Дата документу 03.07.2024 Справа № 336/4066/23 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 336/4066/23 Головуючий у 1-й інстанції: Звєздова Н.С Провадження № 22-ц/807/1462/24 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 липня 2024 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого,судді-доповідача суддів: за участю секретаря Подліянової Г.С., Онищенка Е.А., Кочеткової І.В., Волчанової І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Шумського Ігоря Васильовича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2024 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за новивявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, - В С Т А Н О В И В: У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2023 року за нововиявленими обстанами по цивільній справі №336/4066/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини та стягнення аліментів на утримання дружини. Заява обґрунтована тим, що в провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебувала цивільна справа № 336/4066/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини та стягнгення аліментів на утримання дружини. 13 грудня 2023 року суд ухвалив рішення, яким задовольнив в повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стяггення аліментів на утримання дитини та стягення аліменитів на утримання дружини. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 алімиенти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини з усіх видів заробітку ( доходу), щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, а саме з 05.05.2023 і до досягнення дитиною повноліття, а також суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання в розмірі частини з усіх видів заробітку ( доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду, тобто з 05 травня 2023 року і до досягнення дитиною трирічного віку. Під час розгляду в Шевченківському районному суді міста Запоріжжя цивільної справи № 336/8170/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею під час судового засідання, яке відбулося 03.04.2024 року, заявнику стало відомо, що 28.10.2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 був укладений шлюб, зареєстрований Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Заявник вважає, що в силу ч. 1 ст. 82 Сімейного кодексу України право ОСОБА_3 на утримання від ОСОБА_1 припинилось внаслідок укладення нею повторного шлюбу з ОСОБА_5 від дня настання цих обставин. Отже, в ситуації яка виникла, за умови якби ОСОБА_3 діяла добросовісно та не приховувала від суду факт укладення нового шлюбу, вона б мала повідомити суд про укладення шлюбу з іншим чоловіком, а суд з урахуванням цих обставин повинен був розглядати вимогу про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 починаючи з дня подачі нею позову до суду, тобто з 05.05.2023 року та до дати реєстрації нового шлюбу, тобто до 28.10.2023 року. З огляду на зазначене посилаючись на положення ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, вважає, що є всі підстави для перегляду рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2023 року за нововиявленими обстанами по цивільній справі №336/4066/23. Просить прийняти до розгляду заву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2023 року. Змінити рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2023 року по цивільній справі №336/4066/23 в частині стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_3 до досягнення дитиною трирічного віку, а саме: стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на її утритмання в розмірі частини з усіх видів заробітку ( доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду, тобто з 05 травня 2023 року по 28 жовтня 2023 року. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2023 року у справі №336/4066/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів залишено без задоволення. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 , представник, адвокат Шумський Ігор Васильович подав апеляційну, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2024 року. Ухвалити нове судове рішення, яким змінити рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2023 по цивільній справі № 336/4066/23 в частині стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_3 до досягнення дитиною трирічного віку, а саме: стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду, тобто з 05.05.2023 і до 28.10.2023. Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що наведені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України. Не врахував, що в останньому судовому засіданні 13.12.2023, яке відбулося у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, ОСОБА_3 не повідомила суд, що 28.10.2023 в Олександрівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб. Ця важлива обставина не була відома Шевченквському районному суду м. Запоріжжя на момент розгляду цивільної справи та не була врахована при ухвалені рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_3 . Відповідно до ч.1 ст.82 СК України право одного з подружжя на утримання, а також право на утримання, яке особа має після розірання шлюбу, припиняється у разі поновлення його працездатності, а також реєстрації з ним повторного шлюбу. Право на утримання припиняється від дня настання цих обставин. Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу представник ОСОБА_6 , адвокат Мазур О.С. зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне судове рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення зазначеним вимогам відповідає. Відмовляючи у задовленні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відсутні, оскільки вказані заявником обставини, не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується виходячи з наступного. Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 07 липня 2021 року уклали шлюб, прізвище після державної реєстрації шлюбу дружини ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 07 липня 2021 року серії НОМЕР_1 , виданим Шевченківським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (т.1 а.с.9). Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 грудня 2022 року у справі №336/5187/22, провадження №2/336/3818/2022 між сторонами шлюб було розірвано (т.1 а.с.11). Відповідно до свідоцтва про народження від 21 лютого 2023 року серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с.10). Згідно з Декларацією за №0001-М434-06АО «Про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу», адресою фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.109). Відповідно до Акту підтвердження фактичного проживання ЖБК «Осінь» від 21 жовтня 2023 року ОСОБА_3 разом з донькою ОСОБА_4 проживають за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.110). Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків від 05 вересня 2023 року та довідки Національного університету «Запорізька політехніка» від 14 листопада 2023 року № 452 ОСОБА_3 має офіційний дохід та працює на посаді викладача у Відокремленому структурному підрозділі «Запорізький гуманітарний фаховий коледж Національного університету «Запорізька політехніка» на посаді викладача з 01 вересня 2023 року та старшого викладача кафедри «Конституційне, адміністративне та трудове право» Національного університету «Запорізька політехніка» за сумісництвом з 09 жовтня 2023 року на 0,5 ставки за строковим трудовим договором (т.1 а.с.127-133). Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2023 року у справі № 336/4066/23 позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, а саме з 05 травня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду, тобто з 05 травня 2023 року і до досягнення дитиною трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави судовий збір у розмірі 2 147 грн. 20 коп. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць (т.1 а.с.140-145). Постановою Запорізького апеляційного суду від 27 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_10 залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2023 року у цій справі залишено без змін (т.1 а.с.198-206). Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду лише тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення (рішення Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 28 листопада 1999 року у справі "Брумареску прти Румунії" ("Brumarescu v. Romania"), п. 61). Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ від 24 липня 2003 року у справі "Рябих проти росії" ("Ryabykh v/ russia"), п. 52), рішення ЄСПЛ від 29 січня 2016 року у справі "Устименко проти України", п. 46). Отже, забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд. Порядок перегляду судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами у цивільних справах врегулювано главою 3 розділ 5 ЦПК України. Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов`язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права. Відповідно до положень статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України). Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі "Правєдная проти Росії" від 18 листопада 2004 року зазначив, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості надати цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним. Отже, істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду у вказаній цивільній справі, у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи. Неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і неподання суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи на думку колегії суддів не є нововиявленими обставинами, а тому і не можуть тягнути за собою перегляд судового рішення з зазначених підстав. Адвокат Шумський І.В., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2023 року за нововиявленими обставинами посилався на те, що під час розгляди справи № 336/4066/23 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною трирячного віку, ОСОБА_3 28.10.2023 уклала шлюб з ОСОБА_5 та не повідомила про це Шевченківський районний суд м. Запоріжжя при розгляді даної справи. За умови якби ОСОБА_3 діяла добросовісно та не приховувала від суду факт укладення нового шлюбу, тому суд з урахуванням цих обставин повинен був розглядати вимогу про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 . починаючи з дати подання позовної заяви (05.05.2023) та до дати реєстрації нового шлюбу (28.10.2023). Про дану обставину він дізнався вже після ухвалення рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2023 року, а саме при розгляді справи № 336/8170/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її виховання, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкування з нею. Системний аналіз заяви, доданих до неї документів з огляду на зазначені норми права дає підстави для висновку, що наведені адвокатом Шумським І.В., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , обставини, не є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України, оскільки: - вказана інформація є відкритою, оскільки судові рішення вносяться до Єдиного державного реєстру судових рішень, у зв`язку з чим могла бути відомою усім учасникам справи, зокрема, заявнику; - зазначені обставини існували на час розгляду справи і заявник, за умови належної реалізації своїх процесуальних прав, в ході розгляду справи не був позбавлений можливості отримати зазначену інформацію; Подібні за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі № 372/4153/18 (провадження № 61-13841св21), від 07 грудня 2022 року у справі № 372/4153/18 (провадження № 61-8078св22). Ураховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначені заявником обставини як нововиявлені не є такими відповідно до статті 423 ЦПК, а фактично зводяться до незгоди з ухваленим судовим рішенням та переоцінки доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи №336/4066/23. За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяв ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Заопріжжя від 13 грудня 2023 року у справі №336/4066/23. Доводи апеляційної скарги з урахуванням меж апеляційного оскарження не дають підстав вважати, що оскаржена ухвала суду першої істанції прийнята з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін. Оскільки апеляційна скарга залишається апеляційним судом без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, підстав для нового розподілу судових витрат немає. Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381, 382-384, 390 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Шумського Ігоря Васильовича залишити без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2024 року у цій справі залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повна постанова складена 04 липня 2024 року. Головуючий, суддя СуддяСуддя Подліянова Г.С.Онищенко Е.А. Кочеткова І.В.