Постанова Київський апеляційний суд № 755/2410/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2024 року місто Київ єдиний унікальний номер справи: 755/2410/24 номер провадження: 22-ц/824/8714/2024 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач), суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А., за участю секретаря - Мазурок О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 12 лютого 2024 року у складі судді Галаган В.І., у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, В С Т А Н О В И В: У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 лютого 2024 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 . Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що у даному випадку відсутній спір про право, тому справу необхідно розглядати в порядку окремого провадження, непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Вказує, що суд помилково прийшов до висновку, що з матеріалів заяви вбачається про наявність спору про право, оскільки в заяві не зазначалось жодним чином, що встановлення юридичного факту потрібно з метою отримання соціальних виплат та одноразової допомоги. В своїй заяві до суду першої інстанції заявник вказувала, що встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу заявнику потрібно для оформлення свідоцтва про шлюб, а не будь-яких виплат. Заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направив. Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції. Заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи без участі його представника. Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції межах доводів та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає. Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що із заяви ОСОБА_1 вбачається наявність спору про право, оскільки заявниця просить суд встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, з метою отримання одноразової грошової допомоги та інших соціальних гарантій після смерті ОСОБА_2 . Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, виходячи з такого. Згідно із ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Згідно з п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Відповідно до п.5 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч.4 ст.315 ЦПК України). Як роз`яснено у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (з подальшими змінами та доповненнями), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Таким чином, поняття «спір про право» пов`язане виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів не може бути й спору про право. Із заяви ОСОБА_1 та доданих до неї документів не вбачається наявності спору про право на стадії вирішення питання про відкриття провадження, оскільки заявниця у своїй заяві ставить лише питання встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу її та померлого ОСОБА_2 , посилаючись на те, що встановлення даного юридичного факту потрібно їй для отримання соціальних гарантій як члена сім`ї військовослужбовця. Разом з тим, суд першої інстанції, зазначаючи, що із заяви ОСОБА_1 вбачається спір про право, не навів обґрунтування свого висновку щодо наявності спору про право, не зазначив між якими особами виник спір, не визначився з колом заінтересованих осіб, обмежившись лише передчасним висновком про ймовірність виникнення такого спору. У той же час суд може зробити висновок про наявність спору про право розгляді справи по суті, з`ясувавши фактичні обставини справи, коло заінтересованих осіб. Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року (справа №640/10329/16). Отже, враховуючи, що процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилкового відмовив у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Відповідно до положень ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що допущені порушення суддею першої інстанції норм процесуального права призвели до постановлення помилкової ухвали, а тому відповідно до ст.379 ЦПК України вказана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 12 лютого 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Головуючий Судді: