Постанова Київський апеляційний суд № 756/10740/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Єдиний унікальний номер справи № 756/10740/25 Головуючий у суді першої інстанції - Диба О.В. Номер провадження № 22-ц/824/9914/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 липня 2026 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді: Яворського М.А., суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О., за участю секретаря - Марченко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 19 березня 2026 року, постановлену під головуванням судді Диби О.В., у місті Києві, у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу,- ВСТАНОВИВ: У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, у якій просила встановити факт її проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу із ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 2014 року по день смерті останнього. Вказувала, що встановлення факту проживання з померлим однією сім`єю без реєстрації шлюбу необхідне для отримання одноразової грошової допомоги. 24 жовтня 2025 року від представника заінтересованих осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_5 - адвоката Допи В.І. надійшли заперечення на заяву про встановлення факту, у яких представник заперечувала проти задоволення вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_6 у період з 2014 року по день смерті останнього, з підстав того, що заявниця не проживала з померлим у вказаний період та не вела спільне господарство, тому просила залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду з підстав наявності спору про право. У зв`язку з надходженням вищевказаної заяви судом першої інстанції було поставлено на обговорення питання про залишення без розгляду заяви. Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 19 березня 2026 року заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що саме по собі посилання заінтересованої особи на наявність спору про право не робить розгляд заяви автоматично спірним. Зі змісту заяви заінтересованих осіб убачається, що останніми викладено заперечення проти встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , тоді як відсутній спір про право щодо отримання одноразової грошової допомоги. Відтак, сторона заявника, посилаючись на правові висновки Великої палати Верховного Суду вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. 05 червня 2026 року на адресу апеляційного суду від представника ОСОБА_3 - Допи В.І. надійшов відзив, відповідно до якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Заперечуючи проти доводів, викладених у апеляційній скарзі вказує, що Подільським районним судом м. Києва вже розглядалася аналогічна заява ОСОБА_1 , подана в порядку окремого провадження, у справі № 758/14576/23, яка ухвалою суду від 16 грудня 2024 року була залишена без розгляду у зв`язку з наявністю спору про право. Зазначене свідчить про повторні спроби заявниці вирішити спірні правовідносини в порядку окремого провадження, що суперечить вимогам процесуального закону. Вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність спору про право, виходячи з наступного. По-перше, наявні заперечення з боку інших заінтересованих осіб. Зокрема, мати померлого ( ОСОБА_3 ) та представник його сина ( ОСОБА_5 ) заперечують проти встановлення факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_6 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. По-друге, зі змісту самої апеляційної скарги вбачається, що відносини між померлим та заявницею не були безспірними. Зокрема, зазначаються конфліктні ситуації з матір`ю померлого, проживання за різними адресами, тривалі періоди перебування заявниці у батьківській сім`ї, а також обставини, що свідчать про відсутність стабільних сімейних відносин, у тому числі небажання ОСОБА_6 укладати офіційний шлюб. Таким чином, спірні правовідносини мають характер матеріально-правового спору, оскільки інші заінтересовані особи заперечують сам факт існування між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 сталої, фактичної сім`ї на момент його загибелі. Визнання такого факту породжує для заявниці цивільно-правові наслідки, які безпосередньо впливають на права та інтереси інших спадкоємців та членів сім`ї померлого. За таких обставин встановлення відповідного факту в порядку окремого провадження є неможливим, оскільки наявний спір про право, який підлягає вирішенню виключно в позовному провадженні. Крім того, вказує, що правові висновки Великої палати Верховного Суду, на які посилається апелянт не є релевантними до цієї справи. При апеляційному розгляді справи заявник у справі ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Представник заінтересованих осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_5 - Допа В.І. , яка була присутня в судовому засіданні в режимі відеоконференції, заперечила щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просила залишити її без задоволення, оскільки доводи, на які посилається апелянт не спростовують висновків, викладених у оскаржуваній ухвалі суду щодо залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 .. Міністерство оборони України, належним чином повідомлене про дату, час та місце розгляду справи не з`явилося (а.с. 249, т.2). У відповідності до вимог ст. 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення заявника, її представника та представника заінтересованих осіб у справі, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Суд першої інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу зазначив, що ОСОБА_1 звертаючись до суду із заявою просить встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 2014 року по день смерті останнього для отримання одноразової грошової допомоги. Так, як убачається з матеріалів спадкової справи №66/2024 відносно майна померлого ОСОБА_6 , спадкоємцями є мати померлого - ОСОБА_3 та сини - ОСОБА_8 , ОСОБА_4 . Враховуючи те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заперечують право заявника на отримання нею виплат одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, суд першої інстанції прийшов до висновку, що між сторонами існує спір про право. На підставі вище викладеного, районний суд виснував, що заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу слід залишити без розгляду, оскільки така заява не може розглядатися в порядку окремого провадження з підстав того, що між сторонами убачається спір про право. Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу відповідає, з огляду на наступне. Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника та заінтересованих осіб (частина третя статті 42, частина четверта статті 294 ЦПК України. До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають визнанню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб обумовлюється тим, що із визнанням обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь також і заінтересовані особи. Для цих осіб є характерним те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників. Згідно з частиною третьою статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV ЦПК України - "Окреме провадження". Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина шоста статті 294 ЦПК України). Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 636/1324/16-ц (провадження № 14-225цс18). Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ в порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний із порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права. У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб, встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право. Згідно з пунктами 1, 2 статті 16 Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві; тощо. Відповідно до статті 16-1 вказаного Закону у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова № 168) визначено, що сім`ям загиблих осіб (померли внаслідок поранень, що дістали після введення воєнного стану, травм) виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000,00 гривень. Одноразова грошова допомога розподіляється рівними частками на всіх утримувачів, передбачених у статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Закон відносить до членів сім`ї не лише дружину, дітей та батьків, а й інших осіб, що проживали із загиблим (померлим) та вели спільне господарство (теща, бабуся, дідусь тощо). З матеріалів справи, а також безпосередньо із заяви ОСОБА_1 слідує, що остання звернулася до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу для змоги отримати одноразову грошову допомогу у зв`язку з загибеллю ОСОБА_6 , і таким чином також претендувати на рівні із іншими зацікавленими особами : матір`ю померлого - ОСОБА_3 та синами - ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , у зв`язку із чим частки останніх будуть зменшені на частку на яку претендує заявник у даній справі. Таким чином, після встановлення факту проживання однією сім`єю заявниця буде мати право на одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю військовослужбовця та грошову виплату у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_6 на рівні із спадкоємцями першої черги: матір`ю померлого - ОСОБА_3 та синами - ОСОБА_8 , ОСОБА_4 . Разом з тим, з матеріалів спадкової справи №66/2024, наявної в матеріалах справи, відносно майна померлого ОСОБА_6 , спадкоємцями є лише мати померлого - ОСОБА_3 та сини - ОСОБА_8 , ОСОБА_4 (а.с. 165-283, т. 1). Таким чином, встановлення заявленого факту безпосередньо породжує для заявниці майнові права та впливає на права інших осіб, які є спадкоємцями померлого. Сукупність вказаних обставин, свідчить про наявність спору про право, який повинен вирішуватися не в окремому порядку, а в позовному провадженні (заявниця має право звернутися до суду з позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю). Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене судове рішення в оскаржуваній частині відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення. Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 19 березня 2026 року, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 09 липня 2026 року. Головуючий суддя : М.А.Яворський Судді : Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв