Ухвала КЦС ВС № 712/4776/23

УХВАЛА 24 червня 2024 року м. Київ справа № 712/4776/23 провадження № 61-13644сво23 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач), суддів: Грушицького А. І., Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В., Червинської М. Є., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на постанову Черкаського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року у складі колегії суддів Гончар Н. І., Бородійчука В. Г., Карпенко О. В., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст вимог та судових рішень У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФУ в Черкаській області) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 із 02 серпня 2021 року перебувала у трудових правовідносинах з Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області. З 01 вересня 2021 року позивач працювала на посаді начальника юридичного відділу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області. 18 квітня 2023 року ОСОБА_1 звільнена із зазначеної посади на підставі наказу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області від 10 квітня 2023 року № 62-к у зв`язку з реорганізацією фонду та приєднанням до Пенсійного фонду України і скороченням чисельності та штату працівників за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України. ОСОБА_1 зазначала, що за наявності інших робочих місць, що утворилися у процесі реорганізації фонду, їй як працівнику, який підпадає під скорочення у зв`язку з реорганізацією роботодавця, не було запропоновано переведення на іншу вакантну посаду. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд: визнати незаконним та скасувати наказ голови комісії з реорганізації Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області від 10 квітня 2023 року № 62-к «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновити її на посаді начальника юридичного відділу ГУ ПФУ в Черкаській області або на рівнозначній посаді; стягнути з ГУ ПФУ в Черкаській області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 17 236,60 грн, але по день ухвалення рішення у справі; стягнути з ГУ ПФУ в Черкаській області на її користь моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 липня 2023 року клопотання представника ГУ ПФУ в Черкаській області про закриття провадження у справі задоволено. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Черкаській області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди закрито. Роз`яснено позивачу, що заявлені позовні вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції керувався тим, що спірні правовідносини стосуються проходження ОСОБА_1 публічної служби, а тому між сторонами виник публічно-правовий спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Постановою Черкаського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 липня 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що спірні правовідносини є цивільно-правовими і не можуть бути предметом спору в адміністративному судочинстві, оскільки видання наказу про звільнення позивача не є реалізацією уповноваженими особами Управління публічно-владних управлінських функцій та не спрямоване на задоволення публічного інтересу, а є суто трудовими відносинами працівника і роботодавця, а тому висновок суду першої інстанції не ґрунтується на нормах матеріального і процесуального права. Аргументи учасників справи 18 вересня 2023 року ГУ ПФУ в Черкаській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Черкаського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року та залишити в силі ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 липня 2023 року. Як на підставу касаційного оскарження судового рішення ГУ ПФУ в Черкаській області посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права щодо визначення юрисдикційності спору. Касаційну скаргу мотивовано тим, що 01 січня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 21 вересня 2022 року № 2620-ІХ, яким вирішено припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 01 січня 2023 року. Основний штат працівників апарату Пенсійного фонду України та його територіальних органів складають посади державної служби, а тому, оскільки предметом позову у цій справі є, зокрема, поновлення позивача на посаді начальника юридичного відділу ГУ ПФУ в Черкаській області або на рівнозначній посаді, цей спір є публічно-правовим. Відносини, пов`язані з прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням регламентуються нормами адміністративного законодавства, а спори, які виникають із таких правовідносин, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 426/160/14, від 31 жовтня 2018 року у справі № 761/33941/16. Таким чином, на переконання заявника, судом апеляційної інстанції порушено правила юрисдикційності спору та не дотримано положення статті 263 ЦПК України щодо обґрунтованості судового рішення. У листопаді 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ГУ ПФУ в Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року - без змін. Відзив мотивовано тим, що Фонд соціального страхування України є юридичною особою приватного права - некомерційною самоврядною організацією. Позивач не була державним службовцем, не складала присягу державного службовця, і їй не присвоювався ранг державного службовця. Посада, з якої її було звільнено, не належить до публічної служби, оскільки не пов?язана з діяльністю на державних політичних посадах, професійною діяльністю суддів, прокурорів, військовою службою, альтернативною (невійськовою) службою, дипломатичною службою, іншою державною службою, службою в органах влади Автономної Республіки Крим органах місцевого самоврядування. Відповідач у спірних правовідносинах виступає не як суб?єкт владних повноважень, а як роботодавець у трудових відносинах. Спірні правовідносини є цивільно-правовими і не можуть бути предметом спору в адміністративному судочинстві. Рух справи Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Соснівського районного суду м. Черкаси. Справа надійшла до Верховного Суду у жовтні 2023 року. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року справу призначено до судового розгляду. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2024 рокусправу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною шостою статті 403 ЦПК України. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року справу повернено на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду. Ухвала мотивована тим, що наявність у касаційній скарзі лише доводів про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції не є достатньою підставою для передачі відповідної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 ЦПК України, проте касаційний суд не вказав конкретних випадків, передбачених пунктами 1-3 частини шостої статті 403 ЦПК України, які б дозволили передачу такої справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Указуючи про наявність виключної правової проблеми, колегія суддів не обґрунтувала належним чином наявності такої проблеми з огляду на кількісні та якісні показники та не зазначила, що справа передається, зокрема і на підставі частини п`ятої статті 403 ЦПК України. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 червня 2024 року передано справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Межі та підстави касаційного перегляду Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України). В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2023 року вказано, що підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду зазначено порушення судом норм процесуального права щодо юрисдикційності спору, що свідчить про наявність підстав для відкриття касаційного провадження. Передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, колегія суддів виходила з наявності протилежних і суперечливих висновків щодо вирішення питання юрисдикційності спору у цих правовідносинах. За результатами аналізу даних Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що у провадженні національних судів перебуває значна кількість спорів про визнання незаконними наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, пов`язаних із набранням чинності 01 січня 2023 року Законом України від 21 вересня 2022 року № 2620-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яким вирішено припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 01 січня 2023 року. У справі № 760/7638/23 (провадження № 61-11935ск23), яка є подібною до справи, що переглядається, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 серпня 2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Пенсійного фонду України на постанову Київського апеляційного суду від 29 червня 2023 року. Верховний Суд дійшов висновку, що спір про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди до Фонду соціального страхування України, правонаступником якого є Пенсійний фонд України, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. В ухвалі від 15 лютого 2024 року у справі № 758/4455/23 (провадження № 61-2136ск24) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, відмовивши у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Пенсійного фонду України, погодився з висновком апеляційного суду про те, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки позивач, перебуваючи у трудових відносинах з виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування України, не була державним службовцем, займана нею посада не належить до посад публічної служби, тому вона не здійснювала службову діяльність і не була звільнена з публічної служби у розумінні статті 19 КАС України. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 22 листопада 2023 року у справі № 188/741/23 (провадження № 61-13277св23), залишивши без задоволення касаційну скаргу ГУ ПФУ в Дніпропетровській області. У вказаній справі Верховний Суд вказав, що вирішуючи заявлений спір, суди перш за все мають перевірити законність звільнення особи на підставі прийнятого наказу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Натомість інші позовні вимоги є похідними. На переконання колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, такий висновок є правильним, оскільки вказана категорія спорів стосується трудових правовідносин, не пов`язаних із проходженням публічної служби, а отже, є приватноправовими незалежно від участі у ньому суб`єкта публічного права та мають вирішуватися за правилами цивільного судочинства. Разом із тим у постанові від 18 грудня 2023 року у справі № 442/3240/23-ц (провадження № 61-15536св23) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у спірних правовідносинах дійшов протилежного висновку про те, що спір існує у сфері публічно-правових відносин, відповідно, підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. У вказаній постанові Верховний Суд виснував про те, що з01 січня 2023 року відбулося публічне правонаступництво, тобто перехід прав та обов`язків від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Львівській області до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області. Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції. Оскільки між сторонами існує спір з публічно-правових відносин, який з урахуванням суб`єктного складу його учасників та правовідносин, що виникли у справі, має розглядатися за правилами адміністративної юрисдикції, Верховний Суд погодився із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України. З огляду на зазначене, а також ураховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в ухвалі від 24 квітня 2024 року щодо повернення справи на розгляд Верховного Суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеного у постанові від 18 грудня 2023 року у справі № 442/3240 (провадження № 61-15536св23), щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах. Наявність різної правозастосовної практики щодо вирішення подібних спорів за однакових фактичних і правових обставин та у подібних правовідносин на рівні Верховного Суду зумовлюватиме ухвалення судами першої та другої інстанцій протилежних за змістом судових рішень, що свідчить про виключну правову проблему. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати (частина друга статті 403 ЦПК України). Таким чином, касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на постанову Черкаського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року підлягає прийняттю до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться (частина тринадцята статті 7 ЦПК України). У суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (частина перша статті 402 ЦПК України). Тому касаційна скарга розглядатиметься Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Керуючись статтями 7, 260, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Прийняти до розгляду справу № 712/4776/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання незаконним наказу та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Призначити справу № 712/4776/23 до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий І. М. Фаловська Судді А. І. Грушицький Б. І. Гулько В. І. Крат Д. Д. Луспеник Є. В. Синельников М. Є. Червинська