LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд520/3679/23

від 19.06.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року по справі № 520/3679/23 - залишити без змін.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 червня 2024 р. Справа № 520/3679/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Любчич Л.В., Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2023, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/3679/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень, спонукання до видачі довідки про грошове забезпечення із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 , апелянт) звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якій просив: - визнати протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у не підготовці та ненадані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківські області) оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними станом на 01.01.2022, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ), ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) та з врахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років (50% від посадового окладу та окладу за військове звання) та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, а саме: надбавки за особливості проходження служби у розмірі (100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років); надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу); надбавки за кваліфікацію (7% від посадового окладу) та премії (130% посадового окладу) для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2022 основного розміру його пенсії; - зобов`язати відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними станом на 01.01.2022, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, ст. 9 Закону №2011-ХІІ та з врахуванням положень Постанови №704, щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років (50% від посадового окладу та окладу за військове звання) та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, а саме: надбавки за особливості проходження служби у розмірі (100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років): надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу); надбавки за кваліфікацію (7% від посадового окладу) та премії (130% посадового окладу) для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2022 основного розміру його пенсії. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 позовну заяву задоволено частково. Визнано протиправною відмову відповідача, оформлену листом від 02.12.2022 р. №ФХ-119888/3298. Зобов`язано відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення військовослужбовця станом на 01.01.2022 за штатною військовою посадою, звідки позивача було звільнено з військової служби, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, ст. 9 Закону №2011-XII, п. 4 Постанови №704 у редакції до внесення змін постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 №103 із відображенням відомостей про розміри реально виплачених основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022. Позов у решті вимог - залишено без задоволення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача 536 грн 80 коп. у якості компенсації витрат на оплату судового збору. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив суд рішення скасувати та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що обраний судом спосіб захисту прав позивача не призводить до ефективного захисту порушеного права та ставить позивача у невигідне для нього становище, адже не виключає повторного звернення до суду. Зауважив, що вимоги щодо визначення у довідці про розмір грошового забезпечення позивача складових грошового забезпечення у відсотковому значенні не можуть вважатись передчасними, оскільки такі складові вже визначені положеннями чинного законодавства, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 та від 15.06.1994 № 414, наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, а також рішеннями Міністра оброни України від 27.01.2021 №248/612 та від 14.01.2022 №248/269. Крім того, у довідці ІНФОРМАЦІЯ_3 про розмір грошового забезпечення позивача від 01.10.2020 № ФХ-112042, вже були визначені склад та відсотковий розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років, а тому обраний судом спосіб захисту прав позивача не призводить до ефективного захисту порушеного права та ставить позивача у невигідне для нього становище, адже не виключає повторного звернення до суду. Вважав, що належним способом захисту є зобов`язання відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, ст. 9 Закону №2011-ХІІ та з врахуванням положень Постанови №704, щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років (50% від посадового окладу та окладу за військове звання) та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, а саме: надбавки за особливості проходження служби у розмірі (100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років): надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу); надбавки за кваліфікацію (7% від посадового окладу) та премії (130% посадового окладу) для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2022 основного розміру його пенсії. Відповідач правом на подання відзиву не скористався. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та відповідно до ст. 308 КАС України в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного судового рішення, норм процесуального та матеріального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено обставини, які не оспорено сторонами. Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Харківські області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону №2262-ХІІ. Оскільки заявник є пенсіонером по лінії Міністерства оборони України, то довідку про розмір та структуру грошового забезпечення діючого військовослужбовця за тією ж самою посадою у штаті, котру обіймав заявник до звільнення зі служби у відставку чи прирівняною посадою у цілях перерахунку (обчислення нового розміру) раніше вже призначеної пенсії видає ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивач за власною ініціативою через представника звернувся до Центру з приводу надання до ГУ ПФУ в Харківській області оновленої довідки про розмір власного ж грошового забезпечення станом на 01.01.2022 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме надбавок, доплат, премій, для перерахунку пенсії. За цим зверненням відповідачем, листом від 02.12.2022 №ФХ-119888/3298, було відмовлено позивачу. Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача у підготовці і наданні до ГУ ПФУ в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 є протиправною. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх передчасності. Колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги стосуються виключно обраного судом способу захисту прав позивача, а тому в іншій частині судове рішення апеляційним судом не переглядається. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обраного способу захисту прав позивача та зазначає. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон №2262-XII преамбулою якого визначено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист. Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Частиною 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Так, згідно з частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18. Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку. Положеннями ч. 18 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку. Згідно з ч. 2, 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком № 45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Колегія суддів зазначає, що з урахуванням меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, перегляду підлягає рішення суду в частині відмови у задоволенні позову в частині зобов`язання відповідача зазначити відомості про надбавку за вислугу років (50% від посадового окладу та окладу за військове звання) та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, а саме: надбавки за особливості проходження служби у розмірі (100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років): надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу); надбавки за кваліфікацію (7% від посадового окладу) та премії (130% посадового окладу) для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2022 основного розміру його пенсії. Згідно з ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст.5 КАС України). Згідно з вимогами ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Виходячи з системного тлумачення зазначених положень законодавства вбачається, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин. Тобто, в розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним за встановленням судом факту їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постановах Верховного Суду від 16.04.2020 року у справі №825/1549/17, від 14.09.2020 року у справі №560/2120/20. Таким чином, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов. Так, ключовим спірним питанням по даній справі є право позивача на виготовлення та направлення до ГУ ПФУ в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 для перерахунку пенсії позивача з 01.02.2022, відповідно. Разом з цим, відповідачем ще не сформована оновлена довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022, отже і не визначено відсоткові розміри складових грошового забезпечення, яке підлягає перерахунку внаслідок збільшення прожиткового мінімуму з 01.02.2022, а тому наразі відсутні підстави вважати, що відповідачем в оновлених довідках буде зазначено у меншому відсотковому розмірі щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, ніж просить позивач в цьому позові. А відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у цій частині позовні вимоги, як такі, що заявлені на майбутнє, задоволенню не підлягають. Колегія суддів наголошує, що передчасне задоволення даних вимог фактично суперечить основним засадам адміністративного судочинства, оскільки судове рішення не може ставитись в залежність від настання або ненастання обставин, що можуть виникнути в майбутньому. Також, у разі незгоди позивача з подальшими діями відповідача, останній не позбавлений права звернутися з захистом порушених прав з відповідним позовом до суду. Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги про обрання судом неналежного способу захисту порушеного права позивача, є неприйнятними. Щодо посилань позивача на рішення Міністра оборони України від 14.01.2022 №248/269, колегія суддів зазначає наступне. Підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці. 30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 704 (набрала чинності 01.03.2018), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Зокрема, цією постановою установлено такі додаткові види грошового забезпечення: - надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 Постанови № 704); - надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (підпункт 6 пункту 6 Постанови № 704). Разом з цим, вищезазначені рішення Міністра оборони України стосуються розмірів премій та надбавок для виплати грошового забезпечення у 2022 році та не є рішенням Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або про введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, із прийняттям якого пов`язаний обов`язок відповідача оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення, натомість зазначені рішення є відомчими, внутрішніми документами, які носять тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсій. Також слід зазначити, що у постанові від 13.05.2020 у справі № 592/5164/16-а Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що премія, яку позивач просив врахувати для обчислення нового розміру пенсії, має тимчасовий характер. Виплата такої премії дозволена за наявності підстав тільки в межах видатків, передбачених у кошторисі Міністерства оборони України для грошового забезпечення військовослужбовців. При цьому розмір такої премії для конкретного військовослужбовця заздалегідь не є фіксованим, а здебільшого залежить від якості та особливостей проходження ним військової служби. Наведене, на думку Великої Палати Верховного Суду, свідчить, що накази Міністра оборони України, якими встановлювався розмір премії для військовослужбовців, є відомчими, внутрішніми документами, які носять тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії. Встановлені зазначеними наказами премії не можуть розповсюджуватися на колишніх військовослужбовців. Відтак встановлення премії, передбаченої наказами Міністра оборони України, не є підставою для перерахунку пенсій військовослужбовців відповідно до Закону № 2262-ХІІ. Отже, встановлення премій, передбачених рішенням Міністра оборони України від 14.01.2022 №248/269, не може бути підставою для перерахунку пенсій відповідно до приписів, передбачених ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Посилання апелянта на зміну судом першої інстанції предмету спору колегія суддів вважає безпідставним, оскільки фактично суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги та відмовив в частині зобов`язання відповідача зазначити відомості про надбавку за вислугу років (50% від посадового окладу та окладу за військове звання) та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, а саме: надбавки за особливості проходження служби у розмірі (100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років): надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу); надбавки за кваліфікацію (7% від посадового окладу) та премії (130% посадового окладу) для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2022 основного розміру його пенсії. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відмовляючи позивачу у виготовленні та направленні оновлених довідок, відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законодавством України. Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст. ст. 242, 243, 311, 315, 316, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року по справі № 520/3679/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»