Постанова 4824 № 381/5787/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД № справи: 381/5787/23-ц № апеляційного провадження: 22-ц/824/8960/2024 Головуючий у суді першої інстанції: Осаулова Н.А. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: головуючий - Немировська О.В., судді - Желепа О.В., Мазурик О.Ф. розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення невиплаченої одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2024 року, встановив: позивач в грудні 2023 року звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022 рік в розмірі 14 886 грн., посилаючись на те, що пунктом 3.19. Колективного договору установлено обов`язок роботодавця надавати працівникам, які безпосередньо пропрацювали у підрозділах АТ «Укрзалізниця» не менше шести місяців та подали письмову заяву, один раз на рік у календарному році матеріальну допомогу на оздоровлення, у розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених Законом на перше січня звітного року. Однак відповідач відмовляє йому у виплаті такої допомоги. Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2024 року в задоволенні позову було відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник позивача - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити по справі нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що судом першої інстанції не в повному обсязі дослідив матеріали справи, не надав оцінки письмовому доказу - Колективному договору Фастівського моторвагонного депо. Представник АТ «Українська залізниця» - Будова Н.М. подала письмові пояснення, в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами. Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на те, що він з березня 1984 року працює у відокремленому підрозділі Фастівське моторвагонне депо регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця», з 27.12.2018 - на посаді бригадира апаратного цеху. 02.05.2022 він подав заяву про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення в зв`язку з відпусткою, однак йому було відмовлено. Позивач вважав, що відмова є незаконною, оскільки між адміністрацією Фастівського моторвагонного депо та Профспілковим комітетом первинної профспілкової організації укладений Колективний договір, норми якого поширюються на всіх працівників Фастівського моторвагонного депо регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця». Пунктом 3.19. Колективного договору установлено обов`язок роботодавця надавати працівникам, які безпосередньо пропрацювали у підрозділах АТ «Укрзалізниця» не менше шести місяців та подали письмову заяву, один раз на рік у календарному році матеріальну допомогу на оздоровлення, у розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених Законом на перше січня звітного року. Разом із заявою на відпустку 02 травня 2022 року він подав заяву про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік в розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб у відповідності до пункту 3.19. Колективного договору. Однак виплату допомоги не було здійснено. В зв`язку з цим позивач просив стягнути з АТ «Українська залізниця» на свою користь невиплачену матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022 рік у сумі 14 886 грн. Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2024 року в задоволенні позову було відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 3.19. Колективного договору установлено обов`язок роботодавця надавати працівникам, які безпосередньо пропрацювали у підрозділах АТ «Укрзалізниця» не менше шести місяців та подали письмову заяву, один раз на рік у календарному році матеріальну допомогу на оздоровлення, у розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених Законом на перше січня звітного року Виплата матеріальної допомоги на оздоровлення, яка є предметом спору, встановлена пунктом. 3.19. Колективного договору, який укладений між первинною профспілковою організацією та адміністрацією Фастівського моторвагонного депо. Підписантами колективного договору є голова профспілкової організації та начальник виробничого підрозділу депо. Зміни, доповнення до даного колективного договору можуть вноситись лише сторонами, які його уклали та підписали. Рішенням правління AT «Укрзалізниця» від 14 березня 2022 року було призупинено виплати працівникам матеріальної допомоги на оздоровлення. Відповідно до інформації начальника виробничого підрозділу моторвагонного депо Фастів-1 регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на підставі рішення правління від 14 березня 2022 року протокол №Ц 54/31, лист від 25 березня 2022 року №ЦЦУП-10/95, беручи до уваги введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року та положення ст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинено виплату матеріальної допомоги на оздоровлення. Рішення щодо поновлення таких витрат не приймалось. У разі прийняття відповідного рішення можливе повернення до розгляду даного питання. Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції. В ч.2 ст.97 КЗпП України закріплено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Відповідно до п. 3.19 колективного договору між адміністрацією виробничого підрозділу моторвагонного депо Фастів-1 регіональної філії «Південно-Західна залізниця» і профспілковим комітетом первинної профспілкової організації моторвагонного депо Фастів-1,працівникам філії, які безперервно пропрацювали у підрозділах АТ «Укрзалізниця» не менше шести місяців та подали письмову заяву, надається один раз у календарному році матеріальна допомога на оздоровлення, як правило, разом із наданням щорічної відпустки, у розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених Законом на 1 січня звітного року. Колективний договір укладається на основі законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, і узгодження інтересів працівників та роботодавців (ч.1 ст.10 КЗпП України). Відповідно до ч.2 ст.13 КЗпП України у колективному договорі встановлюються взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.); встановлення гарантій, компенсацій, пільг. За положеннями ч.1 ст.14 Закону України «Про колективні договори» зміни і доповнення до колективного договору, угоди протягом строку їх дії можуть вноситися тільки за взаємною згодою сторін в порядку, визначеному колективним договором, угодою. Відповідно до п.2 Прикінцевих положень КЗпП України під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Згідно з ч.1 ст.11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця. Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено, що цей Закон діє з початку воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», та втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану. Указом Президента України №64/2022, затвердженим Законом №2102-IX від 24 лютого 2022 року, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на всій території України був введений воєнний стан строком на 30 діб. Указом Президента України №341/2022 від 17 травня 2022 року, затвердженим Законом №2263-IX від 22 травня 2022 року, дія воєнного стану в Україні була продовжена строком на 90 діб. Указом Президента України №573/2022 від 12 серпня 2022 року, затвердженим Законом №2500-IX від 15 серпня 2022 року, дія воєнного стану в Україні була продовжена строком на 90 діб. Указом Президента України №757/2022 від 7 листопада 2022 року, затвердженим Законом №2738-IX від 16 листопада 2022 року, дія воєнного стану в Україні була продовжена строком на 90 діб. Указом Президента України №58/2023 від 6 лютого 2023 року, затвердженим Законом №2915-IX від 7 лютого 2023 року, дія воєнного стану в Україні була продовжена строком на 90 діб. Указом Президента України №254/2023 від 1 травня 2023 року, затвердженим Законом №3057-IX від 2 травня 2023 року, дія воєнного стану в Україні продовжена строком на 90 діб. Згідно витягу з протоколу засідання правління АТ «Укрзалізниця» №Ц-54/31 від 14 березня 2022 року рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 14 березня 2022 року на період дії правового режиму воєнного стану в Україні було зупинено здійснення додаткових виплат, передбачених галузевою угодою та колективними договорами, зокрема матеріальної допомоги на оздоровлення. Винятком було визначено лише виплату матеріальної допомоги на лікування та поховання, а також інші види матеріальної допомоги згідно рішень правління. Як видно з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1 з березня 1984 року працює у відокремленому підрозділі Фастівське моторвагонне депо регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця», з 27.12.2018 - на посаді бригадира апаратного цеху. 02 травня 2022 року позивач разом із заявою на відпустку подав заяву про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення згідно п. 3.19. Колективного договору між адміністрацією виробничого підрозділу моторвагонного депо Фастів-1 регіональної філії «Південно-Західна залізниця» і профспілковим комітетом первинної профспілкової організації моторвагонного депо Фастів-1 на 2001-2005 роки, пролонгований на 2006-2023 роки. Однак виплату матеріальної допомоги на оздоровлення не було здійснено. АТ «Українська залізниця» не відмовляло позивачу у виплаті матеріальної допомоги на оздоровлення. Таку виплату на підставі положень Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у зв`язку з введенням воєнного стану на підставі Закону України «Про правовий режим воєнного стану» було призупинено. У відповідь на звернення позивача АТ «Українська залізниця» вказувало, що повторний розгляд питання виплати матеріальної допомоги на оздоровлення буде можливий після скасування або закінчення воєнного стану в Україні. Доводи апелянта зводяться до того, що AT «Укрзалізниця» своїм рішенням від 14 березня 2022 року не могла призупиняти положення Колективного договору Фастівського моторвагонного депо, оскільки не є його стороною. Рішення AT «Укрзалізниця» про призупинення виплат прийняте в односторонньому порядку, не відповідає вимогам Закону України «Про колективні договори і угоди». Станом на 14 березня 2022 року правління AT «Укрзалізниця» не мало повноважень призупиняти дії колективних договорів та виплати за колективними договорами, оскільки Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», на статтю 11 якого посилається відповідач як підставу призупинення колективних договорів, в той час ще не був прийнятий та не набрав чинності. Працівників депо не інформували про прийняте АТ «Українська залізниця» рішення від 14 березня 2022 року. Між адміністрацією виробничого підрозділу моторвагонного депо Фастів-1 регіональної філії «Південно-Західна залізниця» і профспілковим комітетом первинної профспілкової організації моторвагонного депо Фастів-1 укладено Колективний договір на 2001-2005 роки, дія якого була пролонгована на 2006-2023 роки. Відповідно до п.3.19 колективного договору працівникам філії, які безперервно пропрацювали у підрозділах АТ «Укрзалізниця» не менше шести місяців та подали письмову заяву, надається один раз у календарному році матеріальна допомога на оздоровлення, як правило, разом із наданням щорічної відпустки, у розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених Законом на 1 січня звітного року. Враховуючи обмеження, встановлені рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 14 березня 2022 року, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з АТ «Українська залізниця» невиплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік у сумі 14 886 грн. Доводи апелянта про те, що правління АТ «Укрзалізниця» прийняло рішення від 14 березня 2022 року про призупинення виплат за колективними договорами всупереч вимог Закону України «Про колективні договори і угоди» та до набрання чинності Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» не спростовують висновку суду першої інстанції, оскільки системний аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що дія ч. 1 ст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», якою роботодавцю надається право в односторонньому порядку зупиняти окремі положення колективного договору, поширюється на правовідносини, що виникли з 24 лютого 2022 року. Матеріали справи не містять доказів оскарження рішення правління АТ «Укрзалізниця» у судовому порядку. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, апеляційна скарга слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд постановив: апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2024 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ч. 3 ст. 389 Цивільного процесуального кодексу України. Головуючий Судді