Постанова Київський апеляційний суд № 381/5891/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 серпня 2024 року м. Київ провадження № 22-ц/824/8950/2024 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Євграфова Є. П. (суддя-доповідач), Желепи О. В., Мазурик О. Ф. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , діючого в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області у складі судді Осаулової Н.А. від 22 січня 2024 року у цивільній справі № 381/5891/23 Фастівського міськрайонного суду Київської області за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення невиплаченої одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення, В С Т А Н О В И В: В грудні 2023 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до АТ «Українська залізниця» про стягнення невиплаченої одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення. В обґрунтування позову вказував, що ОСОБА_2 працює у відокремленому підрозділі Фастівського моторвагонного депо регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» з серпня 1999 року по теперішній час на посаді слюсаря-сантехніка. Між адміністрацією Фастівського моторвагонного депо та Профспілковим комітетом первинної профспілкової організації укладено Колективний договір на 2001-2005 роки, пролонгований на 2006-2023 роки, який діє по сьогоднішній день. Норми, умови, гарантії та пільги, що встановлені Колективним договором у відповідності до ст. 18 КЗпП України розповсюджуються на всіх працівників Фастівського моторвагонного депо регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця». Пунктом 3.19. Колективного договору установлено обов`язок роботодавця надавати працівникам, які безпосередньо пропрацювали у підрозділах АТ «Укрзалізниця» не менше 6 місяців та подали письмову заяву, надавати один раз на рік у календарному році матеріальну допомогу на оздоровлення, як правило, разом із настанням щорічної відпустки, у розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених Законом на перше січня звітного року. 05.01.2022 року позивач подав заяву про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік в розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб у відповідності до пункту 3.19. Колективного договору, оскільки позивач має відповідний стаж для отримання вказаного виду матеріальної допомоги. Роботодавець мав позивачу виплатити 14 886,00 грн (2481 грн. *6), проте до цього часу кошти не виплачені, тим самим роботодавець не виконав свого зобов`язання за колективним договором, чим порушив трудові права позивача. Посилаючись на викладене просив задовольнити позов в повному обсязі та стягнути з відповідача матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022 рік в сумі 14 886,00 грн. Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2024 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , діючий в інтересах ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно послався на рішення правління AT «Укрзалізниця» від 14 березня 2022 року, як підставу призупинення виплати працівникам матеріальної допомоги на оздоровлення. Виплата матеріальної допомоги на оздоровлення, яка є предметом спору, встановлена пунктом 3.19 Колективного договору, який укладений між первинною профспілковою організацією та адміністрацією Фастівського моторвагонного депо, а підписантами колективного договору є голова профспілкової організації та керівництво депо. Зазначав, що зміни, доповнення до даного колективного договору можуть вноситись лише сторонами, які його уклали та підписали. Отже AT «Укрзалізниця» своїм рішенням від 14 березня 2022 року не могла призупиняти положення Колективного договору Фастівського моторвагонного депо, оскільки не є його стороною. Також вважає, що суд не врахував, що рішення AT «Укрзалізниця» про призупинення виплат, прийняте в односторонньому порядку, не відповідає вимогам Закону України «Про колективні договори і угоди». Станом на 14 березня 2022 року правління AT «Укрзалізниця» не мало повноважень призупиняти дії колективних договорів та виплати за колективними договорами, оскільки Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», на статтю 11 якого посилається відповідач, як підставу призупинення колективних договорів, в той час ще не був прийнятий та не набрав чинності. Працівників депо не інформували про прийняте АТ «Українська залізниця» рішення від 14 березня 2022 року. Правом подачі відзиву на апеляційну скаргу відповідач та третя особа не скористались. Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК Україниапеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Учасники справи належним чином повідомлені про розгляд апеляційної скарги на рішення суду від 22 січня 2024 р. в порядку письмового провадження без виклику учасників справи, що підтверджується звітами про доставку копії ухвали про відкриття апеляційного провадження до електронного суду та до електронної скриньки представника позивача-адвоката Осьмака А.В. та АТ «Українська залізниця». Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що ОСОБА_2 працює у відокремленому підрозділі Фастівське моторвагонне депо регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця» з серпня 1999 року, на теперішній час займає посаду слюсаря-сантехника. Між адміністрацією виробничого підрозділу моторвагонного депо Фастів-1 регіональної філії «Південно-Західна залізниця» і профспілковим комітетом первинної профспілкової організації моторвагонного депо Фастів-1 укладено Колективний договір на 2001-2005 роки, пролонгований на 2006-2023 роки, який діє по сьогоднішній день. Відповідно до п.3. 19 колективного договору працівникам філії, які безперервно пропрацювали у підрозділах АТ «Укрзалізниця» не менше 6 місяців та подали письмову заяву, надається один раз у календарному році матеріальна допомога на оздоровлення, як правило, разом із наданням щорічної відпустки, у розмірі 6 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених Законом на 1 січня звітного року. 05 січня 2022 року ОСОБА_2 подав заяву про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення згідно колективного договору. Інформація про надання позивачу відповіді на вказану заяву відсутня. Відповідно до абзацу 3 пункту 3.19 Колективного договору, матеріальна допомогу на оздоровлення надається згідно з Порядком надання щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам регіональної філії «Південно-Західна залізниця АТ «Укрзалізниця (в подальшому - Порядок), який є додатком до цього колективного договору (вказана норма вступає в дію з 01 січня 2022 року). Пунктами 3.1 та 3.2 Порядку визначено, що матеріальна допомога на оздоровлення надається працівникам регіональної філії один раз у календарному році на підставі поданої заяви, як правило, при наданні щорічної відпустки не менше 14 календарних днів. У випадку необхідності отримання матеріальної допомоги в іншій період вона надається за відповідною заявою працівника, розглядається комісійно спільно з представниками первинної профспілкової організації. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача не виник обов`язок виплачувати ОСОБА_2 матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022 рік, оскільки відповідно до положень ч. 1 ст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022 року було зупинено здійснення додаткових виплат, передбачених галузевою угодою та колективними договорами, зокрема матеріальної допомоги, на період дії правового режиму воєнного стану. Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону. Звертаючись із позовом, ОСОБА_2 вказує, що 05.01.2022 року подав заяву про виплату матеріальної допомоги разом із заявою про відпустку, водночас до позову додана лише копія заяви про надання матеріальної допомоги, на якій проставлений штамп із вхідним реєстраційним номером 146 від 05.01.2021 року. Інших доказів на підтвердження своїх вимог позивачем не подано, клопотань про витребування доказів, які відсутні у позивача, останнім не заявлялись. За відсутні доказів надання у відповідний період позивачу щорічної відпустки (інформації щодо тривалості та періоду позивачем також не надано) не менше 14 календарних днів, колегія суддів вважає, що відсутні підстави вважати, що у роботодавця виник обов`язок надати матеріальну допомогу на оздоровлення відповідно до п. 3.1 порядку. У разі якщо така заява про матеріальну допомогу була подана в іншій період (не одночасно із заявою про надання відпустки), питання її надання мало б вирішуватись відповідно до п. 3.2 порядку, комісійно спільно з представниками первинної профспілкової організації. Утім Порядок, не містить строків розгляду такої заяви, а у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до первинної профспілки з питання отримання відповідного комісійного висновку. Відповідно до ч. 2 ст.97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Відповідно до п. 3.19 колективного договору визначено, що працівникам філії, які безперервно пропрацювали у підрозділах АТ «Укрзалізниця» не менше шести місяців та подали письмову заяву, надається один раз у календарному році матеріальна допомога на оздоровлення, як правило, разом із наданням щорічної відпустки, у розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених Законом на 1 січня звітного року. Згідно з ч. 1 ст.10 КЗпП України колективний договір укладається на основі законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, і узгодження інтересів працівників та роботодавців. Відповідно до ч. 2 ст. 13 КЗпП України у колективному договорі встановлюються взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.); встановлення гарантій, компенсацій, пільг. Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про колективні договори» зміни і доповнення до колективного договору, угоди протягом строку їх дії можуть вноситися тільки за взаємною згодою сторін в порядку, визначеному колективним договором, угодою. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень КЗпП України під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця. Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», визначено, що цей Закон діє з початку воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», та втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану. Указом Президента України № 64/2022, затвердженим Законом № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на всій території України був введений воєнний стан, що триває і наразі. Зі змісту листа начальника виробничого підрозділу моторвагонного депо Фастів-1 регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця» від 15 листопада 2023 року вбачається, що на підставі рішення правління від 14.03.2022 року протокол № Ц 54/31, лист від 25.03.2022 року №ЦЦУП-10/95, беручи до уваги введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 року та положення ст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинено виплату матеріальної допомоги на оздоровлення. Рішення щодо поновлення таких витрат не приймалось. У разі прийняття відповідного рішення можливе повернення до розгляду даного питання. Відповідно до витягу з протоколу засідання правління АТ «Укрзалізниця» № Ц-54/31 від 14 березня 2022 року рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 14 березня 2022 року на період дії правового режиму воєнного стану в Україні було зупинено здійснення додаткових виплат, передбачених галузевою угодою та колективними договорами, зокрема матеріальної допомоги на оздоровлення. Винятком було визначено лише виплату матеріальної допомоги на лікування та поховання, а також інші види матеріальної допомоги згідно рішень правління. Отже АТ «Українська залізниця» не відмовляло ОСОБА_2 у виплаті матеріальної допомоги на оздоровлення. Таку виплату на підставі положень Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у зв`язку з введенням воєнного стану на підставі Закону України «Про правовий режим воєнного стану» призупинено. З урахуванням обмежень, установлених рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 14 березня 2022 року, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення невиплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік у сумі 14 886,00 грн. Доводи апеляційної скарги про те, що правління АТ «Укрзалізниця» прийняло рішення від 14 березня 2022 року про призупинення виплат за колективними договорами всупереч вимог Закону України «Про колективні договори і угоди» та до набрання чинності Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» не заслуговують на увагу. Системний аналіз наведеного вище законодавства свідчить про те, що дія ч. 1 ст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», якою роботодавцю надається право в односторонньому порядку зупиняти окремі положення колективного договору, поширюється на правовідносини, що виникли з 24 лютого 2022 року. В матеріалах справи відсутні докази визнання рішення правління АТ «Укрзалізниця» в установленому Законом порядку незаконним. Підстав для висновків про невідповідність вказаного рішення положенням КЗпП, Закону України «Про колективні договори і угоди» та Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» колегія суддів не вбачає. Посилання в апеляційній скарзі як на доказ незаконності, безпідставності та відсутності у правління АТ «Українська залізниця» повноважень приймати рішення про призупинення колективних договорів на роз`яснення Державної служби України з питань праці, колегією суддів відхиляються, оскільки вказані роз`яснення мають виключно рекомендаційний характер. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають встановленим обставинам, підстави для зміни чи скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги не встановлені. Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , залишити без задоволення. Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Судді: Є. П. Євграфова О. В. Желепа О. Ф. Мазурик