Постанова Кропивницький апеляційний суд № 369/10017/22

ПОСТАНОВА Іменем України 04 червня 2024 року м. Кропивницький справа № 369/10017/22 провадження № 22-ц/4809/752/24 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О. Л., Чельник О. І., за участі секретаря Бойко В. В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Стецик Олени Павлівни, яка представляє інтереси ОСОБА_2 , на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 лютого 2024 року у складі судді Савельєвої О. В. і В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовної заяви В жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та з урахуванням уточнень просила: -стягнути на свою користь неустойку (пеню) за несплату аліментів за договором на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у сумі 489 600 грн; -стягнути на свою користь заборгованість з аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 585 грн; -стягнути на свою користь заборгованість з аліментів на утримання матері дитини в розмірі 195 000 грн; -розірвати Договір про визначення місця проживання дитини, участі того з батьків, хто буде проживати окремо у забезпеченні умов життя та на утримання дитини, а також про здійснення ним права на особисте виховання дитини від 28 липня 2021 року, завірений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т. А., зареєстрований в реєстрі правочинів за № 2674, 2675 в частині визначення порядку сплати аліментів на утримання дитини та матері (п. п. 8, 9, 10); стягнути на свою корсить аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді частини від усіх видів доходу, з дня подання позову і до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку; -сттягнути на свою користь аліменти на утримання матері у вигляді 1/10 частини від усіх видів доходу з дня подання позову і до досягнення дитиною трирічного віку.; -стягнути на свою користь судові витрати. Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась спільна ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . 28.07.2021 між сторонами було укладено договір про визначення місця проживання дитини та про участь того з батьків хто буде проживати окремо у забезпеченні умов життя та утримання дитини, а також про здійснення ним права на особисте виховання дитини, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т. А. (далі Договір). Відповідно до умов Договору місце проживання дитини визначено разом з матір`ю, розмір аліментів на утримання дитини визначено в розмірі 45 000 грн щомісячно, а на утримання матері до досягнення дитиною трирічного віку - 15 000 грн. Також, умовами Договору визначено, що аліменти сплачуються до 21 числа поточного місяця щомісячно з дати укладення договору, відповідно перший платіж з аліментів на утримання дитини та матері дитини відповідач мав сплатити 21.08.2021. Разом з тим, в порушення умов Договору відповідач аліментні зобов`язання не виконав, чим допустив заборгованість зі сплати аліментів за період з 22.08.2021 до 22.09.2022 в розмірі 585 000 грн на утримання дитини та в розмірі 195 000 грн на утримання матері дитини, яка на думку позивача підлягає стягненню на її користь. Оскільки, заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини виникла з вини ОСОБА_2 , ОСОБА_1 вважала, що вона має право на стягнення з відповідача неустойки (пені). Крім того, позивач вважала, що неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань також є підставою для розірвання Договору в частині визначення порядку сплати аліментів на утримання дитини та матері дитини, а також стягнення з відповідача аліментів в розмірах т 1/10 частин з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів на утримання дитини та матері дитини відповідно. Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 лютого 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 22.08.2021 до 22.09.2022 у розмірі 585 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 22.08.2021 до 22.09.2022 у розмірі 489 600 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів на її, як матері дитини, утримання, за період з 22.08.2021 до 22.09.2022 у розмірі 195 000 грн. Договір про визначення місця проживання дитини та про участь того з батьків хто буде проживати окремо у забезпеченні умов життя та утримання дитини, а також про здійснення ним права на особисте виховання дитини, укладений 28.07.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т. А. 28.07.2021 за реєстровим №2674, 2675, - розірвано в частині визначення порядку сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (п. п. 8, 10). Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання даним рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992 грн 40 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 13 688 грн 40 коп. Рішення суду мотивовано тим, що належних та допустимих доказів, які б підтверджували виконання ОСОБА_2 своїх аліментних зобов`язань в спірний період, останнім не надано. Оскільки відповідачем не надано до суду відповідних банківських документів, які б підтверджували, що він дійсно на виконання умов п. п. 8, 9, 10 Договору перераховував на банківський рахунок позивача, який визначений у договорі, суму коштів, призначених як аліменти, або ж він виконував такі зобов`язання іншим шляхом, визначеним в п. 10 спірного договору, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості зі сплати аліментів. З огляду на те, що відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання дитини за Договором, проте, свого обов`язку не виконував без поважних на те причин, внаслідок чого з його вини виникла заборгованість зі сплати аліментів, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини. Враховуючи, що внаслідок невиконання ОСОБА_2 своїх зобов`язань істотно порушені умови Договору в частині порядку сплати аліментів на утримання дитини та матері дитини, суд першої інстанції вважав, що наявні правові підстави для розірвання договору у визначеній частині, проте, у зв`язку з тим, що дія п. 9 спірного договору та, відповідно, виконання аліментних зобов`язань з боку відповідача, закінчилися 16.03.2023, відсутні підстави для розірвання договору в частині порядку стягнення аліментів на утримання матері дитини, оскільки таке зобов`язання на час розгляду справи перестало існувати. Вирішуючи питання про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини суд першої інстанції виходив з того, що малолітня ОСОБА_3 за домовленістю між батьками проживає разом з матір`ю, яка позбавлена можливості самостійно в повному обсязі забезпечувати утримання спільної дитини, а відомості про те, що відповідач має незадовільний стан здоров`я, скрутне матеріальне становище або ж на його утриманні перебувають інші утриманці, в матеріалах справи відсутні. В свою чергу, суд першої інстанції вважав, що у задоволенні вимоги про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_1 до досягнення дитиною трьох років необхідно відмовити, оскільки на час розгляду справи в суді малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виповнилося три роки. Додатковим рішенням Зам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 лютого 2024 року заяву адвоката Єрмака О. В., який представляє інтереси ОСОБА_1 , задоволено частково. У справі ухвалено додаткове рішення та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 667 грн. Додаткове рішення суду мотивовано тим, що розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 20 000 грн, понесених позивачем, є документально підтвердженим, вони співмірні зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Разом з тим, враховуючи часткове задоволення позову, суд першої інстанції вважав, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені нею витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 16 667 грн. Короткий зміст апеляційної скарги В апеляційній скарзі адвокат Стецик О. П., яка представляє інтереси ОСОБА_2 , просить скасувати рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 лютого 2024 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів на утримання малолітньої доньки та утримання матері дитини, а також в частині стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції в частині, що оскаржується, є незаконним, безпідставним, необгрунтованим та таким, що підлягає до скасуванню. Відповідачем в спростування доводів ОСОБА_1 були надані звіти по транзакціях банківського рахунку, відкритого на ім`я відповідача, в яких зазначено надсилання аліментів (коштів) на банківські картки належні позивачу, з яких вбачається, що за відповідний період ОСОБА_2 сплатив аліменти на загальну суму 735 073,12 грн. Суд першої інстанції безпідставно визнав вказані докази недопустимими, адже встановити недопустимість конкретного доказу він може лише після того, як дослідить його в судовому засіданні, проте, в процесі дослідження письмових доказів жодних сумнівів щодо достовірності чи фальшивості банківських звітів про перерахунок коштів судом не встановлювалось. Представником позивача в судовому засіданні 12 жовтня 2023 року було визнано, що ОСОБА_1 отримувала кошти від відповідача відповідно до банківських звітів про транзакції в якості допомоги від батька дитини, так як в Украіні йдуть військові дії і в неї з ОСОБА_2 дружні стосунки, проте, на запитання про цільове призначення грошових коштів, які нею отримані відповідно до банківських звітів, відповіді позивач не надала. Крім того, ОСОБА_1 більше 12 місяців не зверталась до відповідача з вимогою про сплату аліментних платежів, хоча в даний період перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та була позбавлена можливості працювати, а також умисно отримала три різні банківські картки, видані для обслуговування одного рахунку, чим заплутала ОСОБА_2 у переказах грошових коштів. Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу Від адвоката Єрмака О. В., який представляє інтереси ОСОБА_1 , надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 лютого 2024 року залишити без змін. Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції В судовому засіданні апеляційного суду, проведеного в режимі відеоконференції, представник відповідача адвокат Стецик О. П. підтримала доводи апеляційної скарги, представник позивача адвокат Єрмак О. В. заперечував проти доводів апеляційної скарги. Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в частині, що оскаржується, не відповідає. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції Судом першої інстанції встановлено, що сторони є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 10.04.2020 Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено відповідний актовий запис № 831, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_1 (виданим 28.07.2021 повторно). Між сторонами 28.07.2021 укладено договір про визначення місця проживання дитини та про участь того з батьків хто буде проживати окремо у забезпеченні умов життя та утримання дитини, а також про здійснення ним права на особисте виховання дитини, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А. 28.07.2021 за реєстровим № 2674, 2675. Зазначений договір укладений з метою визначення з ким буде проживати малолітня донька сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , участь у забезпеченні умов життя якої братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, про умови здійснення ним права на особисте виховання дитини, строки, розмір та порядок виплати коштів (аліментів) на утримання по досягнення нею повноліття, та строки, розмір і порядок виплати коштів (аліменти) на утримання матері дитини до досягнення дитиною 3 років (п.1 Договору). Відповідно до п.3 Договору батьки погодили, що місцем проживання дитини буде місце проживання матері. Згідно з п.8 Договору на утримання дитини батько зобов`язується щомісяця до 21 числа поточного місяця, в якому здійснюються розрахунки, сплачувати матері грошову суму в розмірі 45 000 грн в якості аліментів на утримання дитини до досягнення дитиною повноліття. Відповідно до п. 9 Договору на утримання матері дитини батько зобов`язується щомісяця до 21 числа поточного місяця, в якому здійснюються розрахунки, сплачувати матері грошову суму в розмірі 15 000 грн в якості аліментів на утримання матері до досягнення дитиною 3 років. Виплата аліментів здійснюється будь-яким шляхом за вибором батька: - готівкою безпосередньо матері, що має бути підтверджено її розпискою; - грошовим переказом на адресу фактичного проживання матері, що має бути підтверджено квитанцією відповідної установи; - перерахуванням коштів на банківський рахунок матері, відкритий в АТ «Перший Український Міжнародний Банк» НОМЕР_2 ; - у разі відсутності матері, закриття рахунку або її відмови від одержання аліментів, батько має право передати суму аліментів в депозит нотаріусу, що буде вважатися належним виконанням цього договору (п.10 Договору). Одностороння відмова від виконання договору або одностороння зміна його умов не допускається (п.12). Усі зміни та доповнення до цього договору мають юридичну силу тільки за умови їх здійснення в письмовій формі, нотаріального посвідчення та вважаються невід`ємною частиною цього договору. Таким самим шляхом цей договір може бути розірвано (п. 13 Договору). Відповідач є громадянином Італійської Республіки, працював і на даний час продовжує працювати в Українській асоціації футболу на посаді начальника відділу забезпечення арбітражу, де отримує стабільну заробітну плату та має достатній рівень доходу, що підтверджується довідкою з місця роботи відповідача №8 від 03.05.2023. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Оскільки, рішення суду в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про часткове розірвання договору, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та її матері, не оскаржується, тому суд відповідно до ст. 367 ЦПК України в цій частині його не переглядає. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України). Відповідно до частин першої та другої статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789XII (78912), у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Згідно із частиною першою статті 27 цієї Конвенції кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 рокувизначено право кожної дитини на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, а також відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини. Сімейним кодексом України (далі - СК України) визначено обов`язок батьків піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (частина друга статті 150) та врегульовано питання способів виконання батьками цього обов`язку. Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Згідно з частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Частинами першою-третьою статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Згідно із частиною першою статті 189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно із частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Матеріалами справи підтверджується, що сторони є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 10.04.2020 Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) складено відповідний актовий запис №831, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_1 (виданим 28.07.2021 повторно) (том 1 а. с. 17). Між сторонами 28.07.2021 укладено договір про визначення місця проживання дитини та про участь того з батьків хто буде проживати окремо у забезпеченні умов життя та утримання дитини, а також про здійснення ним права на особисте виховання дитини, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А. 28.07.2021 за реєстровим № 2674, 2675 (том 1 а. с. 12-14). Зазначений договір укладений з метою визначення з ким буде проживати малолітня донька сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , участь у забезпеченні умов життя якої братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, про умови здійснення ним права на особисте виховання дитини, строки, розмір та порядок виплати коштів (аліментів) на утримання по досягнення нею повноліття, та строки, розмір і порядок виплати коштів (аліменти) на утримання матері дитини до досягнення дитиною 3 років (п.1 договору). Відповідно до п. 3 Договору батьки погодили, що місцем проживання дитини буде місце проживання матері. Згідно з п. 8 Договору на утримання дитини батько зобов`язується щомісяця до 21 числа поточного місяця, в якому здійснюються розрахунки, сплачувати матері грошову суму в розмірі 45 000 грн в якості аліментів на утримання дитини до досягнення дитиною повноліття. Відповідно до п. 9 Договору на утримання матері дитини батько зобов`язується щомісяця до 21 числа поточного місяця, в якому здійснюються розрахунки, сплачувати матері грошову суму в розмірі 15 000 грн в якості аліментів на утримання матері до досягнення дитиною 3 років. Виплата аліментів здійснюється будь-яким шляхом за вибором батька: - готівкою безпосередньо матері, що має бути підтверджено її розпискою; - грошовим переказом на адресу фактичного проживання матері, що має бути підтверджено квитанцією відповідної установи; - перерахуванням коштів на банківський рахунок матері, відкритий в АТ «Перший Український Міжнародний Банк» НОМЕР_2 ; - у разі відсутності матері, закриття рахунку або її відмови від одержання аліментів, батько має право передати суму аліментів в депозит нотаріусу, що буде вважатися належним виконанням цього договору (п. 10 Договору). Одностороння відмова від виконання договору або одностороння зміна його умов не допускається (п. 12 Договору). Усі зміни та доповнення до цього договору мають юридичну силу тільки за умови їх здійснення в письмовій формі, нотаріального посвідчення та вважаються невід`ємною частиною цього договору. Таким самим шляхом цей договір може бути розірвано (п. 13 Договору). Відповідно до статей 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України). У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тож певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. У постанові від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20 Верховний Суд наголосив на необхідності застосування стандартів доказування та зауважив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню так, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від стандарту «достатність доказів», підкреслює необхідність зіставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Отже, на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 07 червня 2024 року у справі № 740/3478/23 (провадження № 61-5260св24). Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилалась на те, що ОСОБА_2 в порушення умов Договору аліментні зобов`язання не виконав, чим допустив заборгованість зі сплати аліментів за період з 22.08.2021 до 22.09.2022 в розмірі 585 000 грн на утримання дитини та в розмірі 195 000 грн на утримання матері дитини, а всього 780 000 грн. Заперечуючи проти позову, представником відповідача до суду було надано копії звітів про транзакціях з використанням/без використання БПК, випущені до рахунку НОМЕР_3 в валюті UAH, обслуговуюєтьсяв відділенні ПУМБ «РЦ в м. Київ2, власник рахунку ОСОБА_2 за період з 01.08.2021 по 30.09.20022 (том 2 а. с. 26-28, 30-37, 81-83, 85-92, 118-128), з яких вбачається, що за вказаний період відповідачем було перераховано кошти в розмірі 730 073 грн 12 коп отримувачу ОСОБА_5 . Крім того, з відповідно до копії довідки про операцію № 018495577049 Першого Українського Міжнародного банку ОСОБА_2 відправив на рахунок ОСОБА_1 22.10.2022 20 000 грн (том 2 а. с. 29, 84). Копіями квитанцій № 162649396, № 167700005, № 167735272, № 164892361 Першого Українського Міжнародного банку підтверджується, що відповідачем було сплачено на рахунок позивача 45 000 грн, 45 000 грн, 45 000 грн, 45 000 грн відповідно (том 2 а. с. 40, 79-80, 92, 130-131). Під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не спростувала надані відповідачем звіти про транзакціях, що підтверджують факт перерахування їй коштів. Не спростовано позивачем вказані докази і під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. За таких обставин, посилання ОСОБА_1 про наявність заборгованісті за аліментами на утримання дитини та її матері за період 22.08.2021 по 22.09.2022 не доведені, а наданими відповідачем доказами підтверджується факт сплати позивачу в рахунок аліментів на загальну суму 930 073 грн 12 коп (730 073,12+20 000+45 000+45 000+45 000+45 000), що свідчить про відсутність заборгованості за аліментами згідно Договору за спірний період. При цьому, суд зауважує, що незазначення у платіжних документах відомостей про призначення платежу як «аліменти» та не зазначення в них номеру рахунку, який передбачений Договором, не спростовують того факту, що перерахунок коштів на користь ОСОБА_1 . ОСОБА_2 здійснював саме з метою утримання дитини. Враховуючи, що ОСОБА_2 було повністю сплачено кошти в рахунок аліментів на утримання відповідача та їх спільної дитини за період з 22.08.2021 по 22.09.2022, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини та матері дитини, а також похідної від них вимоги про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про про стягнення заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини і матері дитини та про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, не надав належну оцінку наданим відповідачем доказам та внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушення принципу змагальності сторін, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення вказаних вимог. Невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1ст. 376 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог. Враховуючи викладене, апеляційна скарга адвоката Стецик О. П., яка представляє інтереси ОСОБА_2 , підлягає задоволенню, рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 лютого 2024 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини та матері дитини, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за скасуванню з ухваленням в цій частині нового про відмову в задоволенні вказаних вимог. Щодо судових витрат Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, додаткове рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 лютого 2024 року підлягає скасуванню, а рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 лютого 2024 року в частині розподілу судових витрат підлягає зміні. В порядку розподілу судових витрат за подання позовної вимоги про часткове розірвання договору з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає сплаті 992 грн 40 коп судового збору. Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Враховуючи, що за подання позовниї вимоги про стягнення аліментів позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», 992 грн 40 коп судового збору підлягають стягненню з відповідача в дохід держави. Крім того, пропорційно до задоволених позовних вимог з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи судом першої інстанції. За подання апеляційної скарги ОСОБА_2 було сплачено 15 235 грн 20 коп судового збору, які підлягають компенсації за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Остаточно, шляхом проведеня взаємозаліку з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 992 грн 40 коп судового збору та 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, а сплачений відповідачем судовий збір в розмірі 14 242 грн 80 коп (15 235,2-992,4) підлягає компенсації за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Керуючись ст. ст. 362, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Стецик Олени Павлівни, яка представляє інтереси ОСОБА_2 , задовольнити. Рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 лютого 2024 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини та матері дитини, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за договором на утримання дитини скасувати та ухвалити в цій частині нове, яким відмовити в задоволенні вказаних вимог. Додаткове рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 лютого 2024 року скасувати. Рішення суду в частині розподілу судових витрат змінити. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп. Сплачений ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 14 242 (чотирнадцять тисяч двісті сорок два) грн 80 коп компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_5 ) 5 000 (п`ять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 12.06.2024. Головуючий суддя С. І. Мурашко Судді О. Л. Карпенко О. І. Чельник Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду Суддя Кропивницького апеляційного суду С. І. Мурашко 12.06.2024