Постанова 4809 № 369/10017/22
від 26.09.2023 ·ПОСТАНОВА Іменем України 26 вересня 2023 року м. Кропивницький справа № 369/10017/22 провадження № 22-ц/4809/987/23 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Чельник О. І., за участю секретаря судового засідання Савченко Н. В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якого діє представник адвокат Стецик Олена Павлівна, на ухвалу Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області (суддя Савельєва О. В.) від 01 червня 2023 року, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог 12 жовтня 2022 року ОСОБА_1 , від імені якої діє представник адвокат Єрмак Олег Віталійович,пред`явила позов до ОСОБА_2 з вимогами про: - стягнення з відповідача на її користь неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за договором на утримання дитини 489600 грн; - стягнення заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини в сумі 585000 грн та матері дитини в сумі 195000 грн; - розірвання договору про визначення місця проживання дитини, участі того з батьків хто буде проживати окремо у забезпеченні умов життя та на утримання дитини, а також про здійснення ним права на особисте виховання дитини від 28 липня 2021 року в частині визначення порядку сплати аліментів; - стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та матері дитини. Коротко про забезпечення позову 12 травня 2023 року ОСОБА_1 , від імені якої діє представник адвокат Єрмак Олег Віталійович, подала заяву про забезпечення позову в які просила суд накласти арешт на грошові кошти в межах ціни позову, а саме 1094100 грн, що належать громадянину Італійської Республіки ОСОБА_2 та знаходяться у нього чи на його рахунках в будь-яких банківських установах на території України. Ухвалою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 травня 2023 року заяву ОСОБА_3 , від імені якої діє представник адвокат Єрмак Олег Віталійович, про забезпечення позову задоволено. Накадено арешт на грошові кошти, в межах ціни позову 1094100 грн, що належать громадянину Італійської Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , і знаходяться у нього чи на його рахунках в будь-якій банківській установі на території України. Ухвала Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 травня 2023 року учасниками справи не оскаржувалася і набула законної сили. 29 травня 2023 року ОСОБА_2 , від імені якої діє представник адвокат Стецик Олена Павлівна, звернувся до Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області з клопотанням (заявою) про скасування ухвали цього суду від 15 травня 2023 року заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту грошові кошти ОСОБА_2 в межах ціни позову 1094100 грн. Заяву обґрунтовано тим, що відповідач заперечує існування простроченої заборгованості по аліментах на дитину та її матір, відповідно безпідставними є вимоги про неустойку (пеню) за договором про утримання. Так за період з 01 серпня 2021 року по 30 вересня 2022 року відповідач мав сплатити аліментних платежів на суму 780000,00 грн, а фактично сплатив 735073,00 грн. З огляду на безпідставність позову відсутні підстави для його забезпечення. Крім того, накладення арешту на грошові кошти (заробітну плату) відповідача, які надходять на відритий йому банківський рахунок створюють перешкоди у виконанні ним своїх зобов`язань зі сплати аліментів. 26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ згідно з яким припиняється стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за яким є громадяни Російської Федерації). Короткий зміст оскаржуваного судового рішення (ухвали) Ухвалою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 червня 2023 року заяву у задоволенні клопотання ОСОБА_2 , від імені якого діє представник адвокат Стецик Олена Павлівна, про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 травня 2023 року, відмовлено (а. с. 56 - 57). Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що суд знаходиться на тій стадії процесу, коли він не має можливості оцінювати доводи сторін у цій справі щодо фактів та їх прав і обов`язків. При цьому суд звернув увагу на те, що відповідач сам у своїй заяві вказує про те, що він сплатив не всю суму аліментів, передбачену договором, за вказаний ним період, допускав затримки у виконанні зобов`язання, що підтверджує наявність спору між сторонами щодо виконання договору. Суд також вказав, що відповідач не довів, що ризики невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, які стали підставою для забезпечення позову, перестали існувати. Суд відхилив посилання заявника на норми Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ з огляду на те, що вони не поширюються на правовідносини забезпечення позову. Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування заходів забезпечення позову. Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 , від імені якої діє представник адвокат Стецик Олена Павлівна, подав до суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на безпідставність та незаконність ухвали суду, просив скасувати її, а також ухвалу суду від 15 травня 2023 року про забезпечення позову. Вимоги апеляційної скарги мотивована тим, що при оцінці доказів, суд не врахував, що фактичний розмір простроченої заборгованості становить лише 44926,88 грн, що є неспівмірним розміру вжитого судом забезпечення позову 1094100,00 грн. До того ж 20 червня 2023 року відповідач сплатив прострочену заборгованість. На його думку. висновки суду є суперечливими. Апелянт також повторив в апеляційній скарзі всі свої аргументи, які ним були викладені у заяві про скасування ухвали про забезпечення позову. Він також сказав, що ухвала Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 травня 2023 року має бути скасована з тих підстав, що вона порушує права відповідача. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Позиції, висловлені учасниками справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції Відповідач ОСОБА_2 присутнім у судовому засіданні не був, а його представник адвокат Стецик О. П., яка брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримала апеляційну скаргу, висловила ставлення апелянта до оскаржуваного судового рішення. Позивач ОСОБА_1 , повідомлена належним чином про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Тож суд розглянув справу за відсутності учасників справи, які не з`явилися. Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги Згідно з нормами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Будь-яке судове рішення має відповідати цим вимогам. Оскаржувана ухвала суду відповідає зазначеним вимогам закону. Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення Застосовні норми права та їх джерела Згідно з ч. 1,ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, встановлених законом. Одним із передбачених ч. 1 ст. 150 ЦПК України видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 150 Кодексу). Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України). Обмеження у застосуванні судом заходів забезпечення позову окремо встановлені частинами 4, 12 ст. 150 ЦПК України. Згідно з нормами частин 1, 2, 4 6 ст. 158 ЦПК України «Скасування заходів забезпечення позову» суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції У п. 4 рішення Конституційного Суду України від 31 травня 2011 року № 4-рп/2011 у справі № 1-18/2011 за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 376 у взаємозв`язку зі статтями 151, 152, 153 ЦПК України зазначено, зокрема таке: «З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. […] Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Разом з тим у Кодексі встановлено систему захисту прав особою, щодо якої застосовано заходи забезпечення позову. Складовими такої системи є: співмірність видів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами; можливість суду вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою; відшкодування особі збитків, завданих забезпеченням позову; право на апеляційне оскарження ухвали суду щодо забезпечення позову (ч. 3 ст. 152, ч. 4 ст. 153, ст. 155, п. 2 ч. 1 ст. 293 Кодексу, 2004). Аналіз зазначених положень Кодексу дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, яка ініціює питання про застосування заходів забезпечення позову, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано». При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України). Так у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 705/4132/19 вказано, зокрема таке: «Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України). Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору. […] Отже, забезпечувальні заходи застосовуються та скасовуються судом шляхом ухвалення процесуального рішення - ухвали. Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову. Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов`язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю». Згідно зі ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Серед основних принципів цивільного судочинства, наведених у ч. 3 ст. 2 ЦПК України, зокрема, є обов`язковість судового рішення (п. 7 ч. 3 ст. 2 Кодексу), забезпечення права на апеляційний перегляд справи (п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу), забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (п. 9 ч. 3 ст. 2 Кодексу). Зі змісту поданої до суду першої інстанції представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Стецик Оленою Павлівною заяви про скасування заходів забезпечення пред`явленого ОСОБА_5 позову, а також зі змісту апеляційної скарги на ухвалу Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 червня 2023 року вбачається, що насправді заявник не згоден з ухвалою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 травня 2023 року, якою було вижито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача. Зокрема, у своїй заяві до суду першої інстанції заявник вказав: «Ухвала про забезпечення позову від 15.05.2023 має бути скасована судом, як така, яка порушує права Відповідача». Він також посилався на відсутність фактів невиконання ним зобов`язання та підстав для стягнення з нього пені, а також на передбачене Законом України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ тимчасове, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації). Однак колегія суддів апеляційного суду звертає увагу учасників справи на те, що відповідач не скористався своїм правом на апеляційне оскарження ухвали Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 травня 2023 року і вона набрала законної сили. Тому, звертаючись до суду в порядку ст. 158 ЦПК України з клопотанням про скасування раніше вжитих судом заходів забезпечення позову та оскаржуючи в апеляційному порядку ухвалу суду, постановлену за наслідками розгляду такого клопотання, відповідач не може посилатися на безпідставність та незаконність ухвали суду від 15 травня 2023 року про забезпечення позову з наведених ним підстав. Оскільки ухвала Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 травня 2023 року про забезпечення позову не є предметом апеляційного розгляду у цьому провадженні, тому апеляційний суд не оцінює такі аргументи апелянта так, як вони не впливають на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду від 01 червня 2023 року. Натомість, вимагаючи скасування раніше вжитих судом заходів забезпечення позову, відповідач мав довести суду, що потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову. При цьому відповідач вказав суду, що у зв`язку з досягненням дочкою сторін трирічного віку 16 березня 2023 року, відповідно до умов укладеного договору, з 21 квітня 2023 року відповідача зобов`язаний сплачувати лише аліменти на дитину щомісячно в сумі 45000 грн. Це зобов`язання він регулярно виконує. Цей довід не дає підстав вважати, що внаслідок зміни розміру зобов`язання боржника (відповідача у справі) змінилися обставини, які спричинили застосування заходів забезпечення позову, або потреба в цьому відпала. Крім того, ця обставина вже існувала на час постановлення судом ухвали від 15 травня 2023 року про забезпечення позову. Не заслуговує на увагу інший довід відповідача про те, що арешт коштів, які знаходяться на відкритому у банківській установі рахунку відповідача, перешкоджає йому у виконанні договору про участь в утриманні дитини. Це твердження заявника суперечить іншому його твердженню про те, що він продовжує належно виконувати свої зобов`язання за договором. До того ж ним не надано доказів недостатності коштів на його рахунку для забезпечення позову, що спричиняло б арешт нових грошових надходжень на його рахунок. Інших підстав для скасування вжитих заходів забезпечення позову заявник не навів. З оглядну на викладене колегія суддів апеляційного суду робить висновок, що суд першої інстанції дав правильну оцінку доводам заявника та обґрунтовано відмовив у задоволенні його клопотання. Аргументи відповідача, викладені в апеляційній скарзі є аналогічними доводам його заяви до суду першої інстанції та не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали та зводяться до незгоди заявника з висновками суду. При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 158 ЦПК України, відповідач не позбавлений права повторно звернутися до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову з інших підстав. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 - 384ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ: Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_2 , від імені якого діє представник адвокат Стецик Олена Павлівна, залишити без задоволення, а ухвалу Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 червня 2023 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст цієї постанови складено 31 жовтня 2023 року. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 3 ст. 394 ЦПК України. Головуючий О. Л. Карпенко Судді: С. М. Єгорова О. І. Чельник