Ухвала КЦС ВС № 334/5135/23

УХВАЛА 13 червня 2024 року м. Київ справа № 334/5135/23 провадження № 61-7640ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яку подано адвокатом Вельможко Анною Ігорівною, на рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 22 січня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 17 квітня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А. М. Кузьміна» про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому з урахуванням уточнення, просив: скасувати розпорядження заступника голови правління ПрАТ «Дніпроспецсталь» від 12 жовтня 2020 року № 3573-к про звільнення з 12 жовтня 2020 року ОСОБА_1 (таб.7570) згідно з п. 2 ст. 40 КЗпП України внаслідок виявленої невідповідності виконуваній роботі за станом здоров`я, електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування 5 розряду СПЦ-3; поновити ОСОБА_1 на попередній роботі; стягнути з ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 157 233,60 грн, відшкодувати моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн та судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи. Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 січня 2024 року, яке залишено без змін постановоюЗапорізького апеляційного суду від 17 квітня 2024 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Представник ОСОБА_1 - адвокат Вельможко А. І. 24 травня 2024 року звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 22 січня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 17 квітня 2024 року, повний текст якої складено 24 квітня 2024 року. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21). Позов ОСОБА_1 містить окрему вимогу майнового характеру про стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн, за яку судовий збір підлягає сплаті. Крім того, в касаційні скарзі зазначено, що позивача звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів. Разом з тим, заявником до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до вказаної норми та матеріали касаційного провадження таких документів не містять. З огляду на викладене заявник має сплатити судовий збір. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми. Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн. Відповідно до частини третьої статті 2 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Враховуючи викладене та те, що 1 % ціни позову (моральна шкода) є меншим 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то заявник за подання касаційної скарги через систему «Електронний суд» має сплатити судовий збір у розмірі 1 717,76 грн (((2 684,00 грн х 0,4) х 200 %) х 0,8). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яку подано адвокатом Вельможко Анною Ігорівною, на рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 22 січня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 17 квітня 2024 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. Є. Червинська