Ухвала КЦС ВС № 759/1534/18

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2024 року м. Київ справа № 759/1534/18 провадження № 61-8000ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Хрещатик», Товариства з обмеженою відповідальністю «Проект К», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Локо», державного реєстратора Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» Дмитренко Анастасії Володимирівни, державного реєстратора Філії Комунального підприємства Главанської сільської ради «Абсолют» у м. Києві Хмельницького Сергія Юрійовича, Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк», ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Форум-Інвест», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Роман Петрович, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Державне підприємство «Житлоінвест», про визнання правочинів недійсними та відновлення становища, яке існувало до порушення, витребування квартири у власність, ВСТАНОВИВ: У липні 2018 року ОСОБА_2 звернулася із позовом до ПАТ КБ «Хрещатик», ТОВ «Проект К», ТОВ «Фінансова компанія «Локо», державного реєстратора КП Мирнопільської сільської ради «Результат» Дмитренко А. В., державного реєстратора Філії КП Главанської сільської ради «Абсолют» у м. Києві Хмельницького С. Ю., АТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_1 , треті особи: ТОВ «Форум-Інвест», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Р. П., Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ДП «Житлоінвест», про визнання правочинів недійсними та відновлення становища, яке існувало до порушення, витребування квартири у власність. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 15 серпня 2022 року в складі судді: Журибеда О. М., позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки від 19 квітня 2011 року, укладений між ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» та ТОВ «Проект К», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельником Р. П. в частині передачі в іпотеку ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 . Скасовано рішення про державного реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розподілу)?індексний номер 38897873 від 21 грудня 2017 року державного реєстратора Філії КП Мирнопільської сільської ради «Результат» у власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Фінансова компанія «Локо». Скасовано запис про право власності номер 24093924 від 21 грудня 2017 року державного реєстратора Філії КП Мирнопільської сільської ради «Результат» у м. Києві Дмитренко А. В. про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Фінансова компанія «Локо». Скасовано рішення про державну реєстрацію прав їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 39244723 від 17 січня 2018 року державного реєстратора Філії КП Главанської сільської ради «Абсолют» у м. Києві Хмельницького С. Ю. про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Фінансова компанія «Локо». Скасовано запис про право власності номер 24424510 від 17 січня 2018 року державного реєстратора Філії КП Главанської сільської ради «Абсолют» у м. Києві Хмельницького С. Ю. про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Фінансова компанія «Локо». Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям індексу), індексний номер 39244874 від 17 січня 2018 року державного реєстратора Філії КП Главанської Сільської ради «Абсолют» у м. Києві Хмельницького С. Ю. про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Фінансова компанія «Локо». Скасовано запис про право власності номер 24424604 від 17 січня 2018 року державного реєстратора Філії КП Главанської сілької ради «Абсолют» у м. Києві Хмельницького С. Ю. про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Фінансова компанія «Локо». Визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 158,8 кв. м, житловою площею 98,9 кв. м за ОСОБА_2 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири від 25 вересня 2018 року укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Локо» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р. Т. та зареєстрованою в реєстрі за №

984. Визнано недійсним договір іпотеки від 25 вересня 2018 року, укладений між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р. Т. та зареєстрованою в реєстрі за №

986. Витребувано у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 від ОСОБА_1 . Постановою Київського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року апеляційні скарги ТОВ «Фінансова компанія «Локо», ОСОБА_1 задоволено. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 серпня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Постановою Верховного Суду від 13 вересня 2023 року постанову Київського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року у частині позовних вимог ОСОБА_2 про скасування рішень про державну реєстрацію прав, визнання права власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу та у частині позовних вимог ОСОБА_2 до державного реєстратора комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» Дмитренко А. В., державного реєстратора філії комунального підприємства Главанської сільської ради «Абсолют» у м. Києві Хмельницького С. Ю. змінено, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови. Постанову Київського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року у частині позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів іпотеки та витребування майна скасовано та передано справу у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року вказану справу прийнято до провадження та призначено до розгляду. Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року зупинено апеляційне провадження у цій справі за апеляційними скаргами ТОВ «ФК «Локо» та ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 серпня 2022 року до залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 травня 2024 року поновлено апеляційне провадження у справі. Залучено ОСОБА_3 до участі у справі в якості правонаступника ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Призначено справу до розгляду. 31 травня 2024 року ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд», подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 10 травня 2024 року. Перевіривши доводи касаційної скарги у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з наступних підстав. У відкритті касаційного провадження на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 травня 2024 року в частині поновлення апеляційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Частиною першою статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень, встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. За змістом пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України ухвала суду апеляційної інстанції про зупинення апеляційного провадження підлягає касаційному оскарженню, однак ухвала про поновлення апеляційного провадження не підлягає оскарженню в касаційному порядку. У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Гарсія Манібардо проти Іспанії» від 15 лютого 2000 року зазначено, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. ЄСПЛ зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом першим статтею 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12 липня 2001 року у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини»). Тлумачення статті 389 ЦПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 травня 2024 року в частині поновлення апеляційного провадження у цій справі з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України. Щодо оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 10 травня 2024 року в частині залучення ОСОБА_4 до участі у справі в якості правонаступника ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав. Відповідно до статті 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено. Статтею 55 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив. Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до статей 1218, 1219 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. У травні 2024 представник ОСОБА_4 - адвокат Денисенко О. М. подав заяву про поновлення провадження у справі та залучення до участі правонаступника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 . З огляду на викладене, апеляційний суд, встановивши, що ОСОБА_4 є спадкоємцем ОСОБА_2 дійшов обґрунтованого висновку про залучення його правонаступником останньої. Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що до суду апеляційної інстанції не надано належних доказів того, що ОСОБА_4 є спадкоємцем майна ОСОБА_2 , зокрема, свідоцтва про право на спадщину, а лист приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Г. В. про заведення спадкової справи № 4/2023 із зазначенням, що єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 є її чоловік ОСОБА_4 не є належним доказом набуття права на спадкове майно. Спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом, що підтверджує право власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку. Відповідно до частини третьої статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення в частині вирішення питання про заміну сторони у справі вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, тому у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 10 травня 2024 року щодо вирішення питання про заміну сторони у справі слід відмовити. Керуючись статтями 394, 389 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Хрещатик», Товариства з обмеженою відповідальністю «Проект К», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Локо», державного реєстратора Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» Дмитренко Анастасії Володимирівни, державного реєстратора Філії Комунального підприємства Главанської сільської ради «Абсолют» у м. Києві Хмельницького Сергія Юрійовича, Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк», ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Форум-Інвест», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Роман Петрович, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Державне підприємство «Житлоінвест», про визнання правочинів недійсними та відновлення становища, яке існувало до порушення, витребування квартири у власність. Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Петров А. І. Грушицький І. В. Литвиненко