Постанова 4824 № 761/25192/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження №22-ц/824/703/2024 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 травня 2024року місто Київ справа №761/25192/22 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Борисової О.В. суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М. за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - Луценка Юрія Володимировича на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року про залишення без розгляду заяви про зміну предмету позову, постановлену під головуванням судді Аббасової Н.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України, третя особа: ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та визнання відповіді нечинною,- В С Т А Н О В И В: У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України, в якому просила: визнати причини пропуску позовної давності поважними та поновити строк на подачу позовної заяви до суду; визнати протиправними дії Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України щодо тлумачення Закону відмінності аукціону від біржових торгів в листі №353 від 21 серпня 2019 року; визнати нечинною відповідь Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України в листі №353 від 21 серпня 2019 року. 18 травня 2023 року через систему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_1 - Луценко Ю.В. подав до суду першої інстанції заяву про зміну предмету позову, в якій просив: визнати причини пропуску позовної давності поважними та поновити строк на подачу позовної заяви до суду; визнати дії ОСОБА_3 перевищенням повноважень посадової особи - першого заступника директора Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України при оформленні особистої думки фізичної особи - науковця на гербовому бланку Інституту з використанням печатки Інституту та використанням підпису першого заступника директора Інституту в листі №353 від 21 серпня 2019 року; визнати відповідь у листі №353 від 21 серпня 2019 року Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України на запит старшого слідчого слідчого відділу Голосіївського відділу ГУ НП у м. Києві від 19 серпня 2019 року особистою думкою ОСОБА_3 , а не офіційним тлумаченням в галузі права Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України щодо відмінності аукціону від біржових торгів. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову залишено без розгляду. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 - Луценко Ю.В. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що 24 березня 2023 року ОСОБА_1 в особі адвоката Луценка Ю.В. звернулась до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про забезпечення проведення судових засідань по справі (зокрема, підготовчого) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Отже, позивач скористався своїм правом, передбаченим ч.1 ст.212 ЦПК України. Вказував, що 24 березня 2023 року Шевченківським районним судом міста Києва була постановлена ухвала, якою клопотання представника позивачки ОСОБА_1 - Луценка Ю.В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено та призначений судовий розгляд справи на 11 квітня 2023 року о 14:00 год. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Зазначав, що згідно з протоколом судового засідання від 12 грудня 2023 року та рішенням суду від цієї ж дати представники сторін у судове засідання не з`явилися. Водночас в матеріалах справи немає доказів того, що Шевченківський районний суд міста Києва під час проведення цього судового засідання здійснив запрошення представника позивача для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; також немає доказів того, що існувала технічна неможливість його участі у відеоконференції, переривання або відсутність інтернет зв`язку, через що суд не мав змоги з`єднатися з представником. Посилався на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на зміст клопотання від 24 березня 2023 року, яке не обмежувалося одним судовим засіданням, а також не врахував того, що оголошення перерви в судовому засіданні - це процесуальна дія суду стосовно перенесення часу продовження судового засідання на інший чітко визначений час. 18 березня 2024 року від представника третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4 через систему «Електронний суд» до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Вказував на те, що заяву про зміну предмету позову судом першої інстанції залишено без розгляду у зв`язку з визнанням судом подання цієї заяви зловживанням процесуальними правами позивачем, при цьому всі доводи апеляційної скарги зводяться до пояснення систематичної неявки позивача на підготовче судове засідання, що стало підставою для залишення позову без розгляду. Вважає, що всі дії позивача спрямовані на затягування судового процесу. Зазначав, що аналіз заяви про зміну предмету позову від 18 травня 2023 року вказує на те, що це є аналогічна заява, яка була подана 19 березня 2023 року, яка вже вирішена судом. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники відповідача та третьої особи заперечували проти задоволення апеляційної скарги. Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, в тому числі на зазначені ними електронні адреси. Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у їх відсутність на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки зазначена заява про зміну предмету позову заявляється повторно з підстав, розглянутих судом, то вказана заява підлягає залишенню без розгляду на підставі ч.3 ст.44 ЦПК України. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно п.2 ч.2, ч.3 ст.49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі. Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі №922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Разом з цим, згідно з ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до п.1 ч. 2 ст.44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. За змістом ч.3 ст.44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. З матеріалів справи вбачається, що позивач у листопаді 2022 року звернулася до суду з позовомдо відповідача Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України, третя особа: ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та визнання відповіді нечинною. 19 березня 2023 року через систему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_1 - Луценко Ю.В. звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з заявою про зміну предмету позову, в якій просив: визнати причини пропуску позовної давності поважними та поновити строк на подачу позовної заяви до суду; визнати дії ОСОБА_3 перевищенням повноважень посадової особи - першого заступника директора Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України при оформленні особистої думки фізичної особи - науковця на гербовому бланку Інституту з використанням печатки Інституту та використанням підпису першого заступника директора Інституту в листі №353 від 21 серпня 2019 року; визнати відповідь у листі №353 від 21 серпня 2019 року Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України на запит старшого слідчого слідчого відділу Голосіївського відділу ГУ НП у м. Києві від 19 серпня 2019 року особистою думкою ОСОБА_3 , а не офіційним тлумаченням в галузі права Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України щодо відмінності аукціону від біржових торгів. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 11 квітня 2023 року відмовлено у прийнятті до розгляду та повернуто заяву позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову. Постановою Київського апеляційного суду від 29 червня 2023 року ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 11.04.2023 залишено без змін. 18 травня 2023 року через систему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_1 - Луценко Ю.В. подав до суду першої інстанції заяву про зміну предмету позову, в якій просив: визнати причини пропуску позовної давності поважними та поновити строк на подачу позовної заяви до суду; визнати дії ОСОБА_3 перевищенням повноважень посадової особи - першого заступника директора Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України при оформленні особистої думки фізичної особи - науковця на гербовому бланку Інституту з використанням печатки Інституту та використанням підпису першого заступника директора Інституту в листі №353 від 21 серпня 2019 року; визнати відповідь у листі №353 від 21 серпня 2019 року Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України на запит старшого слідчого слідчого відділу Голосіївського відділу ГУ НП у м. Києві від 19 серпня 2019 року особистою думкою ОСОБА_3 , а не офіційним тлумаченням в галузі права Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України щодо відмінності аукціону від біржових торгів. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову залишено без розгляду. Із заяви, поданої представником позивача 18 травня 2023 року вбачається, що вона містить аналогічні обгрунтування та підстави, які були викладені у заяві про зміну предмету позову, подану представником позивача 19 березня 2023 року. А відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки заява від 18 травня 2023 року про зміну предмету позову заявляється повторно з підстав, розглянутих судом, то вказана заява підлягає залишенню без розгляду на підставі ч.3 ст.44 ЦПК України. Відсутні в апеляційній скарзі доводи, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали. Оскільки, ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Луценка Юрія Володимировича - залишити без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року про залишення без розгляду заяви про зміну предмету позову - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 17 травня 2024 року. Головуючий: Судді: