LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд363/4712/25

від 23.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вишгородського районного суду Київської області від 08 травня 2026 року.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД апеляційне провадження №33/824/3193/2026 справа №363/4712/25 ПОСТАНОВА 23 червня 2026 року м.Київ Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поліщук Н.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 08 травня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - встановив: Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 08 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід Держави судовий збір у розмірі 665,60 грн. Не погодившись із прийнятою постановою, 27 травня 2026 року ОСОБА_1 через суд першої інстанції подано апеляційну скаргу, в якій одночасно просить поновити строк на оскарження постанови Вишгородського районного суду Київської області від 08 травня 2026 року. Вказує, що отримав копію постанови під розписку 20 травня 2026 року. Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд не убачає поважних причин на поновлення на апеляційне оскарження постанови суду. Згідно із частиною 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Відповідно до частин 1 та 2 статті 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що "При розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права". Згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974 256) (Aleksandr Shevchenkov. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukhv. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі №3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року). Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року). Апеляційний суд робить висновок про відсутність підстав для поновлення на апеляційне оскарження з огляду на таке. 03 серпня 2025 року складено протокол серії ЕПР №411118 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . У вересні 2025 року адвокат Луценко С.О. подав заяву про вступ у справу як захисник ОСОБА_1. на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги від 12 вересня 2025 року, укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Вексіллум» (а.с.15-16, 18). Адвокатом Луценком С.О. 12 вересня 2025 року видано ордер серії АА №1623366 щодо підтвердження права адвоката діяти в межах цієї справи в інтересах ОСОБА_1 , у тому числі, у Київському апеляційному суді (а.с.17, 22, 29, 35, 42, 45, 54, 61, 68, 84, 88). Згідно довідок про доставку повідомлення у додаток «Viber» ОСОБА_1 повідомлено про розгляд справи, призначений на 21 жовтня 2025 року, на 05 листопада 2025 року, на 08 грудня 2025 року, на 22 грудня 2025 року, на 05 лютого 2026 року, на 16 березня 2026 року, на 01 квітня 2026 року, за номером мобільного телефону, повідомленого скаржником у раніше поданій заяві (а.с.25, 38, 50, 57, 64, 73, 80, 3). 16 вересня 2025 року, 21 жовтня 2025 року адвокатом Луценком С.О. подано заяви про відкладення розгляду справи. В жовтні 2025 року адвокатом Луценком С.О. подано заяву про закриття провадження у справі. 20 жовтня 2025 року, 24 жовтня 2025 року, 20 листопада 2025 року, 12 грудня 2025 року, 30 грудня 2025 року, 01 квітня 2026 року, 03 квітня 2026 року, 08 травня 2026 року адвокатом Луценком С.О. подано заяви участь у справі в режимі відеоконференції. Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 27 жовтня 2025 року ухвалено проводити розгляд адміністративного матеріалу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у режимі відеоконференції за участі адвоката Луценка С.О. Згідно даних протоколу судового засідання 08 травня 2026 року в судовому засіданні приймав участь адвокат Луценко С.О. в інтересах ОСОБА_1 . Адвокат надавав пояснення по справі, відповідав на запитання головуючого судді, клопотав про закриття провадження у справі, був присутнім при проголошенні вступної та резолютивної частини постанови та повідомлений про дату складення повної постанови 11 травня 2026 року (а.с.94-98). 08 травня 2026 року судом першої інстанції прийнято оскаржувану постанову. З даних довідки про доставку електронного документу убачається, що документ в електронному вигляді «Постанова» від 08 травня 2026 року по справі №363/4712/25 надіслано одержувачу Луценку С.О. в його електронний кабінет; документ доставлено 12 травня 2026 року (а.с.108). Згідно даних розписку ОСОБА_1 отримав копію постанови 20 травня 2026 року (а.с.109). Чинним законодавством регламентовано строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, а саме передбачено надання десятиденного процесуального строку на вчинення дії щодо оскарження постанови суду з дня винесення такої постанови. Отже, строк на апеляційне оскарження постанови Вишгородського районного суду Київської області від 08 травня 2026 року закінчується 18 травня 2026 року (понеділок). Апеляційну скаргу подано 22 травня 2026 року, тобто поза межами процесуального строку на оскарження постанови суду. Крім того, апеляційний суд зауважує, що клопотання про поновлення процесуального строку не може носити формальний характер, а наведені в ньому обставини повинні бути поважними та доводитися належними доказами. Апеляційний суд зауважує, що слід враховувати, що адвокат, приймаючи участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, діє від імені особи, якій у визначеному законом порядку надає правову допомогу. Заявляючи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, ОСОБА_1 не зазначає причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а також про існування жодних істотних перешкоди чи труднощів, які унеможливили своєчасне вчинення процесуальних дій з подачі ним апеляційної скарги на постанову суду. Ураховуючи викладене, а саме: обізнаність ОСОБА_1 про рух справи та про розгляд справи, активну процесуальну поведінку захисника скаржника ? адвоката Луценка С.О. в суді першої інстанції, присутність адвоката 08 травня 2026 року у судовому засіданні, у якому оголошено прийняте судове рішення, належне вручення 12 травня 2026 року копії постанови адвокату, який діяв в інтернах скаржника протягом усього часу розгляду справи судом першої інстанції, відсутність будь-якого обґрунтування скаржником поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, окрім вказівки на дату вручення йому під розписку копії постанови, апеляційний суд уважає, що подане клопотання скаржником клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду є необґрунтованим, відтак таким, що задоволенню не підлягає. З огляду на наведене та відсутність обґрунтування ОСОБА_1 причин пропуску процесуального строку на оскарження постанови суду, апеляційний суд робить висновок про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови та про повернення апеляційної скарги скаржнику відповідно до вимог статті 294 КУпАП. Керуючись статтею 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ: Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вишгородського районного суду Київської області від 08 травня 2026 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 08 травня 2026 року повернути особі, яка її подала. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Н.В. Поліщук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»