Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/5074/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 травня 2024 року справа №200/5074/23 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року у справі № 200/5074/23 (головуючий І інстанції Циганенко А.І.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність щодо невизначення період з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року включно розміру посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704; - визнати протиправною бездіяльність щодо невизначення в період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року включно розміру посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 року, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704; - визнати протиправною бездіяльність щодо невизначення в період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року включно розміру посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704; - визнати протиправною бездіяльність щодо невизначення в період з 01.01.2023 року по 29.08.2023 року включно розміру посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704; - зобов`язати здійснити за період з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року перерахунок та виплату грошового забезпечення із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, із урахуванням здійснених платежів; - зобов`язати здійснити за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року перерахунок та виплату грошового забезпечення із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 року, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, із урахуванням здійснених платежів; - зобов`язати здійснити за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року перерахунок та виплату грошового забезпечення із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, із урахуванням здійснених платежів; - зобов`язати відповідача здійснити за період з 01.01.2023 року по 29.08.2023 року перерахунок та виплату грошового забезпечення із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, з урахуванням здійснених платежів. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.11.2023 року позов задоволено частково: - визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо невизначення в період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року розміру посадового окладу та окладу за військовим званням позивача шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідно 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; - зобов`язано відповідача здійснити за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, з урахуванням здійснених виплат; - в задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення суду, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову через порушення матеріального права. Апелянт зазначив, що з дня набрання чинності п.6 Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», припинив свою дію п.4 Постанови №704 (в редакції від 30.08.2017), який передбачав застосування під час визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання у якості розрахункової величини розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року, а також обмежувальну величину у розмірі 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати. За правовою позицією Верховного суду України, яка, міститься в постанові Верховного Суду України від 02.12.2008 у справі №21-1169во08, норми права, що зазнавали змін, мають застосовуватися виключно в межах дії кожної з їх редакцій. Наведений принцип є універсальним та повинен застосовуватися, як до актів законодавства, так і індивідуальних актів (рішень) суб`єктів владних повноважень. Отже, скасування у судовому порядку п.6 Постанови 103, яким були внесені зміни до п.4 Постанови №704 не поновлює дію попередньої редакції п.4 Постанови №704. Постанова №704 досі викладена в редакції, де в пункті 4 зазначено: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.». З урахуванням викладеного, військова частина НОМЕР_1 керувалась чинною Постановою №704 та вказаною нормою (пунктом 4), яка є обов`язковою для застосування, оскільки іншої не існує, а попередня не може бути відновлена судом. Аналогічний висновок міститься у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 по справі №400/4694/20, предметом розгляду якої було питання здійснення перерахунку складових грошового забезпечення залежно від зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року. Суд першої інстанції не враховує те, що при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, які у даний час перебувають на військовій службі, застосовується в якості розрахункової величини розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який визначений у розмірі 1762 гривні. Верховний суд в постанові від 27.05.2021 за наслідком розгляду справи №520/5794/2020 зазначив висновок про те, що згідно з Постановою №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задовлені. Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду». За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3). Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України). Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України). За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію. Апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд». Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. За витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №21 «По стройовій частині»25 липня 2017 року старшого лейтенанта ОСОБА_1 наказом №100 від 5 липня 2017 року зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення. За витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №24 «По стройовій частині» 25 січня 2018 року старшого лейтенанта ОСОБА_1 призначено наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 29 грудня 2017 року №208-РС на посаду помічника командира з правової роботи. За витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №26 «По стройовій частині» 31 січня 2019 року старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_1 призначено на посаду офіцера юридичної групи військової частини НОМЕР_1 з 30 січня 2019 року, з посадовим окладом 4090 гривень. За витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №177 «По стройовій частині» 28 березня 2022 року капітана юстиції ОСОБА_1 призначено на посаду помічника командира з правової роботи начальника юридичної групи військової частини НОМЕР_1 з 23 січня 2020 року, з посадовим окладом 5220 гривень. За витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №245 «По стройовій частині» 28 серпня 2023 року ОСОБА_1 виключений із списків особового складу з 29 серпня 2023 року. Листом Військової частини НОМЕР_1 №0989/10/3128 від 22 вересня 2023 року повідомлено Донецький адміністративний окружний суд, що відповідно до керівних документів посадові оклади особового складу частини розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт, з січня 2020 по серпень 2023 року. За довідкою-розрахунком грошового забезпечення ОСОБА_1 №0989/10/3126, яка видана 22 вересня 2023 року військовою частиною НОМЕР_1 , оклад за військове звання з січня 2020 року по лютий 2022 року склав 1270,00 гривень, з березня 2022 року по липень 2023 року 1340 гривень, посадовий оклад у січні 2020 року 2902,585 гривень, з лютого 2020 року по серпень 2023 року 5220 гривень. Згідно ч. 4 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. За ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. КМУ 30 серпня 2017 року прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №704). В первинній редакції пункту 4 Постанови № 704 було передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. 24 лютого 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі Постанова №103), пунктом 6 якої були внесені зміни до Постанови №704, пункт 4 викладено в такій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.». Таким чином, на момент набрання чинності Постановою №704 (1 березня 2018 року) пункт 4 вже був викладений в редакції Постанови №103, відповідно до якої передбачав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 був визнаний протиправним та скасований пункт 6 Постанови №103. Отже, з дати ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 відновилася первинна редакція пункту 4 Постанови №704, тобто та, яка була до внесення змін згідно з пунктом 6 Постанови №103. Таким чином, до спірних правовідносин з 29.01.2020 року (дати набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) підлягають застосуванню положення пункту 4 Постанови №704 у редакції до 24.02.2018, тобто у редакції, яка була чинна до набрання законної сили Постановою №103: розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, що узгоджується з правовою позицією в постановах Верховного суду від 19 жовтня 2022 року у справі №400/6214/21, від 15 березня 2023 року у справі №420/6572/22, від 23 травня 2023 року у справі №380/22021/21, від 15 червня 2023 року у справі №380/13603/21. За матеріалами справи посадовий оклад та оклад за військовим званням позивача у спірний період розраховувався шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт. При цьому, встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів розрахованих, згідно з Постановою №704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням. Судом враховано правову позицію Верховного суду в постановах від 2 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21, від 19 жовтня 2022 року у справі № 400/6214/21, від 28 лютого 2023 року у справі №380/18850/21, від 6 квітня 2023 року у справі №380/10075/21. За ст. 6 Закону України від 5 жовтня 2000 року №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом […]. Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Згідно Законів України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX, «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-IX, «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-IX, а також «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 1 січня відповідно 2020, 2021, 2022 та 2023 років, збільшувався у порівнянні з прожитковим мінімумом на 01 січня 2018 року. Враховуючи, що з 29 січня 2020 року пункт 4 Постанови №704 почав діяв в первинній редакції, то у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму, що затверджений Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, у порівнянні з прожитковим мінімумом на 01 січня 2018 року, величина грошового забезпечення мала б теж розрахунково збільшуватися. Отже, в період 29.01.2020 по 19.05.2023 (включено) грошове забезпечення позивача мало обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020 2102,00 грн., з 01.01.2021 2270,00 грн, з 01.01.2022 - 2481,00 грн, з 01.01.2023 2684,00 грн. 20 травня 2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704». Пунктом 2 цієї постанови внесені зміни до пункту 4 Постанови №704 і абзац перший цього пункту був викладений в такій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.». Умови та розмір грошового забезпечення військовослужбовців встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України від 27 лютого 2014 року №794-VII «Про Кабінет Міністрів України» та Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Згідно ч. 1 статті 49 Закону України від 27 лютого 2014 року №794-VII «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Частиною другою цієї ж статті встановлено, що акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України. Верховний суд в постанові від 12.11.2019 року у справі № 826/3858/18 зазначив, що розмір грошового забезпечення може змінюватись Кабінетом Міністрів України. Таким чином, постанова від 12 травня 2023 року №481 прийнята Кабінетом Міністрів України на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За ч.ч. 1-3 статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (Європейська конвенція з прав людини), яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, а також додаткові протоколи до неї (всі з яких ратифіковані Україною), підлягає застосуванню в Україні як частина її національного законодавства згідно із статтею 9 Конституції України. Відповідно до статті 46 Конвенції держави-учасниці зобов`язуються виконувати остаточні рішення Суду у будь-яких справах в яких вони є сторонами. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Таким чином, безумовно обов`язковими для виконання є лише рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), ухвалені у конкретній справі щодо даної країни. Разом з тим, рішення ЄСПЛ мають двояку природу, однак, самі по собі не є джерелом права, хоча й нерозривно пов`язані із положеннями та конкретизують застосування Конвенції. Європейський суд з прав людини в рішенні від 08 листопада 2005 року по справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) в пункті 23 зазначив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Таким чином, з 20 травня 2023 року розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до Постанови №704. Посилання апелянта на врахування правової позиції у справі № 400/4694/20 апеляційний суд не бере до уваги, оскільки постанову прийнято апеляційним судом, а не касаційним, як передбачено ч. 5 ст. 242 КАС України. За п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про: - визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невизначення в період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року розміру посадового окладу та окладу за військовим званням позивача шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідно 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; - зобов`язання відповідача здійснити за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, з урахуванням здійснених виплат. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду. Керуючись ст.ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року у справі № 200/5074/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін. Повний текст постанови складений 15 травня 2024 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.В. Геращенко Судді: А.А. Блохін Е.Г. Казначеєв