Постанова 4870 № 907/922/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "01" травня 2024 р. Справа №907/922/21 Західний апеляційний господарський суд в складі колегії: Судді-доповідача Плотніцького Б.Д. Суддів Кравчук Н.М., Матущака О.І. за участю секретаря судового засідання Процевич Р.Б. розглянувши апеляційних скарг: - ОСОБА_1 , б/н від 08 квітня 2022 року; - ОСОБА_2 , б/н від 17 квітня 2022 року; - Товариства з обмеженою відповідальністю "Перечинський "Стеатит", б/н від 18 квітня 2022 року на рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.03.2022 (повний текст рішення складено 19.03.2022, суддя Пригуза П.Д.) та матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 , б/н від 17 квітня 2022 року на додаткове рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.03.2022 (підписане 24.03.2022, суддя Пригуза П.Д.) у справі №907/922/21 за позовом ОСОБА_3 , м. Перечин, Закарпатська область до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Перечинський "Стеатит", м. Перечин, Закарпатська область до відповідача-2 ОСОБА_4 , м. Ужгород до відповідача-3 ОСОБА_5 , с. Сімер, Закарпатська область до відповідача-4 ОСОБА_6 , м. Перечин, Закарпатська область до відповідача-5 ОСОБА_7 , м. Перечин, Закарпатська область до відповідача-6 ОСОБА_8 , с. Оноківці, Закарпатська область до відповідача-7 ОСОБА_9 , м. Перечин, Закарпатська область до відповідача-8 ОСОБА_10 , м. Перечин, Закарпатська область до відповідача-9 ОСОБА_2 , м. Ужгород до відповідача-10 ОСОБА_1 , м. Ужгород про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства представники сторін: від позивача: Митровка Я. В. від відповідача 1: Пересоляк О. С. від відповідача 10: ОСОБА_1 від відповідачів 2-9: не з`явився ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та зміст попередніх рішень у справі. Позивачка за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (надалі - Реєстр) на момент стверджуваного порушення була учасницею товариства з часткою у статутному капіталі у розмірі 1302,50 грн (11,90%). Також вона є однією з трьох спадкоємиць померлого учасника товариства, який володів часткою у статутному капіталі у розмірі 8127,00 грн (74,28%). У серпні та вересні 2016 року було прийнято два рішення загальних зборів учасників товариства, правомочність яких позивачка заперечує. Другим рішенням скасовано попереднє про збільшення частки позивачки за рахунок 1/3 частки спадкодавця, відмовлено їй у прийнятті до складу учасників з часткою спадкодавця, а потім виключено її та інших учасників з товариства (у справі, що переглядається, - відповідачі). Цим же рішенням прийнято двох нових учасників, збільшено статутний капітал та здійснено перерозподіл часток. У справі розглядається спір про розмір статутного капіталу та склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Позивачка вважає, що нові учасники незаконно (недобросовісно) вступили до товариства, виключили інших учасників з товариства, зокрема, і позивачку. Загальні збори учасників товариства були неправомочними приймати рішення, оскільки позивачка, як учасниця товариства та спадкоємиця мажоритарного учасника, мала у сукупності 72,62 % голосів і не голосувала за ці рішення. Розгляду справи, що переглядається, передувала інша, а саме: у жовтні 2016 року позивачка оскаржила до суду вказані вище рішення загальних зборів учасників (справа № 907/650/16). Господарський суд Львівської області рішенням від 15 жовтня 2020 року задовольнив позов до Товариства, визнав рішення загальних зборів недійсними та скасував державну реєстрацію змін. 03 серпня 2021 року Західний апеляційний господарський суд врахував висновок, який викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, ухвалив постанову, якою скасував рішення суду першої інстанції, відмовив у позові через обрання неправильного способу захисту. У листопаді 2021 року позивачка подала новий позов до Товариства, всіх його учасників (до колишніх, яких виключили, й теперішніх), а також двох інших спадкоємиць про визначення розмірі статутного капіталу товариства, колишнього складу учасників та їх часток у розміру, який існував до ствердженого порушення прав позивачки (справа, що переглядається). Господарський суд Закарпатської області рішенням від 11 березня 2022 року позов задовольнив. Суд у резолютивній частині рішення визначив розмір статутного капіталу товариства станом на 25.08.2016, склад учасників товариства та розмір їх часток у статутному (складеному) капіталі (за вирахуванням 2/3 частки померлого учасника, що належать іншим двом спадкоємицям, які відмовилися від вступу до товариства). Суд у мотивувальній частині судового рішення визнав незаконними рішення загальних зборів, на яких вирішувалось питання спадкування частки померлого учасника, перерозподілу часток учасників, виключення зі складу учасників Товариства позивачки та інших учасників, прийняття до складу учасників та збільшення статутного капіталу Товариства за рахунок додаткових внесків нових учасників. Суд виходив з того, що ці рішення були прийняті без участі позивачки та інших учасників товариства. Ініціаторами цих рішень були нові учасники (відповідачі у справі), які діяли з метою завдати шкоди іншим учасникам Товариства та заволодіти правом управління товариством (фраудаторні дії). Позивачка та інші колишні учасники (відповідачі) незаконно виключені з товариства. Суд врахував висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18 і визнав, що позивачка, як одна з трьох спадкоємиць, яка виявила бажання брати участь у діяльності Товариства, набула права на частку у статутному капіталі Товариства, що відповідає 1/3 частці її померлого чоловіка, без необхідності прийняття окремих рішень. Суд дійшов висновку, що позивачка пропустила строк звернення до суду із новим позовом з поважних причин. Додатковим рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24 березня 2022 року у справі №907/922/21 задоволено заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу суд поклав на відповідачів та присудив до стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 по 22 215 грн. з кожного - у відшкодування витрат на правничу допомогу. Суд дійшов висновку, що цей спір виник внаслідок неправильних дій відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , при цьому інші відповідачі у справі, зокрема, спадкоємці померлого учасника товариства ОСОБА_13 , не приймали участі у протиправних діях, самі є потерпілими від протиправних дій вказаних осіб, відтак, покладання на них судових витрат не буде справедливим у цій справі, тому решта відповідачів не повинні нести тягар судових витрат. Учасники Товариства та саме Товариство оскаржили судове рішення. Західний апеляційний господарський суд постановою від 05.10.2022 скасував рішення суду першої інстанції, відмовив у задоволенні позову, оскільки позивачка не довела підстави набуття нею та іншими учасниками часток в статутному капіталі Товариства у заявленому розмірі, порушення права (законного інтересу). Суд апеляційної інстанції також виснував, що позивачка є лише власницею успадкованої нею 1/3 частини частки померлого учасника, на яку їй видано свідоцтво про право на спадщину за законом, але не набула корпоративних прав, оскільки не подала заяву про вступ до Товариства стосовно успадкованої частки. Суд апеляційної інстанції врахував висновок, який викладено у пунктах 95 - 96 постанови Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 924/700/21, і зауважив, що обраний позивачкою спосіб захисту є неналежним. Ухвалою Верховного Суду від 14.03.2023 прийнято справу до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу за касаційними скаргами Позивачки на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 та додаткову постанову від 31.10.2022 і призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні. Постановою Верховного Суду від 11.12.2023 касаційну скаргу задоволено частково. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 скасовано і передано справу № 907/922/21 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. При цьому Верховний суд зазначив наступне: Суд апеляційної інстанції не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18, та послався на висновки, що були сформульовані в раніше ухвалених рішеннях. Скаржниця обрала спосіб захисту своїх порушених прав, який за встановлених у справі № 907/922/21 обставин є належним. Окрім того, Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції внаслідок неправильного застосування норм матеріального права відмовив в позові з підстав недоведеності обставин, що взагалі не є предметом спору, а висновки по суті спору, який передано на розгляд, не зробив. Суд апеляційної інстанції фактично розглянув лише апеляційну скаргу ОСОБА_1 і не перевіряв законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг ОСОБА_2 щодо порядку визначення часток на момент початку загальних зборів учасників товариства 25 серпня 2016 року, заперечення Товариства щодо не розгляду судом першої інстанції його заяви про застосування наслідків спливу позовної давності, що наявна у матеріалах судової справи, повторно не переглядав справу і не дослідив зібрані у справі докази щодо встановлених судом першої інстанції обставин набуття відповідачами часток, що є перш за все компетенцією суду апеляційної інстанції. Окрім того, суд апеляційної інстанції керувався висновками Верховного Суду у справі № № 924/700/21 щодо неможливості втручання в компетенцію загальних зборів, що є підставою для відмови в позові, від яких Корпоративна Палата відступила. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідачі-1,9,10: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Перечинський "Стеатит" звернулися до Західного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 11 березня 2022 року у справі №907/922/21 та прийняти нове рішення про відмову в позові. Поряд з тим, відповідач-9 - ОСОБА_2 в апеляційній скарзі також просив скасувати і додаткове рішення Господарського суду Закарпатської області від 24 березня 2022 року у справі №907/922/21. В апеляційній скарзі відповідача-10 ( ОСОБА_1 ) останній, зокрема, зазначає, що суд першої інстанції проігнорував недоведеність підстав та відсутність доказів набуття позивачем відповідної частки в статутному капіталі товариства у заявленому в позові розмірі, а такі докази відсутні і в матеріалах справи. Вказує, що позивач при зверненні з позовом у цій справі не довів наявність прав, які б підлягали судовому захисту, що є окремою самостійною підставою для відмови у задоволенні усіх заявлених позивачем вимог без необхідності дослідження будь-яких інших обставин, зокрема, посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16 вересня 2021 року у справі №923/404/20 та у постанові від 22 жовтня 2019 року у справі №923/876/16. Наголошує, що позивач не подав доказів набуття частки в статутному капіталі ТОВ "Перечинський "Стеатит" в заявленому в позові розмірі - 4 011,50 грн., у зв`язку з чим, вважає недоведеним факт набуття позивачем частки у статутному капіталі товариства. Також наголошує, що позивачем не доведено належними доказами та судом не встановлено обставин набуття часток у розмірі по 14 грн. зазначеними в позовних вимогах особами: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 . Поряд з тим, зазначає, що державна реєстрація змін не є моментом переходу права власності на частку в статутному капіталі товариства або немайнового права - участі у відповідному товаристві,, оскільки такі права виникають до їх реєстрації, та лише цивільно-правовий договір відчуження (купівлі-продажу, дарування, міни) є законною підставою набуття права власності на частку в статутному капіталі та корпоративні права. Крім цього, скаржник зазначає, що у відомостях в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься інформація про те, що розмір статутного капіталу ВАТ "Стеатит" становив 10 941 грн., що відповідає розміру статутного капіталу ТОВ "Перечинський "Стеатит", розмір якого залишався незмінним до 2016 року; згідно зазначених відомостей розмір внеску до статутного фонду (капіталу) ВАТ "Стеатит" позивача - ОСОБА_3 становив 98 грн., а ОСОБА_13 - 5 631 грн., що значно менше розміру заявлених в позові часток, на які претендує позивач. Разом з тим, скаржник наголошує, що зазначеного в позовних вимогах становища, відновлення якого прагнув позивач стосовно визначення статутного капіталу ТОВ "Перечинський "Стеатит" в загальному розмірі 5 523 грн., також не існувало, та, відповідно, воно не могло бути встановлено та відновлено судом у відповідному розмірі. ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі, зокрема, зазначає, що вибірковість та невизначеність позиції позивача щодо необхідності вважати прийнятими окремі рішення на спірних зборах спрямована на збільшення частки позивача у статутному капіталі товариства за рахунок частки померлого учасника товариства ОСОБА_13 , який на момент смерті володів часткою в розмірі 74,28% і спадкоємицею 1/3 якої є позивач, поряд з тим, позивач безпідставно вважає, що розподіл часток учасників товариства на момент початку загальних зборів учасників товариства 25 серпня 2016 року мав визначатися таким чином, що її частка становила вже 72,62%. Апелянт також зазначає, що суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення обмежився лише викладом позиції позивача, що не може свідчити про обґрунтованість оскаржуваного рішення. Поряд з тим, вважає, що суд перебрав на себе повноваження загальних зборів учасників товариства та фактично прийняв рішення про зменшення статутного капіталу товариства на 2/3 частки померлого учасника ОСОБА_13 , в той час як донькам - спадкоємцям померлого ОСОБА_13 така частка виплачена не була. Апелянт наголошує, що ОСОБА_10 та ОСОБА_9 не були учасниками товариства, а подальші питання щодо їх вступу до товариства, відмови від вступу та виданні у грошовій або натуральній формі частки у майні, яка належала спадкодавцю, підлягало вирішенню загальними зборами товариства, натомість суд в оскаржуваному рішенні перебрав на себе повноваження загальних зборів, прийнявши рішення про зменшення статутного капіталу. Також апелянт просить скасувати і додаткове рішення суду першої інстанції, у зв`язку з відсутністю підстав для задоволення позову, а відтак і відшкодування позивачу витрат на послуги адвоката. Товариство з обмеженою відповідальністю "Перечинський "Стеатит" у своїй апеляційній скарзі зокрема, наголошує, що позивач у позовній заяві зазначав про те, що його метою звернення до суду є відновлення складу учасників у товаристві, розміру їх часток та розміру статутного капіталу, що існувало на момент порушення прав позивача. Поряд з тим, просить суд визначити розмір статутного капіталу меншим, ніж був до проведення спірних зборів, а також визначає склад учасників товариства та їх частки, яких не було у відомостях, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг з якого надано позивачем). Також наголошує, що позивачем не доведено набуття частки у статутному капіталі товариства у розмірі, заявленому у позовній заяві - 4 011,50 грн. Апелянт вказує, що спірні збори учасників товариства, проведені 25 серпня 2016 року, скликалися за ініціативою самого позивача, що підтверджується повідомленням останнього від 21 липня 2016 року. Разом з тим, позивач вважає деякі рішення, прийняті на таких зборах, недійсними. Одночасно судом першої інстанції не визначено в рішенні які саме порушення, на думку суду, тягнуть за собою недійсність рішень загальних зборів учасників товариства та які саме права позивача було порушено. Апелянт наголошує, що для визнання недійсним рішення загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Одночасно зазначає про неправдиві твердження позивача про те, що останній не голосував за жодне рішення та участі у зборах не приймав, оскільки, за результатами проведення спірних зборів видано наказ про призначення позивача заступником директора, який особисто підписав позивач; наведене також підтверджується і іншими доказами, що містяться у матеріалах справи та яким не надавалась оцінка судом першої інстанції. Також скаржник вказує про не розгляд судом першої інстанції заяви ТОВ "Перечинський "Стеатит" про застосування наслідків спливу позовної давності, що наявна у матеріалах судової справи. У відзиві на апеляційні скарги позивач просив рішення Господарського суду Закарпатської області від 11 березня 2022 року у справі №907/922/21 залишити без змін, а апеляційні скарги відповідачів - без задоволення. Зокрема, зазначає, що позивач довів факт належності її до складу учасників ТОВ "Перечинський "Стеатит", що, зокрема, підтверджується Статутом товариства та витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 25 серпня та 12 вересня 2016 року, які долучені до позовної заяви. Разом з тим, наголошує, що право на частку позивача у ТОВ "Перечинський "Стеатит" утворилося на підставі рішення про створення товариства, оскільки таке утворилося шляхом перетворення з ВАТ "Перечинський "Стеатит". Позивач зазначає, що звернувся до суду з цим позовом не лише як учасник товариства, а й як спадкоємець померлого учасника, що володів більшою часткою у статутному капіталі. Щодо зменшення розміру статутного капіталу товариства, то вважає таке обґрунтованим, у зв`язку з відмовою двох спадкоємців померлого учасника товариства від вступу до такого товариства. Також позивач зазначає, що не голосувала за жодне рішення, прийняте на зборах 25 серпня 2016 року, оскільки покинула такі збору після їх початку та до прийняття рішення по першому питанню. Одночасно позивач вказував на поважність причин пропуску позовної давності. 01.05.2024 до суду надійшло клопотання про відкладення від ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи. Клопотання обгрунтоване тим, що останній перебуває на лікуванні. Згідно з ч. ч. 3, 11 ст. 270 ГПК України передбачено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених ч. 10 цієї статті та ч. 2 ст. 271 цього Кодексу і суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Як вбачається з матеріалів справи, відповідача 9 про час та дату судового засідання було сповіщено належним чином. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін-учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України). У цій справі участь представників сторін в судовому засіданні, призначеному ухвалою суду від 17.04.2024 на 01.05.2024, обов`язковою не визнавалась. Відповідач9 не скористався своїм правом на представника, не забезпечив його явку. Слід зазначити, що справа вже неодноразово відкладалась судом. Виходячи зі ст. 129 Конституції України, ст. 2 ГПК України, своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Зважаючи на те, що явка представників учасників справи обов`язковою не визнавалась, матеріали справи є достатніми для перевірки правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, позиція відповідача викладена у апеляційній скарзі, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу № 909/967/23 за відсутності представника відповідача9. Представник відповідача 1 в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задоволити. Представник відповідача 10 в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задоволити. Представник позивача в судовому засіданні заперечив доводи апеляційних скарг, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції. Станом на 25.08.2016 згідно відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також статуту ТОВ "Перечинський "Стеатит" у редакції від 15.06.2012, учасниками ТОВ "Перечинський "Стеатит" були наступні особи: ОСОБА_13 з часткою у розмірі 8127 грн., що відповідало 74,28 % статутного капіталу; ОСОБА_3 з часткою у розмірі 1302,50 грн., що відповідало 11,90 % статутного капіталу; ОСОБА_5 з часткою у розмірі 14 грн., що відповідало 0,13 % статутного капіталу; ОСОБА_4 з часткою у розмірі 1455,50 грн., що відповідало 13,30 % статутного капіталу; ОСОБА_6 з часткою у розмірі 14 грн., що відповідало 0,13 % статутного капіталу; ОСОБА_7 з часткою у розмірі 14 грн., що відповідало 0,13 % статутного капіталу; ОСОБА_8 з часткою у розмірі 14 грн., що відповідало 0,13 % статутного капіталу. Загальний розмір статутного капіталу станом на 25.08.2016 р. складав 10941 грн. 12.11.2015 помер учасник товариства ОСОБА_13 , який володів часткою у розмірі 8127 грн., що відповідало 74,28 % статутного капіталу ТОВ "Перечинський "Стеатит". Згідно свідоцтва про право на спадщину від 02.08.2016 спадкоємцями ОСОБА_13 , зокрема, частки у статутному капіталі ТОВ "Перечинський "Стеатит" у розмірі 74,28 % статутного капіталу є його дружина ОСОБА_3 (позивачка за даним позовом) в 1/3 частці, донька ОСОБА_9 в 1/3 частці та донька ОСОБА_10 в 1/3 частці (копія свідоцтва додається). Згідно нотаріально посвідченої заяви від 24.08.2016 (НВА 293203, зареєстровано в реєстрі за №736 приватним нотаріусом Маріаш В.І) ОСОБА_9 , адресованої Товариству, вона як спадкоємиця 1/3 частки належних померлому ОСОБА_13 , учасника Товариства, 74,28% в статутному фонді Товариства, у зв`язку з її відмовою від вступу до Товариства просила надати (виплатити) їй у грошовому виразі вартість частини майна цього товариства, пропорційно частині, зазначеної частки у статутному капіталі Товариства (копія додається). Також відповідно до нотаріально посвідченої заяви від 25.08.2016р. (НВА 293206, зареєстровано в реєстрі за №746 приватним нотаріусом ОСОБА_15 ) ОСОБА_10 , адресованої Товариству, вона як спадкоємиця 1/3 частки належних померлому ОСОБА_13 , учаснику Товариства, 74,28% в статутному фонді Товариства, у зв`язку з її відмовою від вступу до Товариства просить надати (виплатити) їй у грошовому виразі вартість частини майна цього товариства, пропорційно частині, зазначеної частки у статутному капіталі Товариства (копія додається). Щодо прийняття рішень на загальних зборах учасників ТОВ "Перечинський "Стеатит", що відбулись 25.08.2016 р. та були оформлені протоколом № 01/16 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕЧИНСЬКИЙ "СТЕАТИТ" від 25.08.2016р. Позивач стверджує, що 25.08.2016 було проведено спірні Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕЧИНСЬКИЙ "СТЕАТИТ", на яких було прийнято окремі рішення, що порушили права та законні інтереси позивача. Вказані рішення загальних зборів учасників ТОВ "Перечинський "Стеатит" були предметом спору у вищезазначеній судовій справі № 907/650/16. Відповідно до Протоколу №01/16 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕЧИНСЬКИЙ "СТЕАТИТ" від 25.08.2016р. (далі - Протокол від 25.08.2016р.) на загальних зборах учасників ТОВ "ПЕРЕЧИНСЬКИЙ "СТЕАТИТ", що проводились за адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕЧИНСЬКИЙ "СТЕАТИТ", Закарпатська обл., м. Перечин, вул, Червоноармійська, буд. 33 були присутні та до участі у зборах зареєструвались учасники Товариства та їх представники: ОСОБА_3 володіє часткою 1302,50грн., що відповідає 11,90 % статутного капіталу Товариства; ОСОБА_5 володіє часткою 14грн., що відповідає 0,13% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_7 володіє часткою 14грн., що відповідає 0,13% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_2 представник за довіреністю учасника Товариства ОСОБА_4 , яка володіє часткою 1455,5грн., що відповідає 13,30% статутного капіталу Товариства. На загальних зборах присутній: ОСОБА_1 . Відсутні учасники Товариства: ОСОБА_6 володіє часткою 14грн., що відповідає 0,13% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_8 котра володіє часткою 14грн., що відповідає 0,13% статутного капіталу Товариства. Відсутній в зв`язку зі смертю учасник товариства ОСОБА_13 , частка якого в статутному капіталі Товариства становить 8127грн., що відповідає 74,28 % статутного капіталу Товариства. Згідно інформації, зазначеній у протоколі від 25.08.2016, до участі у загальних зборах учасників Товариства зареєструвались Учасники та їх представники, загальний розмір частки яких в статутному капіталі Товариства становить 2786грн, що становить 99% від загальної кількості голосів інших учасників Товариства, без врахування голосів, що припадають на частку померлого учасника ОСОБА_13 . Кворум для проведення загальних зборів учасників наявний. Загальна кількість голосів учасників Товариства, без голосів, що припадають на частку померлого учасника ОСОБА_13 , згідно чинної на момент проведення зборів редакції статуту Товариства, становить у сукупності 2814грн., що відповідно, становлять 100% голосів, що враховуються під час визначення кворуму. У протоколі від 25.08.2016 було зазначено про наступний порядок денний:

1. Обрання голови загальних зборів учасників (голови Товариства) та секретаря зборів,

2. Про діяльність Товариства.

3. Обрання (призначення) директора Товариства.

4. Про спадкування частки померлого учасника ОСОБА_13 . Про вступ до складу учасників Товариства, відмову вступу, виключення та вихід зі складу учасників Товариства, включення осіб до складу учасників Товариства, проведення розрахунків. Розгляд заяв до Товариства, інших документів.

5. Про перерозподіл, визначення розміру часток учасників Товариства.

6. Про зміну розміру статутного капіталу Товариства.

7. Затвердження Статуту Товариства в новій редакції.

8. Визначення напрямів діяльності та затвердження планів діяльності Товариства.

9. Прийняття рішень щодо вчинення правочинів стосовно належного Товариству майна (продажу, застави, іпотеки, міни, будівництва, оренди тощо).

10. Про надання повноважень директору Товариства. Перед учасниками виступив гр. ОСОБА_2 , представник учасника ОСОБА_4 , який повідомив, що Листом Мін`юсту України "Щодо зміни складу засновників ТОВ" від 30.03.2016р. №10594/3-6197/8 роз`яснено, що право участі в товаристві спадкоємець набуває тільки після прийняття рішення загальними зборами учасників про прийняття його до товариства, а до вирішення питання про вступ (прийняття) спадкоємців померлого учасника правомочність загальних зборів учасників визначають без урахування частки в статутному капіталі, яка належить померлому учаснику. У протоколі від 25.08.2016р. зазначено, що загальні збори учасників вирішили: обрати головою загальних зборів учасників (головою Товариства) ОСОБА_2 ; обрати секретарем загальних зборів учасників Товариства ОСОБА_1 ; обрати (призначити) директором Товариства ОСОБА_1 . Також, у Протоколі від 25.08.2016р. зазначено, що загальні збори вирішили Товариству здійснити врегулювання земельних відносин щодо використання землі під належним Товариству майном; Товариству здійснити заходи щодо виявлення майна, що належить Товариству, права на яке не оформлено, та забезпечити належні-заходи щодо оформлення, відновлення та недопущення порушення цих прав; здійснити заходи, спрямовані на недопущення виникнення в Товариства боргів по виплаті заробітної плати, перед бюджетами відповідних рівнів; здійснити всі необхідні заходи передпродажної підготовки для продажу всього належного товариству майна для розподілу вилучених коштів між спадкоємцями учасника Товариства та учасниками товариства станом на момент прийняття цього рішення після проведення розрахунків з бюджетами відповідних рівнів. Крім того, у Протоколі від 25.08.2016р. зазначено, що загальні збори вирішили продати об`єкти нерухомості (21 рішення по кожному об`єкту), на виконання цих рішень уповноважити директора Товариства вчинити необхідні для цього правочини (укладення договорів оцінки, попередніх договорів, договорів, що передбачають забезпечення зобов`язань, авансів, завдатку, застави, іпотеки тощо на забезпечення виконання зобов`язань з продажу, укласти договір купівлі-продажу, акт прийому-передачі майна, в тому числі і тих, що потребують нотаріального посвідчення). У випадку виявлення або встановлення права власності на об`єкти, право власності на які не зареєстровано, директору здійснити продаж таких об`єктів за вартістю визначеною не нижче експертної оцінки; директор Товариства вправі укладати окремі договори як до кожного об`єкта окремо, так і до окремих труп об`єктів тощо; уповноважити директора на продаж будь-якого іншого належного Товариству майна, вчинення правочинів щодо нього; з метою виконання даного рішення стосовно майна директор вправі вчиняти правочини та може укладати попередні договори, договори, спрямовані на забезпечення виконання зобов`язань, в тому числі застави та іпотеки, зарахування в рахунок погашення боргів товариства тощо. Також, у Протоколі від 25.08.2016р. зазначено, що за наслідками розгляду заяв спадкоємців померлого ОСОБА_13 , згідно змісту яких вони у зв`язку з відмовою вступу до Товариства просять виплатити їм у грошовому виразі вартість частини майна Товариства пропорційно до розміру належних їм часток, право спадщини на які їм належить (по 1/3 кожній), загальними зборами учасників вирішено: задовольнити заяву ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; не приймати до складу учасників Товариства (не приймати до Товариства) ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; Товариству видати грошима ОСОБА_9 , ОСОБА_10 вартість частини майна Товариства пропорційну частині вартості по 1/3 частки у статутному капіталі Товариства, що належала померлому учаснику ОСОБА_13 ; зазначену в цьому рішенні виплату на користь ОСОБА_9 , ОСОБА_10 здійснити в повному обсязі в межах строку, встановленого чинним законодавством. Крім того, у Протоколі від 25.08.2016р. зазначено, що за наслідками розгляду заяви ОСОБА_3 - спадкоємиці померлого учасника, якій належить право на спадщину в розмірі 1/3 частки, яка повідомила, що бажає вступити до Товариства в розмірі 1/3 частини частки померлого учасника Товариства, загальними зборами вирішено задовольнити заяву ОСОБА_3 про її вступ до Товариства 1/3-ю частки в статутному капіталі Товариства, що належала померлому учаснику Товариства ОСОБА_13 , загальна номінальна вартість якої становить 8127,00грн, відповідно номінальна вартість однієї третьої даної частки становить 2709грн. право на спадщину якої належить ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право па спадщину, загальні збори учасників вирішили задовольнити заяву ОСОБА_3 . У Протоколі від 25.08.2016р. також зазначено, що загальні збори учасників вирішили: відомості про стан діяльності Товариства прийняти до уваги; обрати (призначити) на посаду заступника директора Товариства ОСОБА_3 . За зазначені вище рішення, згідно Протоколу від 25.08.2016р., загальні збори голосували: "за" 2786грн., що становить 100% голосів присутніх на зборах учасників, голосів "проти" немає. Також, у Протоколі від 25.08.2016р. зазначено, що ОСОБА_2 повідомив присутнім про те, що від ОСОБА_1 надійшла заява про вступ до складу учасників Товариства та здійснення внеску до статутного капіталу Товариства в розмірі 50 тисяч гривень для поповнення обігових коштів Товариства. ОСОБА_2 зазначив, що статутний капітал Товариства сформовано та сплачено повністю, всі учасники здійснили свої вклади, з огляду на що запропонував присутнім прийняти рішення, яким включити до складу учасників Товариства ОСОБА_1 та затвердити його вступ до Товариства, розмір частки ОСОБА_1 в статутному капіталі Товариства визначити в розмірі 50000грн., що здійснюється грошима протягом одного року з моменту прийняття даного рішення, шляхом їх внесення на рахунок або в касу Товариства. За змістом протоколу від 25.08.2016 р. загальні збори учасників вирішили:

1. Задовольнити заяву про вступ до Товариства;

2. Прийняти до складу учасників Товариства та затвердити вступ до Товариства ОСОБА_1 ;

3. Визначити належну ОСОБА_1 частку в статутному капіталі Товариства в розмірі 50000грн.;

4. Учаснику Товариства ОСОБА_1 здійснити внесок до статутного капіталу Товариства в розмірі 50000грн. грошима протягом одного року з моменту прийняття рішення з правом дострокового виконання шляхом внесення коштів на рахунок або в касу Товариства. Крім того, у Протоколі від 25.08.2016р. зазначено, що по питанню шостому порядку денного "Про зміну розміру статутного капіталу Товариства" ОСОБА_2 , враховуючи прийняті даними загальними зборами рішення, запропонував присутнім змінити розмір статутного капіталу Товариства шляхом його збільшення та визначити в розмірі 55523,00грн. та прийняти наступне рішення: "Статутний капітал Товариства складає 55523,00грн. По питанню шостому порядку денного загальні збори вирішили: "Визначити розмір статутного капіталу Товариства в розмірі 55523,00грн. Також, у Протоколі від 25.08.2016р. зазначено, що по питанню п`ятому порядку денного "Про перерозподіл, визначення розміру часток учасників Товариства виступив ОСОБА_2 , який запропонував присутнім, з врахуванням прийнятих рішень цими зборами, прийняти наступне рішення про перерозподіл, визначення розміру часток учасників Товариства: визначити наступний розмір та розподіл Статутного капіталу між учасниками Товариства: ОСОБА_3 володіє часткою 4011,50грн., що відповідає 7,23% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_5 володіє часткою 14грн., що відповідає 0,025% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_4 володіє часткою 1455,50грн., що відповідає 2,62% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_6 володіє часткою 14грн., що відповідає 0,025% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_7 володіє часткою 14грн., що відповідає 0,025% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_8 володіє часткою 14грн., що відповідає 0,025% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_1 володіє часткою 50000грн., що відповідає 90,05% статутного капіталу Товариства. По питанню п`ятому порядку денного загальні збори вирішили: ОСОБА_3 володіє часткою 4011,50грн., що відповідає 7,23% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_5 володіє часткою 14грн., що відповідає 0,025% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_4 володіє часткою 1455,50грн., що відповідає 2,62% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_6 володіє часткою 14грн., що відповідає 0,025% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_7 володіє часткою 14грн., що відповідає 0,025% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_8 володіє часткою 14грн., що відповідає 0,025% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_1 володіє часткою 50000грн., що відповідає 90,05% статутного капіталу Товариства. Крім того, у Протоколі від 25.08.2016р. зазначено, що по питанню сьомому порядку денного загальні збори вирішили: затвердити зміни та доповнення до Статуту Товариства шляхом його викладена в новій редакції та, відповідно, затвердити нову редакцію Статуту Товариства; Учасникам Товариства здійснити підписання нової редакції Статуту Товариства протягом трьох днів з моменту прийняття цього рішення. Також, у Протоколі від 25.08.2016р. зазначено, що по питанню десятому порядку денного загальні збори вирішили: уповноважити директора Товариства ОСОБА_1 на виконання всіх дій, необхідних на виконання рішень цих загальних зборів, в тому числі, але не виключно, державної реєстрації, пов`язаної з прийнятими цими зборами рішень та внесення відповідних змін до реєстрів, реєстрації нової редакції статуту Товариства, виявлення майна Товариства, реєстрації належних Товариству майнових прав, проведення оцінки майна Товариства та її затвердження, вчинення від імені Товариства всіх необхідних правочинів, списання майна, зняття з обліку, вилучення з реєстрів майна, що втратило придатність для подальшої експлуатації за цільовим призначенням та такого, що вибуло з власності Товариства, впорядкування земельних відносин стосовно Товариства, в разі потреби визначення та відновлення меж земельних ділянок тощо, вчинення від імені Товариства правочинів, в тому числі, але не виключно, попередніх договорів та угод, договорів купівлі-продажу, забезпечення виконання зобов`язань, іпотеки та застави, договорів оренди землі та майна, охорони, страхування, укладення договорів на отримання кредитів та позик, доручення тощо, в тому числі і тих що, потребують нотаріального посвідчення тощо. За змістом протоколу від 25.08.2016 р. з наведених вище п`яти питань голосували: "за" 2786грн., що становить 100% голосів, зареєстрованих та присутніх на зборах учасників голосів; ОСОБА_3 голосувала "за" прийняття цього рішення також кількістю голосів, що збільшилась внаслідок прийняття рішень цими зборами; ОСОБА_1 голосував "за" прийняття цього рішення; "проти" немає голосів. Протокол від 25.08.2016р. підписано ОСОБА_2 як головою загальних зборів учасників Товариства та ОСОБА_1 як секретарем загальних зборів учасників Товариства. Позивач стверджує, що в дійсності участі у загальних зборах учасників ТОВ "Перечинський "Стеатит" від 25.08.2016 не приймала, в обговоренні та голосуванні за вказані в протоколі рішення участі не брала, покинувши збори після реєстрації учасників, зокрема через повідомлення учасника товариства ОСОБА_4 (яка у свою чергу не з`явилась на збори) про відкликання довіреності, виданої нею на гр. ОСОБА_2 для його участі у вказаних загальних зборах учасників як представника ОСОБА_4 . Зазначає, що вказана обставина підтверджується нотаріально засвідченою заявою свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , що додані до позовної заяви. Норми права та висновки, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови. Судами встановлено, що ТОВ "Перечинський "Стеатит" на час проведення спірних загальних зборів учасників товариства 25.08.2016 року діяло на підставі Статуту, затвердженого загальними зборами учасників товариства протокол №01/02 від 15.06.2012, зареєстрованого 27.08.2012 за №13161050001000385 (том 1 а.с. 65-73), далі Статут. Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Статуту ТОВ "Перечинський "Стеатит" є юридичною особою, створеним шляхом перетворення Відкритого акціонерного товариства "Стеатит" у товариство з обмеженою відповідальністю відповідно до рішень загальних зборів акціонерів ВАТ "Стеатит" (протокол №01/10 від 21.04.2010 та протокол №03/10 від 29.10.-02.11.2010) та відповідно до рішень Установчих зборів ТОВ "Перечинський "Стеатит" (протокол 01/10 від 12.11.2010); найменування товариства: повне - Товариство з обмеженою відповідальністю ''Перечинський "Стеатит"; скорочене - ТОВ "Перечинський "Стеатит". Відповідно до п. 1.5. Розділу I Статуту (Загальні положення), визначено склад засновників (учасників) товариства, а п.п. 7.2., 7.2.2. Статуту визначено розмір Статутного (складеного) капіталу товариства в сумі 10 941грн. та визначено частки, що належать кожному засноснику (учаснику) у Статутному (складеному) капіталі товариства, що є наступним: ОСОБА_13 з часткою у розмірі 8127 грн., що відповідало 74,28 % статутного капіталу; ОСОБА_3 з часткою у розмірі 1302,50 грн., що відповідало 11,90 % статутного капіталу; ОСОБА_5 з часткою у розмірі 14 грн., що відповідало 0,13 % статутного капіталу; ОСОБА_4 з часткою у розмірі 1455,50 грн., що відповідало 13,30 % статутного капіталу; ОСОБА_6 з часткою у розмірі 14 грн., що відповідало 0,13 % статутного капіталу; ОСОБА_7 з часткою у розмірі 14 грн., що відповідало 0,13 % статутного капіталу; ОСОБА_8 з часткою у розмірі 14 грн., що відповідало 0,13 % статутного капіталу. Відповідно до п.п.6.1-6.5 Статуту вищим органом товариства є загальні збори учасників (далі-"Збори"), що складаються з учасників та їх представників; учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному (складеному) капіталі; учасник може передати свої повноваження представнику; представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк; учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у зборах учасників, сповістивши про це інших учасників; учасник товариства вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства шляхом видачі відповідної довіреності. Відповідно до п.6.8 Статуту повідомлення про скликання зборів надсилається учасникам товариства у письмовій формі. Згідно п.п.6.9-6.10 Статуту при розв`язанні питань, означених в пп.6.6.1, 6.6.2, 6.6.12 рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства; з усіх інших питань рішення приймається простою більшістю присутніх на загальних зборах учасників товариства, якщо інше не визначено законом; буть-хто з учасників товариства може вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Відповідно до п.6.15 Статуту голова загальних зборів учасників (голова товариства) в межах своєї компетенції: вимагає скликання позачергових загальних зборів учасників товариства у випадках, коли цього вимагають інтереси учасників товариства в цілому; вирішує питання про винесення на розгляд загальних зборів учасників тих чи інших питань; подає загальним зборам пропозиції з питань діяльності товариства. Зазначені відомості повністю внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДРПОУ), що підтверджується Витягом з наведеного реєстру станом на 25.08.2016 року. Згідно цього Витягу керівником товариства зазначено ОСОБА_13 (том 1 а.с. 74-79). Отже, у відповідності до приписів ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" внесені до Реєстру відомості мають юридичний статус як достовірні, а тому використовуються судом при вирішенні цього судового спору. Відповідно до Свідоцтва про смерть (том 1 а.с. 80) підтверджується юридичний факт смерті ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час смерті ОСОБА_16 як учасник товариства володів часткою у розмірі 8127,00 грн., що відповідало 74,28 % статутного капіталу ТОВ "Перечинський "Стеатит". Згідно свідоцтва про право на спадщину від 02.08.2016 (том 1 а.с. 81) спадкоємцями ОСОБА_13 , зокрема частки у статутному капіталі ТОВ "Перечинський "Стеатит" у розмірі 74,28 % статутного капіталу є його дружина ОСОБА_3 (позивачка за даним позовом) в 1/3 частці, донька ОСОБА_9 в 1/3 частці та донька ОСОБА_10 в 1/3 частці. Згідно нотаріально посвідченої заяви від 24.08.2016 (НВА 293203, зареєстровано в реєстрі за №736 приватним нотаріусом Маріаш В.І) ОСОБА_9 , адресованої Товариству, вона як спадкоємиця 1/3 частки належних померлому ОСОБА_13 , учасника Товариства, 74,28% в статутному фонді Товариства, у зв`язку з її відмовою від вступу до Товариства просила надати (виплатити) їй у грошовому виразі вартість частини майна цього товариства, пропорційно частині, зазначеної частки у статутному капіталі Товариства (том 1 а.с. 82). Відповідно до нотаріально посвідченої заяви від 25.08.2016 (НВА 293206, зареєстровано в реєстрі за №746 приватним нотаріусом ОСОБА_15 ) ОСОБА_10 , адресованої Товариству, вона як спадкоємиця 1/3 частки належних померлому ОСОБА_13 , учаснику Товариства, 74,28% в статутному фонді Товариства, у зв`язку з її відмовою від вступу до Товариства просить надати (виплатити) їй у грошовому виразі вартість частини майна цього товариства, пропорційно частині, зазначеної частки у статутному капіталі Товариства (том 1 а.с. 83). Судами встановлено, що 25.08.2016 було проведено Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕЧИНСЬКИЙ "СТЕАТИТ", які оформлені протоколом №01/16 (том 1 а.с. 84-93) з таким порядком денним:

1. Обрання голови загальних зборів учасників (голови Товариства) та секретаря зборів,

2. Про діяльність Товариства.

3. Обрання (призначення) директора Товариства.

4. Про спадкування частки померлого учасника ОСОБА_13 . Про вступ до складу учасників Товариства, відмову вступу, виключення та вихід зі складу учасників Товариства, включення осіб до складу учасників Товариства, проведення розрахунків. Розгляд заяв до Товариства, інших документів.

5. Про перерозподіл, визначення розміру часток учасників Товариства.

6. Про зміну розміру статутного капіталу Товариства.

7. Затвердження Статуту Товариства в новій редакції.

8. Визначення напрямів діяльності та затвердження планів діяльності Товариства.

9. Прийняття рішень щодо вчинення правочинів стосовно належного Товариству майна (продажу, застави, іпотеки, міни, будівництва, оренди тощо).

10. Про надання повноважень директору Товариства. Відповідно до Протоколу №01/16 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перечинський "Стеатит" від 25.08.2016 для участі у загальних зборах, що проводились за адресою Товариства, зареєструвались учасники Товариства та їх представники: ОСОБА_3 володіє часткою 1302,50грн., що відповідає 11,90 % статутного капіталу Товариства; ОСОБА_5 володіє часткою 14,00грн., що відповідає 0,13% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_7 володіє часткою 14,00грн., що відповідає 0,13% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_2 представник за довіреністю учасника Товариства ОСОБА_4 , яка володіє часткою 1455,50грн., що відповідає 13,30% статутного капіталу Товариства. На загальних зборах присутній: ОСОБА_1 . Відсутні учасники Товариства: ОСОБА_6 володіє часткою 14,00грн., що відповідає 0,13% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_8 котра володіє часткою 14,00грн., що відповідає 0,13% статутного капіталу Товариства. Був відсутній на зборах у зв`язку зі смертю учасник товариства ОСОБА_13 , частка якого в статутному капіталі Товариства становить 8127.00грн., що відповідає 74,28 % статутного капіталу Товариства. Судом встановлено, що після реєстрації присутніх для участі у загальних зборах учасників ТОВ "Перечинський "Стеатит" від 25.08.2016, учасники товариства ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 участі у зборах не приймали, питання порядку денного не обговорювали та участі в голосуванні не приймали, вважають, що загальні збори учасників товариства 25.08.2016 року не відбулися, а протокол загальних зборів був оформлений ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на свій розсуд і ними же підписаний всупереч інтересам учасників товариства та їх прав. Зазначені обставини підтверджуються такими доказами: Змістом позовної заяви, поясненнями наданими в судовому засіданні та показами, наданими суду Позивачем ОСОБА_3 , письмовою її заявою як свідка (том 1 а.с. 94); Заявою свідка (том 1 а.с. 95), заявою про визнання позову (том 2 а.с. 255) Відповідача 3 ОСОБА_5 та наданими нею в судовому засіданні показами та поясненнями як свідка. Заявою Відповідача 4 ОСОБА_6 про визнання позовних вимог (том 2 а.с. 233). Заявою свідка (том 1 а.с. 96), заявою про визнання позову (том 2 а.с. 244) Відповідача 5 ОСОБА_7 та наданими ним в судовому засіданні поясненнями та показами як свідка. Заявою ОСОБА_4 яка зазначила, що повідомила усіх учасників товариства про відкликання нею довіреності, наданої на ім`я ОСОБА_2 для представництва ним її інтересів на загальних зборах учасників, та що ОСОБА_2 використав її довіреність у своїх особистих інтересах для заволодіння її частковю у статутному капіталі товариства. Також заявами усіх учасників справи про свавільне захоплення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 корпоративних прав на управління товариством та розпорядження його майном. Колегія суддів, оцінивши зміст підписаного ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Протоколу №01/16 Загальних зборів товариства (том 1 а.с. 84-93), дійшла переконання про незаконність рішень загальних зборів учасників від 25.08.2016, які, як вбачається із їх змісту, окрім перерозподілу часток, мали на меті саме розпорядження майном товариства, яке передавалося у відання та розпорядження керівника товариства, яким цими зборами обрано ОСОБА_1 ОСОБА_1 згідно протоколу було надано необмежені права щодо майнових активів товариства: - врегулювання земельних відносин щодо використання землі під належним Товариству майном; - продажу об`єктів нерухомості (21 рішення по кожному об`єкту); - продажу будь-якого іншого належного Товариству майна, вчинення правочинів щодо нього. Зазначені рішення загальних зборів, як вказано у заяві Позивача про забезпечення позову (том 2 а.с. 103-135), використані ОСОБА_1 для розпродажу майна товариства, та використано на шкоду майновим інтересам Товариства. Згідно ст.10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов`язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання. Колегія суддів погоджується з твердженнями Позивача, які підтримані та визнані іншими учасниками справи (відповідачами), що загальні збори, рішення яких оформлено Протоколом № 01/16 від 25.08.2016 були неправомочними, а прийняті на цих зборах рішення є незаконними та прийнятими з очевидними намірами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 завдати шкоди іншим учасникам товариства, заволодіти правом управління товариством шляхом протиправного "розмивання" статутного капіталу та часток учасників товариства, отже ці дії відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є фраудаторними (шахрайські наміри діяти з метою завдати шкоди цивільним правам інших учасників, застосовуючи обман та зловживання правами). Про фраудаторність рішень загальних зборів учасників свідчать і рішення, що зазначені у протоколі загальних зборів №02/16 від 12.09.2016, які проведено одноособово ОСОБА_2 як представником учасника ОСОБА_4 та за участю директора товариства ОСОБА_1 (том 1 а.с. 97-111). Аналіз тексту та змісту цього протоколу свідчить про те, що ОСОБА_2 провів збори сам з собою, сам собі доповідав порядок денний, сам мотивував і формулював рішення і самостійно голосував за їх прийняття, зокрема, про скасування рішень загальних зборів учасників від 25.08.2016 року; про виключення зі складу учасників Товариства його учасників ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 ; про прийняття до складу учасників Товариства та затвердження вступу до Товариства ОСОБА_1 і визначення належної ОСОБА_1 частки в статутному капіталі Товариства в розмірі 50000грн. тощо. Зміст протоколу загальних зборів №02/16 від 12.09.2016, таким чином, є протиправним та свавільним, а записані в ньому відомості та рішення не відображають реальних і дійсних подій, обставин та висновків, що могли би бути юридично оцінені; суперечить ЦК України, актам законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (власність та отримані за довіреністю права використовується на шкоду довірителя та іншим); волевиявлення є неправомірним, внутрішня воля націлена на обман, "на зло" іншої особи (довірителя, учасника); правові наслідки є зловживанням правами та викликають порушення прав учасників (позбавлення корпоративних прав та, в подальшому, розпродаж майнових активів, до яких отримано доступ через незаконне заволодіння корпоративними правами). Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що встановлені судами обставини вказують на умисний характер правопорушення та набуття прав відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . При цьому суд враховує, що спір про захист порушених прав зазначеними загальними зборами та рішеннями був предметом розгляду господарського суду у справі № 907/650/16, провадження у якій було відкрите ухвалою від 10.10.2016 року. Рішення у цій справі було приняте 15.10.2020 Господарським судом Львівської області, позов ОСОБА_3 до ТОВ "Перечинський "Стеатит" та інших про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перечинський "Стеатит", оформлених протоколами №01/16 від 25.08.2016 та №02/16 від 12.09.2016 року тощо було задоволено. Однак, постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 вказане рішення скасовано та відмовлено у позові через обрання позивачем неправильного способу захисту та не залучення до участі у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Отже, у цій справі Позивач ОСОБА_3 застосовано належний спосіб захисту щодо ефективного відновлення порушених прав через їх порушення вказаними рішеннями загальних зборів. З наведених підстав суд першої інстанції правомірно відхилив заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про застосування наслідків пропуску строків позовної давності у цій справі. Порушені права підлягають захисту з огляду на таке. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 р. у справі № 904/3405/19 (провадження № 12-50гс20), оцінюючи поважність причин пропущення позивачем строку звернення до суду, було зазначено таке (п. 120-123): "За змістом статті 267 ЦК України сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому, так і в позасудовому порядку. Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском позовної давності. Тому це питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу. При цьому поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим. Очевидно, що перебування справи у провадженні судових органів, вчинення в ній передбачених законом дій, на думку добросовісного розсудливого спостерігача, виключає необхідність вчинення процесуальних дій, спрямованих на припинення цього процесу, а саме подачі інших позовів, заяв про закриття провадження у справі тощо. Подібний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15 травня 2020 року у справі № 922/1467/19, відступати від якого правові підстави відсутні". Суд погоджується з твердженням Позивача та враховує, що Позивач зверталась за захистом своїх порушених прав до господарського суду, які були допущені рішеннями загальних зборів учасників ТОВ "Перечинський "Стеатит" від 25.08.2016 та 12.09.2016 із позовними вимогами, які були належними та ефективними на час подання відповідного позову до Господарського суду Закарпатської області (справа № 907/650/16) та факт порушення 10.10.2016 року Господарським судом Закарпатської області провадження у справі № 907/650/16 та її тривалий розгляд до 03.08.2021 року, прийняття судом першої інстанції по справі № 907/650/16 рішення про задоволення позову і, як наслідок, наявність для позивача підстав вважати, що його права будуть захищені в судовому провадженні № 907/650/16, а також звернення позивача з цією позовною заявою у цій справі, тобто через незначний проміжок часу після розгляду справи № 907/650/16, тому вважає, що позивачем було пропущено строк звернення до суду із цим позовом з поважних причин. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що строки позовної давності пропущені з поважних причин. Відповідно до ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Наведені обставини підтверджують твердження позивача ОСОБА_3 , що її цивільні та корпоративні права, так само як і корпоративні права інших учасників товариства є порушеними при організації і проведенні загальних зборів 25.08.2016 року відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , отже, підлягають захисту у спосіб, який обрано позивачем. Порушення прав позивача полягає у неправомірному визначенні часток учасників товариства, визначення розміру статутного капіталу та голосів при проведенні зборів 25.08.2016 року. Ефективність обраного позивачем способу захисту його порушених корпоративних прав визначається з урахуванням можливості у разі задоволення позову поновити такі права, у цьому випадку - здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі та склад учасників ТОВ "Перечинський "Стеатит". Вирішуючи спір, суд звертається до норм Цивільного Кодексу, Закону України "Про господарські товариства", що були чинними на час виникнення спірних відносин (25.08.2016), Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та правових позицій і висновків Верховного Суду щодо регулювання корпоративних відносин та правозастосування. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18 було зроблено такі правові висновки:

1. Спадкоємець померлого засновника стає засновником приватного підприємства в силу отримання свідоцтва про право на спадщину у вигляді частки в статутному капіталі та після подачі документів державному реєстратору.

2. Надання згоди інших учасників на вступ спадкоємця до товариства не є необхідним.

3. Спадкоємцю при голосуванні на зборах враховується частка в статутному капіталі, яка належала померлому учаснику (спдкодавцю). За змістом п. 91.2. цієї постанови ВП ВС зазначила, що учасники товариства, котрі володіють меншою часткою у статутному капіталі, не можуть скликати загальні збори та відмовити у прийнятті до товариства спадкоємців померлого учасника, котрий володів більшою часткою у статутному капіталі. Спадкоємці останнього, які виявили бажання брати участь у діяльності товариства, не можуть бути позбавлені права участі в ньому. Таким чином голоси, які припадають на частку учасника, який помер, мають враховуватися при визначенні кількості голосів учасників товариства. У той же час спадкоємці мажоритарного учасника, які виявили бажання брати участь у діяльності товариства, набувають прав учасника товариства без необхідності прийняття окремих рішень. Суди погоджуються з твердженнями Позивача, що розподіл часток учасників у ТОВ "Перечинський "Стеатит" на момент початку загальних зборів учасників 25.08.2016 мав визначатись наступним чином: 1/3 (частка спадкоємиці позивача ОСОБА_3 , яка виявила бажання брати участь у діяльності товариства як правонаступник померлого учасника ОСОБА_13 ) х 74,28 % (частка померлого учасника ОСОБА_13 ) = 24,76 % 74,28 % (частка померлого учасника ОСОБА_13 ) - 24,76 % (частка позивача у спадщині за померлим учасником ОСОБА_13 ) = 49,52 % (частка померлого учасника ОСОБА_13 , що не враховується при розподілі голосів учасників товариства через відмову спадкоємців ОСОБА_9 та ОСОБА_10 брати участь у товаристві та необхідності товариства здійснити виплату їм їхньої частки). 100% - 49,52 % (частка померлого учасника ОСОБА_13 , що не враховується при розподілі голосів учасників товариства) = 50,48 %. Отже, частки учасників товариства на момент початку загальних зборів учасників 25.08.2016 мав такий розмір та співвідношення: ОСОБА_3 (позивач) з часткою у розмірі 1302,50 грн., що відповідало до смерті учасника 11,90 % статутного капіталу, а після отримання свідоцтва на право на спадщину у розмірі 2709 грн. з часткою 24,76 %, що у загальному розмірі склало 4011,50 грн. та відповідає 72,62 % (100 % х (11,90 %+24,76 %) / 50,48 % = 72,62 %); ОСОБА_4 з часткою у розмірі 1455,50 грн., що відповідало до смерті учасника 13,30 % статутного капіталу, а після виявлення бажань спадкоємців мажоритарного учасника на участь у товаристві - 26,34 % (100 % х 13,30 % / 50,48 % = 26,34 %); ОСОБА_5 з часткою у розмірі 14 грн., що відповідало до смерті учасника 0,13 %, а після виявлення бажань спадкоємців мажоритарного учасника на участь у товаристві - 0,257 % (100 % х 0,13 % / 50,48 % = 0,257 %); ОСОБА_6 з часткою у розмірі 14 грн., що відповідало до смерті учасника 0,13 % статутного капіталу, а після виявлення бажань спадкоємців мажоритарного учасника на участь у товаристві - 0,257 % (100 % х 0,13 % / 50,48 % = 0,257 %); ОСОБА_7 з часткою у розмірі 14 грн., що відповідало до смерті учасника 0,13 % статутного капіталу, а після виявлення бажань спадкоємців мажоритарного учасника на участь у товаристві - 0,257 % (100 % х 0,13 % / 50,48 % = 0,257 %); ОСОБА_8 з часткою у розмірі 14 грн., що відповідало до смерті учасника 0,13 % статутного капіталу, а після виявлення бажань спадкоємців мажоритарного учасника на участь у товаристві - 0,257 % (100 % х 0,13 % / 50,48 % = 0,257 %). Через вказане без участі на загальних зборах учасників позивача, яка на початок таких зборів володіла 72,62 % голосів, кворуму для проведення таких зборів, а так само і для прийняття будь-яких рішень, як рішень загальних зборів товариства - не було. Відповідно на загальних зборах учасників 25.08.2016 без участі і голосування Позивача ОСОБА_3 не могло бути прийняте жодне із рішень, які зазначені у Протоколі загальних зборів учасників як прийняті від імені товариства. Тому наступні рішення загальних зборів учасників 25.08.2016 та 16.09.2016 року є незаконними, що виключає застосування правових наслідків, які виникли у зв`язку із їх прийняттям. Колегія суддів погоджується, що обґрунтованою є вимога Позивача про визнання частки, що належала учаснику ОСОБА_4 , належною ОСОБА_1 , оскільки ця частка на час розгляду справи перейшла до останнього згідно договору купівлі-продажу. Неправомірність (недійсність) вказаного правочину та відновлення прав учасника ОСОБА_4 не є предметом розгляду у цій справі. Суд першої інстанції правомірно відхилив заперечення відповідачів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та твердження, що їх слід вважати учасниками товариства та враховувати частки при проведенні загальних зборів, оскільки, як встановлено судом, спадкоємці ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відмовилися від участі у товаристві, висловили своє волевиявлення видати їм грошовий еквівалент вартості по 1/3 частки у статутному капіталі Товариства, що належала померлому учаснику ОСОБА_13 . Відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України "Про господарські товариства" в такому випадку розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню, а такі спадкоємці участі у зборах не приймають. Доводи, викладені в апеляційних скаргах, спростовуються аргументами, доказами та обставинами, викладеними судом апеляційної інстанції в даній постанові. Щодо додаткового рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.03.2022 колегія суддів зазначає наступне. Додатковим рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24 березня 2022 року у справі №907/922/21 задоволено заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу суд поклав на відповідачів та присудив до стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 по 22 215 грн. з кожного - у відшкодування витрат на правничу допомогу. Суд дійшов висновку, що цей спір виник внаслідок неправильних дій відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , при цьому, інші відповідачі у справі, зокрема спадкоємці померлого учасника товариства ОСОБА_13 не приймали участі у протиправних діях, самі є потерпілими від протиправних дій вказаних осіб, відтак, покладання на них судових витрат не буде справедливим у цій справі, тому решта відповідачів не повинні нести тягар судових витрат. Колегією суддів встановлено, що заявником відповідно до статті 123 ГПК України заявлено такі вимоги щодо витрат на професійну правничу допомогу. Частиною 1 ст. 126 ГПК України унормовано, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Частиною 4 ст. 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За приписами ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Отже, розподіл судових витрат у справі здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. У разі, якщо судом не було прийнято рішення щодо розподілу судових витрат, суд за заявою учасників справи чи з власної ініціативи повинен ухвалити додаткове рішення (постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання. За ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У зв`язку із підготовкою та поданням позову, а також за час розгляду даної справи в суді першої інстанції у позивача виникли витрати на професійну правничу допомогу адвоката у загальному розмірі 44430 грн., що підтверджується договором про надання правової допомоги від 08.09.2021 р., рахунком та актом виконаних робіт від 11.03.2022 р., детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 11.03.2022 р. (копії відповідних документів додаються). Щодо оплати за надані послуги, - суд зазначає, що у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Обсяг виконаних робіт та їх вартість належним чином підтверджені підписаним з обох сторін актом виконаних робіт від 11.03.2022 р., а відтак вартість таких витрат на правничу допомогу є підтвердженою та підлягає до відшкодуванню на користь позивача. Про подання відповідних доказів у строки, визначені ч. 8 ст. 129 ГПК України, відповідачем було заявлено у позовній заяві від 15.11.2021 р. (див. розділ VII "Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат"). При цьому, у позовній заяві було визначено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 35 000,00 гривень. Водночас за змістом ч. 1 ст. 124 ГПК України, попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Відповідно до ч. 6 ст. 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Необхідно врахувати, що під час підготовки позовної заяви і подання до суду попереднього розрахунку судових витрат, позивач не міг передбачити обсягу підготовки заяв по суті спору, кількості судових засідань, необхідності зміни підстав позову тощо. Водночас під час розгляду справи виникла необхідність зміни підстав позову через відступлення Верховним Судом від попереднього правозастосування. Поряд з цим, для ефективного захисту прав позивача було додатково вирішено заявити про забезпечення позову. Вказаний захід було вирішено вжити через загрози відчуження нерухомого майна товариства, які стали відомі позивачу після подання позову. Через це розмір витрат позивача на правничу допомогу збільшився на 9430 грн. з об`єктивних причин, які позивач не міг передбачити на момент подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Як вбачається з матеріалів справи, позивач уклав договір про надання правової допомоги від 08.09.2021 року з Адвокатським об`єднанням "Греца і Партнери". За результатами фактично виконаних робіт 11.03.2022 року Адвокатським об`єднанням "Греца і Партнери" виставлено рахунок №001799 на оплату, а також позивачем та Адвокатським об`єднанням підписано акт прийому-передачі виконаних робіт, відповідно до якого загальна вартість наданої правової допомоги становить 44430,00грн. Окрім того, заявником подано детальний опис робіт, який перевірено судом. Відповідачами клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката позивача не заявлено, підстав для зменшення судом цих витрат не вбачається. Частиною 9 статті 129 ГПК України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції та вважає, що даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що встановлені та яким надано правову оцінку в мотивувальній частині цього рішення. Інші відповідачі у справі, зокрема, спадкоємці померлого учасника товариства ОСОБА_13 не приймали участі у протиправних діях, самі є потерпілими від протиправних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , покладання на них судових витрат не буде справедливим у цій справі, тому відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не повинні нести тягар судових витрат. За таких обставин, відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України усі судові витрати, зокрема судовий збір, суд першої інстанції правомірно поклав на відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у рівних частинах." Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Стандарт доказування "вірогідності доказів" на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020. Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). З огляду на викладене, враховуючи вказівки Верховного Суду, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Судові витрати. У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. керуючись ст.ст.86, 129, 236, 244, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Перечинський "Стеатит" на рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.03.2022 та апеляційну скаргу ОСОБА_2 на додаткове рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.03.2022 у справі №907/922/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.03.2022 та додаткове рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.03.2022 у справі №907/922/21 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст.ст.287-289 ГПК України. Повний текст постанови виготовлено та підписано 03.05.2024 Головуючий-суддя Плотніцький Б.Д. Судді Кравчук Н.М. Матущак О.І.