Постанова 4817 № 607/2529/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/2529/24Головуючий у 1-й інстанції Марциновська І.В. Провадження № 33/817/267/24 Доповідач - Ваврів І.З. Категорія - ст. 124 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 квітня 2024 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З. з участю: особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , - захисника особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, адвоката Головченка О.А. - представника потерпілої ОСОБА_2 адвоката Янчишина В.Й. розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Янчишина В.Й., який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_2 , на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 лютого 2024 року відносно ОСОБА_1 , в с т а н о в и в: Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 лютого 2024 року закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 , у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Згідно протоколу, 31.01.2024 о 16 год. 00 хв. на вул. 15 Квітня, біля будинку 23, в м. Тернополі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Volvo» моделі «V 50», державний номерний знак НОМЕР_1 , проявила неуважність до дорожньої обстановки, своєчасно та відповідно не відреагувала на її зміну при початку руху, а саме, рухаючись заднім ходом, не переконалася в тому, що не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху, та скоїла наїзд на транспортний засіб марки «Nissan» моделі «Leaf», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався позаду. У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.3 (б), 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що між діями ОСОБА_1 , які полягали у керуванні транспортним засобом, що рухався заднім ходом, та настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, відсутній причинно-наслідковий зв`язок, а тому дійшов висновку, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення. В апеляційній скарзі адвокат Янчишин В.Й., який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_2 , вважає, що зазначена постанова прийнята судом першої інстанції з порушеннями норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, є незаконною і необґрунтованою. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що потерпіла ОСОБА_2 не погоджується із закриттям справи через відсутність події та складу правопорушення у діях ОСОБА_1 і вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо відсутності у діях ОСОБА_1 порушення вимог ПДР України. Вказує, що у матеріалах справи, наявні пояснення водія Nissan ОСОБА_4 , згідно яких він заїжджав до себе в двір 31.01.2024 по вул. 15 Квітня, 25, а спереду нього рухався автомобіль Volvo, який прижався обочини та зупинився. Надалі, ОСОБА_4 , рухаючись прямо, об`їжджав автомобіль Volvo, зрівнявшись з ним після чого водій Volvo раптово вивернула в ліву сторону руль і різко в`їхала в нього в ліве крило. Стверджує, що дані обставини зазначені водієм ОСОБА_4 відображені на відеозаписі, долучені потерпілою, який вона отримала від водія ОСОБА_4 з відеореєстратора. Враховуючи, те що поліцейськими не було долучено до матеріалів справи відеозапис з будинку, на якому зафіксовано факт ДТП, та потерпіла не могла долучити даний доказ, через те, що не була повідомленою про розгляд справи, просить долучити даний доказ, а саме: компакт диск з файлом 0-02-05-2711е427f681c990e01fc43ef5d8003f81da7e03b726bd0662888301c2a50c5b_c6038358bb33aafd. Апелянт вважає, що протоколом, схемою ДТП, поясненнями водія транспортного засобу Nissan ОСОБА_4 та відеозаписом, підтверджується порушення водієм транспортного засобу Volvo ОСОБА_1 вимоги п.п. 2,3 (б), 10.1, 10.9 ПДР, які полягали у тому, що водій ОСОБА_1 , рухаючись заднім ходом, не переконалася в тому, що не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху, та скоїла наїзд на транспортний засіб марки Nissan моделі Leaf, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 який рухався позаду. Вказує, що потерпіла не погоджується з поясненнями особи, яка притягується до адмінвідповідальності, ОСОБА_1 , які врахував суд при ухваленні рішення. На думку апелянта, суд першої інстанції, необґрунтовано дійшов висновку, що механічні ушкодження не могли утворюватись, внаслідок руху заднім ходом, адже на схемі ДТП, зображено розміщення ТЗ, та описано контакт, передньої правої частини з передньої лівою частиною. Просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду від 15 лютого 2024 року відносно ОСОБА_1 та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції статті. Одночасно адвокат ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження з мотивів пропуску цього строку з поважаних причин, так як розгляд справи відбувся без участі потерпілої, про наявність оскаржуваної постанови потерпіла сторона дізналась лише 06.03.2024, після ознайомлення представником із матеріалами справи. Заслухавши представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Янчишина В.Й., який підтримав подану апеляційну скаргу і, з викладених у ній мотивів, просить її задовольнити; особу щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 та її захисника адвоката Головченка О.А., які заперечили щодо задоволення апеляційної скарги; розглянувши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків. Відповідно до матеріалів провадження, дорожньо-транспортна пригода, за наслідками якої складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , відбулася за участі транспортних засобів «Volvo» моделі «V 50», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та «Nissan» моделі «Leaf», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . При цьому, власником транспортного засобу Nissan» моделі «Leaf», державний номерний знак НОМЕР_2 , є ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про реєстарацію транспортного засобу НОМЕР_3 , копію якого долучено до матеріалів провадження. Згідно статті 269 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Потерпілий має право, в тому числі, оскаржувати постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зважаючи на те, що транспортний засіб, який належить ОСОБА_2 , в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав механічні пошкодження, ОСОБА_2 є потерпілою у даному провадженні і, відповідно, наділена правами, визначеними ч.2 ст.269 КУпАП. За загальним правилом, визначеним ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк, за заявою особи щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Як слідує з матеріалів провадження, ОСОБА_2 судом першої інстанції не повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи і копія судового рішення їй не направлялася. З постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 лютого 2024 року представник потерпілої ОСОБА_2 адвокат Янчишин В.Й. ознайомився 06 березня 2024 року, про що свідчить його підпис на заяві про ознайомлення з матеріалами справи. Апеляційну скаргу подано 08 березня 2024 року. За таких обставин, вважаю, що строк на апеляційне оскарження пропущено апелянтом з поважних причин і тому, відповідно до ст.289 КУпАП, його потрібно поновити. Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, виходячи з положень ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Цих вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи справу відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, в повному обсязі не дотримався. Аналіз наявних у справі доказів, що були предметом дослідження апеляційного суду, свідчить про передчасність та необґрунтованість висновку місцевого суду, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що суд першої інстанції розглянув справу без участі потерпілої ОСОБА_2 , яка не була повідомлено про дату, час та місце судового розгляд, що вказує на неповноту судового розгляду. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 630134 від 31 січня 2024 року, 31.01.2024 о 16 год. 00 хв. на вул. 15 Квітня, біля будинку 23, в м. Тернополі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Volvo» моделі «V 50», державний номерний знак НОМЕР_1 , проявила неуважність до дорожньої обстановки, своєчасно та відповідно не відреагувала на її зміну при початку руху, а саме, рухаючись заднім ходом, не переконалася в тому, що не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху, та скоїла наїзд на транспортний засіб марки «Nissan» моделі «Leaf», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався позаду. У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.3 (б), 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху. В матеріалах справи міститься також схема місця ДТП складена працівниками патрульної поліції, яка відбулась 31.01.2024 на вул. 15 Квітня, 23 в м. Тернополі, яка містить графічно зображені та зафіксовані об`єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об`єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено відомості про дані транспортні засоби та отримані ними пошкодження. У судовому засіданні місцевого суду ОСОБА_1 винуватою себе у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнала. Вважала, що дорожньо-транспортна пригода трапилась з вини ОСОБА_3 . Пояснила, що вона паркувала свій транспортний засіб у дворі будинку, а ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом марки «Nissan» моделі «Leaf», хотів об`їхати її автомобіль і, не дочекавшись закінчення нею маневру, здійснив наїзд на її автомобіль. Також зазначила, що дорога у дворі будинку є занадто вузькою для одночасного проїзду двох транспортних засобів, однак ОСОБА_3 цього не врахував. Також в матеріалах справи міститься письмові пояснення ОСОБА_1 , які за своїм змістом є аналогічними поясненнями, наданих місцевому суду. Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_3 від 31 січня 2024 року зазначено, що останній заїжджав до себе в двір 31.01.2024 по вул. 15 Квітня, 25, перед ним рухався автомобіль Volvo, який прийняв обочину та зупинився. ОСОБА_3 , прямуючи далі прямо, об`їжджав автомобіль Volvo, зрівнявшись з ним, після чого водій Nissan раптово вивернула в ліву сторону руль і рухаючись заднім ходом, в`їхала в нього в ліве крило. Ці пояснення зафіксовані відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, що отримані на адвокатський запит адвоката Янчишина В.Й. та долучені ним до матеріалів провадження. Такі пояснення свідка ОСОБА_3 повністю підтверджуються дослідженим, в порядку підготовки до апеляційного розгляду суддею апеляційного суду, відеозаписом, на якому зафіксовано дорожньо-транспортну пригоду, що мала місце 31 січня 2024 року о 15 год. 37 хв. Вказаний відеозапис, який зафіксовано камерами зовнішнього спостереження з будинку № 23 по вул. 15 квітня в м. Тернополі, долучено до матеріалів провадження представником потерпілої і в контексті приписів ст.252 КУпАП він є належним та допустимим доказом. Виходячи з положень ч.7 ст.294 КУпАП, зважаючи на те, що потерпіла ОСОБА_2 не повідомлялася судом першої інстанції про розгляд справи і, відповідно, не приймала участі у розгляді справи, апеляційний суд визнає обґрунтованим ненадання такого доказу до місцевого суду та вважає за можливе дати йому правову оцінку в сукупності з іншими доказами по справі. При цьому, суд зазначає, що наведені стороною захисту міркування щодо неможливості прийняття як доказу вказаного вище відеозапису носять суб`єктивний характер і не підтверджені доказами, які б з технічної точки зору могли поставити під сумнів достовірність проведеного відеозапису, оскільки ним чітко і з достатньою повнотою зафіксовано подію ДТП, за наслідками якої працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Апеляційний суд звертає увагу, що характер отриманих пошкоджень транспортними засобами «Volvo» моделі «V 50», державний номерний знак НОМЕР_1 та транспортного засобу марки «Nissan» моделі «Leaf», державний номерний знак НОМЕР_2 , узгоджується з обставинами ДТП, зафіксованими в протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнями свідка ОСОБА_3 , які він надав безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди та вищезазначеним відеозаписом. Висновок суду першої інстанції стосовно того, що за обставин про які зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення та за умови руху керованого ОСОБА_1 транспортного засобу заднім ходом такий автомобіль зазнав би ушкоджень у свою задню частину, а не у передню, є передчасними і таким, що не ґрунтується на матеріалах провадженнях і досліджених судом доказах. Так, п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху передбачає, що водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Відповідно до п. 10.1 Правил дорожнього руху перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Згідно п. 10.9 Правил дорожнього руху під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб. Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, є підставою для адміністративний відповідальності, відповідно до положень статті 124 КУпАП Виходячи з обставин, за яких відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортних засобів під керуванням ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , з урахуванням досліджених судом доказів, апеляційний суд приходить до переконання, що водій ОСОБА_1 , допустили порушення вимог Правил дорожнього руху України водій, регламентованих пунктами п. 2.3 (б), 10.1, 10.9 ПДР України, оскільки, керуючи транспортним засобом, проявила неуважність до дорожньої обстановки, своєчасно та відповідно не відреагувала на її зміну при початку руху, а саме, рухаючись заднім ходом, не переконалася в тому, що не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху, наслідком чого стало зіткнення з іншим транспортним засобом, який рухався позаду. При цьому, недотримання ОСОБА_1 вищенаведених вимоги Правил дорожнього руху України перебувають у безпосередньому причинному зв`язку з виникнення ДТП. Наведені обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, який, в порушення вимог ст.251, 252 КУпАП, поверхнево оцінив докази по справі, внаслідок чого дійшов хибного висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення. Зважаючи на викладене, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Твердження представника ОСОБА_1 адвоката Головченка О.А. стосовно того, що відносно водія ОСОБА_3 25 грудня 2023 року та 25 січня 2024 року складалися протоколи про адміністративні правопорушення за ст.44 ч.1, та ст.130 ч.1 КУпАП, як аргументація доводів, що саме дії водія ОСОБА_3 могли призвести до зіткнення транспортних засобів у вказаній дорожньо-транспортній пригоді, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки така інформація жодним чином не стосується обставин події, яка мала місце 31 січня 2024 року. За таких обставин, апеляційний суд приходить до переконання, що постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 лютого 2024 року, якою закрито відносно ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, необхідно скасувати та, в порядку ч.8 ст.294 КУпАП прийняти нову постанову, якою визнати її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Згідно положень статті 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті. Як вбачається із матеріалів справи, правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 КУпАП, вчинене ОСОБА_1 31 січня 2024 року, протокол про адміністративне правопорушення щодо неї складено також 31 січня 2024 року. Таким чином, станом на 29 квітня 2024 року строк накладення адміністративного стягнення ще не закінчився. Обираючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд враховує, що вона вперше притягується до адміністративної відповідальності; має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем роботи і вважає, що до неї слід застосувати найменш суворе стягнення, визначене санкцією статті обвинувачення, а саме - штраф у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно приписів п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особа має сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 605, 60 грн. На підставі наведеного, керуючись. ст.ст.40-1, 294 КУпАП, п о с т а н о в и в: Поновити представнику потерпілої ОСОБА_2 адвокату Янчишину В.Й. строк на апеляційне оскарження постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 лютого 2024 року. Апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_2 адвоката Янчишина В.Й. задовольнити. Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 лютого 2024 року відносно ОСОБА_1 скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя