Постанова Одеський апеляційний суд № 504/162/24

Номер провадження: 33/813/939/24 Номер справи місцевого суду: 504/162/24 Головуючий у першій інстанції Якимів А. В. Доповідач Сегеда С. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02.04.2024 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Сегеда С.М., за участю секретаря Козлової В.А., потерпілого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 адвоката Піддубного Дмитра Ігоровича на постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 05.02.2024 року у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Зазначеною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , військовослужбовця ВЧ НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, та ч.4 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 34 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. Також стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605, 60 грн. Відповідно до адміністративних матеріалів, 11.12.2023 року о 11 год. 30 хв. ОСОБА_2 за адресою: Одеська область, Одеський район, 17км+80м автодороги М28 Одеса-Южний, керуючи автомобілем Renault, д.н.з. НОМЕР_3 , не вибрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції, та не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого допустив зіткнення з автобусом БАЗ д.н.з. НОМЕР_4 , що стояв попереду. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП), автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП (а.с.3). Крім того, 11.12.2023 року о 11 год. 30 хв. ОСОБА_2 керував автомобілем Renault д.н.з. НОМЕР_3 , за адресою: Одеська область, Одеський район, 17км+80м автодороги М28 Одеса-Южний, та після ДТП з його участю вживав алкогольні напої, а саме горілку. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 2.5, 2.10 (є), за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП (а.с.40). Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 15.01.2024 року матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.124, та за ч.4. ст.130 КУпАП об`єднано в одне провадження під номером №504/162/24 (3/504/259/24) (а.с.23). Зазначені обставини стали підставою для винесення оскаржуваної постанови Комінтернівського районного суду Одеської області від 15.02.2024 року про визнання винним і притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП (а.с.65-66). Не погоджуючись із вказаною вище постановою, 15.02.2024 року, представник ОСОБА_2 адвокат Піддубний Д.І. подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, провадження по справі закрити. Зі змісту апеляційної скарги слідує, що апелянт просить провадження у справі закрити через відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, та ч.4. ст.130 КУпАП (а.с.68-74). У судове засідання, призначене на 02.04.2024 року на 11 год. 00 хв. прибув потерпілий ОСОБА_1 , який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін (а.с.86-89). Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Апеляційний суд зазначає, що відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно з положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив із того, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 124 та ч.4 ст.130 КУпАП підтверджена належними доказами. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступних обставин. Як вбачається з адміністративних матеріалів, та обгрунтовано встановлено постановою Комінтернівського районного суду Одеської області, 11.12.2023 року о 11 год. 30 хв. ОСОБА_2 за адресою Одеська область, Одеський район, 17км+80м автодороги М28 Одеса-Южний, керуючи автомобілем Renault, д.н.з. НОМЕР_3 , не вибрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції та не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого допустив зіткнення з автобусом БАЗ, д.н.з. НОМЕР_4 , що стояв попереду. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП (а.с.3). Крім того, 11.12.2023 року о 11 год. 30 хв. ОСОБА_2 керував автомобілем Renault д.н.з. НОМЕР_3 , за адресою: Одеська область, Одеський район, 17км+80м автодороги М28 Одеса-Южний, та після ДТП з його участю вживав алкогольні напої, а саме горілку. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.5, 2.10 є, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП (а.с.40). Відповідно до п. 2.10 є ПДР України, у разі причетності до ДТП водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки). За вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після ДТП за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, - передбачена відповідальність ч.4 ст.130 КУпАП. Вина ОСОБА_2 належним чином підтверджена наступними доказами: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №468337 від 11.12.2023 року (а.с.40); -поясненнями ОСОБА_4 , який був свідком того, що ОСОБА_5 спричинив ДТП, а потім, підійшовши до його авто, побачив, що останній вживає горілку (а.с.41); - поясненнями самого ОСОБА_5 , який пояснив, що після скоєння ДТП випив горілки, яка була в його машині (а.с.42); - поясненнями потерпілого ОСОБА_1 , який підтвердив, що ОСОБА_5 скоїв ДТП з авто під його керуванням (а.с.43); - поясненнями власниці пасажирської маршрутки, за кермом якої перебував ОСОБА_1 , яка пояснила, що коли прибула на місце ДТП, побачила ОСОБА_5 , від якого почула запах алкоголю з порожнини рота, і побачила пляшку горілки на передньому сидінні авто (а.с.44). - відеозаписами (а.с.50). Доводи апеляційної скарги щодо порушення працівниками поліції порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння у закладі охорони здоров`я, апеляційний суд відхиляє, оскільки вказане не охоплюється предметом доказування за інкримінованою ОСОБА_2 нормою. Разом з тим, слід вказати, що об`єктивною стороною ч. 4 ст. 130 КУпАП є саме вживання особою, яка керувала транспортним засобом алкоголю, після ДТП за його участю. Для доведення винуватості водія у вчиненні вказаного правопорушення, достатньо встановити факт вживання алкоголю після ДТП. При цьому, проведення огляду на стан сп`яніння у цьому випадку є необов`язковим. Як вбачається з відеозапису, ОСОБА_2 неодноразово підтверджував, що вживав алкоголь після ДТП з його участю. Однак висловив декілька версій вказаного: 1) вжив алкогольні напої після проведення огляду на стан сп`яніння на місці ДТП; 2) вжив алкогольні напої після відібрання крові для проведення лабораторного дослідження на стан сп`яніння у медичному закладі; 3) вжив алкогольні напої з дозволу поліцейських; 4) вжив алкогольні напої з дозволу лікарів. Таким чином, факт вживання ОСОБА_2 алкогольних напоїв після скоєння ДТП належним чином встановлений. Стосовно доводів заявника апеляційної скарги щодо небезперервності відеозапису, та порушення правил зйомки, то вони є безпідставними, так як досліджені відеозаписи, достеменно відображають всі необхідні обставини справи. Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильні висновки суду першої інстанції. Зазначені доводи є аналогічними тим, яким надана оцінка в постанові суду першої інстанції, з якою погоджується суд апеляційної інстанції. Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне роз`яснити, що законодавство вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку висуває поліцейський, був спростований фактами захисту, встановленими на підставі доказів, - і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням або її спростування. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.). Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. Отже, апеляційний суд вважає, що судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 268, 283, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в особі адвоката Піддубного Дмитра Ігоровича залишити без задоволення. Постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 15.02.2024 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду С.М. Сегеда