Постанова Одеський апеляційний суд № 947/31787/23

Номер провадження: 33/813/503/24 Номер справи місцевого суду: 947/31787/23 Головуючий у першій інстанції Іванчук В. М. Доповідач Сегеда С. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06.02.2024 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Сегеда С.М., за участю: секретаря Козлової В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні, матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Бондара Артема Васильовича на постанову Київського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Зазначеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 34 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. Також стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн. Відповідно до адміністративних матеріалів, 16.09.2023 року о 02:34 год., водій ОСОБА_1 , в м. Одеса по вул. Левітана, біля будинку № 118-А, керував автомобілем марки «HYUNDAI», д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 002121 від 16.09.2023 року. Зазначені обставини стали підставою для винесення оскаржуваної постанови Київського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2023 року про визнання винним і притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП (а.с.22). Не погоджуючись із вказаною вище постановою, представник ОСОБА_1 адвокат Бондар А.В. подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП (а.с.23-27). У судове засідання до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його адвокат Бондар А.В. не з`явились, хоча були належним чином повідомленими про час і місце судового засідання, як то передбачено ч.3 ст.277 КУпАП, про причини неявки суд не повідомили. За приписами ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Враховуючи стислі строки, встановлені законом для розгляду даної категорії справ, з огляду на військовий час, враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо належних, допустимих та об`єктивних доказів, які дають можливість ухвалити законне та обґрунтоване рішення, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 та його захисник, будучи, належним чином, повідомлені про день, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явились, суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для відкладення розгляду справи. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції. Більше того, виходячи з положень ст. 268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою Дослідивши апеляційну скаргу, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність її задоволення, виходячи з наступних обставин. Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно з положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. З постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» слідує, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. При визнанні ОСОБА_1 винним у вчиненні зазначеного правопорушення, суд першої інстанції послався на такі докази: - довідку з інформаційного порталу Національної поліції, про те, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП (постанова Ужгородського районного суду Закарпатської області від 25.10.2022 року справа №308/12270/22) (а.с.1); - протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №535713 від 16.09.2023 року (а.с.2); - висновком КНП «ООМЦПЗ» ООР №002121 від 16.09.2023 року, згідно якого, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння (а.с.3); - відеозапис, долучений до матеріалів справи (а.с.4). Однак суд апеляційної інстанції з таким твердженням не погоджується, виходячи з наступних підстав. Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Так, ч. 2 ст. 130 КУпАПвстановлено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП. Отже, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є повторність вчинення протягом року будь-якого з порушень, передбачених частиною першою ст. 130 КУпАП. Відсутність вищезазначеної кваліфікуючої ознаки, навіть за наявності будь-яких з перелічених вище, в тому числі перебування особи в стані наркотичного сп`яніння, виключає відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП. Визнаючи винним ОСОБА_1 , суд першої інстанції посилався на те, що згідно довідки інформаційного порталу Національної поліції, ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП (постанова Ужгородського районного суду Закарпатської області від 25.10.2022 року справа №308/12270/22) (а.с.1), а тому в його діях є наявний склад правопорушення, передбачений ч.2 ст.130 КУпАП. Однак, як вбачається з копії вищевказаної постанови, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП 08.09.2022 року (а.с.43-44). Таким чином, правопорушення вчинене ОСОБА_1 16.09.2023 року (згідно протоколу серії ААД №535713) не можна вважати таким, що вчинено повторно протягом року із врахуванням того, що дане правопорушення було вчинене більше чим через рік, як то передбачено ч.2 ст.130 КУпАП. Більше того, аналізуючи зміст протоколу про адміністративне правопорушення та інші наявні у справі докази, вважаю, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови, було допущено неправильне застосування норм матеріального права, а саме невірно кваліфіковано дії ОСОБА_1 , за 2 ст. 130 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Так, відповідно до ч.1 ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. Суть адміністративного правопорушення, яка викладена у протоколі, повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складений протокол. За змістом закону, розгляд справи здійснюється лише щодо особи, відносно якої складений протокол та в межах цього протоколу про адміністративне правопорушення. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 535713 від 16.09.2023 року, 16.09.2023 року о 02:34 год., водій ОСОБА_1 , в м. Одеса по вул. Левітана, біля будинку № 118-А, керував автомобілем марки «HYUNDAI», д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 002121 від 16.09.2023 року. Отже, суть правопорушення, зазначена у протоколі, не містить викладу обставин, які б вказували на повторність вчинення дій, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП та попереднього притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за цим Законом. Крім того, відповідно до ч. 7 розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено. Згідно до п.п.6 ч.7 розділу 2 вищевказаної Інструкції, у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол). За змістом ч.9 розділу 4 Інструкції, бланк постанови по справі про адміністративне правопорушення заповнюється розбірливим почерком. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до постанови, а також внесення додаткових записів після того, як постанова підписана особою, щодо якої вона винесена. У разі допущення порушень при оформленні такої постанови її заповнений бланк вважається зіпсованим. Разом з цим, із вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №535713 від 16.09.2023 року взагалі не можливо зробити висновок, яку саме частину ст.130 КУпАП порушив ОСОБА_1 , оскільки у цій графі містяться виправлення. Таким чином, вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення, в порушення вимог ст.256 КУпАП, не містить зазначення конкретної суть правопорушення, що саме порушив ОСОБА_1 та викладу всіх вірних обставин його вчинення, а саме якими саме діями, було вчинено дане правопорушення. Оскільки, протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, такий та його невід`ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об`єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного проступку. З огляду на це, на суддю при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення ст. 278 КУпАП покладено обов`язок вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи. Неналежне оформлення матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення, а саме відсутність конкретизації наведених вище даних, не дає можливості об`єктивно встановити обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, та прийняти законне рішення. За наведених обставин, суд позбавлений можливості встановити об`єктивну істину у даній справі. Таким чином, суд першої інстанції, не звернув увагу на невідповідність протоколу вимогам законодавства, а саме на те, що даний протоколу серії ААД № 534912 від 18.08.2023 року не має повної інформації, та складений з порушеннями Інструкції. Суд, викладаючи у постанові обставини, які вважав встановленими, самостійно сформулював суть правопорушення, обравши диспозицію ч.2 ст.130 КУпАП, що є неприпустимим. Апеляційний суд зазначає, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі. Аналізуючи наведені обставини та оцінюючи зазначені в матеріалах справи докази, апеляційний суд приходить до висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, його вини у вчиненні тих дій, які зазначені в протоколі та в оскаржуваній постанові суду. Виходячи з вищевикладеного, вважаю за необхідне задовольнити апеляційну скаргу, та на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП. Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст.ст. 268, 283, 287, 289, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Бондара Артема Васильовича задовольнити. Постанову Київського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати. Прийняти постанову, якою провадження відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду С.М. Сегеда