Ухвала КГС ВС № 914/127/20
від 08.04.2024 · ГосподарськаУХВАЛА 08 квітня 2024 року м. Київ cправа № 914/127/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Булгакової І. В. (головуючої), Жайворонок Т. Є. та Колос І.Б., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства "ПроКредит Банк" про стягнення збитків у розмірі 3 320 191,28 грн, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 06.03.2024 (через систему "Електронний суд") подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив (згідно прохальної частини скарги) скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2022, а рішення господарського суду Львівської області від 30.06.2022 та додаткове рішення від 14.07.2022 зі справи № 914/127/20 залишити в силі. Водночас скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі та зупинення виконання оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду у цій справі до закінчення її перегляду у касаційному порядку. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.03.2024, зокрема: у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 зі справи № 914/127/20 відмовлено; касаційну скаргу залишено без руху у зв`язку з тим, що до скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також скарга подана після закінчення строку на касаційне оскарження, а обґрунтованого клопотання про поновлення цього строку скаржником не заявлялося; також у касаційній скарзі не викладено чітких підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс) та не зазначено у прохальній частині касаційної скарги чітких вимог щодо дати оскаржуваного судового рішення; надано скаржнику строк для усунення недоліків. ОСОБА_1 01.04.2024 (через систему "Електронний суд") на виконання вимог ухвали суду про залишення його скарги без руху подав заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої скаржником додано платіжну інструкцію від 29.03.2024 №20, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 79 684,60 грн. Разом з тим у поданій заяві скаржником уточнено вимоги касаційної скарги щодо дати оскаржуваного судового рішення, згідно з якими він просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.02.2024, а також в обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник у заяві посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, зокрема вимоги статті 282 ГПК України та неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, статті 22, 1212, 261 Цивільного кодексу України та статтю 37 Закону України "Про іпотеку" за відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування вказаних норм у подібних правовідносинах. Також у заяві про усунення недоліків скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку він не отримував, а ознайомився з повним текстом судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 16.02.2024 після його опублікування, у зв`язку з чим касаційна скарга подана в межах двадцятиденного строку з дати оприлюднення судового рішення. Відповідно до положень статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Згідно з частиною третьою статті 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу. З огляду на усунення скаржником недоліків касаційної скарги та враховуючи, що касаційна скарга відповідає вимогам статті 290 названого Кодексу, Суд дійшов висновку, що подані матеріали достатні для відкриття касаційного провадження з підстав, наведених у скарзі та заяві, а строк на касаційне оскарження у цьому випадку підлягає поновленню. Водночас у касаційній скарзі ОСОБА_1 просив зупинити виконання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до закінчення її перегляду в касаційному порядку. Зазначене клопотання мотивоване тим, що відкриття виконавчого провадження та здійснення виконавчих дій, у тому числі арешту грошових коштів відповідача, може призвести до негативних наслідків для нього, зокрема, унеможливить здійснення ним господарської діяльності, сплати обов`язкових платежів та істотно погіршить майнове становище, що в цілому призведе до надмірного фінансового тягаря для скаржника - фізичної особи. Відповідно до частини першої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Аналіз вказаної статті свідчить, що клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами. Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо. Однак саме лише посилання скаржника на настання негативних наслідків у зв`язку з виконанням оскаржуваних судових рішень без надання жодних доказів (зокрема, доказів відкриття виконавчого провадження), які підтверджували б необхідність зупинення виконання (дії) оскаржуваного судового рішення у цій справі, не можуть бути безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання (дії) оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили і є обов`язковими до виконання (стаття 1291 Конституції України, стаття 326 ГПК України). Крім того, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду. Разом з тим скаржником не доведено, що захист прав скаржника, його свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Отже, враховуючи, що зупинення виконання судового рішення в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду та, беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення і з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваної постанови апеляційної інстанції, оскільки на доведення таких підстав не наведено документально обґрунтованих обставин, у Суду відсутні підстави для задоволення зазначеного клопотання. Керуючись статтями 119, 234, 294, 332 ГПК України, Верховний Суд У Х В А Л И В:
1. Поновити ОСОБА_1 строк подання касаційної скарги.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 зі справи № 914/127/20.
3. Призначити розгляд касаційної скарги у закритому судовому засіданні Касаційного господарського суду на 02 травня 2024 року об 11:00 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. 302.
4. Надати учасникам справи строк для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу до 25 квітня 2024 року.
5. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання оскаржуваної постанови Західного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 зі справи № 914/127/20 відмовити.
6. Витребувати матеріали справи № 914/127/20 господарського суду Львівської області за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства "ПроКредит Банк" про стягнення збитків у розмірі 3 320 191,28 грн.
7. Копію ухвали надіслати господарському суду Львівської області та Західному апеляційному господарському суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і не підлягає оскарженню. Суддя І. Булгакова Суддя Т. Жайворонок Суддя І. Колос