Ухвала КЦС ВС № 757/60692/19-ц

УХВАЛА 02 квітня 2024 року м. Київ справа № 757/60692/19-ц провадження № 61-3221ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Осіяна О. М. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої майну посадовою особою органу державної влади, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року, ВСТАНОВИВ: 23 червня 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив поновити строк на касаційне оскарження, ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 22 червня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року у цій справі скасувати й передати справу за підсудністю на новий розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва. Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2023 року (касаційне провадження № 61-9392ск23) касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху для усунення її недоліків, зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання. Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2023 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 13 вересня 2023 року, (касаційне провадження № 61-9392ск23) касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 22 червня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року у цій справі визнано неподаною та повернуто заявникові. 05 березня 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 14 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року у цій справі, в якій просив поновити строк на касаційне оскарження, зазначені судові рішення скасувати та передати справу до суду першої інстанції на новий розгляд. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 березня 2024 року для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 14 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року визначено суддю-доповідача - Осіяна О. М. та суддів, які входять до складу колегії: Білоконь О. В., Сакара Н. Ю. 11 березня 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про відвід (самовідвід) колегії суддів Верховного Суду у складі Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., від участі у розгляді цієї справи та передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., від участі у розгляді справи № 757/60692/19-ц передано судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. від 18 березня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., від участі у розгляді справи № 757/60692/19-ц відмовлено. 26 березня 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про відвід (самовідвід) судді Верховного Суду Осіяна О. М. (судді-доповідача), від участі у розгляді цієї справи та передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Заява мотивована тим, що існують обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, заінтересованості у розгляді справи та порушено порядок визначення суддів для розгляду справи. Крім того, зазначає, що суддя Верховного Суду Осіян О. М. уже розглядав справу № 757/60692/19-ц-ц за його позовом та, як на думку заявника, ухвалив незаконне судове рішення. Зазначає, що ухвали від 15 та 18 березня 2024 року є протиправними, юридично нікчемними та незаконними, які мають ознаки службового підроблення, несанкціонованого втручання в автоматизований розподіл справ між суддями Верховного Суду, в результаті маніпуляції автоматизованим розподілом справи внаслідок порушення порядку визначення цієї колегії суддів, що, як на думку заявника, обґрунтовано ставить під сумнів об`єктивність судді-доповідача Верховного Суду Осіяна О. М. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 березня 2024 року для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 14 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року визначено суддю-доповідача - Осіяна О. М. та суддів, які входять до складу колегії: Білоконь О. В., Шипович В. В. Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Осіяна О. М. від участі у розгляді цієї справи визнано необґрунтованою. Заяву передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 березня 2024 року вказану заяву передано для вирішення судді Верховного Суду Гудимі Д. А. У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Гудими Д. А., на підставі службової записки секретаря Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Червинської М. Є призначено повторний автоматизований розподіл судової справи. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 квітня 2024 року вказану заяву передано для вирішення судді Верховного Суду Грушицькому А. І. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України, згідно з якою суддя підлягає відводу (самовідводу), зокрема, за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Згідно із частиною третьою статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Частиною восьмою статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді. Відповідно до частини одинадцятої статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу. Згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52,від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Зі змісту поданої заяви вбачається, що доводи заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Осіяна О. М. по своїй суті зводяться до незгоди заявника із постановленими судовими рішеннями (касаційне провадження № 61-9392ск23), що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу судді. Оцінюючи доводи заявника про втручання в автоматизований розподіл справи № 757/60692/19-ц, Верховний Суд виходить з наступного. Положеннями частини третьої - п`ятої статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою у порядку, визначеному процесуальним законом. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Відповідно до частин першої, третьої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ). Згідно з частиною одинадцятою статті 14 ЦПК України несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом. Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), розробляються Державною судовою адміністрацією України та затверджуються Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України (частина тринадцята статті 14 ЦПК України). Відповідно до частини третьої розділу VIII «Автоматизований розподіл судових справ між суддями» Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України № 30 від 26 листопада 2010 року, визначено порядок автоматизованого розподілу судових справ між суддями, відповідно до якого первісний розподіл судових справ здійснюється модулем автоматизованого розподілу в хронологічному порядку їх надходження до суду (реєстрації). Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється модулем автоматизованого розподілу шляхом: 1) первісного розподілу справи; 2) додаткового визначення суддів; 3) передачі судової справи на розгляд палати, об`єднаної або Великої Палати Верховного Суду; 4) заміни судді в колегії або основного судді; 5) повторного розподілу справи; 6) передачі судової справи раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об`єднаній палаті. Постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8 затверджено Тимчасові засади використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді. Відповідно до пункту 1.7 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, визначення судді-доповідача (колегії суддів) для розгляду судових справ здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації документів відповідальною особою секретаріату відповідного касаційного суду або Великої Палати - користувачем автоматизованої системи документообігу суду, який має відповідні функціональні обов`язки та права, а також в інших випадках необхідності визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу з урахуванням спеціалізації (за наявності). Судді не є користувачами автоматизованої системи документообігу суду, які мають технічні можливості здійснювати розподіл справ. Протокол автоматизованого розподілу кожної справи оприлюднюється на сайті Судової влади, який є загальнодоступний. Автоматизований розподіл касаційних скарг у справ № 757/60692/19-ц проведено відповідно до вимог статей 14, 33 ЦПК України. Заявник не підтвердив наведені у клопотанні обставини жодними доказами. Крім того, як вже встановлювалось ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2024 року у цій справі, відповідно до доповідної записки в. о. начальника управління забезпечення автоматизованого документообігу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Присяжнюк О. від 15 березня 2024 року № 227/0/214-24 фактів втручання в автоматизовану систему документообігу суду під час здійснення автоматизованого розподілу у справі № 757/60692/19-ц не зафіксовано. Розподіл цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої майну посадовою особою органу державної влади, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, здійснено головним спеціалістом Захарчук Н. В. 06 березня 2024 року та передано судді Осіяну О. М. 07 березня 2024 року. Враховуючи викладене, визначення судді-доповідача у справі № 757/60692/19-ц здійснювалось у повній відповідності до вимог статті 33 ЦПК України, доводи заяви про відвід судді Верховного Суду Осіяна О. М., з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 36 ЦПК України, є необґрунтованими. Статтею 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Учасники справи не можуть використовувати інститут відводу судді з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Зміст ухвалених суддею судових рішень не свідчить про упередженість чи необ`єктивність судді, а є реалізацією суддею своїх процесуальних повноважень, передбачених нормами ЦПК України. Вивчивши матеріали касаційного провадження, вважаю, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 відсутні, оскільки доводи заяви не містять посилання на обставини, які б давали підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість судді Верховного Суду Осіяна О. М. Водночас, Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді. Враховуючи, що доводи заявника носять характер непідтверджених припущень, що не знайшли свого правового обґрунтування, керуючись статтями 36, 40 ЦПК України,

УХВАЛИВ: У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Осіяна О. М. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої майну посадовою особою органу державної влади, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року - відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя А. І. Грушицький