Ухвала КЦС ВС № 757/60692/19-ц

УХВАЛА 23 квітня 2024 року м. Київ справа № 757/60692/19 провадження № 61-3221ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Шиповича В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2023 року, ухвалу та постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої майну посадовою особою органу державної влади, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою. У судовому засіданні ОСОБА_1 заявив відвід колегії суддів в складі суддів Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М. Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М. відмовлено. Роз`яснено, що дане судове рішення оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Постановою Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2023 року скасовано й справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду. 05 березня 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові у цій справі, у якій просив поновити строк на касаційне оскарження, зазначені судові рішення скасувати та передати справу до суду першої інстанції на новий розгляд. Клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивовано тим, що повний текст постанови Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року складено 01 лютого 2024 року, азаявник з оскаржуваним судовим рішення апеляційної інстанції ознайомився 05 лютого 2024 року, додаючи до касаційної скарги, окрім іншого, копію розписки від 05 лютого 2024 року (реєстраційного номеру не містить), яка не може вважатись належним доказом на підтвердження підстав пропуску строку на касаційне оскарження. Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на зазначені судові рішення залишено без руху та запропоновано надати відповідні докази щодо підстав пропуску строку на касаційне оскарження в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути, наприклад: поштовий конверт з трек-номером поштового відправлення, довідка із суду щодо дати первинного надіслання (отримання/неотримання) ОСОБА_1 копії судового рішення апеляційного суду, поштового відділення зв`язку тощо, або навести інші підстави та надати до суду разом із відповідними доказами. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання. На усунення недоліків, що зазначені в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 березня 2024 року заявник направив до суду запитувані матеріали. Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Перевіривши причини пропуску строку на касаційне оскарження суд вважає, що заявлене клопотання про поновлення цього строку підлягає задоволенню. Щодо оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Підставою касаційного оскарження указаного судового рішення заявник зазначає порушення норм процесуального права, що передбачені абзацом 6 частини другої статті 389 ЦПК України. Касаційна скарга ОСОБА_1 подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 6 частини другої статті 389 ЦПК України. З урахуванням наведеного касаційне провадження в частині ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року у цій справі необхідно відкрити. У відкритті касаційного провадження в частині ухвали Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року необхідно відмовити з таких підстав. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Отже, касаційному оскарженню не підлягають ухвали суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про відвід. Ураховуючи викладене, касаційна скарга не може бути прийнята до провадження, оскільки ухвала Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року не підлягає касаційному оскарженню відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України. Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року. Відкрити касаційне провадження у даній справі. Витребувати з Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу № 757/60692/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої майну посадовою особою органу державної влади. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року у цій справі відмовити. Надіслати іншим учасникам справи копію касаційної скарги та додані до неї документи, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою та змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. До відзиву необхідно додати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О. М. Осіян О. В. Білоконь В. В. Шипович