Постанова Київський апеляційний суд № 757/60692/19-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 лютого 2023 року справа № 757/60692/19-ц провадження № 22-ц/824/3887/2023 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Музичко С.Г., суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідачі: Головне управління Національної поліції у місті Києві, Державна казначейська служба України розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 22 червня 2022 року, постановлену під головуванням судді Батрин О.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої майну посадовою особою органу державної влади, В С Т А Н О В И В : В листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом. В травні 2022 року до суду надійшло клопотання позивача про направлення цивільної справи для розгляду до Шевченківського районного суду м. Києва за підсудністю, за місцем знаходження одного з відповідачів - Головного управління Національної поліції у місті Києві (м. Київ, вул. Володимирська, 15) (т.2 а.с. 150-152). УхвалоюПечерського районного суду міста Києва від 22 червня 2022 року дану цивільну справу передано на розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва. Не погоджуючись із ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити до Шевченківського районного суду м. Києва. Скарга обґрунтована тим, що ухвала суду постановлена неповноважним складом суду. Зазначає, що подані позивачем заяви про відвід судді розглянуто і вирішено неповноваженим складом суду, та з порушенням порядку, визначеного ст.ст. 33, 36, 39, 40 ЦПК України. Вказує на незастосування технічних засобів фіксування під час судового засідання 18.02.2022 року, 22.06.2022 року, та вважає, що протоколи судових засідань від 18.02.2022 року, 22.06.2022 року є нікчемними. Зазначає, що 22.06.2022 року позивачем подано зауваження щодо технічного запису судового засідання від 18.02.2022 року та протоколу судового засідання від 18.02.2022 року, які розглянуті не були. В порушення вимог ч.ч. 3, 5 ст. 247 ЦПК України суддею Батрин О.В. не було здійснено повне відтворення технічного запису судового засідання від 18.02.2022 року, та копію вказаного звукозапису позивачу надано не було. В апелянта наявні сумніви в неупередженості та об`єктивності судді, вважає дії судді зловживанням процесуальними правами Вважає, що оскаржувана ухвала суду від 22.06.2022 року винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Направляючи справу за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва суд першої інстанції виходив із поданого позивачем клопотання та того, що місцезнаходження одного із відповідачів територіально відноситься до Шевченківського району м. Києва. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду. Відповідно до ст. 27 ЦК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Статтею 28 ЦПК України визначено підсудність справ за вибором позивача. Відповідно до ч. 15 ст. 28 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Частинами першою та другою статті 32 ЦПК України передбачено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. Як вбачається з позовної заяви, предметом спору в справі євідшкодування шкоди, завданої майну посадовою особою органу державної влади, відповідачами зазначено Головне управління Національної поліції у місті Києві, Державну казначейську службу України. 02 травня 2022 року до суду першої інстанції надійшло клопотання від позивача про направлення справи за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва, тобто за місцезнаходженням відповідача Головного управління Національної поліції у місті Києві. Місцем знаходження Головного управління Національної поліції у місті Києві є м. Київ, вул. Володимирська, 15, що територіально відносить до Шевченківського районного суду м. Києва. Відтак розгляд даної справи Шевченківським районним судом м. Києва не суперечить вимогам ст. 27, 28 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги зводяться до наявності сумнівів в неупередженості та об`єктивності судді Батрин О.В. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2021 року справу визначено судді Батрин О.В. З матеріалів справи слідує, що позивачем було неодноразово подано заяви про відвід судді Батрин О.В., в задоволенні яких увалами суду було відмовлено або залишено без розгляду. Зокрема 22.06.2022 року ОСОБА_1 подано заяви про відвід судді та секретарю судового засідання. Ухвалою Печерського районного суду 22.06.2022 року подані заяви залишено без розгляду. Відповідно до змісту вказаної ухвали заяви позивача про відвід судді та секретаря судового засідання надійшли після розгляду справи та ухвалення судового рішення про направлення справи за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва, а тому з урахуванням положень ч. ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України вказані відводи підлягали розгляду судом, що розглядає справу без передачі вирішення цього питання іншому судді. Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з ухвалами суду про відмову у задоволенні заяв про відвід чи залишенні таких заяв без розгляду. Разом із тим, вказані ухвали суду оскарженню не підлягають. Обставини, які б свідчили про винесення судового рішення неповноваженим складом суду, що згідно з п. 1 ч. 3 ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення, відсутні. Крім того, 22.06.2022 року позивач подав зауваження щодо технічного запису судового засідання від 18 лютого 2022 року та протоколу судового засідання від 18 лютого 2022 року, які ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14 липня 2022 року залишено без розгляду. Відтак посилання скаржника про те, що зауваження щодо технічного запису судового засідання та протоколу судового засідання судом розглянуто не було, спростовується вищенаведеним. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Підстави для скасування ухвали суду від 22 червня 2022 року за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 відсутні. Відповідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 375, 379, 381, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 22 червня 2022 рокузалишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач Судді