Постанова 4854 № 420/28859/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/28859/23 Головуючий в 1 інстанції: Хурса О.О. Дата і місце ухвалення 08.11.2023р., м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Бойко А.В., суддів: Федусика А.Г. Шевчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, - В С Т А Н О В И В: У жовтні 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа ОСОБА_1 , в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову відповідача ВП №64573787 від 09.10.2023 року про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2023 року позов задоволено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин по справі. Апелянт зазначив, що із наданого на адресу Відділу листа Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області вбачається, що рішення суду виконано не було та станом на 31.01.2021 року боржник має заборгованість перед стягувачем в розмірі 57 456 грн. Апелянт вказував на те, що умовою накладення на боржника штрафу у виконавчому провадженні є невиконання ним виконавчого документу (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватись такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. На думку апелянта, причини невиконання судового рішення, на які посилається позивач , не є поважними, оскільки відсутність належного бюджетного фінансування не може бути підставою для відмови у виплаті пенсії ОСОБА_1 . З огляду на викладене апелянт вважає, що оскаржувана постанова від 09.10.2023 року ВП №64573787 є правомірною та скасуванню не підлягає, а тмоу просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного: Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду по справі №540/3215/20 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року, із урахуванням виплачених сум. 14.01.2021 року Головним управлінням ПФУ було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року з розрахунку 90% від грошового забезпечення за відповідною посадою. Розмір пенсії після перерахунку склав: з 01.01.2018 - 6097,50 грн; з 01.01.2019 - 7665,75 грн; з 01.01.2020 - 9234,00 грн. Виплата пенсії в перерахованому розмірі здійснюється з лютого 2021 року. 19.02.2021 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження по справі ВП №64573787. Листом від 02.03.2021 року №2100-0801-8/10215 позивач направив відповідачу заяву про закінчення виконавчого провадженні, в якій повідомив відповідача про виконання рішення суду у добровільному порядку. Також пенсійним органом зазначено, що погашення заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань. Керуючись ст. 75 Закону №1404-VIII головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 09.10.2023 винесено постанову про накладення штрафу у сумі 5 100,00 грн за невиконання рішення суду. Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач оскаржив її до суду першої інстанції. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути прийнята лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. При цьому визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Суд вказав, що листом від 02.03.2021 року №2100-0801-8/10215 позивач направив відповідачу заяву про закінчення виконавчого провадженні, в якій повідомив відповідача про виконання рішення суду у добровільному порядку. Також пенсійним органом зазначено, що погашення заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань, однак, державним виконавцем в оскаржуваній постанові про накладення штрафів не надано мотивованого обґрунтування про визнання або не визнання причин не виконання рішення суду неповажними. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне: Відповідно до ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Частинами 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII), в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Частиною першою статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Статтею 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (пункти 1, 16 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Статтею 63 Закону №1404-VIII передбачений порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Так, частиною 1 цієї статті визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. Частиною 2 статті 63 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону №1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. Частинами першою та другою статті 75 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Аналіз наведених положень чинного законодавства свідчить про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. При цьому, визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. Як встановлено в ході розгляду даної справи, згідно виданого 13.01.2021 року Херсонським окружним адміністративним судом виконавчого листа № 540/3215/20, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області було зобов`язано провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року, із урахуванням виплачених сум. Як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 02.03.2021 року № 2100-0801-8/10215 та доданих до нього документів, направлених на адресу Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), боржником 14.01.2021 року було проведено ОСОБА_1 перерахунок пенсії на виконання судового рішення у справі № 540/3215/20 з 01.01.2018 року. Розмір пенсії ОСОБА_1 після перерахунку склав: з 01.01.2018 року 6097,50 грн., з 01.01.2019 року 7665,75 грн., з 01.01.2020 року 9234 грн. Вказане підтверджується наданими Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонської області копіями перерахунків пенсії. В свою чергу, з наданого боржником розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії, за пенсійною справою № ТХ 25856 за дорученням № Д NТХ25856/2 встановлено, що на виконання судового рішення позивачем була розрахована сума доплати до пенсії, яка підлягає виплаті ОСОБА_1 за період з січня 2018 року по січень 2021 року. Розмір вказаної доплати склав 57 456 грн. Таким чином, судом встановлено, що на виконання виконавчого листа від 13.01.2021 року № 540/3215/20, виданого Херсонським окружним адміністративним судом, боржником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області було здійснено відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 . В свою чергу рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 різниці між нарахованою після здійснення перерахунку пенсії та фактично виплаченою пенсією не виконано. В обґрунтування невиконання судового рішення в цій частині Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області посилалось на відсутність бюджетного фінансування на виплату доплати до пенсії та вказувало на те, що оскільки асигнування з Державного бюджету, які виділяються для забезпечення пенсійних виплат, розподіляє та спрямовує на фінансування пенсій та інших виплат Пенсійний фонд України, виплата нарахованої ОСОБА_1 пенсії буде здійснена по надходженню коштів з Державного бюджету України в порядку загальної черговості, після виділення коштів для виплати Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному Фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів Головному управлінню. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне: Згідно з пунктом 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 (далі - Положення), Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду. Згідно п. 4 Положення Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду і забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату, зокрема, пенсій, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат. В свою чергу, згідно положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Відповідно до п.п. 4 п. 4 Положення Пенсійний фонд України розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до закону, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат і соціальних послуг, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України. Положеннями статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" передбачено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства. Таким чином Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області не є головним розпорядником бюджетних коштів і до його повноважень не належить вирішення питань щодо отримання бюджетних призначень з Державного бюджету України. Отже, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України. Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надало відомості щодо передбачених коштів для виплати заборгованості з пенсійних виплат на 2023 рік (План доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на 2023 рік), відомості щодо переліку судових рішень, по яким погашена заборгованість з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рахунок коштів Державного бюджету України в 2023 році із зазначенням суми виплаченої заборгованості. Головне управління посилалось на те, що нараховані ОСОБА_1 суми пенсії включені до реєстру судових рішень та поставлено у відповідну чергу на безпосередню виплату пенсії. В ході розгляду справи встановлено, що позивачем у межах наданих повноважень вжито заходи з метою виконання судового рішення, а саме, здійснено розрахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 , яка підлягає виплаті стягувачу на підставі рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року і така заборгованість за період з січня 2018 року по січень 2021 року сформована позивачем в електронному вигляді та обліковується в автоматизованій системі розрахунку пенсій Пенсійного фонду України для врахування її при визначенні необхідного розміру бюджетних асигнувань, в тому числі, на погашення даної заборгованості. Однак, саме у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування виконати рішення у повному обсязі позивачем не мав можливості. При цьому позивачем була надана інформація щодо виконання судового рішення в частині перерахунку та нарахування грошових коштів та повідомлено про причини неможливості виконання судового рішення. Згідно правової позиції Верховного Суду у постановах від 13.06.2018 року у справі № 757/29541/14-а та від 24.01.2018 року у справі № 405/3663/13-а невиконання судового рішення пенсійним органом в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин та відповідно накладення штрафу у такому випадку не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. При цьому суд першої інстанції вірно вказав, що державним виконавцем в оскаржуваній постанові про накладення штрафу не надано мотивованого обґрунтування про визнання або не визнання причин не виконання рішення суду неповажними. З огляду на викладене, зважаючи на відсутність у позивача відповідного фінансового забезпечення, необхідного для виконання рішення суду, що свідчить про наявність об`єктивних підстав, які унеможливлювали виконання Головним управлінням ПФУ в Херсонській області судового рішення, колегія суддів доходить висновку про протиправність постанови головного державного виконавця про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області штрафу за невиконання судового рішення від 09.10.2023 року та наявність підстав для її скасування. Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеними висновками суду апеляційної інстанції та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення. Суддя-доповідач: А.В. Бойко Суддя: А.Г. Федусик Суддя: О.А. Шевчук