Постанова Дніпровський апеляційний суд № 203/4835/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/580/24 Справа № 203/4835/23 Суддя у 1-й інстанції - Юзефович І. О. Суддя у 2-й інстанції - Куракова В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 березня 2024 року м.Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Куракова В.В., ознайомившись з апеляційною скаргою адвоката Чіп Я.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2023 року, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 закрито за відсутності в діях останньої події та складу адміністративного правопорушення, - УСТАНОВИЛА: Постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2023 року справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито за відсутності в діях останньої події та складу адміністративного правопорушення. На зазначену постанову адвокат Чіп Я.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , 05.02.2024 року подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, постанову скасувати та ухвалити нову, якою визнати ОСОБА_2 винуватою за ст. 124 КУпАП. Перевіривши матеріали справи, вважаю, що в поновленні строку на апеляційне оскарження необхідно відмовити, апеляційну скаргу необхідно повернути апелянту за таких підстав. Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами. В апеляційній скарзі адвокат Чіп Я.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , не навів жодних мотивів, які свідчать про те, що він або його підзахисний саме з поважних причин не мали можливості своєчасно оскаржити постанову суду відносно ОСОБА_2 . З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був присутнім під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , був повідомлений, що дану справу спрямують до суду, а отже мав об`єктивну можливість відслідковувати хід судового розгляду, приймати участь в судовому розгляді, однак своїм диспозитивним правом не скористався. Право бути присутнім під час судового розгляду є альтернативним правом. Так, сторони адміністративно-деліктної справи повинні вживати самостійних заходів для реалізації даного права. Ст. 268 КУпАП передбачено вичерпний перелік статтей КУпАП, при розгляді справ за якими присутність сторін обов`язкова, 124 КУпАП до вказаного переліку не входить. В рішенні по справі «Устименко проти України» ЄСПЛ вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. За своєю правовою природою право на оскарження судового рішення полягає у тому, що особа, яка не згодна з судовим рішенням щодо неї, звертається до суду вищої інстанції для відновлення своєї репутації та захисту своїх прав, адже вважає, що суд попередньої інстанції прийняв незаконне рішення. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в поновленні строку на апеляційне оскарження слід відмовити, апеляційну скаргу повернути апелянту у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 294 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - ПОСТАНОВИЛА: Відмовити адвокату Чіп Я.М., який в інтересах ОСОБА_1 , в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2023 року відносно ОСОБА_2 . Апеляційну скаргу адвоката Чіп Я.М.повернути останньому разом з додатками. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Куракова