Постанова 4873 № 925/1310/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "25" березня 2024 р. Справа №925/1310/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Сітайло Л.Г. суддів: Отрюха Б.В. Буравльова С.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2023 (повний текст складено 20.12.2023) у справі №925/1310/23 (суддя Гладун А.І.) за позовом Гаражно-будівельного кооперативу "Зірочка-1" до ОСОБА_1 про стягнення 14 438,10 грн, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог Гаражно-будівельний кооператив "Зірочка-1" (далі - ГБК "Зірочка-1") звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 14 438,10 грн, з яких: 7 360,30 грн - пеня, 5 221,98 грн - інфляційні втрати, 1 855,82 грн - три проценти річних. В обґрунтування позовних вимог ГБК "Зірочка-1" посилається на прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання зі сплати експлуатаційних внесків та податку за землю, у зв`язку з чим позивачем нараховано до стягнення 7 360,30 грн пені, 1 855,82 грн трьох процентів річних та 5 221,98 грн інфляційних втрат, за період з 21.01.2012 до 31.10.2022. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.12.2023 у справі №925/1310/23 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ГБК "Зірочка-1" 1 947,27 грн пені, 430,18 грн трьох процентів річних, 2 254,29 грн інфляційних втрат, 2 684,00 грн судових витрат зі сплати судового збору та 1 600,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката. У решті позову відмовлено. Ухвалюючи зазначене рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що право на нарахування пені за прострочення сплати внесків та її розмір за період з 21.01.2012 до 06.02.2016 - до затвердження статуту кооперативу у новій редакції, позивачем не доведено, а вимоги про її стягнення необґрунтовані, у зв`язку з чим позов в цій частині не підлягає задоволенню. Крім того, вимогу позивача про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, за період з 21.01.2012 до 21.04.2016, за прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати експлуатаційних внесків суд першої інстанції визнав такою, що заявлена за межами строку позовної давності та дійшов висновку про відмову у позові у цій частині. У той же час, враховуючи заяву про застосування строку позовної давності, вимоги позивача про стягнення пені, нарахованої у межах строку позовної давності тривалістю 1 рік, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за період з 11.03.2019 до 11.03.2020, а також вимоги про стягнення пені, нарахованої у період дії карантину встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та у період дії правового режиму воєнного стану, суд першої інстанції визнав обґрунтованими та дійшов висновку про задоволення позову частково у розмірі 1 947,27 грн (50% від 3 893,54 грн). При цьому, вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних та інфляційних втрат, за період з 21.04.2016 до 31.12.2022, суд визнав обґрунтованими частково та дійшов висновку про задоволення позову у цій частині частково у розмірі 430,18 грн трьох процентів річних та 2 254,29 грн інфляційних втрат. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2023 у справі №925/1310/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права при неправильному застосуванні норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. ОСОБА_1 , зокрема, посилається на те, що місцевим господарським судом неправильно застосовані положення чинного законодавства щодо строків позовної давності. Також, апелянт вказує, що місцевий господарський суд вирішив, що сума сплаченого позивачем судового збору є мінімальним розміром судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до суду з позовною заявою у розмірі 2 684,00 грн, а тому повністю поклав її на відповідача, чим порушив положення пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Крім того, скаржник вважає, що виходячи із складності справи, ціни позову, виконаних адвокатом робіт, наданих послуг, необґрунтованого розрахунку витраченого ним часу, розмір заявлених вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 1 600,00 грн не є співмірним складності справи, не відповідає критерію реальності таких витрат, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом, розумності їх розміру. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі №925/1310/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Отрюх Б.В., Владимиренко С.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1310/23. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №925/1310/23. 15.01.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №925/1310/23. Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024, у зв`язку з перебуванням судді Владимиренко С.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2024 справу №925/1310/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Отрюх Б.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №925/1310/23. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2023 у справі №925/1310/23 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу Позивач, у порядку статті 263 ГПК України скориставшись своїм правом, подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Так, позивач, зокрема не погоджується з доводами апелянта щодо неправильного застосування місцевим господарським судом положень чинного законодавства стосовно строків позовної давності . Також, ГБК "Зірочка-1" просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу адвоката, надану в суді апеляційної інстанції в сумі 5 000,00 грн. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.03.2023 проведено державну реєстрацію ГБК "Зірочка-1" (ідентифікаційний код 22791887). 06.02.2016, 25.01.2020 та 06.02.2022 загальними зборами членів ГБК "Зірочка-1" затверджено статут у новій редакції, відповідно до протоколів №2, №4, №10. Відповідно до даних з журналу обліку членів ГБК "Зірочка-1" та довідки кооперативу від 09.08.2023 №249 ОСОБА_1 з січня 2012 року є членом кооперативу за адресою: м. Черкаси, вул. Оборонна, 18, та має у користуванні гараж №876, площею 21,7 кв.м. Пунктом 6.2.4 статуту встановлено, що член кооперативу зобов`язаний регулярно, у визначений термін, сплачувати членські внески та інші платежі, які затверджені загальними зборами або зборами уповноважених за поданням правління кооперативу. За змістом пункту 6.2.7 статуту член Кооперативу зобов`язаний самостійно ознайомлюватись з прийнятими в Кооперативі поточними постановами, рішеннями, оголошеннями тощо, а також з особистою фінансовою заборгованістю перед Кооперативом. У розділі 15 статуту зазначено, що вступні, пайові та експлуатаційні (щомісячні та цільові) внески є обов`язковою умовою членства. Згідно з пунктом 15.3.2 статуту розмір та порядок сплати щомісячних та цільових членських внесків для членів кооперативу затверджується загальними зборами або зборами уповноважених членів кооперативу за поданням правління кооперативу. Експлуатаційні внески сплачуються в касу кооперативу готівкою, або за погодженням правління кооперативу безготівково на поточний банківський рахунок поквартально до 20 числа першого місяця поточного кварталу (пункт 15.3.4 статуту). Пунктом 16 статуту передбачено, що земля кооперативу складається з земельної ділянки кадастровий номер 7110136700:05:005:0004, наданої йому відповідно до ухвали виконавчого комітету Черкаської міської ради №1530 від 10.12.2001 "Про надання в користування землі ГБК "Зірочка-1", яка використовується кооперативом за призначенням. Відповідно до виписки з протоколу від 09.02.2012 №64 засідання правління ГБК "Зірочка-1" розмір членського внеску та земельного податку на 2012 рік становить 300,00 грн. Відповідно до виписки з протоколу від 17.01.2013 №69 засідання правління ГБК "Зірочка-1" розмір членського внеску та земельного податку на 2013 рік становить 300,00 грн. Відповідно до виписки з протоколу від 16.01.2014 №72 засідання правління ГБК "Зірочка-1" розмір членського внеску та земельного податку на 2014 рік становить 300,00 грн, на 2015 рік становить 350,00 грн. Відповідно до виписки з протоколу від 06.02.2016 №2 загальних зборів ГБК "Зірочка-1" розмір членського внеску 2016 рік становить 350,00 грн. Відповідно до виписки з протоколу від 28.01.2017 №13 загальних зборів ГБК "Зірочка-1" розмір членського внеску 2017 рік становить 450,00 грн. Сплата земельного податку здійснюється згідно чинного законодавства України і розраховується для кожного гаража індивідуально. Відповідно до виписки з протоколу від 28.01.2018 №3 уповноважених та членів ГБК "Зірочка-1" розмір членського внеску на 2018 рік становить 500,00 грн плюс земельний податок з розрахунку штатного розгляду. Відповідно до виписки з протоколу від 30.01.2019 №26 засідання правління ГБК "Зірочка-1" розмір членського внеску на 2019 рік становить 25,00 грн за 1 кв.м гаражу та земельний податок 7,30 грн за 1 кв.м. Відповідно до виписки з протоколу від 25.01.2020 №4 загальних зборів ГБК "Зірочка-1" розмір членського внеску на 2020 рік становить 36,27 грн за 1 кв.м та земельний податок 7,30 грн за 1 кв.м. Відповідно до виписки з протоколу від 07.02.2021 №7 зборів уповноважених ГБК "Зірочка-1" розмір членського внеску на 2021 рік становить 43,93 грн за 1 кв.м та земельний податок 7,30 грн за 1 кв.м. Відповідно до виписки з протоколу від 06.02.2022 №10 зборів уповноважених ГБК "Зірочка-1" розмір членського внеску на 2022 рік складає 51,31 грн за 1 кв.м та земельний податок 7,30 грн за 1 кв.м. Згідно з витягом Управління Держгеокадастру у Черкаському районі Черкаської області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.01.2016 №32-28-99.5-242/15-16, власником (користувачем) якої є Автокооператив "Зірочка-1" за адресою: м. Черкаси, вул. Оборонна, 18, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 39576,00 кв.м становить 15 858 103,20 грн. 16.03.2023 відповідач сплатив 8 438,00 грн за гараж №876 в касу позивача, на підставі прибуткового касового ордеру №ОП-0001674 з підставою платежу: "членські внески 2022 року", що підтверджується записом у касовій низі позивача на 2023 рік. Відповідно до довідки позивача від 30.08.2023 №256 про нарахування та сплату заборгованості відповідача за внесками та платежами з 2012 до 2023 року загальний розмір заборгованості за експлуатаційні (щомісячні та цільові) членські внески і земельний податок становить 8 256,27 грн. У той же час, 16.03.2023 сплачено 8 438,00 грн. 11.09.2023 позивач надіслав відповідачу досудову вимогу від 08.09.2023, у якій просив сплатити заборгованість по пені, інфляційних збитках та трьох процентах річних за прострочення сплати боргу за користування гаражем №876 за період з 20.04.2012 по 31.12.2022 у розмірі 14 438,10 грн, у тому числі 7 360,30 грн пені, 5 221,98 грн інфляційних збитків, 1 855,82 грн трьох процентів річних. Проте, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Наведені обставини стали підставою для звернення ГБК "Зірочка-1" до суду першої інстанції з даним позовом. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи Відповідно до частини 1 статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив таке. Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію". Згідно зі статтею 2 Закону України "Про кооперацію" кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах. Рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами. При створенні кооперативу складається список членів та асоційованих членів кооперативу, який затверджується загальними зборами (стаття 7 Закону України "Про кооперацію"). За приписами статті 4 Закону України "Про кооперацію" кооперація базується на таких основних принципах: добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації; соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва; рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос); вільного вибору напрямів і видів діяльності; демократичного контролю за діяльністю кооперативних організацій та їх посадових осіб з боку членів кооперативних організацій; безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності. Статтею 10 Закону України "Про кооперацію" встановлено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство. Відповідно до статті 11 Закону України "Про кооперацію" вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу. Членство в кооперативі припиняється у разі: добровільного виходу з нього; припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу; несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу; смерті члена кооперативу - фізичної особи; ліквідації члена кооперативу - юридичної особи; припинення діяльності кооперативу. Виключення з членів кооперативу може бути оскаржене до суду (стаття 13 Закону України "Про кооперацію"). Статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут кооперативу повинен містити такі відомості: найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження; мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності; склад його засновників; умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов`язки членів та асоційованих членів кооперативу; порядок внесення змін до статуту кооперативу; порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов`язань щодо їх сплати; форми участі членів кооперативу в його діяльності; порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах; порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу; порядок розподілу його доходу та покриття збитків; порядок обліку і звітності у кооперативі; порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов`язаних з цим майнових питань; порядок скликання загальних зборів; умови і порядок повернення паю. Статут може містити інші пов`язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству (стаття 8 Закону України "Про кооперацію"). За змістом статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків. Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Як вірно зазначив суд першої інстанції, невиконання відповідачем обов`язку у зобов`язанні порушує право позивача на належне виконання зобов`язання та отримання членських внесків та податку за землю. На підставі встановлених обставин у справі, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про виникнення між сторонами зобов`язальних правовідносин з утримання території кооперативу, гаражів та обслуговування членів кооперативу, відповідно до вимог статуту та Закону України "Про кооперацію". Сплата вступного, пайового та експлуатаційного (щомісячні та цільові) внесків є обов`язковою умовою членства у кооперативі. Розмір та порядок сплати щомісячних та цільових членських внесків для членів кооперативу затверджується загальними зборами або зборами уповноважених членів кооперативу за поданням правління кооперативу. Відповідач є членом кооперативу та має у володінні і користуванні гараж площею 21,7 кв.м. та зобов`язаний сплачувати членські внески в порядку, розмірі та строки, встановлені статутом кооперативу. Статутом Кооперативу (у редакціях від 06.02.2016 та 25.01.2020) передбачено сплату членами кооперативу вступних, пайових та експлуатаційних (щомісячних та цільових) внесків (розділ 15). Згідно з пунктом 15.3.2 статуту Кооперативу (у редакціях від 06.02.2016 та 25.01.2020) розмір та порядок сплати щомісячних та цільових членських внесків для членів Кооперативу затверджується загальними зборами або зборами уповноважених членів Кооперативу за поданням правління Кооперативу. Відповідно до пункту 15.3.4 статуту Кооперативу (у редакціях станом на 06.02.2016 та 25.01.2020) експлуатаційні внески сплачуються в касу кооперативу готівкою або за погодженням з правлінням Кооперативу безготівково на поточний банківський рахунок поквартально до 20 числа першого місяця поточного кварталу. Таким чином, починаючи з 2016 року до 20.01, 20.04, 20.07 та 20.10 кожного року відповідач у рівних частинах повинен сплачувати експлуатаційний (щомісячний та цільовий) внесок, затверджений загальними зборами або зборами уповноважених членів Кооперативу за поданням правління Кооперативу на певний рік. Судом першої інстанції встановлено, що відповідач порушив зобов`язання зі сплати експлуатаційних членських внесків, і лише 16.03.2023 сплатив позивачу членські внески та податок за землю за період з 21.01.2012 до 21.10.2022, а також поточні платежі членських внесків за 2023 рік у розмірі 8 438,00 грн. За порушення строку виконання грошового зобов`язання зі сплати внесків позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача 7 360,30 грн пені, 1 855,82 грн трьох процентів річних та 5 221,98 грн інфляційних втрат за період з 21.01.2012 до 31.12.2022. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Статтею 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. За приписами пункту 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 1 статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою. Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України). Частиною 2 статті 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі. Положеннями пункту 4 статті 231 ГК України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Частиною 6 статті 232 ГК України не врегульовані відносини членів кооперативу пов`язані з порядком нарахування штрафних санкцій (пені) за несвоєчасну сплату членами кооперативу внесків та не врегульовано право членів кооперативу по аналогії до сторін договору, визначити у статуті кооперативу інший строк нарахування штрафних санкцій (пені). За приписами частини 1 статті 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про застосування до відносин сторін, за аналогією, норм частини 6 статті 232 ГК України, з урахуванням права членів кооперативу встановити у статуті інший строк нарахування штрафних санкцій (пені). Згідно з пунктом 15.5 статуту Кооперативу (у редакціях від 06.02.2016 та 25.01.2020) за несвоєчасну сплату внесків член Кооперативу і асоційований член Кооперативу сплачує неустойку у формі пені. Пеня нараховується за кожен день несплати членських (пайових, експлуатаційних, цільових) внесків за весь період заборгованості і не залежно від строку заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки. Таким чином, статутом кооперативу за аналогією з договором встановлено право нарахування штрафних санкцій за порушення строку сплати внесків не залежно від тривалості строку прострочення виконання зобов`язання зі сплати внеску. Так, за розрахунком суду першої інстанції, загальний розмір пені за 2016 рік становить 617,87 грн, загальний розмір трьох процентів річних за 2016 рік становить 67,7 грн, загальний розмір інфляційних втрат за 2016 рік становить 351,88 грн. Загальний розмір пені за 2017 рік становить 675,84 грн, загальний розмір трьох процентів річних за 2017 рік становить 74,61 грн, загальний розмір інфляційних втрат за 2017 рік становить 349,75 грн. Загальний розмір пені за 2018 рік становить 609,21 грн, загальний розмір трьох процентів річних за 2018 рік становить 68,40 грн, загальний розмір інфляційних втрат за 2018 рік становить 300,96 грн. Загальний розмір пені за 2019 рік становить 601,43 грн, загальний розмір трьох процентів річних за 2019 рік становить 74,36 грн, загальний розмір інфляційних втрат за 2019 рік становить 333,79 грн. Загальний розмір пені за 2020 рік становить 563,28 грн, загальний розмір трьох процентів річних за 2020 рік становить 72,03 грн, загальний розмір інфляційних втрат за 2020 рік становить 415,96 грн. Загальний розмір пені за 2021 рік становить 513,82 грн, загальний розмір трьох процентів річних за 2021 рік становить 51,83 грн, загальний розмір інфляційних втрат за 2021 рік становить 357,46 грн. Загальний розмір пені за 2022 рік становить 312,09 грн, загальний розмір трьох процентів річних за 2022 рік становить 21,25 грн, загальний розмір інфляційних втрат за 2022 рік становить 144,49 грн. Разом із тим, відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності. Згідно з частиною 1 статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до частини 1 статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. За приписами пункту 1 частини 2 статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановлених статтями 253-255 цього Кодексу (частина 1 статті 260 ЦК України). Частиною 1 статті 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 1 статті 261 ЦК України). Як зазначалось вище, статутом кооперативу (пункту 15.3.4) визначено строк виконання членами кооперативу зобов`язання зі сплати експлуатаційного внеску - до 20 числа першого місяця поточного кварталу. За загальними правилами визначення строків початок перебігу строку позовної давності, для звернення позивача з позовом до відповідача, розпочався 21 числа першого місяця поточного кварталу, у якому відповідач повинен був сплати членський внесок. Нарахування пені здійснюється за кожен день прострочення, тому позовна давність до вимог про стягнення обчислюється окремо за кожен день прострочення. Право на позов про стягнення пені за кожен день прострочення виникає щодня на суму боргу, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Строк позовної давності спливає через рік від дня, за який нараховано пеню. Таким чином, стягнення пені обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитором до суду, а починається з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12.03.2020 на всій території України запроваджено карантин. Відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" та введення з 24.02.2022 на всій території Україні воєнного стану продовження (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, Указом від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-IX, Указом від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-IX, Указом від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-IX, Указом від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 року №2738-IX, Указом від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX, та Указом від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16.11.2023 строком на 90 діб. Згідно з пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України У період дії в Україні воєнного та надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. З урахуванням норм пунктів 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України з 12.03.2020 до дня звернення позивача до суду строки позовної давності продовжуються. 28.09.2023 позивач звернувся до суду першої інстанції з даним позовом. Відповідно до частини 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Право на нарахування пені за прострочення сплати внесків та її розмір за період з 21.01.2012 до 06.02.2016 - до затвердження статуту кооперативу у новій редакції, позивачем не доведено, а вимоги про її стягнення суд першої інстанції визнав необґрунтованими та дійшов правомірного висновку про відмову у позові у цій частині. Як зазначалось вище, за розрахунком місцевого господарського суду розмір пені за період з 21.04.2016 до 31.12.2022 становить 3 893,54 грн (617,87 грн за період з 21.04.2016 до 31.12.2016 + 675,84 грн за період з 01.01.2017 до 31.12.2017 + 609,21 грн за період з 01.01.2018 до 31.12.2018 + 601,43 грн за період з 01.01.2019 до 31.12.2019 + 563,28 грн за період з 01.01.2020 до 31.12.2020 + 513,82 грн за період з 01.01.2021 до 31.12.2021 + 312,09 грн за період з 01.01.2022 до 31.12.2022). Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується судова колегія, про наявність підстав для задоволення позову у цій частині частково у розмірі 3 893,54 грн. Крім того, відповідно до статті 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі, порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а не обов`язком, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №922/266/20. Місцевий господарський суд дійшов висновку, з яким погоджується судова колегія, що 3 893,54 грн пені за невиконаного грошового зобов`язання за період з 21.04.2016 до 31.10.2022 зі сплати експлуатаційних внесків є надмірним. Встановлення такого значного розміру штрафних санкцій несумісне з принципом розумності, справедливості, та носить не компенсаційний характер, а є додатковим надходженням для позивача, які б він не отримав, за умови належного виконання відповідачем зобов`язань зі сплати експлуатаційних внесків. На переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з урахуванням заяви відповідача про застосування строку позовної давності, вимоги позивача про стягнення пені нарахованої у межах строку позовної давності тривалістю 1 рік, а також вимоги про стягнення пені, нарахованої у період дії карантину встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та у період дії правового режиму воєнного стану є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково у розмірі 1 947,27 грн (50% від 3 893,54 грн). Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за період з 21.01.2012 до 21.04.2016 за прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати експлуатаційних внесків заявлена за межами строку позовної давності та не підлягає задоволенню. Так, за розрахунком місцевого господарського суду, за період з 21.04.2016 до 31.12.2022, розмір трьох процентів річних становить 430,18 грн, а розмір інфляційних втрат становить 2 254,29 грн. Разом із тим, судова колегія не погоджується з такими розрахунками суду першої інстанції, оскільки судом не було застосовано до вищенаведених компенсаційних виплат загального строку позовної давності, відповідно до частини 1 статті 257 ЦК України. Здійснивши власний розрахунок, колегія суддів дійшла висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 144,38 грн трьох процентів річних та 917,91 грн інфляційних втрат за загальний період з 12.03.2020 до 31.12.2022. Тоді як у задоволенні 285,80 грн трьох процентів річних та 1 336,38 грн інфляційних втрат слід відмовити. Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити таке. Частиною 1 статті 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (пункти 1, 4 частини 3 статті 123 ГПК України). Згідно з приписами частини 2 статті 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Відповідно до частини 1 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частина 8 статті 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача суму витрат, понесених на правову допомогу адвоката у розмірі 10 000,00 грн. До позовної заяви позивачем були додані документи, які підтверджують понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, а саме: договір про надання правової допомоги від 01.08.2023 №9/ю/2023-2, кошторис витрат на юридичні послуги адвоката від 01.08.2023 №9/ю/2023-2, акт виконаних робіт від 10.08.2023, рахунок від 01.08.2023 №1-9/ю/2023-2 на суму 10 000,00 грн, прибутковий касовий ордер від 01.08.2023 №1-9/ю/2023-2 на суму 10 000,00 грн, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 27.09.2023. Отже, матеріалами справи підтверджується дотримання позивачем як строків подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, так і строків для подання доказів понесення таких витрат. Частинами 1, 2 статті 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України). Зі змісту укладеного між позивачем та адвокатом Руднічуком Дмитром Володимировичем договору про надання правової допомоги від 01.08.2023 №9/ю/2023-2 слідує, що сторони за цим договором домовились, що адвокат на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги: - ознайомлення з установчими документами, документами фінансово-господарської діяльності ГБК "Зірочка-1", які стосуються несплати експлуатаційних внесків та інших платежів ОСОБА_1 , за користування його гаражем №876, у т.ч. статутами, рішеннями керівних органів ГБК, іншими будь-якими документами пов`язаними з заборгованістю ОСОБА_1 , або мають значення, будь-якими судовими та процесуальними документами, а також документами кооперативу щодо його діяльності, статутами кооперативу, протоколами зборів та правління, листуванням сторін та усіма бухгалтерськими, іншими документами, що стосуються або можуть стосуватись спірних правовідносин, зняття з них копій; - вироблення правової позиції на підставі аналізу вивчених документів, відібрання та порівняння юридично значимої для розгляду справи та виробленої позиції документації, аналіз аналогічної судової практики у спірних правовідносинах, вчинення будь-яких інших юридично значимих дій необхідних для вирішення конфлікту; - надання предметної юридичної консультації та погодження виробленої правової позиції з клієнтом; - проведення розрахунку заборгованості, складання позовної заяви, формування повного пакету документів для подачі до суду, інших будь-яких процесуальних документів та їх відправка стороні та/або суду, контроль за рухом даної позовної заяви в суді; - участь адвоката у всіх судових засідання, що будуть слухатись судом під час розгляду цивільної справи, в якості представника клієнта, вартість участі адвоката в 1 судовому засіданні незалежно від його тривалості - 2 000,00 грн. Згідно з пунктом 2 договору загальна вартість послуг (гонорар) адвоката та обсяг, види виконаних ним робіт буде зазначено ним в кошторисі витрат, що складається у межах погоджених сторонами умов у договорі про надання правової допомоги, та за згодою сторін не може перевищувати 10 000,00 грн. У пункті 3 договору сторони погодили, що вартість роботи 1 години адвоката пов`язаної з ознайомленням з матеріалами справи, виробленням правової позиції, аналізом матеріалів, їх порівнянням, узгодженням з клієнтом позиції по справі, юридичні консультації, тощо, буде складати 1 000,00 грн. Відповідно до пункту 4 договору вартість роботи 1 години написання позовної заяву, інших документів, їх відправка, буде здійснюватися виходячи з розрахунку: 1 година - 1 000,00 грн. Сторони погодили, що вартість роботи, пов`язаної з підготовкою адвоката до участі у розгляді даної справи, складання процесуальних документів пов`язаних з цим, буде оплачена згідно з підписаним сторонами актом виконаних робіт у день його підписання, а вартість роботи пов`язаної з участю адвоката у судових засіданнях буде оплачена згідно з складеним Адвокатом загальним кошторисом витрат, до чи після ухвалення рішення суду у цій справі, що буде здійснено на підставі виставлених адвокатом рахунків (пункт 5 договору). Пунктом 6 договору встановлено, що оплата послуг адвоката здійснюється з дня отримання клієнтом відповідних рахунків на підставі підписаного сторонами акта виконаних робіт або кошторису витрат, якщо це є робота не пов`язана з підготовкою до участі у судовому засідання, коли оплата може здійснювати без підписання акта виконаних робіт на підставі виставленого адвокатом рахунка. Відповідно до кошторису витрат на юридичні послуги адвоката від 01.08.2023 №9/ю/2023-2 та згідно з актом виконаних робіт від 10.08.2023 адвокат Руднічук Д.В. надав ГБК "Зірочка-1" юридичні послуги на суму 10 000,00 грн, а саме: - ознайомлення з установчими документами, документами фінансово-господарської діяльності ГБК "Зірочка-1", які стосуються несплати експлуатаційних внесків та інших платежів ОСОБА_1 , за користування його гаражем №876, у т.ч. статутами, рішеннями керівних органів ГБК, іншими будь-якими документами пов`язаними з заборгованістю ОСОБА_1 , або мають значення, будь-якими судовими та процесуальними документами, а також документами кооперативу щодо його діяльності, статутами кооперативу, протоколами зборів та правління, листуванням сторін та усіма бухгалтерськими, іншими документами, що стосуються або можуть стосуватись спірних правовідносин, зняття з них копій. Затрачено часу - 4 год; вартість 1 год - 1 000,00 грн, що всього складає - 4 000,00 грн; - вироблення правової позиції на підставі аналізу вивчених документів, відібрання та порівняння юридично значимої для розгляду справи та виробленої позиції документації, аналіз аналогічної судової практики у спірних правовідносинах, вчинення будь-яких інших юридично значимих дій, необхідних для вирішення конфлікту Надання предметної юридичної консультації та погодження виробленої правової позиції з клієнтом. Затрачено часу - 2 год; вартість 1 год - 1 000,00 грн, що всього складає - 2 000, 00 грн; - проведення розрахунку заборгованості, складання позовної заяви, формування повного пакету документів для подачі до суду, інших будь-яких процесуальних документів та їх відправка стороні та/або суду, контроль за рухом даної позовної заяви в суді. Затрачено часу - 4 год; вартість 1 год - 1 000,00 грн, що всього складає 4 000,00 грн. Відповідно до рахунку від 01.08.2023 №1-9/ю/2023-2 на суму 10 000,00 грн ГБК "Зірочка-1" сплатив на підставі прибуткового касового ордеру від 01.08.2023 №1-9/ю/2023-2 10 000,00 грн адвокату Руднічуку Д.В. за юридичні послуги. Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання позивачу адвокатом Руднічуком Д.В. послуг на заявлену до стягнення суму. Таким чином, встановлений розмір понесених позивачем витрати на правову допомогу, які підлягають розподілу становить 10 000,00 грн. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України). Відповідно до приписів частини 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Так, за змістом частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 ГПК України. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України). Так, у відзиві на позов відповідач просив суд відмовити у стягненні з нього на користь позивача 10 000,00 грн витрат, понесених на правничу допомогу, оскільки розмір витрат є неспівмірними складності справи (справа розглядається у порядку спрощеного провадження), не відповідає критерію реальності таких витрат, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом, розумності їх розміру, оскільки складають 70% від ціни позову. Відповідач вважав, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19. За приписами частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Місцевий господарський суд, керуючись частиною 5 статті 129 ГПК України, при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, не розподілив такі витрати повністю на відповідача, не на користь якого ухвалено рішення, а поклав їх частково на позивача, на користь якого ухвалено рішення та дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн слід розподілити між сторонами пропорційно до розміру задоволення позову (32%). Так, враховуючи викладене, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката, що підлягають стягненню на його користь з відповідача становлять 3 200,00 грн (32% від 10 000,00 грн), які місцевий господарський суд розподілив між сторонами порівну:1 600,00 грн (50% від 3 200,00 грн) суд поклав на відповідача, решту 1 600,00 грн (50% від 3 200,00 грн) - на позивача. Разом із тим, оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних в частині 285,80 грн трьох процентів річних та 1 336,38 грн інфляційних втрат, до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, пропорційно до розміру задоволення позову, підлягають 2 084,46 грн, які слід розподілити між сторонами порівну: 1 042,23 грн (50% від 2 084,46 грн) покласти на відповідача, решту 1 042,23 грн (50% від 2 084,46 грн) - на позивача. Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення. В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими. При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду апеляційної скарги, має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, відповідно до статті 277 ГПК України, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2023 у справі №925/1310/23 підлягає скасуванню, в частині стягнення з відповідача 285,80 грн трьох процентів річних, 1 336,38 грн інфляційних втрат та 577,70 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову. Розподіл судових витрат Судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до приписів статті 129 ГПК України. Щодо витрат позивача на правову допомогу в суді апеляційної інстанції колегія суддів зазначає наступне. На підтвердження факту понесення позивачем вказаних витрат на професійну правничу допомогу ним до матеріалів справи долучені належним чином засвідчені копії: договору про надання правової допомоги від 01.08.2023 №9/ю/2023-2, додатку №1 від 29.01.2024 до договору про надання правової допомоги від 01.08.2023 №9/ю/2023-2, кошторису витрат на юридичні послуги адвоката від 29.01.2024 №1/24, рахунку від 29.01.2024 №1/24 на суму 5 000,00 грн, квитанції до прибуткового касового ордеру від 29.01.2024 №2 на суму 5 000,00 грн. Зі змісту укладеної між позивачем та адвокатом Рудінчуком Д.В. додаткової угоди договору №1 від 29.01.2024 до договору про надання правової допомоги від 01.08.2023 №9/ю/2023-2 вбачається, що адвокат на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги: представництво будь-яких інтересів клієнта пов`язаних з апеляційним та/або касаційним розглядом господарської справи №925/1310/23 щодо розгляду даного спору клієнта у судах апеляційної та/або касаційної інстанції, у т.ч. - вивчення та аналіз всієї документації наявної у клієнта щодо апеляційної скарги, напрацювання вигідної правової позиції, узгодження її з клієнтом, складання відзиву на апеляційну скаргу, будь-яких інших документів, для подачі їх до суду, формування та подача до суду пакету необхідної документації разом з відзивом до апеляційної скарги, участь за потреби у судовому розгляді справи, а також будь-які інші необхідні для позитивного вирішення справи юридично значимі дії. Згідно з пунктом 2 додатку №1 до договору загальна вартість послуг (гонорар) адвоката та обсяг, види виконаних ним робіт буде зазначено ним в кошторисі витрат, що складається на підставі умов укладеного сторонами договору про надання правової допомоги та цього додатку. У пункті 3 додатку №1 до договору сторони погодили, що вартість 1 години роботи адвоката, пов`язаної з ознайомленням з матеріалами справи, виробленням правової позиції, аналізом матеріалів, їх порівнянням, узгодженням з клієнтом позиції по справі, юридичні консультації, написання процесуальних документів, тощо, буде складати 1 000,00 грн. Відповідно до пункту 4 додатку №1 до договору вартість роботи 1 години написання відзиву на апеляційну (касаційну скаргу), інших подібних за обсягом та змістом документів, їх відправка, буде здійснюватися виходячи з розрахунку: 1 год - 1 000,00 грн, при цьому оплаті підлягає лише 4 год часу даної роботи. За інших умов вартість 1 год складатиме 500,00 грн . Пунктом 5 додатку №1 до договору встановлено, що оплата послуг адвоката здійснюється з дня отримання клієнтом відповідних рахунків на підставі підписаного сторонами кошторису витрат. Відповідно до кошторису витрат на юридичні послуги адвоката від 29.01.2024 1/24 адвокат Руднічук Д.В. надав ГБК "Зірочка-1" юридичні послуги на суму 5 000,00 грн, а саме: ознайомлення з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2023 у справі №925/1310/23, які знаходяться у провадженні Північного апеляційного господарського суду, а також усіма матеріалами наявними у клієнта та які стосуються предмета даної судової справи; вироблення правової позиції на підставі аналізу вивчених документів; надання юридичної консультації та погодження виробленої правової позиції з клієнтом щодо спору; складання відзиву на апеляційну скаргу та його відправка стороні та суду. Затрачено часу - 5 год; вартість 1 год - 1 000,00 грн, що всього складає - 5 000,00 грн; Вказані послуги позивачем оплачені, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 29.01.2024 №2. Відповідач жодних заперечень про розмір витрат на послуги адвоката в суді апеляційної інстанції не надав. З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, до стягнення з відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог підлягають 3 248,84 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2023 у справі №925/1310/23 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2023 у справі №925/1310/23 скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Гаражно-будівельного кооперативу "Зірочка-1" 285,80 грн трьох процентів річних, 1 336,38 грн інфляційних втрат, 577,70 грн витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

3. В іншій частині рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2023 у справі №925/1310/23 залишити без змін.

4. Резолютивну частину рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2023 у справі №925/1310/23 викласти у наступній редакції: "Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Гаражно-будівельного кооперативу "Зірочка-1" (18018, місто Черкаси, вулиця Оборонна, будинок 18; ідентифікаційний код 22791887) 1 947 (одна тисяча дев`ятсот сорок сім) грн 27 коп пені, 144 (сто сорок чотири) грн 38 коп трьох процентів річних, 917 грн (дев`ятсот сімнадцять) грн 91 коп інфляційних втрат, 559 (п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн 47 коп судових витрат зі сплати судового збору, 1 042 (одна тисяча сорок дві) грн 23 коп витрат на професійну правничу допомогу адвоката. У решті позову відмовити.".

5. Стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу "Зірочка-1" ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код 22791887) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 1 410 (одна тисяча чотириста десять) грн 03 коп судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Гаражно-будівельного кооперативу "Зірочка-1" (18018, місто Черкаси, вулиця Оборонна, будинок 18; ідентифікаційний код 22791887) 3 248 (три тисячі двісті сорок вісім) грн 84 коп витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

7. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Черкаської області.

8. Матеріали справи №925/1310/23 повернути до Господарського суду Черкаської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в частині 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя Л.Г. Сітайло Судді Б.В. Отрюх С.І. Буравльов