Постанова 4857 № 260/3758/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/3758/20 пров. № А/857/2664/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Судової-Хомюк Н.М., суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М. за участі секретаря судового засідання Демчик Л.Р. представника позивача: не з`явився представника відповідача: Мельничук Ю.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у справі № 260/3758/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,- суддя в 1-й інстанції Дору Ю.Ю., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Львів, дата складання повного тексту рішення 29.01.2021,- В С Т А Н О В И В: 13 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Закарпатської обласної прокуратури про: визнання протиправною бездіяльність Закарпатської обласної прокуратури щодо невиплати при звільненні 20.08.2020 всіх належних йому сум; зобов`язання Закарпатську обласну прокуратуру здійснити перерахунок заробітної плати з урахуванням розмірів посадового окладу згідно зі ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», починаючи з 01.01.2017 року по 20.08.2020, та з урахуванням надбавки до посадового окладу за класний чин з жовтня 2019 по день звільнення; зобов`язання Закарпатську обласну прокуратуру України сплатити позивачу різницю в недоотриманій при звільненні заробітній платі; зобов`язання Закарпатську обласну прокуратуру зробити перерахунок середнього заробітку ОСОБА_1 на день звільнення з урахуванням заробітної плати, визначеної з розмірів посадового окладу згідно зі ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», починаючи з 01.01.2017 року по 20.08.2020, та з урахуванням надбавки до посадового окладу за класний чин з жовтня 2019 по день звільнення; зобов`язання Закарпатську обласну прокуратуру виплатити вихідну допомогу ОСОБА_1 при звільненні у розмірі середнього заробітку; зобов`язання Закарпатську обласну прокуратуру виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку; зобов`язання Закарпатську обласну прокуратуру надати ОСОБА_1 довідку про розмір та складові перерахованої заробітної плати з зазначенням її складових та визначення середнього заробітку за останні 60 місяців до дня звільнення з додатком. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року у справі № 260/3758/20 скасовано та прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Закарпатської обласної прокуратури про зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Зобов`язано Закарпатську обласну прокуратуру виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні у розмірі середнього заробітку. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Верховного Суду від 18 січня 2024 року постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Справу у частині позовної вимоги про нарахування та виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, а в іншій частині постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року у справі №260/3758/20 залишено без змін. Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції в частині позовних вимог про нарахування та виплату на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та направляючи справу у цій частині на новий розгляд, суд касаційної інстанції виходив з того, що статтею 117 КЗпП України покладено обов`язок щодо визначення розміру середнього заробітку за час затримки на орган, який виносить рішення по суті спору, однак, суд апеляційної інстанції не установлював розміру заробітної плати позивача за два місяці перед звільненням і не обчислював розмір середньоденної зарплати позивача. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року прийнято до провадження справу №260/3758/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року та справу призначено до судового розгляду. Суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Так, апелянт вважає, що оскільки Закарпатською обласною прокуратурою не було виплачено ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні у розмірі середнього заробітку, наявні підстави для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 працював в органах прокуратури Закарпатської області з 02.09.2016, обіймаючи різні посади прокурора, у тому числі керівника відділу. Так, рішенням П`ятнадцятої кадрової комісії №5 від 15 липня 2020 року ОСОБА_1 визнано таким, що не пройшов атестацію. На підставі указаного рішення кадрової комісії наказом прокуратури Закарпатської області від 18 серпня 2020 року ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та органів прокуратури Закарпатської області з 20 серпня 2020 року на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Верховний суд скасовуючи постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, вказав, що суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовну вимогу про стягнення на користь ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні, не вирішував питання про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України. Колегія суддів касаційної інстанції констатувала, що задовольняючи позовну вимогу про стягнення/нарахування вихідної допомоги при звільненні, одночасно є підстави для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на підставі статті 117 КЗпП України, вимоги щодо якого є похідними від вимог про стягнення/нарахування вихідної допомоги. Враховуючи зазначені висновки, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. Частиною першою статті 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. У разі не проведення розрахунку у зв`язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку працівник мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи. Матеріалами справи підтверджується, що у зв`язку зі звільненням, відповідачем на банківський картковий рахунок позивача 19 серпня 2020 року було зараховано заробітну плату у сумі 136 682 грн 52 коп. (у тому числі компенсація невикористаної відпустки за 157 календарних днів). Крім того, 28 серпня 2020 року на картковий рахунок було зараховано заробітну плату у сумі 5 531 грн 36 коп. Також 22 вересня 2020 року та 30 вересня 2020 року на картковий рахунок зараховано кошти у сумі 4 132 грн 84 коп. та 4132 грн 84 коп.. Як зазначено у наявному в матеріалах справи листі обласної прокуратури за №15- 2098-20 від 20.01.2021, розрахунок при звільненні ОСОБА_1 був проведений на підставі наказу прокурора Закарпатської області №354-к від 18.08.2020 та довідки про кількість днів невикористаних відпусток №11-55 від 17.08.2020 (157 календарних днів). Так, у серпні 2020 позивачу відповідно до відпрацьованих днів (10 днів) було нараховано 187313,06 грн, що включало нарахування за 157 календарних днів невикористаної відпустки в сумі 171919,71 грн, щомісячна премія 6597,15 грн, доступ до держтаємниці - 360,50 грн, доплата за ОВЗ 3749,20 грн та оклад відповідно до відпрацьованих днів (10 днів) 3605,00 грн. У додаткових поясненнях, які надані до суду апеляційної інстанції Закарпатською обласною прокуратурою, відповідач зазначає, що також з 17.08.2020 по 25.08.2020 ОСОБА_1 перебував на лікарняному. Лікарняний лист серія АКА №067953 був наданий до відділу фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури Закарпатської області після звільнення працівника, тобто 30.09.2020 йому були додатково виплачені кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок прокуратури Закарпатської області в ДКСУ від Фонду Соціального страхування, а саме - 10267,92 грн. При цьому, підстав та порядку надання вихідної допомоги при звільненні, зокрема посилань на ст. 44 КЗпП, у вищевказаному наказі №354-к від 18.08.2020 не зазначено. До листа №15-2098-20 від 20.01.2021 було долучено витяг з розрахункового листа за 2020 рік, зокрема роздруківка за серпень 2020 року, яка містить детальну інформацію по всіх складових, які були нараховані ОСОБА_1 станом на день звільнення 20.08.2020. Також, Закарпатська обласна прокуратура, повідомила суд, що в той же час, в судах адміністративної юрисдикції розглядалася справа за позовом ОСОБА_1 про поновлення на роботі (справа № 260/2635/20), де рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 задоволено частково позов ОСОБА_1 до П`ятнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора та Закарпатської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення П`ятнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 15.07.2020, наказу прокуратури Закарпатської області від 18.08.2020 № 354к, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Визнано протиправним та скасовано рішення П`ятнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 15.07.2020 про неуспішне проходження атестації начальником відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та органів прокуратури Закарпатської області ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ прокуратури Закарпатської області № 354к від 18.08.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та органів прокуратури Закарпатської області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та органів прокуратури Закарпатської області з 21.08.2020. Стягнуто із Закарпатської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.08.2020 по 20.04.2021 в розмірі 239133,98 грн із утриманням із цієї суми обов`язкових податків та зборів. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та органів прокуратури Закарпатської області та стягнення із Закарпатської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 30786,70 грн, із утриманням із цієї суми обов`язкових податків та зборів допущено до негайного виконання. В іншій частині вимог позовної заяви - відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2021 апеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Колегією суддів під час розгляду справи встановлено, що на виконання вказаних судових рішень наказом керівника Закарпатської обласної прокуратури № 728к від 26.11.2021 скасовано наказ прокурора Закарпатської області від 18.08.2020 №354к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та органів прокуратури Закарпатської області та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Закарпатської області з 21.09.2020. Наказом керівника обласної прокуратури № 732к від 26.11.2021 ОСОБА_1 , посаду якого ліквідовано наказом Генерального прокурора від 08.09.2020 № 46ш, тимчасово визначено робоче місце у відділі нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Закарпатської обласної прокуратури. В подальшому, після успішного проходження атестації прокурорів, наказом керівника обласної прокуратури № 9к від 10.01.2022 ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області з 11.01.2022. Відтак, суд апеляційної інстанції у цій справі враховує те, що на виконання вищенаведених судових рішень у справі про поновлення на роботі, ОСОБА_1 у безспірному порядку за його заявою в органи казначейської служби, 02.06.2021 виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 30786,70 грн. А також, 18.10.2021 ОСОБА_1 отримав 208347,28 грн за весь час вимушеного прогулу з 21.08.2020 по 20.04.2021. При цьому, відповідно до інформації відділу фінансування та бухгалтерського обліку вихідна допомога при звільненні ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалася, у тому числі за судовим рішенням від 29.04.2021 у справі № 260/3758/20. Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 станом на постановлення у справі № 260/3758/20 рішення про зобов`язання виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні (29.04.2021), адміністративним судом у іншій справі № 260/2635/20 ОСОБА_1 було поновлено на роботі з дати звільнення та стягнуто із Закарпатської обласної прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.08.2020 по 20.04.2021 в розмірі 239133,98 грн, у тому числі середній заробіток за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 30786,70 грн (рішення суду від 20.04.2021). А відтак , встановлені обставини підтверджують відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання Закарпатську обласну прокуратуру виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи та доводи апеляційних скарг, які наведені на спростування висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що такі доводи не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Згідно ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Відповідно до ст.139 КАС України, судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у справі № 260/3758/20 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про нарахування та виплату на корить на корить ОСОБА_1 cереднього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко Повне судове рішення складено 22 березня 2024 року