Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/14280/23
від 20.03.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/14280/23 Перша інстанція: суддя Брагар В. С., повний текст судового рішення складено 22.12.2023, м. Миколаїв П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Танасогло Т.М., суддів: Димерлія О.О., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : У листопаді 2023 року ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, з вимогами про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. № 713; зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії із включенням щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. №
713. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав, що отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб. На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі №400/8063/21 від 08.12.2022р. відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2022 року та її розмір склав 16970,32 грн., при цьому пенсійним органом було безпідставно зазначений перерахунок пенсії в розмірі 65 % сум грошового забезпечення, який між тим на момент призначення пенсії розмір складав 70 % сум грошового забезпечення. З 01.10.2023 року на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі №400/7298/23, відповідачем до пенсії ОСОБА_1 встановлено та виплачено щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн. Розмір пенсії в жовтні 2023 року з урахуванням виплати в підвищеному розмірі внаслідок індексації (з 01.03.2023 року) та щомісячної доплати в розмірі 2000 грн. склав 20470,32 грн. В подальшому, під час виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2023 по справі №400/5029/23, здійснюючи перерахунок пенсії позивача виходячи з 70% грошового забезпечення (неправомірно зменшений відповідачем до 65%), ГУ ПФУ в Миколаївській області зменшив розмір щомісячної доплати відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 № 713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб з 2000,00 грн. до 866,43 грн. через збільшення внаслідок перерахунку пенсії його розміру на 1133,57 грн. (що становить 5%), що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023р., відкрито провадження у даній адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст.263 КАС України. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року, провадження у цій справі №420/14280/23 суд закрив, на підставі п.4 ч. 1 ст. 238 КАС України. Приймаючи вказану ухвалу, дослідивши зміст позовної заяви та матеріали справи суд першої інстанції виходив з того, що вимога позивача про зобов`язання ГУ ПФУ в Миколаївській області провести перерахунок пенсії обчисленої з урахуванням Постанови №713 та виплати щомісячної доплати у розмірі 2000 грн., стосується порядку виконання рішення суду у справі №400/7298/23 та не може бути заявлена як окрема позовна вимога в межах нової адміністративної справи, адже судовим рішення у справі №400/7298/23 вже встановлено право позивача на отримання передбаченої грошової доплати у розмірі саме 2000 грн. За вказаного, суд першої інстанції вважав, що спір у цій частині вже був предметом розгляду в адміністративній справі №400/7298/23, судове рішення у якій набрало законної сили, відтак вважав наявними передбачені п.4 ч.1 ст.238 КАС України підстави для закриття провадження у цій справі. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивачем подано на зазначену ухвалу апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та не правильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати ухвалу від 22.12.2023, та ухвалити рішення яким задовольнити його позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, виклавши аналогічні обставини тим, що були вказані у позові зазначає про помилковість висновку суду першої інстанції щодо тотожності позовних вимог у даній справі зі справою №400/7298/23. Скаржник звертає увагу, що предметом розгляду справи №400/7298/23 були вимоги позивача, які задоволені судом щодо нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн. Відповідно до постанови КМ України від 14.07.2021 №713 з 01.03.2022р. Саме це рішення відповідачем станом на 01.10.2023 було виконано повністю і позивач отримав щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00грн. В той час у цій справі №420/14280/23 предметом розгляду є позовні вимоги стосовно протиправності дій пенсійного органу які допущені в листопаді 2023р. вже після повного виконання попереднього рішення суду - зменшення розміру щомісячної доплати до пенсії з 2000,00 грн. до 866,43 грн. з підстав збільшення пенсії позивача на 1133,57 грн. З листопада 2023 року відповідно до іншого рішення суду в адміністративній справі №400/5029/23. Саме ці обставини не досліджувались судом при розгляді справи №400/7298/23. Рішення у справі №400/5029/23 було ухвалено пізніше та його висновки не могли бути враховані при ухваленні рішення в адміністративній справі №400/7298/23. Тому, на думку апелянта, є помилковим висновок суду першої інстанції про можливість звернення в порядку ст.382 КАС України. 05.02.2023 від відповідача у справі надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому вказуючи про хибність та необґрунтованість доводів скаржника, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, зокрема мотивуючи тим, що суд першої інстанції зробив вірний висновок про те, що вимога позивача стосовно проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 обчисленої з урахуванням постанови КМУ №713 від 14.07.2021р. та виплату щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. стосується порядку виконання рішення суду у справі №400/7298/23, та не може бути заявлена як окрема позовна вимога в межах нової адміністративної справи, адже рішенням у справі №400/7298/23 вже встановлено право позивача на отримання передбаченої грошової доплати у розмірі 2000,00 грн. На підставі ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення (в даному випадку ухвали) в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Згідно з ч.2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Пунктом 4 частини 1 статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Отже, суд може застосувати приписи вказаної вище норми лише у випадку, коли наявне судове рішення, що набрало законної сили у справі, у якій не лише сторони збігаються, а й предмет та підстави позову. У іншому ж випадку, застосування п.4 ч.1 ст.238 КАС України є необґрунтованим. Колегією суддів проаналізувавши матеріали справи встановлено, що відповідно до судового рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.08.2023р. у справі №400/7298/23 яке набрало законної сили, було: Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській область у встановленні та виплаті ОСОБА_1 з 01.03.2022 щомісячної доплати до призначеної пенсії у відповідності до постанови КМУ від 14.07.2021 №713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській область здійснити з 01.03.2022 нарахування та виплату щомісячної доплати ОСОБА_1 в розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713, з урахуванням раніше проведених виплат. В решті позову відмовлено. Згідно відповіді ГУ ПФУ в Миколаївській області від 14.11.2023р. слідує, що відповідач на виконання указаного вище рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №400/7298/23, з 01.03.2022р. проведено перерахунок пенсії за вислугу років із включенням щомісячної доплати в розмірі 2000,00грн. відповідно до постанови КМУ №713 від 14.07.2021р. Розмір пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду склав 14 736,40 грн. Розмір пенсії позивача в жовтні з урахуванням надбавок та підвищень з 01.10.2023 склав 20470,32 грн. Також, апеляційний судом встановлено, що 05.10.2023 року постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі №400/5029/23 було часткового задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 . Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 70% до 65% сум грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплатити пенсію, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01.01.2008, виходячи з 70% розміру грошового забезпечення. Згідно відповіді ГУ ПФУ в Миколаївській області від 14.11.2023 (а.с. 7), з 01.11.2023 року позивачу пенсійну виплату перераховано на виконання указаного вище судового рішення по справі №400/5029/23 від 05.10.2023. Основний розмір пенсії, на виконання рішення склав 15869,97 грн. Розмір пенсії після перерахунку збільшився на 1133,57 грн. (15869,97 - 14736,40 грн. (основний розмір пенсії на виконання рішення суду від 29.08.2023 №400/7298/23)). отже, розмір пенсії збільшився менше ніж на 2000,00 грн. У зв`язку із чим щомісячна доплата, яка встановлена на виконання рішення у справі №400/7298/23 виплачується у розмірі 866,43 грн.). Загальний розмір пенсії з 01.11.2023 становить 20629,02 грн. З наведеного слідує, що в даному випадку, як вірно вказано в апеляційній скарзі, виникли нові обставини, що виникли вже після винесення фактичного виконання відповідачем рішення суду у справі №400/7298/23 від 29.08.2023 року, які не вирішувалась судом у зазначеному рішенні, адже не були предметом розгляду справи №400/7298/23. Отже, правовідносини, що виникли у цій справі, не стосуються порядку виконання рішення суду у справі №400/7298/23, та незважаючи на те, що рішенням у справі №400/7298/23 вже встановлено право позивача на отримання передбаченої грошової доплати у розмірі 2000,00 грн., у даній справі виникли нові обставини, пов`язані зі зменшенням суми грошової доплати у розмірі 2000,00 грн. під час виконання рішення суду у справі №400/5029/23, при цьому не пов`язані з вимогами, які розглядались під час судового її розгляду, а так само і не розглядались під час судового розгляду справи №400/7298/23. Відтак, заявлені позивачем у даній справі позовні вимоги відповідно не можуть бути вирішені в порядку ст.383 КАС України у межах справи №400/7298/23, як помилково вважав суд першої інстанції ухвалюючи оскаржувану ухвалу про закриття провадження у цій справі №400/14280/23. Проаналізувавши викладене у сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що предмет та підстави позову, визначені позивачем у цій справі, стосуються саме дій відповідача щодо зменшення суми нарахування та виплати розміру щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 року відповідно до постанови КМ України №713 від 14.07.2021р. (з 2000,00 грн. до 866,43грн.) під час виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2023 у справі №400/6341/23, що не є тотожними предмету та підставам позову, за наслідком розгляду якого у справі №400/7298/23 Миколаївським окружним адміністративним судом було ухвалено рішення, яке набрало законної сили. За вказаного, є ґрунтовними доводи апелянта про те, що предмет та підстави позову у даній справі не є тотожними предмету та підставам позову у справі №400/7298/23, оскільки у позивача виникли нові обставини, які виникли вже після прийняття рішення у справі №420/5916/20 в процесі його виконання, а тому позивач не позбавлений права на звернення до суду із такою позовною заявою в окремому провадженні. Відтак, є недоцільним посилання суду першої інстанції в обґрунтування позиції про наявність підстав для закриття провадження у справі згідно п.4 ч.1 ст.238 КАС України на судове рішення у справі №400/7298/23, адже таке було ухвалене за іншими обставини та за іншого правового регулювання. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що правовідносини у цій справі підлягають вирішенню у порядку виконання органом пенсійного фонду судового рішення, випливають із порядку виконання судового рішення, яке набрало законної сили в іншій справі, оскільки суд першої інстанції належним чином не звернув увагу на нетотожність спорів у справі №400/7298/23 та у даному позові, оскільки за обставинами справи, яка розглядається, між сторонами склались інші правовідносини. Апелянт у своїй скарзі доцільно зауважує, що у рішенні Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 у справі №400/7298/23 жодним чином не досліджувалось питання зменшення розміру доплати в розмірі 2000,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. № 713здійснене під час виконання іншого судового рішення у справі №400/5029/23, відтак таким діям Головного управління ПФУ не може надаватись оцінка в порядку ст.383 КАС України, про що помилково вважав суд першої інстанції ухвалюючи оскаржувану у даній справі ухвалу. Отже, на переконання колегії суддів, висновки суду першої інстанції про те, що у цьому спорі між сторонами існує рішення суду, яке набрало законної сили, в подібному предметі спору і з тих самих підстав, є необґрунтованими. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність у даному випадку підстав для застосування п.4 ч.1 ст.238 КАС України. Отже в даному випадку судом першої інстанції постановлено необґрунтовану ухвалу яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Колегія суддів звертає увагу, що згідно позиції Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Суд апеляційної інстанції також враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 5 грудня 2018 року (справа №11-989заі18) зазначила, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. Зокрема, у рішенні від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції. Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, вказане призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. При цьому, виходячи з приписів процесуального закону, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому розгляду справи, суд апеляційної інстанції наділений повноваженням щодо направлення справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду. За вказаного, позовні вимоги по суті наразі апеляційним судом розглядатись не можуть, оскільки у справі відсутнє рішення суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, ухвала суду першої інстанції від 22.12.2023р. підлягає скасуванню, а справу №400/14280/23 належить направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. 241-243, 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 378 КАС України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року у справі №420/14280/23 скасувати. Дану справу №400/14280/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - направити до Миколаївського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Суддя-доповідач Т.М. Танасогло Судді О.О. Димерлій А.В. Крусян