Постанова 4854 № 420/28505/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/28505/23 Перша інстанція: суддя Корой С.М., ухвала суду першої інстанції прийнята 30.11.2023, у м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Танасогло Т.М., суддів: Димерлія О.О., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : У жовтні 2023 року ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив: - визнати протиправними дії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення, із зазначенням у довідці посадового окладу і окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, із обов`язковим збереженням раніше призначених з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020. у справі № 160/8324/19 відсоткових розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (а саме: 45 % - відсоткова надбавка за вислугу років; 5 % - надбавка за класну кваліфікацію; 10 % - надбавка за роботу з таємними виробами; 94,30 % - надбавка за особливості проходження служби; 35 % - премія) для перерахунку із 01.05.2023 року основного розміру його пенсії; - зобов`язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , із зазначенням у довідці посадового окладу і окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, із обов`язковим збереженням раніше призначених з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020. у справі № 160/8324/19 відсоткових розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (а саме: 45 % - відсоткова надбавка за вислугу років; 5 % - надбавка за класну кваліфікацію; 10 % - надбавка за роботу з таємними виробами; 94,30 % - надбавка за особливості проходження служби; 35 % - премія) для перерахунку із 01.05.2023 року основного розміру його пенсії. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2023р. було залишено без руху адміністративний позов ОСОБА_1 , з підставі пропуску ним встановленого КАС України строку звернення до суду з таким позовом; встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали. Згідно вказаної вище ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2023р., суд визначив позивачу, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду. З метою усунення виявленого судом першої інстанції недоліку адміністративного позову, 30.10.2023 року представник позивача до Одеського окружного адміністративного суду надав заяву про поновлення строку звернення до суду у якій, обґрунтовуючи поважність причин пропуску такого строку зазначив, що у своєму позові просить зобов`язати відповідача надати довідку станом на 01.01.2022р. для перерахунку пенсії позивача з 01.05.2023, тобто строк звернення до суду з вимогами, що стосуються перерахунку пенсії позивача з 01.05.2023 позивачем вважав дотриманий. Також, у заяві вказував, що довідка, яку позивач просить зобов`язати надати відповідачу діє (розповсюджується) на весь наступний період отримання позивачем пенсії, оскільки стосується всіх щомісячних пенсійних виплат, що здійснюються після її видання (в т. ч. і на період строку позовної давності). Отже, вимога надати довідку для перерахунку пенсії в межах строків позовної давності є правомірною, і відповідає строкам позовної давності у нашій справі. Крім того, позивач також вказував, що строк, який суд зазначив пропущеним, припадає на період дії в Україні воєнного стану і карантину, введених Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», та від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2023р., у задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду відмовлено; адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, повернуто позивачеві без розгляду. На зазначену ухвалу позивач подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи і неправильному вирішенню питання, апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, дану справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. У своїх доводах апелянт зазначає, що залишаючи адміністративний позов без розгляду суд першої інстанції залишив поза увагою, що позивач просив суд зобов`язати ООТЦК надати до ГУ ПФУ довідку про розмір грошового забезпечення позивача, із зазначенням у довідці посадового окладу і окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, для перерахунку із 01.05.2023 року основного розміру пенсії позивача. Суд першої інстанції залишив поза увагою, що дія вищевказаної довідки ООТЦК розповсюджується на весь наступний період після її оформлення, в т. ч. охоплює шестимісячний період позовної давності, для перерахунку пенсії в якому просив довідку позивач. Тобто, позивач просив оформити відповідну довідку ООТЦК для перерахунку пенсії в межах шестимісячного строку позовної давності. Ці обставини суд першої інстанції належно не дослідив, дійшов помилкових висновків. Також, скаржник звернув увагу на те, що предметом спірних правовідносин є вимога припинити правопорушення у триваючих правовідносинах, де суб`єкт владних повноважень (ООТЦК) протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. При застосуванні строків звернення до суду, як далі вказує апелянт, у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави. Відтак, у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення слід застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений ч.2 ст. 122 КАС України, оскільки це матиме наслідком неможливість реалізувати передбачене Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час без обмеження строку у визначеному законодавством розмірі. Враховуючи характер спірних правовідносин (триваючі), апелянт вважає, що принаймні шестимісячний строк позовної давності для їх задоволення в нашій справі існує, отже, однозначний висновок суду першої інстанції про пропущення строків позовної давності в нашій справі є помилковим. На підставі ст.311, ст.312 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Сторонами у справі не висловлено заперечень з приводу розгляду справи апеляційним судом в порядку письмового провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання. Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення (в даному випадку ухвали) в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив встановлений законом строк звернення до суду з цим позовом без поважних причин, у визначений судом строк недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху позивачем не усунуті. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його необґрунтованим, виходячи з наступного. За приписами ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на пенсії, інші види соціальних виплат і допомоги. Право на соціальний захист належить до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених статтями 22, 64 Конституції України. Водночас право на судовий захист гарантується статтями 55, 124 Конституції України. Слід зазначити, що у відповідності д ч.ч. 1,4 ст.63 Закону №2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Також, колегія суддів зазначає, що Кабінет Міністрів України постановою від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» затвердив Порядок № 45, який визначає алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема, територіальний орган Пенсійного фонду України та державний орган, з якого осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, було звільнено зі служби, для реалізації перерахунку раніше призначених пенсій. При цьому, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює і Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 3-1). У відповідності до пунктів 23, 24 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії. Про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі ст.63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії. Виходячи з викладеного, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, що може бути реалізовано або шляхом повідомлень та інформувань територіального органу Пенсійного фонду України органами влади або шляхом звернення пенсіонера з відповідною заявою та доданими до неї документами. Водночас, централізований механізм повідомлень та інформувань територіального органу Пенсійного фонду України органами влади, у спосіб, визначений пунктами 1- 3 Порядку № 45, є основним способом реалізації права на перерахунок раніше призначених пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, який має бути здійснено автоматично, без додаткового звернення пенсіонера та подання ним довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку його пенсії. Однак, коли в централізованому порядку таку довідку не буде подано до органів, що здійснюють перерахунок пенсії, а пенсіонерові в її видачі відповідним державним органом буде відмовлено, останній не матиме змоги реалізувати своє право на перерахунок, визначене статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, оскільки до моменту отримання належної довідки від пенсіонера чи належного державного органу в пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії. Оцінюючи доводи апеляційної скарги, враховуючи в тому числі викладене, судова колегія звертає увагу, що в силу вимог ч.1 ст.118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Апеляційний суд враховує, що розглядаючи питання застосування строку звернення до суду у правовідносинах щодо перерахунку пенсії у зв`язку із зміною розміру видів грошового забезпечення, Верховний Суд у рішенні від 15 лютого 2018 року в зразковій справі № 820/6514/17 зробив висновок, що КАС України є загальним законом, яким урегульовано строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким урегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених із військової служби та строки перерахунку пенсії, є Закон № 2262-ХІІ. Строки перерахунку пенсій регламентуються положеннями статті 51 Закону № 2262-ХІІ, частинами другою, третьою якої визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Отже, законодавцем прямо передбачено, що непроведення перерахунку пенсії колишньому військовослужбовцю з підстав, зокрема, вини органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, проводиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Відповідно до обставин цієї справи, спірною є відмова Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у підготовці та наданні до ГУ ПФУ довідки про розмір грошового забезпечення, із зазначенням у довідці посадового окладу і окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, для перерахунку основного розміру його пенсії. Слід зазначити, що Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 січня 2021 року у справі №520/11178/2020 дійшов висновку, що у правовідносинах щодо невидачі виправленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії не підлягає застосовуванню шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною 2 статті 122 КАС України, оскільки, таке застосування матиме наслідком неможливість реалізувати позивачем передбаченого статтею 51 Закону № 2262-ХІІ права на перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення. Застосовуючи вищенаведене у системною взаємозв`язку, колегія суддів вважає, що неправомірні дії відповідача (у разі встановлення такого судовим рішенням) щодо невидачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії впливають на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання пенсії у більшому розмірі. Відтак, застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізації позивачем права, передбаченого статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення у межах визначених статтею 51 цього Закону строків. Указаний висновок апеляційного суду повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.12.2023 року у справі №380/1907/23, застосовуючи які при розгляді даної справи колегія суддів звертає увагу на те, що в указаній вище постанові Верховний Суд зазначив в тому числі, що обмеження права пенсіонера, що отримує пенсію на підставі норм Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок належної йому пенсії, який проведено несвоєчасно через ненадання довідки про розмір грошового забезпечення відповідними державним органом, з якого позивач звільнився на пенсію, будь-яким строком є неприпустимим з огляду на приписи статті 51 Закону № 2262-ХІІ. Крім того, Судова палата у своїй постанові від 12.12.2023р. у справі №380/1907/23 в цій справі вважала правильною правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 26 січня 2021 року в справі № 520/11178/2020 і дійшла висновку про наявність підстав для відступлення від правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 12 квітня 2023 року в справі № 380/14933/22, та керуючись зазначеними у своєму судовому рішенні мотивами під час розгляду цієї справи №380/1907/23, Судова палата сформулювала наступний правовий висновок: -Видача довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії державними органами, зазначеними в пункті 2 Порядку № 45, є одним з етапів реалізації права особи на перерахунок пенсії в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. -Згідно із частиною третьою статті 51 цього Закону перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. -Тому до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб`єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду. -Застосування вказаного строку звернення до адміністративного суду унеможливить реалізацію права, передбаченого статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі непроведення перерахунку з вини державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії». Указаний правовий висновок Верховного Суду є цілком релевантним до спірних правовідносин та підлягає застосуванню апеляційним судом під час розгляду цієї апеляційної скарги ОСОБА_1 . Підсумовуючи викладене у сукупності, колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про порушення позивачем - ОСОБА_1 встановлених КАС України строків звернення до суду з даним позовом. Отже в даному випадку судом першої інстанції постановлено необґрунтовану ухвалу яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Колегія суддів звертає увагу, що згідно позиції Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Суд апеляційної інстанції також враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 5 грудня 2018 року (справа №11-989заі18) зазначила, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. Зокрема, у рішенні від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції. Враховуючи викладене оскільки суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви без розгляду, а тому, оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 30.11.2023р. підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Статтею 320 КАС України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Отже, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому розгляду справи, суд апеляційної інстанції наділений повноваженням щодо направлення справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду. За вказаного, позовні вимоги по суті наразі апеляційним судом розглядатись не можуть, оскільки у справі відсутнє рішення суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, ухвала суду першої інстанції від 30.11.2023р. підлягає скасуванню, а справу №420/28505/23 належить направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. 241-243, 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 378 КАС України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у справі №420/28505/23 скасувати. Справу №420/28505/23 за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Суддя-доповідач Т.М. Танасогло Судді О.О. Димерлій А.В. Крусян