Постанова 4813 № 519/879/24

Номер провадження: 22-ц/813/6189/24 Справа № 519/879/24 Головуючий у першій інстанції Барановська З.І. Доповідач Карташов О. Ю. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24.10.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Карташова О.Ю. суддів: Коновалової В.А., Назарової М.В. за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Голосов Юрій Валерійович на ухвалу Южного міського суду Одеської області від 24 червня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст заявлених вимог В червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Южного міського суду Одеської області з позовом до АТ «Одеський припортовий завод», просила стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 24 червня 2024 року позовну заяву представника ОСОБА_1 до АТ «Одеський припортовий завод» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні повернуто особі, яка її подала. Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі дійшов висновку про повернення позову з підстав відсутності підтвердження повноважень адвоката Голосова Ю.В., матеріали позовної заяви не містять доказів на підтвердження права Голосова Ю.В. на зайняття адвокатською діяльністю. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Голосов Ю.В., просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Скарга мотивована тим, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок, а повноваження представника позивача підтверджені ордером адвоката, який є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Пояснення учасників справи Від скаржника надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі. Представник АТ «Одеський припортовий завод» у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належно, тому, в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи. Встановлені обставини справи З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Голосов Ю.В. звернулась до суду з вищевказаним позовом. Згідно переліку, до позовної заяви додано ордер, копію договору про надання правової допомоги, копію додаткової угоди. Втім, в матеріалах справи відсутні такі додатки, разом з тим в матеріалах справи немає акту відповідальних працівників про неподання вказаних додатків позивачкою до суду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Частиною першою статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Частиною четвертою статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дорученням органу, уповноваженого на надання безоплатної правничої допомоги. Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення), з подальшими змінами, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Згідно з підпунктом 12.4 пункту 12 Положення, ордер має містити наступні реквізити: назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо). Таким чином, з огляду на те, що представник позивача - адвокат Голосов Ю.В. веде судову справу від імені позивача, він як адвокат має право надавати суду ордер, який є належним документом, що підтверджує повноваження на представництво особи, зокрема, на вчинення такої процесуальної дії, як подання та підписання позову від імені ОСОБА_1 . Суд першої інстанції цього не врахував і дійшов помилкового висновку про подання та підписання позовної заяви особою, яка не має такого права, а відтак і про наявність підстав для повернення такого позову. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлені гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ до суду був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні від 13.01.2020 у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також, Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", №47273/99, пп. 50-51 та 69, та "Walchli v. France", № 35787/03, п. 29). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 у справі № 9901/736/18 (провадження № 11-989заі18) дійшла висновку про те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. Отже, суд першої інстанції, вирішуючи питання про наявність у представника позивача повноваження представляти інтереси останнього, занадто формально підійшов до оцінки обставин, що позбавило позивача права на розгляд справи у суді першої інстанції. За таких обставин, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Таким чином, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим наявні підстави для скасування ухвали Южного міського суду Одеської області від 24 червня 2024 року і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 379, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Голосов Юрій Валерійович, задовольнити. Ухвалу Южного міського суду Одеської області від 24 червня 2024 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Судді О.Ю. Карташов В.А. Коновалова М.В. Назарова