Постанова Львівський апеляційний суд № 461/4994/23

Справа № 461/4994/23 Головуючий у 1 інстанції: Кротова О.Б. Провадження № 22-ц/811/2114/23 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Шандри М.М. суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А. за участю секретаря: Гай О.О. з участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 17 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Шапіро Ірина Вячеславівна, про звернення стягнення на майно в натурі, що входить до обсягу спадкового майна, ВСТАНОВИЛА: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просила в рахунок боргу в сумі 130 000,00 євро звернути стягнення на майно, яке було передане ОСОБА_3 у натурі, що входить до обсягу спадкового майна за померлим ОСОБА_4 , а саме на: - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , Реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1622162446101; - приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_2 , Реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 482171146101; - приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_2 , Реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 16378120; - земельну ділянку площею 0,2727 га, з кадастровим номером 4623084800:01:005:0002, яка розташована в с.Красів Миколаївського району Львівської області; - земельну ділянку площею 0,25 га, з кадастровим номером 4623084800:01:005:0001, яка розташована в с.Красів Миколаївського району Львівської області. 11.07.2023 представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на більш цінне спадкове майно, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , Реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1622162446101; приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_2 , Реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 482171146101; земельну ділянку площею 0,25 га, з кадастровим номером 4623084800:01:005:0001, яка розташована в с.Красів Миколаївського району Львівської області; земельну ділянку площею 0,2727 га, з кадастровим номером 4623084800:01:005:0002, яка розташована в с.Красів Миколаївського району Львівської області. Заява обґрунтована тим, що 21.12.2020 між чоловіком відповідачки - ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено договір безвідсоткової позики, за яким остання передала ОСОБА_4 суму в розмірі 130 000,00 євро. ОСОБА_4 зобов`язувався повернути кошти за даною розпискою до 21.12.2022, чого не зробив, про що свідчить залишення оригіналу розписки у позивачки. 14.03.2023 під час зустрічі з відповідачкою ОСОБА_1 стало відомо про те, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За заявою ОСОБА_3 про прийняття спадщини від 03.04.2023 приватним нотаріусом Шапіро І.В. було заведено спадкову справу № 01/2023 після смерті ОСОБА_4 . 06.06.2023 ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Шапіро І.В. із претензією- вимогою до спадкоємців померлого ОСОБА_4 15.06.2023 позивачкою на електронну адресу ОСОБА_3 було надіслано вимогу виконати зобов`язання за договором безвідсоткової позики, однак остання відмовилася виконати зобов`язання, у зв`язку з чим ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом. Зазначає, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки під час визначення оцінювачем ОСОБА_5 вартості об`єктів нерухомого майна, що входить до спадкової маси ОСОБА_4 , в мережі Інтернет було виявлено оголошення щодо продажу нерухомого майна, яке за описом співпадає з майном, що входить до спадкової маси ОСОБА_4 . З Інформаційної довідки №335869041 від 15.06.2023 за ІПН НОМЕР_1 ОСОБА_3 та Інформаційної довідки №335869218 від 15.06.2023 за ІПН НОМЕР_2 ОСОБА_4 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відсутні записи про накладення обтяження на майно, що входить до обсягу спадкового майна, тому, ОСОБА_3 може в будь-який час отримати свідоцтво про право на спадщину і відчужити вказане спадкове майно у власність інших осіб. Ця обставина істотно утруднить захист прав позивачки, оскільки може виникнути необхідність додатково оспорювати дійсність правочинів щодо відчуження спадкового майна. На підставі наведеного просив задовольнити заяву про забезпечення позову. Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 17.07.2023 заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Клінчикова С.О. про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1622162446101. В іншій частині вимог - відмовлено. Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що мотивами ухвали було те, що вартість вказаної квартири, відповідно до наданого висновку оцінювача 6 570 685,00 грн, що охоплює ціну позову, заявленого позивачкою 5 143 983,00 грн. Проте, з таким висновком не можна погодитись оскільки, суд не врахував, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.06.2023 щодо нерухомого майна ОСОБА_3 , вбачається те, що квартира по АДРЕСА_1 придбана в шлюбі з ОСОБА_4 , внаслідок чого лише 1/2 частина квартири входить до спадщини. Суд не врахував вимоги ст. 60 Сімейного кодексу України, на яку посилався заявник у заяві про забезпечення позову, а саме не врахував факт перебування квартири у спільній сумісній власності подружжя, які є рівними, а тому позивачка може претендувати на 1/2 частину вказаної квартири, що у свою чергу, свідчить про не співмірність забезпеченого позову з позовними вимогами. Крім того, зі змісту ч. 2 ст. 1282 ЦК України, задоволення вимог кредитора можливо лише за рахунок майна спадкодавця переданого спадкоємцю в натурі, тобто за рахунок 1/2 частини вказаної квартири, вартістю 3 285 342,50 грн, що не співмірно з розміром заявлених позивачкою вимог. Просить ухвалу скасувати в частині відмови в частині вимог про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спадкове майно, а саме: - приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_2 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 482171146101; - земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 4623084800:01:005:0001, яка розташована в с.Красів Миколаївського району Львівської області; - земельну ділянку площею 0,2727 га з кадастровим номером 4623084800:01:005:0002, яка розташована в с. Красів Миколаївського району Львівської області. Постановити нову ухвалу, якою забезпечити позов шляхом накладення арешту також на: - приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_2 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 482171146101; - земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 4623084800:01:005:0001 яка розташована в с. Красів Миколаївського району Львівської області; - земельну ділянку площею 0,2727 га з кадастровим номером 4623084800:01:005:0002, яка розташована в с. Красів Миколаївського району Львівської області. Відзив на апеляційну скаргу не подано. У судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу з підстав, зазначених у ній. Інші учасники справи у судове засідання апеляційної інстанції не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому їх неявка, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їхньої відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав. Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України). Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що ухвала суду цим вимогам не повністю відповідає з огляду на таке. Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому його виконанні. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 151 ЦПК України). Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову. У частині першій статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Позов, зокрема, забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності та обґрунтованості запропонованого заявником способу забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним способом забезпечення позову та предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) дійшла висновку, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Враховуючи наведене, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що невжиття заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити у разі задоволення позовних вимог виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду. Однак, колегія суддів звертає увагу, що предметом позову у цій справі є звернення стягнення на нерухоме майно, яке було зареєстроване за ОСОБА_3 та входить до обсягу спадкового майна за померлим ОСОБА_4 , в рахунок боргу в сумі 130 000,00 євро. Тому, з огляду на предмет позову, колегія суддів вважає за доцільне накласти арешт в межах ціни позову 5 143 983,00 грн на нерухоме майно: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1622162446101; приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_2 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 482171146101; земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 4623084800:01:005:0001 яка розташована в с. Красів Миколаївського району Львівської області; земельну ділянку площею 0,2727 га з кадастровим номером 4623084800:01:005:0002 яка розташована в с. Красів Миколаївського району Львівської області. Такий захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами, відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, має тимчасовий характер та не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачки, оскільки арештоване майно фактично перебуває у її володінні, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити його. Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи наведене, ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 21.09.2023 слід скасувати та постановити нову постанову, якою заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити частково. Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, ст. 381-384 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 21 вересня 2023 року скасувати. Постановити нову постанову, якою заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити частково. Накласти арешт в межах ціни позову 5 143 983,00 грн на: - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1622162446101; -приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_2 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 482171146101; -земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 4623084800:01:005:0001 яка розташована в с. Красів Миколаївського району Львівської області; -земельну ділянку площею 0,2727 га з кадастровим номером 4623084800:01:005:0002 яка розташована в с. Красів Миколаївського району Львівської області. Стягувач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , телефон НОМЕР_4 . Боржник: ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 , телефон НОМЕР_5 . Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повний текст постанови складено: 01.03.2024 Головуючий Судді