Постанова 4818 № 631/675/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2020 року м. Харків справа №631/675/19 провадження №22-ц/818/1777/20 Харківський апеляційний суд у складі: головуючого: Маміної О.В. суддів: Бровченка І.О., Бурлака І.В., за участю секретаря - Сізонової О.О. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 , відповідач: ОСОБА_2 , третя особа: Державний нотаріус Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Змієвська Тетяна Миколаївна розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: державний нотаріус Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Змієвська Тетяна Миколаївна про визнання заповіту недійсним за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Нововодолазького районного суду Харківської області від 09 грудня 2019 року у складі судді Трояновської Т.М.,- в с т а н о в и в: 09 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до ОСОБА_2 , в якому, з урахуванням уточнення позову від 06.12.2019 року, просить визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ім`я ОСОБА_2 , посвідчений державним нотаріусом Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Змієвською Т.М. 06 грудня 2019 року ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову,в якій вона просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , на яку свідоцтво про право на спадщину за заповітом, після смерті ОСОБА_3 , видане на ім`я ОСОБА_2 . Ухвалою Нововодолазського районного суду Харківської області від 09 грудня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено. Ухвалу мотивовано тим, що позивачем не надано беззаперечних та переконливих доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову або обґрунтоване припущення такої загрози, об`єктивних обставин, що несуть реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання судового рішення заявником також не наведено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Нововодолазського районного суду Харківської області від 09 грудня 2019 року та повернути справу в той же суд для прийняття рішення про накладення арешту, зазначає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи. Зазначає, що отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом, ОСОБА_2 має необмежене право і можливість вирішити долю спадкового майна на свій розсуд поза інтересів позивача. Відзиву на апеляційну скаргу не надано. Заслухавши суддю-доповідача, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне. Відмовляючи у задоволені заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано беззаперечних та переконливих доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду або обґрунтоване припущення такої загрози. Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи. Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України). За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову. Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Отже, вжиття заходів забезпечення позову має бути співмірними з заявленими позовними вимогами. Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 пред`явлено позов, в якому вона просить визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ім`я ОСОБА_2 , посвідчений державним нотаріусом Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Змієвською Т.М. Як на підставу вжиття заходів забезпечення позову позивач посилається на те, що після смерті її баби - ОСОБА_3 відкрилася спадщина , яка складається з квартири АДРЕСА_1 , яка згідно з оспорюваним заповітом успадкована ОСОБА_2 . Вказує, що оскільки цей заповіт, на її думку, має бути визнано судом недійсним, а відповідачем вже отримано свідоцтво про право на спадщину, отже існує реальна загроза, що ОСОБА_2 може розпорядитися квартирою на власний розсуд до ухвалення судового рішення, що утруднить його подальше виконання. Так, матеріали справи свідчать про те, що між сторонами існує спір про визнання недійсним заповіту. При цьому до складу спадщини входить квартира, що за життя належала померлій ОСОБА_3 . Наразі відповідачеві видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказану квартиру. Враховуючи, що спір стосується нерухомого майна, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання можливого рішення суду, колегія суддів, оцінивши доводи заявника, приходить до висновку про обґрунтованість та наявність підстав для забезпечення позову, виходячи із наявності дійсного спору між сторонами, та того, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася, утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову. Разом з тим, колегія суддів не погоджується з вимогами заяви про забезпечення позову щодо вжиття такого заходу як накладення арешту на нерухоме майно. До видів забезпечення позову законом віднесено накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (пункт 1 частини 1 статті 150 ЦПК України), а також заборону вчиняти певні дії (пункти 2,4 частини 1 статті 150 ЦПК України). Під арештом майна слід розуміти заборону розпорядження цим майном, а в певних випадках - і користування ним. Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов`язана з необхідністю збереження об`єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення. Зважуючи на характер спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що найбільш виваженим і збалансованим, з урахуванням інтересів сторін і завдань цивільного судочинства, є обрання такого виду забезпечення позову ОСОБА_1 як заборона відчуження квартири АДРЕСА_1 . Постановляючи судове рішення про часткове задоволення заяви позивача ОСОБА_1 та накладення заборони відчуження на нерухоме майно, апеляційний суд виходить з того, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а також бере до уваги положення ст.ст.154,155, 156, 158, 159 ЦПК України про можливість заміни одного заходу забезпечення на інший, скасування заходів забезпечення, можливість застосування зустрічного забезпечення, за заявою відповідача та відшкодування збитків, заподіяних особі внаслідок застосування заходів забезпечення позову. Керуючись ст.ст.2, 149, 150, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 та п. п. 3,4 ч. 1 , ч. 2 ст.376, ст.ст.381-384, 389,390 ЦПК України, апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Нововодолазького районного суду Харківської області від 09 грудня 2019 рокускасувати. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково. Заборонити відчуження у будь-який спосібквартири АДРЕСА_1 . Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: О.В.Маміна Судді: І.О. Бровченко І.В. Бурлака Повне судове рішення складено 15 квітня 2020 року.