Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/8794/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/8794/23 Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В., рішення суду першої інстанції ухвалено 15.11.2023, м. Миколаїв П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Танасогло Т.М., суддів: Димерлія О.О., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення,- В С Т А Н О В И В: У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення від 07.02.2023 року про скасування рішення ВГІРФО УМВС України в Миколаївській області від 03.04.2009 року про набуття громадянства за територіальним походженням ОСОБА_1 . Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 року позов задоволено у повному обсязі. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт вказував на те, що оскаржуване рішення про скасування рішення про набуття позивачем громадянства було прийнято у зв`язку з невиконанням ним зобов`язання, взятого на себе при поданні декларації про відмову від іноземного громадянства. Апелянт вважає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення звернув увагу лише на такі підстави прийняття рішення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України, як подання фальшивих документів, що повинні бути встановлені у відповідний спосіб та порядок визначений законодавством. Апелянт стверджує, що Управління Державної міграційної служби у Миколаївській області в обґрунтування прийняття оскаржуваного рішення не посилалось на подання ОСОБА_2 фальшивих документів. При цьому, апелянт зазначає, що факт свідомого невиконання зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство) в декларації про відмову від іноземного громадянства підтверджується листом посольства Азербайджанської Республіки в Україні № 4/KYV/011/23 від 19.01.2023 року та не заперечується і самим позивачем у справі. Посилаючись, зокрема, на положення ст. 21 Закону України «Про громадянство», апелянт вважає, що у Управління Державної міграційної служби у Миколаївській області були наявні підстави для скасування рішення про оформлення позивачу громадянства, що не було враховано судом першої інстанції. Зважаючи на зазначене апелянт просив скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 03.01.2024 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому виклав свої заперечення щодо доводів апеляційної скарги та вказав на те, що припинення громадянства України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 можливе лише на підставі Указу Президента України, а не рішенням Управління ДМС у Миколаївській області, яке не має повноважень на позбавлення позивача громадянства. З огляду на викладені у відзиві заперечення представник позивача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 року без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне: Судом встановлено, що 26.03.2009 року ОСОБА_1 звернувся до ВГІРФО Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївської області із заявою про набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство». Підставою для звернення позивача до ВГІРФО із відповідною заявою стало рішення Центрального районного суду м. Миколаєва № 2-12-12557\08 від 11.12.2008 року, яким було встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України з березня 1990 року по березень 1991 року. Судом також встановлено, що при проходженні процедури набуття громадянства України 26.03.2009 року позивачем було подано зобов`язання про припинення громадянства Республіки Азербайджан. В подальшому, 03.04.2009 року, позивачем була подана декларація про відмову від іноземного громадянства, в якій позивач вказав на відмову від громадянства (підданства) Республіки Азербайджан та, у зв`язку з існуванням незалежних від нього причин неотримання документа про припинення громадянства Республіки Азербайджан, зобов`язався повернути паспорт громадянина Р. Азербайджан до уповноважених органів цієї держави, не користуватись правами громадянина (підданого) Республіки Азербайджан і не виконувати обов`язків, передбачених її законодавством. Позивач був попереджений, що в разі невиконання цього обов`язку він втратить громадянство України на підставі ст. 19 Закону України «Про громадянство України» або його буде скасовано на підставі ст. 21 цього Закону. 03.04.2009 року позивач набув громадянство України згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України». 19.01.2023 року на запит Державної міграційної служби України, тимчасовий повірений у справах Посольства Азербайджанської Республіки в Україні, повідомив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 03.04.2014 року був документований загальнонаціональним паспортом громадянина Азербайджанської Республіки № НОМЕР_1 із терміном дії до 02.04.2024 року. 07.02.2023 року в.о. начальника Центрального відділу у м. Миколаєві УДМС в Миколаївській області Світланою Пеньковською було підготовлено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі ст. 21 Закону України «Про громадянство України» через невиконання зобов`язання, взятого особою у поданій декларації про відмову від іноземного громадянства, не користуватися правами громадянина Азербайджанської Республіки та не виконувати обов`язків, передбачених її законодавством для громадян цієї держави, з огляду на отримання 03.04.2014 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорта громадянина Азербайджанської Республіки. 07.02.2023 року Управлінням Державної міграційної служби у Миколаївській області прийнято рішення про скасування рішення ВГІРФО УМВС в Миколаївській області від 03.04.2009 року про набуття громадянства за територіальним походженням прийнято оскаржуване рішення про скасування рішення від 03.04.2009 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою прийняття вказаного рішення зазначено невиконання особою умови декларації про відмову від іноземного громадянства в частині: «не користуватися правами громадянина (підданого) Азербайджанської Республіки, не виконувати обов`язків, передбачених її законодавством для громадян (підданих) цієї держави»». Не погоджуючись з вказаним рішенням Управлінням Державної міграційної служби у Миколаївській області, позивач оскаржив його до суду першої інстанції, посилаючись на його протиправність та незаконність. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що необхідною та обов`язковою умовою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону України "Про громадянство України" є встановлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, факту набуття особою громадянства України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України. З огляду на те, що позивачем при поданні заяви про набуття громадянства України не було подано фальшивих документів та/або завідомо хибних відомостей, а також зважаючи на не встановлення відповідачем доказів подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування позивачем будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення Управління Державної міграційної служби в Миколаївській області та наявність підстав для задоволення поданого позивачем позову. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне: Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом. Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначені Законом України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року №2235-III (далі - Закон №2235-III). Згідно з абзацом 2 статті 1 Закону №2235-III громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках. З визначенням, наведеним у статті 1 Закону №2235-III (у редакції, чинній на момент набуття позивачем громадянства України) зобов`язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України. В свою чергу, згідно з абзацом 16 статті 1 Закону №2235-III (у редакції, чинній на момент набуття позивачем громадянства України) декларація про відмову від іноземного громадянства це документ, у якому іноземець, який узяв зобов`язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав. Відповідно до ст. 8 Закону 2235-III (у редакції, чинній на момент набуття позивачем громадянства України) особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням. Частиною 5 статті 8 Закону 2235-III (у редакції, чинній на момент набуття позивачем громадянства України), іноземці, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства. За встановлених судом обставин, позивачем було подано до ВГІРФО УМВС в Миколаївській області зобов`язання припинити іноземне громадянство. Даний факт не оспорюється відповідачем у справі. Крім того встановлено, що позивачем було подано уповноваженому органу декларацію про відмову від іноземного громадянства. Статтею 19 Закону №2235-III (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення відповідачем) визначені підстави для втрати громадянства України. Так, підставами для втрати громадянства України є: 1) добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття. Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто. 2) набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів; 3) добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов`язком чи альтернативною (невійськовою) службою. Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного указу Президента України. Згідно зі статтею 21 Закону №2235-III (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення відповідачем) рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 7, 8, 10-13, 15 цього Закону внаслідок подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, у тому числі невиконання зобов`язання, взятого особою у зобов`язанні припинити іноземне громадянство (підданство), в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства. Не може бути скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України стосовно особи, яка на момент прийняття такого рішення була неповнолітньою, недієздатною, крім випадків подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України. Пунктом 92 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (далі Порядок), визначено, що до повноважень територіальних органів Державної міграційної служби України належить скасування прийнятих ними рішень про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону. Пунктами 96 та 97 передбачено, що подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується територіальним підрозділом Державної міграційної служби України, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства України. Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України разом із документами, передбаченими підпунктом "б" пункту 88 цього Порядку, надсилається до територіального органу Державної міграційної служби України. Рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується керівником територіального органу Державної міграційної служби України або його заступником. Повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у тижневий строк надсилається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, яким було внесено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня одержання повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України повідомляє про це відповідну особу у письмовій формі із зазначенням причин скасування такого рішення. Таким чином територіальні підрозділи Державної міграційної служби України наділені повноваженнями щодо скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону. Слід відмітити, що ст. 21 Закону України «Про громадянство», у редакції до внесення змін Законом України № 1941-IX від 14.12.2021 року, пов`язувала можливість скасування рішення про оформлення набуття громадянства України лише у разі, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України. В свою чергу, Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо спрощеного набуття громадянства України окремими категоріями осіб» № 1941-IX від 14.12.2021 року були внесені зміни до зазначеної статті 21 Закону України «Про громадянство» та доповнено її такими підставами для скасування рішення про оформлення набуття громадянства, як невиконання зобов`язання, взятого особою у зобов`язанні припинити іноземне громадянство (підданство), в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства. Вказане не було враховано судом першої інстанції при вирішенні даної справи. Таким чином помилковим є висновок суду першої інстанції стосовно того, що скасування рішення про оформлення набуття громадянства відбувається на підставі подання органів міграційної служби, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України та на підставі лише документів, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України. В свою чергу за обставин даної справи міграційним органом було скасовано рішення про оформлення набуття громадянства з підстав встановлення факту невиконання позивачем взятого на себе в декларації про відмову від іноземного громадянства зобов`язання не користуватись правами громадянина (підданого) Республіки Азербайджан і не виконувати обов`язків, передбачених її законодавством, з огляду на отримання позивачем у 2014 році паспортом громадянина Азербайджанської Республіки № НОМЕР_1 із терміном дії до 02.04.2024 року, що підтверджується листом тимчасового повіреного у справах Посольства Азербайджанської Республіки в Україні від 19.01.2023 року, в якому повідомлено про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 03.04.2014 року був документований загальнонаціональним В свою чергу судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем після подання декларації про відмову від іноземного громадянства було виконано взяте на себе зобов`язання повернути паспорт громадянина Республіки Азербайджан, що підтверджується наявним в матеріалах справи описом вкладення про направлення паспорта громадянина Республіки Азербайджан (р НОМЕР_2 ) на адресу посольства Республіки Азербайджан в Україні за адресою у м. Києві. Доказів того, що після подання декларації про відмову від іноземного громадянства позивач користувався правами громадянина (підданого) Республіки Азербайджан відповідачем не надано. В свою чергу отримання позивачем у квітні 2014 році паспорта громадянина Республіки Азербайджан не може свідчити про невиконання взятого на себе зобов`язання у декларації про відмову від іноземного громадянства, оскільки факт добровільного набуття громадянином України громадянства іншої держави є підставою для застосування іншої процедури припинення громадянства України та слугує, зокрема, підставою для втрати громадянства України за правилами статті 19 Закону України «Про громадянство України» на основі видання відповідного указу Президента України. Жодних інших обставин, які б свідчили про факт подання позивачем неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України матеріали справи не містять. Враховуючи все вищезазначене колегія суддів доходить висновку, що оскаржуване позивачем рішення Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області від 07.02.2023 року про скасування рішення ВГІРФО УМВС України в Миколаївській області від 03.04.2009 року про набуття громадянства за територіальним походженням ОСОБА_1 , прийнято без наявності правових підстав для його прийняття, є протиправним, а тому підлягає скасуванню. Доводи апеляційної скарги вказаних висновків не спростовують. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Частина 4 цієї статті Кодексу встановлює, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. З огляду на все вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України рішення суду підлягає зміні у мотивувальної його частині. В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду 15.11.2023 р. підлягає залишенню без змін. Відповідно до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 327, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції даної постанови суду апеляційної інстанції. В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі № 400/8794/23 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Суддя-доповідач Т.М. Танасогло Судді О.О. Димерлій А.В. Крусян