Постанова Полтавський апеляційний суд № 532/136/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 532/136/23 Номер провадження 22-ц/814/372/24Головуючий у 1-й інстанції Мороз Т.М. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 лютого 2024 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Пилипчук Л.І., судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В. розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 03 травня 2023 року, постановлене суддею Мороз Т.М., у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в: 20.01.2023 АТ КБ «ПриватБанк» звернулося в суд із указаним позовом. В обґрунтування підстав позову зазначає, що ОСОБА_4 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав Заяву №б/н від 12.03.2012, яка разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг за правилами ч.1 ст.364 ЦК України становлять договір приєднання, із умовами якого позичальник був обізнаний. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_4 помер. Його спадкоємцями, які постійно проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 15.07.2022, на виконання вимог ч.2 ст.1281 ЦК України, кредитор надіслав до Кобеляцької державної нотаріальної контори претензію та 01.08.2022 отримав відповідь, за змістом якої відповідачі прийняли спадщину, до складу якої входить, у тому числі, кредитні зобов`язання померлого позичальника. Спадкування обов`язків відбулося відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, тоді як за правилами ч.3 ст.1296 цього Кодексу відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. 12.08.2022 позивач надіслав спадкоємцям позичальника лист-претензію, яка залишилася ними без реагування. Із підстав викладеного, просить стягнути з відповідачів заборгованість, яка станом на дату смерті позичальника становила 9 715,52 грн., а також судові витрати у розмірі 2 481,00 грн. Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 03.05.2023 у задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовлено. Рішення районного суду вмотивовано тим, що позивач, дізнавшись про смерть позичальника не звернувся із вимогою до спадкоємців, нотаріуса чи суду та пропустив установлений ст.1281 ЦК України преклюзивний строк, а тому втратив право вимоги до спадкоємців боржника за кредитним договором. АТ КБ «ПриватБанк» оскаржило рішення районного суду в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі. Зазначає, що позичальник ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відтак, його спадкоємцями за правилами ч.3 ст.1268 ЦК України є відповідачі, які постійно проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується відмітками у паспортах про місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Про відмову від прийняття спадщини вони не заявляли, а отже прийняли спадщину, включно із кредитними зобов`язаннями спадкодавця. Крім того, за правилами ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. 10.07.2022 банк надіслав до Кобеляцької ДНК претензію кредитора, у якій чітко зазначено «на теперішній час банку стало відомо, що ОСОБА_4 помер». Наведене вважає належним доказом на підтвердження того, що претензію кредитора направлено в межах встановленого законом строку. Тоді як ст.1281 ЦК України не конкретизує способів пред`явлення вимоги кредитором до спадкоємців боржника, отже, пред`явлення до них відповідного позову вважає одним із спосіб пред`явлення вимоги. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 19.06.2023 відкрито апеляційне провадження у справі; закінчено підготовчі дії та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 21.06.2023. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 03.11.2023 зобов`язано Кобеляцьку державну нотаріальну контору надати інформацію щодо осіб, які прийняли спадщину та наявності свідоцтва про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно інформації, наданої завідувачем Кобеляцької державної нотаріальної контори листом від 06.11.2023р. №957/01-16, за змістом якої заяви про відмову від спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 подали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (спадкова справа №463/2021). Свідоцтва про право на спадщину на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 Кобеляцькою ДНК не видавались./а.с.159/ Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 12.03.2012 ОСОБА_4 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг ПриватБанк, яка містить його персональні дані та намір отримати «зарплатну картку»; заява сформована на бланку ПриватБанк, якою позичальник підтверджує, що ознайомлений та згоден із Умовами і Правилами надання банківських послуг, Правилами використання платіжною картою та Тарифами банку./а.с.9/ До позовної заяви банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», а також Витяг із Умов і Правил надання банківських послуг./а.с.20-46/ Згідно довідки ПриватБанк про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_4 (договір б/н) наявні відомості: картка НОМЕР_1 , старт карткового рахунку 21.09.2017, терміном дії 09/21; картка НОМЕР_2 , старт карткового рахунку 06.12.2018, терміном дії 09/22; зміна кредитного ліміту 02.07.2018 - кредитний ліміт 5000,00 грн.; 06.12.2018 - кредитний ліміт збільшено до 6000,00 грн.; 20.12.2018 - кредитний ліміт збільшено 10 000,00 грн.; станом на 01.07.2021 - кредитний ліміт - 0,00 грн./а.с.18,47/ 22.06.2021 ОСОБА_4 помер, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 ./а.с.52/ 15.07.2022 АТ КБ «ПриватБанк» надіслано Кобеляцькій державній нотаріальній конторі претензію кредитора в порядку ст.1281 ЦК України./а.с.55/ 20.07.2022 датована довідка Кобеляцької ДНК за вих. №349/02-14, зареєстрована у АТ КБ «ПриватБанк» 01.08.2022, за змістом якої надіслати інформацію про коло спадкоємців не має можливості. При зверненні спадкоємців до нотаріальної контори їх буде повідомлено про наявність претензії АТ КБ «ПриватБанк»./а.с.56/ 12.08.2022 АТ КБ «ПриватБанк» надіслано лист-претензію ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ./а.с.57-61/ Згідно розрахунку заборгованості за договором №б/н від 12.03.2012 укладеного між ПриватБанк та ОСОБА_4 станом на 31.08.2019 становить 9 796,26 грн./а.с.8-14; на підтвердження розміру стягнення надано виписку за рахунком за період із 02.07.2018 по 08.07.2021./а.с.15-17/ Відмовляючи у задоволенні вимог позову, районний суд виходив із того, що позивач пропустив установлений статтею 1281 ЦК України преклюзивний строк, а тому втратив право вимоги до спадкоємців боржника за кредитним договором. Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції не погоджується з таких підстав. Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Так, за змістом частини третьої статті 1281 цього Кодексу, якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Натомість тлумачення статті 1281 ЦК свідчить, що вказана норма не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Пред`являння вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса. Згідно із статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі. У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину. Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень статті 1282 ЦК України. При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України. За змістом ч.3 ст.1281 ЦК України, в редакції від 13.06.2021, якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. У цій справі суд першої інстанції, ґрунтуючись на припущеннях, дійшов помилкового висновку, що позивач був обізнаний про смерть позичальника ще 24.06.2021. Такі висновки суду не ґрунтуються на належних доказах, якими не може бути розрахунок заборгованості, тоді як наявні фактичні обставини підтверджують дотримання кредитором вимог ч.3 ст.1281 ЦК України. Відтак, такі доводи апеляційної скарги в цій частині знайшли своє підтвердження. Разом із цим, матеріалами спадкової справи №463/2021 підтверджено, що 15.12.2021 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Кобеляцької ДНК заяви про відмову від спадщини, що виключає задоволення вимог позову до таких відповідачів. По суті вимог позову про стягнення заборгованості за кредитним договором із відповідача ОСОБА_3 , колегія суддів враховує наступне. Згідно частин першої, другої статті 1054 ЦК України кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст.1055 цього Кодексу). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (частини перша та друга статті 207 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору). Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України). Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина першій статті 634 ЦК України). Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 03.07.2019 по справі №342/180/17-ц, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Узв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Із огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що наявні у справі анкета-заява на видачу зарплатної картки, а також витяги із Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанк та Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», наявні у матеріалах справи, не відповідають вимогам статті 207 ЦК України щодо письмової форми правочину та статті 634 ЦК України щодо форми договору приєднання, а тому не можуть розцінюватись як частина кредитного договору, укладеного між сторонами 12.03.2012 шляхом підписання анкети-заяви. Разом із цим, банк має право вимоги повернення фактично отриманої та не повернутої позичальником суми кредитних коштів, розмір якої має бути доведений належними та допустимими доказами. Згідно вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України, обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Обґрунтовуючи підстави стягнення заборгованості за тілом кредиту, банком, окрім розрахунку, надано виписку по картковому рахунку, в якій міститься повна інформація про рух коштів, відображено всі операції за кредитним договором, суми надходжень та їх розподілення на погашення складових заборгованостей. Зі змісту виписки по рахунку вбачається, що позичальник активно користувався кредитними коштами, всього витративши коштів за отриманою карткою на загальну суму 14 113,68 грн., тоді як внесено на погашення заборгованості 15 071,62 грн., тобто відсутнє мінусове сальдо, як і право кредитора здійснювати нарахування та списання відсотків, як таких, що не погоджувалися позичальником. Отже, заявлений до стягнення розмір заборгованості за тілом кредиту в сумі 9 715,52 грн. не підтверджений належними доказами та суперечить відомостям виписки по рахунку, а тому такі вимоги позову задоволенню не підлягають. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, тоді як рішення суду першої інстанції слід змінити виклавши мотиви відмови у задоволенні позову в редакції мотивувальної частини цієї постанови. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково. Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 03 травня 2023 року -змінити в частині підстав відмови у позові, виклавши їх в редакції мотивувальної частині цієї постанови. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий суддя Л.І. Пилипчук Судді Ю.В. Дряниця О.В. Чумак