Постанова 4851 № 440/7937/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 лютого 2024 р. Справа № 440/7937/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Макаренко Я.М., Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Петрова, м. Полтава, по справі № 440/7937/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому з урахуванням уточнень просила суд: - визнати протиправними дії ГУ ПФ України в Полтавській області щодо обчислення розміру пенсії позивача без урахування довідки ТОВ "ВАДО" № 35 від 09.07.2012 про заробітну плату для обчислення пенсії, - зобов`язати відповідача зарахувати з 06.01.2021 до страхового стажу позивача період її роботи з 08.01.2009 по 29.06.2012 у ТОВ "ВАДО", - зобов`язати відповідача здійснити з 06.01.2021 перерахунок пенсії позивача за віком на підставі довідки ТОВ "ВАДО" № 47 від 16.07.2012 про облік північних надбавок та коефіцієнтів для обчислення пенсії, - зобов`язати відповідача зарахувати з 06.01.2021 довідку № 02-04/2/1782-С від 22.09.2020 позивача у період роботи позивача з 20.09.1993 по 05.05.2003 у МПП "Ліберті", - здійснити з 16.12.2021 відновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі всіх наданих документів. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 без урахування довідки ТОВ "ВАДО" № 35 від 09.07.2012 про заробітну плату та довідки Архівного відділу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 22.09.2020 № 02-04/2/1782-С від 22.09.2020 про заробітну плату за період з 20.09.1993 по 05.05.2003 у МПП "Ліберті". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати з 06.01.2021 до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 08.01.2009 по 29.06.2012 у ТОВ "ВАДО" відповідно до довідки № 35 від 09.07.2012 та період роботи з 20.09.1993 по 05.05.2003 у МПП "Ліберті", відповідно до довідки Архівного відділу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради № 02-04/2/1782-С від 22.09.2020. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії за віком з 23.11.2021. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 за віком з дати припинення - 23.11.2021. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн. Відповідач, не погодившись з вищевказаним рішенням суду в частині задоволення позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що тривалість страхового стажу позивачки було переглянуто у зв`язку з отриманням відповіді відділення Пенсійного фонду російської федерації по Магаданській області про те, що індивідуальні відомості персоніфікованого обліку по ТОВ "ВАДО" за період з 2009 по 2012 в цілому по підприємству не надавалися, ОСОБА_1 в системі індивідуального (персоніфікованого) обліку не зареєстрована і підтвердити достовірність видачі довідки про заробітну плату №35 від 09.07.2012 не вбачається за можливе. У зв`язку з вказаним правових підстав для врахування заробітної плати згідно довідки ТОВ "ВАДО" від 09.07.2012 для обчислення пенсії також немає. Вказує, що позивачем не порушувалося питання щодо неправомірності розпорядження про припинення пенсії, тому вказане розпорядження на сьогодні не скасоване та протиправним не визнавалось. Щодо вимог зарахувати до стажу позивача довідку МПП «Ліберті» від 22.09.2020 № 02-04/2/1782-С у період роботи з 20.09.1993 по 05.05.2003 зазначає, що у довідці не підтверджено факт сплати страхових внесків із заробітної плати, тому підстав для врахування заробітної плати згідно довідки для обчислення пенсії також немає. Крім того апелянт посилається на пропуск шестимісячного строку звернення до суду щодо частини позовних вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 06.01.2021 позивачка звернулася із заявою про призначення / перерахунок пенсії та за результатом розгляду такої заяви позивачці було призначено пенсію за віком з дати звернення. 22.07.2021 позивачка звернулася до ГУ ПФ України в Полтавській області із заявою про допризначення пенсії, за результатом розгляду якої рішенням ГУ ПФ України в Одеській області від 28.07.2021 № 163950008916 про відмову у призначенні пенсії позивачу відмовлено у задоволенні заяви, оскільки надані документи вже враховано. 23.11.2021 розпорядженням Відділу перерахунків пенсій № 2 ГУ ПФ України в Полтавській області припинено виплату пенсії позивачці з 06.01.2021 відповідно до п. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 16.04.2022 позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про призначення пенсії. Рішенням ГУ ПФ України в Полтавській області від 25.04.2022 № 163950008916 відмовлено позивачці у призначенні пенсії за віком, зазначено, що необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить - 25 років. Страховий стаж особи - 24 роки 1 день. Зазначено, що дата звернення позивача до територіальних органів - 06.01.2021. Також до страхового стажу не зараховано період роботи з 08.01.2009 по 29.06.2012 на території російської федерації у ТОВ «ВАДО», оскільки страхові внески до органів пенсійного фонду російської федерації у 2009-2012 підприємством не сплачувалися. ОСОБА_1 в системі персоніфікованого обліку не зареєстрована. Також рішенням ГУ ПФ України в Полтавській області від 25.04.2022 № 163950008916 позивачці відмовлено у перерахунку пенсії. Крім того, рішенням ГУ ПФ України в Полтавській області від 25.04.2022 № 163950008916 позивачці відмовлено у продовженні виплати пенсії за віком. 25.04.2022 позивачка звернулася до ГУ ПФ України в Полтавській області із заявою про допризначення пенсії за віком у зв`язку з наданими документами. Так позивачем додано копію трудової книжки, довідку № 01-04/16 від 07.02.2022 за період з 05.01.1978 по 11.12.1978 в «Армянському науково-дослідному інституті тваринництва і ветеринарії» та документи про період роботи в ТОВ «ВАДО» з 08.01.2009 по 29.06.2012. Рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області від 26.04.2022 № 133 позивачці відмовлено у допризначенні пенсії у зв`язку з відсутністю правових підстав. Зазначено за результатами розгляду документів: довідка № 01-04/16 від 07.02.2022 не береться до уваги відсутній переклад печатки, якою завірено довідку, період роботи в ТОВ «ВАДО» з 08.01.2009 по 29.06.2012 не береться до уваги оскільки згідно листа Державної установи - відділення Пенсійного фонду російської федерації по Магаданській області від 11.10.2021 № 02-1024/18318 індивідуальні відомості про застрахованих осіб в цілому по організації за період з 2009 по 2012 не подавалися, позивач в системі індивідуального персоніфікованого обліку не зареєстрована. Також рішенням відповідача № 147 від 29.04.2022 позивачці було також відмовлено у перерахунку пенсії. 08.05.2021 позивачка звернулася із заявою про продовження виплати пенсії до територіальних органів пенсійного фонду. Рішенням ГУ ПФ України в Полтавській області від 05.05.2022, від 06.05.2022, від 11.05.2022 та від 13.05.2022 № 163950008916 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю страхового стажу. 17.05.2022 позивачка звернувся до УПФ України в м. Кременчуці із заявою про продовження виплати пенсії. 20.05.2022 відділом перерахунків пенсій № 2 Управління пенсійного забезпечення ГУ ПФ України в Донецькій області позивачці відмовлено у перерахунку пенсії. Рішенням ГУ ПФ України в Полтавській області від 20.05.2022 відмовлено у перерахунку пенсії згідно поданих позивачкою документів. Крім того, позивачка 11.07.2022 та 19.07.2022 зверталася із заявами про зміну надбавки та зміну виду розрахунку, проте, рішеннями від 13.07.2022 та 21.07.2022 позивачці відмовлено у перерахунку пенсії. Згідно акту ГУ ПФ України в Полтавській області від 27.07.2022 № 2825 відсутні відомості про сплату страхових внесків ПП «Ліберті», за період зазначений у довідці про заробітну плату. Не погоджуючись із діями ГУ ПФ України в Полтавській області щодо обчислення розміру пенсії позивача без урахування довідки ТОВ "ВАДО" №35 від 09.07.2012 про заробітну плату для обчислення пенсії та довідки ТОВ "ВАДО" № 47 від 16.07.2012, позивачка звернулася до суду із цим позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для неврахування заробітної плати та не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивачки періодів роботи з 08.01.2009 по 29.06.2012 у ТОВ "ВАДО" та з 20.09.1993 по 05.05.2003 у МПП "Ліберті". Колегія суддів погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV). Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством., що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом, і за який сплачено страхові внески. Частиною 1 ст. 15 Закону № 1058-IV встановлено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, а саме роботодавці, підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, Фонд соціального страхування від. нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України - для працюючих осіб, за яких роботодавець сплачує внески в сумі меншій, ніж сума внеску із заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров`я, а також для непрацюючих осіб. Пунктом 1 ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком. Положеннями ч. 20 ст. 20 Закону № 1058-IV визначено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Частиною 4 ст. 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону № 1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону. Колегія суддів зауважує, що наразі між сторонами фактично залишається невирішеним спір щодо зарахування до страхового стажу позивачки періоду роботи з 08.01.2009 по 29.06.2012 у ТОВ "ВАДО" на території Російської Федерації, а також щодо обчислення розміру пенсії позивачки без урахування довідки ТОВ "ВАДО" №35 від 09.07.2012 про заробітну плату та довідки Архівного відділу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 22.09.2020 №02-04/2/1782-С від 22.09.2020 про заробітну плату за період з 20.09.1993 по 05.05.2003 у МПП "Ліберті". Перевіряючи наявність правових підстав для зарахування до страхового стажу позивачки періоду роботи з 08.01.2009 по 29.06.2012 у ТОВ "ВАДО" на території Російської Федерації, колегія суддів виходить з наступного. Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, яка діяла на момент здобуття позивачкою періоду роботи, а також на дату виникнення спірних правовідносин, зокрема передбачено наступне. Призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії (стаття 6). Згідно із абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом РФ «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14.01.1993, яка діяла на момент здобуття позивачкою періоду роботи, а також на дату виникнення спірних правовідносин, трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації. Частиною другою статті 4 Угоди «Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів» від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, РФ, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами. Зміст зазначених норм дає підстави для висновку про те, що обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою. Тобто, за загальним правилом обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність. Згідно із ст. 2 Федерального Закону Російської Федерації № 173-ФЗ від 17.12.2001 «Про трудові пенсії в Російській Федерації», який застосовувався до 01 січня 2015 року, страховий стаж - та, що враховується при визначенні права на трудову пенсію, сумарна тривалість періодів роботи та (або) іншої діяльності, протягом якої сплачувались страхові внески до Пенсійного Фонду Російської Федерації, а також інші періоди, що зараховуються до страхового стажу. Відповідно до частини першої статті 10 наведеного вище Федерального Закону № 173-ФЗ до страхового стажу включаються періоди роботи та (або) іншої діяльності, які виконувались на території Російської Федерації особами, вказаними в частині першій статті 3 даного Федерального закону, за умови, що за ці періоди сплачувались страхові внески до Пенсійного Фонду Російської Федерації. При підрахунку страхового стажу періоди, що передбачені статтями 11 та 12 даного Федерального закону, до реєстрації громадянина як застрахованої особи відповідно до Федерального закону від 01.04.1996 № 27-ФЗ «Про індивідуальний (персоніфікований) облік в системі обов`язкового пенсійного страхування» підтверджуються на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку за вказаний період та (або) документів, що видаються роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами в порядку, який встановлений законодавством Російської Федерації (частина перша статті 14 Федерального Закону № 173-ФЗ). Таким чином, колегія суддів зазначає, що як за законодавством України, так і за законодавством Російської Федерації до страхового стажу зараховуються періоди трудової діяльності, протягом яких за особу сплачувались страхові внески до пенсійного фонду. При цьому періоди страхового стажу можуть бути підтверджені як на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку за вказаний період так і на підставі документів, що видаються роботодавцями. Також колегія суддів зауважує, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. При цьому, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. З матеріалів справи вбачається, що позивачкою було надано довідку № 36 від 09.07.2012 відповідно до якої позивачка у період з 08.01.2009 по 29.06.2012 працювала технологом у ТОВ «ВАДО». Також у довідці зазначено, що на період заробітної плати з 08.01.2009 по 29.06.2012 були сплачені страхові внески в органи міністерства по податкам російської федерації за встановленим ставками. Також матеріали справи містять довідку № 35 від 09.07.2012 про зарахування заробітної плати позивача для нарахування пенсії, видану ТОВ «ВАДО», яка також містить відомості щодо сплати сплачені страхові внески в органи міністерства по податкам російської федерації за встановленим ставками. Разом з тим, згідно листа Державної установи - відділення Пенсійного фонду російської федерації по Магаданській області від 11.10.2021 № 02-1024/18318 вбачається, що ТОВ «ВАДО» зареєстровано у територіальному органі ПФР по Магаданській області з 09.12.1995 та ліквідовано 20.05.2013, індивідуальні відомості про застрахованих осіб в цілому по організації за період з 2009 по 2012 не подавалися, позивач в системі індивідуального персоніфікованого обліку не зареєстрована. В той же час колегія суддів зазначає, що, вказаним листом не спростовано відомості про сплату страхових внесків зазначених у довідках ТОВ «ВАДО», а лише наведено про неможливість підтвердження вказаних відомостей у зв`язку з ненаданням товариством індивідуальних відомостей про застрахованих осіб та його ліквідацією. За висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 11.10.2023 р. у справі за № 340/1454/21 відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків не є підставою для позбавлення позивача права позивача на перерахунок пенсії Крім того, колегія суддів зауважує, що, за загальним правилом, несвоєчасна сплата (несплата) підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Таким чином, позивачка не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, ненадання ТОВ «ВАДО» індивідуальних відомостей про застрахованих осіб в цілому по організації за період з 2009 по 2012 не може бути підставою для незарахування до страхового стажу позивачки періоду роботи з 08.01.2009 по 29.06.2012 у ТОВ «ВАДО». Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена Верховним Судому постановах від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 20.03.2019 у справі № 688/947/17, від 30.09.2019 у справі № 414/736/17 та від 30.07.2019 у справі № 373/2265/16-а, від 23.03.2020 у справі № 535/1031/16-а. Щодо посилань пенсійного органу, що в довідці № 35 від 09.07.2012, виданої ТОВ "ВАДО" відсутній кутовий штамп, невірно підраховані загальні суми заробітку за 2009-2010 та 2012 роки, а також відсутні відомості стосовно районного коефіцієнта та північної надбавки, то колегія суддів зауважує, що вказані обставини не можуть бути достатньою підставою для відмови у зарахуванні спірного періоду роботи позивачки до страхового стажу. Так, Верховний Суд у постанові від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а вказав на те, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 08.01.2009 по 29.06.2012 у ТОВ "ВАДО". У зв`язку з зазначеним, колегія суддів також вважає правильними висновки суду першої інстанції про визнання протиправними дії ГУ ПФ України в Полтавській області щодо припинення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 з дати припинення - 23.11.2021 та зобов`язання відповідача поновити виплату пенсії за віком позивачу з 23.11.2021, оскільки з урахування періоду роботи з 08.01.2009 по 29.06.2012 у ТОВ "ВАДО" позивачка має достатній страховий стаж для призначення їй пенсії за віком. Щодо обчислення розміру пенсії позивачки без урахування довідки Архівного відділу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 22.09.2020 №02-04/2/1782-С від 22.09.2020 про заробітну плату за період з 20.09.1993 по 05.05.2003 у МПП "Ліберті", колегія суддів зазначає наступне. Підставою для прийняття наданих позивачем довідок відповідач вказав ту обставину, що позивачем не сплачувались страхові внески з заробітної плати до пенсійного фонду. Згідно ст. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Згідно ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу). Стаття 41 Закону визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із зазначеним Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV страхові внески це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Страхувальники це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 24 цього Закону страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Частиною другою цієї ж норми передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Згідно із статтею 20 Закону №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Колегія суддів зазначає, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. При цьому, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Вказані висновки відповідають позиції Верховного Суду наведеної у постанові від 23 березня 2020 року за №535/1031/16-а. При цьому, як було виснувано колегією суддів, невиконання підприємством обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду не може позбавити позивача соціальної захищеності та страхового стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту. Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків. Враховуючи вищевикладене, та за умови зарахування до страхового стажу позивача періоду його роботи з 20.09.1993 по 05.05.2003 у МПП "Ліберті", з урахуванням викладених вище висновків колегії суддів, то підлягає і врахуванню при обчисленні пенсії позивачці її заробіток за такий період його роботи, отримання якого підтверджується довідкою № 02-04/2/1782-С від 22.09.2020. Стосовно доводів апеляційної скарги про порушення строку звернення до суду, а саме те, що частина позовних вимог знаходиться за межами, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду, то колегія суддів зазначає наступне. Так, приписами ч.ч. 1,2 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Загальні правила, закріплені у нормах адміністративного процесуального законодавства, передбачають обчислення строку звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення цих прав, свобод, інтересів. Відповідно до частин 1 та 2 ст. 46 Закону № 1058-ІV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Згідно матеріалів справи позивач оскаржує дії відповідача щодо припинення виплати пенсії з 23.11.2021 року, а з позовом позивач звернувся 15.09.2022 року. Однак колегія суддів зазначає, що вказаний строк пропущений позивачем за поважними причинами, оскільки позивач починаючи з травня 2022 року неодноразово зверталася з заявами щодо перерахунку пенсії, в задоволенні яких органами Пенсійного фонду України їй було відмовлено. При цьому починаючи з 01.07.2022 року позивачу призначено пенсію за віком, що підтвердив позивач в апеляційній скарзі, але без врахування зазначених у позові періодів страхового стажу Зважаючи на викладене, враховуючи те, що позивачкою вчинялися активні дії щодо поновлення порушеного права та те, що з 01.07.2022 року їй пенсії була призначена, то строк звернення до суду з позовом пропущений позивачем з поважних причин. Відтак, на думку колегії суддів, суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права та дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову. Доводи апеляційної скарги висновків колегії суддів не спростовують. Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 по справі № 440/7937/22 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва З.О. Кононенко