Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/7937/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2026 р. Справа № 440/7937/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Любчич Л.В., Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Петрова, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі №440/7937/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 09.01.2023 рішенням Полтавського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , заявниця, апелянт) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі ГУ ПФУ в Полтавській області) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 без урахування довідки ТОВ "ВАДО" №35 від 09.07.2012 про заробітну плату та довідки Архівного відділу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 22.09.2020 №02-04/2/1782-С від 22.09.2020 про заробітну плату за період з 20.09.1993 по 05 травня 2003 у МПП "Ліберті". Зобов`язано ГУ ПФУ в Полтавській області зарахувати з 06.01.2021 до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 08.01.2009 по 29.06.2012 у ТОВ "ВАДО" відповідно до довідки №35 від 09.07.2012 та період роботи з 20.09.1993 по 05 травня 2003 у МПП "Ліберті", відповідно до довідки Архівного відділу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №02-04/2/1782-С від 22.09.2020. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії за віком з 23.11.2021; зобов`язано ГУ ПФУ в Полтавській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 за віком з дати припинення - 23.11.2021. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн. 20.02.2024 постановою Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 440/7937/22 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення суду від 09.01.2023 у справі № 440/7937/22 без змін. Ухвалою суду від 02.05.2024 виправлено описку в рішенні суду від 09.01.2023 у справі № 440/7937/22 шляхом зазначення правильного прізвища позивача ОСОБА_2 . 22.12.2025 до суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. 01.01.2026 ухвалою суду заяву позивача від 22.12.2025 про встановлення судового контролю у справі №440/7937/22 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, встановивши судовий контроль за виконанням рішення від 09.01.2023 у справі 440/7937/22; зобов`язано ГУ ПФУ в Полтавській області у строк 30 днів з дня отримання копії цієї ухвали подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі 440/7937/22 з підтверджуючими доказами про його виконання. 02.02.2026 до суду від представника відповідача надійшов звіт про результати виконання рішення суду (документ сформований в системі "Електронний суд" 30.01.2026), в якому просив прийняти звіт. 20.02.2026 ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду прийнято звіт ГУ ПФУ в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі №440/7937/22, встановлено ГУ ПФУ в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 09.01.2023 у справі №440/7937/22 та зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі №440/7937/22 у строк до двох місяців з відповідними відомостями та підтверджуючими доказами щодо його виконання. 14.04.2026 до суду надійшов новий звіт ГУ ПФУ в Полтавській області. 23.04.2026 від Другого апеляційного адміністративного суду до Полтавського окружного суду надійшли матеріали оскарження ухвали від 20.02.2026. 24.04.2026 ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду питання про прийняття звіту ГУ ПФУ в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі № 440/7937/22 призначено до розгляду. 24.04.2026 ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду прийнято звіт ГУ ПФУ в Полтавській області від 02.02.2026 та звіт ГУ ПФУ в Полтавській області від 14.04.2026 про виконання рішення суду у справі №440/7937/22 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. 01.05.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява в порядку ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України (про продовження судового контролю за виконанням рішення суду). 14.05.2026 ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 - повернуто заявнику без розгляду. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права просила: - скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року, постановлену щодо заяви позивача від 01.05.2026 у справі №440/7937/22. - направити матеріали справи №440/7937/22 до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяв Позивачки по суті в порядку статті 382 КАС України. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянтка стверджувала про відсутність належної індивідуальної оцінки поданих заяв та формальний характер мотивування оскаржуваних ухвал. Також стверджувала про передчасність висновку суду про припинення судового контролю. Суд першої інстанції помилково ототожнив доводи позивачки щодо невиконання рішення суду з новим спором про порядок обчислення пенсії. Звертає увагу на відсутність у статті 382 КАС України обмежень щодо звернення із заявами про судовий контроль, стверджуючи, що судовий контроль має здійснюватися до фактичного виконання судового. ГУ ПФУ в Полтавській області надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивачки без задоволення. Відповідно до частини 1 статті 308, пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) справа розглядається в порядку письмового провадження в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що рішення у справі №440/7937/22 не містить жодних зобов`язань щодо проведення перерахунків розміру пенсії позивача, а незгода з розміром пенсії, який був нарахований позивачці після збільшення страхового стажу за рішенням суду, питання щодо неврахування розміру заробітної плати та здійснення перерахунку з 06.01.2021, дії відповідача щодо анулювання показників заробітної плати, вчинені після винесення рішення у справі є підставою для ініціювання нового спору з іншим предметом позову та з інших підстав, в якому позивач і має обґрунтувати, в чому полягає неналежний розрахунок розміру пенсії за наявності перерахованого страхового стажу, та виходячи з цього сформулювати позовні вимоги. (аналогічні висновки викладені у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2025 у справі 440/7937/22). Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 124, ч. 3 ст. 129-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України, а обов`язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства. Обов`язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримують виконання судових рішень, гарантії статті 6, якими користується особа на час судової стадії розгляду, втрачають зміст. Наслідком набрання законної сили рішенням суду є набуття цим рішенням, зокрема, ознак обов`язковості (що передбачає обов`язок його виконання усіма органами, організаціями та посадовими особами) та виконуваності (тобто забезпечення законом права особи на примусове виконання рішення). Іншими словами, законна сила рішення суду є його правовою дією, яка проявляється в тому, що установлена рішенням наявність чи відсутність прав і фактів, на яких ці права ґрунтуються, є остаточною, а встановлені рішенням права та обов`язки підлягають беззаперечному здійсненню на вимогу правомочних осіб. Згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Так, Конституційний Суд України неодноразово наголошував, що виконання судового рішення є невід`ємним складовим елементом права кожного на судовий захист; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом; держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абз. 3 п. 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012, перше речення абз. 2 п. 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012, перше речення абз. 8 пп. 2.1 п. 2 мотивувальної частини рішення від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019,

мотивувальна частина рішення №10-р/2020 у справі №1-14/2020(230/20) від 28 серпня 2020 року). Інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення. Такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням ст. 129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві. Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду. Так, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений ст. 382 КАС України (в редакції, чинній на моменти подання заяви позивачем). Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Згідно з ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення, підставами їх застосування є невиконання судового рішення. Таким чином, судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення. У свою чергу, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Із наведених приписів слідує, що підставою для накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, є встановлення факту невиконання чи неналежного виконання судового рішення за наслідками розгляду звіту про його виконання. Судовим розглядом встановлено, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 прийнято звіт ГУ ПФУ в Полтавській області про виконання рішення суду у справі №440/7937/22 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії та встановлено, що рішення суду у справі №440/7937/22 було виконано відповідачем. У вказаному звіті зазначено, що позивачу поновлено виплату пенсії з дати припинення, а саме з 23.11.2021 та вказано, що після проведеного перерахунку стаж позивачки становить 28 років 8 місяців 19 днів (донараховано стаж за період роботи з 08.01.2009 по 29.06.2012 у ТОВ "ВАДО" відповідно до довідки №35 від 09.07.2012). Стаж за період роботи з 20.09.1993 по 05.05.2003 у МПП "Ліберті" відповідно до довідки архівного відділу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради № 02- 04/2/1782-С від 22.09.2020 вже було зараховано до виконання рішення суду, який становив 25 років 2 місяці 27 днів. Отже, до перерахунку пенсії страховий стаж позивачки становив 25 років 02 місяці 28 днів, після проведеного перерахунку пенсії стаж становить 28 років 8 місяців 19 днів. 06.12.2024 позивач звернулася до суду з заявою в порядку ст. 382 КАС України, в якій просила суд: - згідно п.2, п.4 ст. 382 КАС України накласти штраф на керівника суб`єкта владних повноважень ГУ ПФУ в Полтавській області відповідального за виконання рішення суду, вдруге навмисне невиконання рішення суду від 09.01.2023 та ухвали суду від 01.11.2024 по справі №440/7937/22; - встановити новий строк подання звіту про перерахунок пенсії ОСОБА_1 за особистим рахунком №163950008916 за 7 робочих днів; - зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області надати заново докази проведення перерахунку пенсії за особистим рахунком № НОМЕР_1 , відкритого 01.06.2021 із врахуванням розміру заробітної плати згідно з довідками № 35 від 09.07.2012 з урахуванням довідки № 47 від 16.07.2012 виданої ТОВ "ВАДО" та довідки виданої Архівним відділом виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №02-04/2/1782-С від 22.09.2020 з 06.01.2021; - зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області надати електронну копію розрахунку пенсії ОСОБА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 від 06.01.2021 з 06.01.2021; - зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області надати електронну копію рішення ГУ ПФУ в Полтавській області про поновлення виплат пенсії ОСОБА_1 з 23.11.2021 та 06.01.2021 згідно довідки № 47 від 16.07.2012 на особовий рахунок № НОМЕР_1 ; - зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області надати докази здійснення виплати невиплаченої пенсії з урахуванням довідки №47 від 16.07.2012 за особистим рахунком № НОМЕР_1 з 06.01.2021 по сьогоднішній день; - зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області надати докази про закриття особового рахунку № НОМЕР_1 ; - анулювати розпорядження № 601 від 23.11.2021 на підставі висновків Крюківського районного суду від 20.09.2022. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 заяву залишено без задоволення. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 по справі № 440/7937/22 залишено без змін. У цій постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2025 року, колегія суддів вказала таке: «При цьому, позивач посилається на те, що перерахунок пенсії здійснено відповідачем без урахування даних довідок про заробітну плату та просить зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області надати докази проведення перерахунку пенсії з 06.01.2021 із врахуванням розміру заробітної плати згідно з довідками № 35 від 09.07.2012, № 47 від 16.07.2012 виданої ТОВ "ВАДО" та довідки Архівного відділу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради № 02-04/2/1782- С від 22.09.2020. Разом з тим, у ході судового розгляду встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024, відповідача зобов`язано зарахувати з 06.01.2021 до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 08.01.2009 по 29.06.2012 у ТОВ "ВАДО" відповідно до довідки № 35 від 09.07.2012 та період роботи з 20.09.1993 по 05 травня 2003 у МПП "Ліберті", відповідно до довідки Архівного відділу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №02-04/2/1782-С від 22.09.2020, та поновити виплату пенсії ОСОБА_1 за віком з дати припинення - 23.11.2021. При цьому, колегія суддів зазначає, що вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити з 06.01.2021 перерахунок пенсії позивача за віком на підставі довідки ТОВ "ВАДО" №47 від 16.07.2012 залишені судом без задоволення з огляду на їх передчасність. Разом з тим, незгода позивачки з виконаним рішенням зводиться до того, що, на її думку, при перерахунку страхового стажу мав підвищитися і розмір пенсії. Проте, незгода з розміром пенсії, який був виплачений позивачці після збільшення страхового стажу за рішенням суду не входить до предмету судового контролю по цій справі, а є підставою для ініціювання нового спору з іншим предметом позову та з інших підстав, в якому позивачка і має обґрунтувати, в чому полягає неналежний розрахунок розміру пенсії за наявності перерахованого страхового стажу, та виходячи з цього сформулювати позовні вимоги, які у цій справі не заявлялися.» Тобто суд апеляційної інстанції констатував повне та фактичне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023. Позивачка неодноразово, зокрема у заяві від 01.05.2026, ініціювала встановлення контролю за виконанням повністю виконаного рішення суду в частині збільшення розміру пенсії, попри те, що вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити з 06.01.2021 перерахунок пенсії позивача за віком на підставі довідки ТОВ "ВАДО" №47 від 16.07.2012 залишені судом без задоволення з огляду на їх передчасність. Вказані вимоги щодо перевірки сум пенсії можуть розглядатися виключно у спосіб ініціювання нового спору, оскільки в межах справи № 440/7937/22 питання розміру належного позивачці розміру пенсійного забезпечення не досліджувалося, а отже, за будь-яких обставин, не можуть бути предметом судового контролю у межах справи № 440/7937/22. Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду. Вказане свідчить про очевидну безпідставність та необґрунтованість заяви позивачки про неналежне виконання рішення суду, яке вже було спростовано постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2025 року. Крім того колегія суддів враховує, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2026, залишену без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2026, прийнято звіт ГУ ПФУ в Полтавській області від 02.02.2026 та звіт ГУ ПФУ в Полтавській області від 14.04.2026 про виконання рішення суду у справі №440/7937/22 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про очевидну безпідставність та необґрунтованість заяви позивачки та застосував наслідки, передбачені ч. 2 ст. 167 КАС України. Доводи апеляційної скарги відсутність у статті 382 КАС України обмежень щодо звернення із заявами про судовий контроль, стверджуючи, що судовий контроль має здійснюватися до фактичного виконання судового є слушними, та не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі. Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання. Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року по справі №440/7937/22 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк