Постанова 4803 № 194/978/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/898/24 Справа № 194/978/23 Суддя у 1-й інстанції - Корягін В. О. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 лютого 2024 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого судді Макарова М.О. суддів Демченко Е.Л., Ткаченко І.Ю. розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 адвоката Гузєва Ігоря Григоровича, Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров`я,- В С Т А Н О В И Л А: У червні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля про відшкодування моральної шкоди, з заподіяної ушкодженням здоров`я. Позов мотивовано тим, що позивач тривалий час перебував в трудових відносинах з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», 05 жовтня 2020 року був звільнений у зв`язку з невідповідністю виконуваній роботі через стан здоров`я. У зв`язку з шкідливими і тяжкими умовами праці позивач отримав хронічні професійні захворювання. Відповідно до акту форми П-4 «Розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання» від 02 липня 2021 року причинами виникнення професійних захворювань у позивача являється запиленість повітря робочої зони, еквівалентний рівень шуму, рівень фізичного перенавантаження. Позивачу 09 серпня 2021 року МСЕК первинно було встановлено 60% втрати професійної працездатності, з яких 40% внаслідок радикулопатії, 15% внаслідок ХОЗЛ, 5% внаслідок туговухості. 09 серпня 2021 року позивачу МСЕК повторно було встановлено 60% втрати професійної працездатності, з яких 40% внаслідок радикулопатії, 15% внаслідок ХОЗЛ, 5% внаслідок туговухості, та встановлено третю групу інвалідності. Рекомендовано медикаментозне лікування. Зазначає, що позивач зазнав зменшення обсягу трудової діяльності, відчуває біль та обмеження рухів у суглобах, уражених відділах хребта, задишку, зниження слуху, що призводить до істотного зниження його можливості спілкуватися з оточуючими людьми. Він змушений проходити курси лікування, переносити щоденний фізичний біль та моральні переживання, позбавлений нормальних життєвих зв`язків, у зв`язку з тим, що наслідки отриманого на виробництві професійного захворювання обмежують його життєву активність і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя він змушений проходити чисельні медичні огляди та обстеження, відновлювальні процедури, лікування, у зв`язку з чим не може вести повноцінний образ життя, відчуває фізичні страждання, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, що негативно позначалося і позначається на його душевному та фізичному стані. Розуміння безстроковості зазначених негативних наслідків професійних захворювань викликає у позивача негативні емоції, породжує почуття соціальної незахищеності, розпачу та тривоги. Оскільки роботодавець не створив безпечні та нешкідливі умови праці на підприємстві, де він працював, тим самим порушивши ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці», які встановлюють цей обов`язок, що в свою чергу стало причиною отримання ним професійних захворювань. Просить стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди 268400,00 грн. Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2023 року позов задоволено частково та ухвалено стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 120 000,00 грн. з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів. Вирішено питання стосовно судових витрат. Рішення суду мотивоване тим, що з урахуванням міркувань розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на ступінь втрати позивачем професійної працездатності, необхідність постійного лікування та реабілітації, наявність вимушених змін у житті позивача у зв`язку з професійним захворюванням, суд визначив розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 120000,00 грн., що відповідатиме характеру та обсягу моральних страждань, які позивач пережив і які переживатиме надалі через ушкодження здоров`я. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити, стягнення проводити без відрахування податків та інших обов`язкових платежів, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» просить рішення суду змінити зменшивши суму відшкодування моральної шкоди до 60 000 грн. розстрочивши виконання рішення суду та чотири місяці рівними частинами, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційні скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» необхідно залишити без задоволення, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Гузєва І.Г. - задовольнити, з наступних підстав. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Згідно з ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Отже, враховуючи викладене апеляційні скарги представника ОСОБА_1 адвоката Гузєва Ігоря Григоровича, Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2023 року підлягають розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначні. Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 тривалий час перебував в трудових відносинах з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», звільнений 05 жовтня 2020 року у зв`язку із невідповідністю виконуваній роботі через стан здоров`я за п. 2 ст. 40 КЗпП України; що підтверджується записами у трудовій книжці, заповненої на ім`я ОСОБА_1 . Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 02 липня 2021 року за формою П-4, професійне захворювання у позивача виникло за таких обставин: тривала дія шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу на організм робочого, недосконалість технологічних процесів. Причиною виникнення хронічного професійного захворювання є: пил, фізичне перенавантаження, шум, вимушена робоча поза, несприятливий мікроклімат. Так, актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 02 липня 2021 року за формою П-4 встановлено та підтверджено, що факт отримання професійного захворювання позивачем відбувся при виконанні ним трудових обов`язків на підприємстві відповідача. Відповідно до виписки з акта огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія 12ААА № 065087 від 09 серпня 2021 року ОСОБА_1 встановлено первинно втрату професійної працездатності - 60%, з яких 40% внаслідок радикулопатії, 15% внаслідок ХОЗЛ, 5% внаслідок туговухості. Рекомендовано медикаментозне та санаторно-курортне лікування, корсет. Відповідно до довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія 12ААА № 121546 від 16 серпня 2022 року ОСОБА_1 встановлено повторно втрату професійної працездатності - 60%, з яких 40% внаслідок радикулопатії, 15% внаслідок ХОЗЛ, 5% внаслідок туговухості, та встановлено третю групу інвалідності. Рекомендовано лікування у невролога, травматолога, пульмонолога, ЛОР. Протипоказана важка фізична праця, робота в умовах несприятливого мікроклімату, пилу, шуму, підземно. Задовольняючи частково позовні вимоги, районний суд виходив з того, що з урахуванням міркувань розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на ступінь втрати позивачем професійної працездатності, необхідність постійного лікування та реабілітації, наявність вимушених змін у житті позивача у зв`язку з професійним захворюванням, суд визначив розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 120000,00 грн., що відповідатиме характеру та обсягу моральних страждань, які позивач пережив і які переживатиме надалі через ушкодження здоров`я. Колегія суддів погоджується щодо стягнення моральної шкоди у визначеному судом розмірі, з огляду на наступне. Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Частиною першої ст.237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про охорону праці», державна політика в області охорони праці, базується; зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань. У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснення, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. Крім того, згідно рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши тяжкість наслідків, які настали в здоров`ї позивача, незворотності змін його здоров`я, розміру втрати працездатності, постійний характер страждань, виходячи із засад розумності та справедливості, стягнувши компенсацію в сумі 120000,00 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди, - суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди. Правова позиція з приводу застосування принципів розумності, виваженості та справедливості при визначені розміру моральної шкоди викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі 197/42/20. У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги відповідача, про необґрунтованість розміру моральної шкоди. Доводи відповідача про те, що ушкодження здоров`я позивача відбулось саме внаслідок його дій, а також щодо відсутності правових підстав для відшкодування позивачеві моральної шкоди, з врахуванням того, що підприємство щорічно виділяє фінансування на виконання заходів з охорони та безпеки праці працівників безпідставні. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення. На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні рішення врахував глибину та період фізичних і моральних страждань позивача, істотність вимушених негативних змін в його житті, ступінь втрати ним професійної працездатності, безстроковість даних негативних змін, що свідчить про неможливість відновлення стану здоров`я в майбутньому, потребу в медикаментозному та санаторно-курортному лікуванні, ступінь вини відповідача в спричиненні шкоди, та характер немайнових витрат, вірно визначив розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідач у розмірі 120000,00 гривень. При цьому, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність відрахування податків та інших обов`язкових платежів з суми стягнутої в рахунок відшкодування моральної шкоди. Відповідно до Закону № 466 внесено зміни до п.п.164.2.14 статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум відшкодування моральної шкоди (норма набрала чинності з 23 травня 2020 року). До загального місячного (річного) оподаткування доходу платника податків, з урахування змін, внесених Законом № 466, включається у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі визначеному законом (п.п.164.2.14 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України). Враховуючи викладене, у разі якщо виплата немайнової (моральної) шкоди завданої життю та здоров`ю за рішенням суду здійснюється податковим агентом на користь фізичної особи платника податків, то сума такої шкоди не включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку. Отже, з 23 травня 2020 року відшкодування моральної шкоди на відшкодування шкоди, завданої життю та здоров`ю не включаються до загальномісячного (річного) оподаткованого доходу платника податку, що також узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 180/377/20, від 21 червня 2022 року у справі №599/645/21. Так, ступень втрати професійної працездатності ОСОБА_1 МСЕК, було встановлено 09 серпня 2021 року, отже відшкодування моральної шкоди на відшкодування шкоди, завданої життю та здоров`ю не включаються до загальномісячного (річного) оподаткованого доходу платника податку та таке стягнення проводиться без відрахування податків та інших обов`язкових платежів. За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 адвоката Гузєва І.Г. підлягає задоволенню, а рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2023 року зміні в зазначеній частині. В іншій частині оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін. Враховуючи зазначене, відповідно до ст. ст. 375, 376 ЦПК України апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» підлягає залишенню без задоволення, а апеляційна скарга представника ОСОБА_1 адвоката Гузєва І.Г. - задоволенню в частині вирішення питання щодо оподаткування стягнутої суми моральної шкоди, в іншій частині судове рішення слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" залишити без задоволення. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Гузєва Ігоря Григоровича задовольнити. Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2023 року змінити, вказавши в другому абзаці резолютивної частини: без відрахування податків та інших обов`язкових платежів, замість фрази з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів. В іншій частині рішення суду - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий суддя М.О. Макаров Судді Е.Л. Демченко І.Ю. Ткаченко